Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №139/584/26 — Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Суд: Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №139/584/26

Суддя: Коломійцева В. І.

Справа № 139/584/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року селище Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в особі судді Коломійцевої В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Інтер Агро», третя особа: ТОВ «Зернофарт» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Солоненка Б.М. звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства «Інтер Агро», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернофарт», про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0 га, кадастровий номер 0522880400:06:001:0339, розташованої на території с. Бахтин (колишньої Бахтинської сільської ради колишнього Мурованокуриловецького району Вінницької області) Могилів-Подільського району Вінницької області. 26.12.2017 між позивачкою та Фермерським господарством «Інтер Агро» укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, який зареєстровано 28.12.2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно до умов договору орендна плата встановлена у розмірі 2584,64 грн на рік та підлягає сплаті орендарем щорічно до 31 грудня кожного року. При цьому обов`язок щодо своєчасної сплати орендної плати покладено на орендаря. Разом з тим, за твердженням позивачки, Фермерське господарство «Інтер Агро» не виконує належним чином обов`язок щодо своєчасної та в обумовленому договором розмірі сплати орендної плати за користування її земельною ділянкою. Зокрема, орендна плата за 2024 та 2025 роки, як зазначає позивачка, не сплачена ні в готівковій, ні в безготівковій, ні в натуральній формі. Крім того, позивачка зазначає, що щодо спірної земельної ділянки також укладено договір суборенди від 05.11.2020 (серія та номер 1-18).

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просить суд розірвати договір оренди землі б/н, укладений 26 грудня 2017 року між нею – ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Інтер Агро», щодо земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер 0522880400:06:001:0339.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду від 20.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами відповідач отримав 26.08.2026, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 37). Відзив на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач станом на 17.09.2026 не подав.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами, направлені третій особі – Товариству з обмеженою відповідальністю «Зернофарт», поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення, повернуто до суду з відміткою поштового оператора «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також з урахуванням неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У ч. 1 ст.5 ЦПК України встановлено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок застосовувати під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власницею земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер 0522880400:06:001:0339, цільове призначення якої – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка розташована на території колишньої Бахтинської сільської ради Могилів-Подільського району (колишнього Мурованокуриловецького району) Вінницької області.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с 17–18), право власності ОСОБА_4 на зазначену земельну ділянку зареєстровано в установленому законом порядку.

Як убачається з копії договору оренди землі б/н (а.с. 24–28), 26 грудня 2017 року між ОСОБА_4 та Фермерським господарством «Інтер Агро» укладено договір оренди землі (далі – Договір), предметом якого є земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 0522880400:06:001:0339, розташована на території колишньої Бахтинської сільської ради Могилів-Подільського району (колишнього Мурованокуриловецького району) Вінницької області, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до умов Договору земельна ділянка передана в оренду строком на 10 років. Право оренди земельної ділянки за цим Договором зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 грудня 2017 року.

У подальшому, 05 листопада 2020 року, між Фермерським господарством «Інтер Агро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернофарт» укладено договір суборенди земельної ділянки № 1-18.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю є платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди землі.

Частиною 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 2584 грн 64 коп. (5 % від нормативної грошової оцінки), готівкою через касу Орендаря з письмовим підтвердженням Орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що орендна плата вноситься у такі строки: до 31 грудня кожного року оренди.

Таким чином, сторонами Договору погоджено розмір, спосіб та строк внесення орендної плати. При цьому у разі внесення орендної плати готівкою через касу Орендаря Договором прямо передбачено письмове підтвердження Орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання.

Пунктом 11.4 Договору передбачено, що дія Договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом «д» ч.1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 дійшла висновку, що у разі систематичної повної несплати орендної плати договір оренди землі підлягає розірванню на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, тоді як у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати питання про розірвання договору вирішується на підставі частини другої статті 651 ЦК України. При цьому систематична повна несплата орендної плати означає неодноразову, два та більше випадки, несплату орендної плати у строки, встановлені договором.

Як зазначено позивачкою у позовній заяві, орендну плату за 2024 та 2025 роки Фермерське господарство «Інтер Агро» їй не сплатило.

З огляду на положення пункту 4.3 Договору орендна плата за 2024 рік мала бути внесена відповідачем не пізніше 31 грудня 2024 року, а орендна плата за 2025 рік – не пізніше 31 грудня 2025 року.

На підтвердження зазначених обставин позивачкою надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2023 року по червень 2026 року (а.с. 29-31).

Зі змісту зазначених відомостей не вбачається отримання позивачкою у 2024 та 2025 роках доходу від Фермерського господарства «Інтер Агро».

Крім того, у матеріалах справи відсутні письмові підтвердження одержання позивачкою готівкової орендної плати за 2024 та 2025 роки, передбачені пунктом 4.1 Договору.

Відповідач, отримавши 26 серпня 2026 року копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів (а.с. 37), не подав відзиву на позовну заяву, не заперечив проти доводів позивачки щодо невиплати орендної плати за 2024 та 2025 роки та не подав суду будь-яких доказів на підтвердження виконання ним обов`язку зі сплати орендної плати за зазначені роки.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 ст. 89 ЦПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи надані у справі докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд враховує погоджені сторонами умови Договору щодо розміру, способу та строків внесення орендної плати, відсутність у матеріалах справи письмових підтверджень одержання позивачкою орендної плати за 2024 та 2025 роки, відсутність у відомостях з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків відомостей про отримання позивачкою доходу від відповідача за зазначені роки, а також відсутність з боку відповідача будь-яких заперечень чи доказів на спростування доводів позивачки.

За таких обставин суд доходить висновку, що наявними у справі доказами підтверджується невиконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати за 2024 та 2025 роки.

Таким чином, судом встановлено два окремі випадки повної несплати відповідачем орендної плати у строки, встановлені Договором, а саме за 2024 та 2025 роки.

Отже, має місце систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки), повна несплата орендної плати, що відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою та, з огляду на положення статті 32 Закону України «Про оренду землі» і пункту 11.4 Договору, підставою для дострокового розірвання договору оренди землі. Такий підхід відповідає актуальному висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23.

За таких обставин позовна вимога ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі б/н, укладеного 26 грудня 2017 року між ОСОБА_5 та Фермерським господарством «Інтер Агро», щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 0522880400:06:001:0339, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вирішення питання про судові витрати суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 1331, 20 грн (а.с.13).

У зв`язку з тим, що позов задоволено повністю з відповідача на користь позивача слід стягнути 1331 грн 20 коп. судового збору.

На підстав викладеного та керуючись статтями 4, 5, 10, 13, 76-81, 89, 141, 178, 259, 263-265, 268 ЦПК України, статтями 526, 610, 629 ЦК України, статтями 21, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», статтею 141 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди землі без номера від 26 грудня 2017 року, укладений між ОСОБА_6 та Фермерським господарством «Інтер Агро» щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0 га, кадастровий номер 0522880400:06:001:0339, на підставі якого 28 грудня 2017 року за номером запису 24288077 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди.

Стягнути із Фермерського господарства «Інтер Агро» на користь ОСОБА_1 1331 гривню 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття пост анови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Фермерське господарство «Інтер Агро», код ЄДРПОУ: 39551109, адреса місцезнаходження: Вінницька область, Могилів-Подільський (колишній - Мурованокуриловецький) район, с-ще Муровані Курилівці, вул. Героїв Майдану, 31.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОФАРТ», код ЄДРПОУ: 39336690, адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вул.Артинова Архітектора, 46 офіс 15,16.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua