Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №127/18035/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18035/26

Провадження № 3/127/3734/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 673270 від 23.05.2026 року вбачається, що 23.05.2026 року о 09 год 20 хв, в м. Вінниця, по вул. Соборна, 7, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку у повному обсязі на місці зупинки за допомогою приладу DRAGER, arhk-0038, тест №3418, результат позитивний 2,71%. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори. Від керування відсторонений шляхом евакуації транспортного засобу на арешт-майданчик, чим порушив п.2.9.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак, його адвокат Огородник В.В. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, в якому вказав, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, він не визнає і вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Зазначає, що підставою для складання протоколу за ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 став результат алкотесту, проведеного на місці зупинки. Однак, ОСОБА_1 не погодившись з результатами даного тесту, протягом 2-х годин в порядку самозвернення звернувся до КП «ВОКПЛ ім. акад. О.Д. Ющенка» ВОР, де пройшов медичний огляд, згідно якого він перебуває в тверезому стані, ознаки сп`яніння відсутні. Вказане підтверджується висновком № 0987 від 23.05.2026 року.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши наведені у протоколі обставини та оцінивши наявні докази окремо і в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

За правилами ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна конкретна особа у його вчиненні.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №673270 від 23.05.2026, ОСОБА_1 поставлено у вину те, що 23.05.2026р. о 09 год. 20 хв. у м. Вінниці по вул. Соборній, 7 він керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як ознаки алкогольного сп`яніння працівниками поліції зазначено запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів.

З матеріалів справи вбачається, що на місці зупинки транспортного засобу проведено огляд водія на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820.

Згідно з роздруківкою Drager Alcotest 6820, тест №3418 від 23.05.2026р., дослідження проведено о 09 год. 27 хв., за результатами якого зафіксовано показник 2,71‰.

Аналогічний показник зазначений в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 23.05.2026р. та відображений у протоколі про адміністративне правопорушення і рапорті працівника поліції.

Разом із тим суд звертає увагу, що під час дослідження матеріалів справи встановлено суттєві суперечності як щодо ідентифікаційних даних особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і щодо результатів встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Так, відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути зазначені відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Отже, належне зазначення персональних даних особи має істотне значення для її однозначної ідентифікації в конкретному адміністративному провадженні.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №673270 щодо ОСОБА_1 зазначена дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Натомість із долученої до матеріалів справи копії посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 вбачається інша дата народження — ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому саме дата народження 28.04.1977 року зазначена і в роздруківці Drager Alcotest 6820, тест №3418, за якою отримано результат 2,71‰.

Таким чином, відомості щодо дати народження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають відомостям, зазначеним у посвідченні водія та роздруківці спеціального технічного засобу, що є документами, безпосередньо пов`язаними з ідентифікацією водія та проведеним щодо нього оглядом.

Суд виходить із того, що сама по собі помилка у зазначенні однієї цифри дати народження не в усіх випадках безумовно свідчить про складання протоколу щодо іншої особи та не може автоматично бути підставою для закриття провадження.

Водночас суд не може залишити таку невідповідність поза увагою, оскільки вона стосується саме персональних даних особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а обов`язок щодо належного оформлення адміністративних матеріалів, встановлення та правильного зазначення даних особи покладено на уповноважену посадову особу.

При цьому суд не вправі самостійно виправляти зазначені у протоколі персональні дані чи виходити з припущення, що така невідповідність є виключно технічною помилкою, якщо матеріали провадження містять інші суперечливі фактичні дані, які також мають значення для вирішення питання про доведеність вини.

Крім того, у матеріалах справи наявний інший акт медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, складений 23.05.2026р. щодо ОСОБА_1 .

Із зазначеного документа та довідки КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради» №0987 від 23.05.2026 вбачається, що цього ж дня проведено медичний огляд ОСОБА_1 за підозрою у вживанні алкоголю, за результатами якого складено відповідний висновок.

Під час медичного огляду проведено інструментальні дослідження із застосуванням Alcotest 6820, за результатами яких отримано показники 0,16‰ та 0,17‰.

За результатами такого медичного огляду зроблено висновок: «тверезий, ознак сп`яніння не виявлено».

Отже, у матеріалах одного адміністративного провадження наявні різні за змістом докази щодо однієї з визначальних обставин справи — перебування водія у стані алкогольного сп`яніння.

Так, результатом огляду, проведеного із застосуванням Drager Alcotest 6820 о 09 год. 27 хв., зафіксовано 2,71‰, тоді як згідно з іншим актом медичного огляду, складеним цього ж дня, результати досліджень становили 0,16‰ та 0,17‰, а за результатами огляду особу визнано тверезою та констатовано відсутність ознак сп`яніння.

Суд не надає жодному з указаних документів наперед установленої доказової сили, оскільки за змістом ст. 251, 252 КУпАП кожен доказ повинен оцінюватися з точки зору його належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів — з точки зору достатності для вирішення справи.

Наявність зазначених працівниками поліції зовнішніх ознак — запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів — була підставою для проведення огляду на стан сп`яніння. Однак такі ознаки самі по собі за встановлених у цій справі обставин не усувають суперечності між результатами інструментальних досліджень і не можуть підміняти встановлення факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння належною сукупністю доказів.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного сп`яніння проводиться у визначеному законом порядку. Порядок №1103 передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу, так і у визначених законом випадках у закладі охорони здоров`я.

У цій справі суд не ставить питання про абстрактну перевагу одного виду огляду над іншим, а оцінює конкретні фактичні дані, що містяться у двох різних актах, з огляду на їх зміст, час складення та істотну розбіжність зафіксованих результатів.

Вирішуючи питання про достатність доказів для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд також враховує, що протокол про адміністративне правопорушення не є доказом, який має наперед установлену силу. Викладене в ньому адміністративне обвинувачення підлягає перевірці іншими доказами та оцінці судом відповідно до ст. 252 КУпАП.

Більше того, ч. 2 ст. 251 КУпАП прямо покладає обов`язок щодо збирання доказів на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Тому суд не може перебирати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно виправляти невідповідності персональних даних у складеному протоколі, відшукувати додаткові докази на підтвердження обвинувачення чи усувати наявні у доказах суперечності шляхом припущень.

При цьому в даному випадку має місце не одна ізольована неточність, а сукупність обставин, що породжують обґрунтований сумнів у достатності доказів обвинувачення: дата народження особи, зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає даті народження, зазначеній у посвідченні водія; матеріали справи містять акт огляду із результатом 2,71‰ та інший акт медичного огляду цього ж дня, за результатами якого отримано показники 0,16‰ і 0,17‰ та зроблено висновок про те, що особа твереза й ознак сп`яніння не виявлено.

Зазначені суперечності стосуються саме тих обставин, які мають істотне значення для встановлення складу адміністративного правопорушення: належної ідентифікації особи, щодо якої сформульовано адміністративне обвинувачення, та факту перебування цієї особи у стані алкогольного сп`яніння.

Суд не може усунути такі суперечності на користь обвинувачення шляхом припущення, що неправильне зазначення дати народження є виключно технічною помилкою, а один із двох істотно відмінних результатів огляду є достовірним, тоді як інший — ні, якщо достатньої доказової основи для такого висновку матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, висновок про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення не може ґрунтуватися на вибірковому врахуванні лише тих доказів, які підтверджують викладену у протоколі версію події, з одночасним залишенням без належної оцінки доказів, які їй суперечать.

Для встановлення в діях особи складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, сукупність доказів повинна дозволяти суду зробити переконливий та несуперечливий висновок, що саме особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, керувала транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння.

Натомість установлені у цій справі невідповідності ідентифікаційних даних у протоколі про адміністративне правопорушення та посвідченні водія, у поєднанні з наявністю двох різних актів щодо стану особи, складених одного дня та таких, що містять принципово різні результати, не дозволяють суду сформувати однозначний висновок про доведеність усіх обов`язкових ознак інкримінованого правопорушення.

Усунення цих суперечностей шляхом надання переваги одним доказам над іншими без належної фактичної підстави фактично означало б побудову висновку про винуватість на припущенні, що є неприпустимим.

Таким чином, досліджена судом сукупність доказів не є достатньою, узгодженою та несуперечливою для висновку поза розумним сумнівом про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а неусунуті сумніви щодо доведеності вини підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, оскільки наявними у справі доказами не доведено поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у разі закриття провадження у справі не стягується.

Керуючись вимогами ст. ст. 247, 221, 283-285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Суддя: