Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №138/734/26 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/734/26

Провадження №:2/138/1079/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокум. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Ясінського Ю.А.,

за участю секретаря Сілантьєвої Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивовано тим, зокрема, вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03.09.2025 року у справі № 138/1237/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч.ч. 1, 2 ст. 209, ч.ч. 1, 2 ст. 361 КК України. Судом встановлено, що 24.08.2024 року відповідач, зловживаючи довірою позивача, оформив на його ім`я кредит у банку АТ «ПУМБ» та заволодів коштами у сумі 4800 грн. Оскільки кредит був оформлений на його ім`я, банк АТ «ПУМБ» почав нараховувати відсотки за користування коштами та вимагати повернення боргу. Для уникнення штрафних санкцій та примусового стягнення, він був змушений погасити цей борг в сумі 11699,69 грн. за власний кошт. Крім того, йому було завдано моральної шкоди через неправомірні дії відповідача, оскільки він пережив сильне нервове напруження, дізнавшись, що на нього оформлено кредит і він має борги перед фінансовою установою, виникла реальна загроза псування його кредитної історії, що могло б унеможливити отримання кредитів у майбутньому для життєвих потреб, він був змушений витрачати свій особистий час на візити до поліції та банку, замість того щоб займатися роботою та сім`єю. Особливого болю завдав той факт, що злочин скоїла особа, якій він довіряв свій телефон. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду в розмірі 11 699,69 грн., та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 01.07.2026, позивач просить стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі 6 858,36 грн., та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11.03.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.04.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін, також зважаючи, що відповідач за зареєстрованою адресою проживання не проживає, вирішено його виклик здійснювати відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.06.2026 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02.07.2026 продовжено позивачу строк на усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 25.06.2026.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07.07.2026 продовжено розгляд справи

Позивач повідомлений про дату, час та місце судового засідання завчасно та належним чином, в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявна заява останнього, відповідно до якої він просить проводити судові засідання у його відсутність, позов підтримує, просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений завчасно та належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, а також повідомлявся за останньою відомою адресою зареєстрованого місця проживання, однак поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи зазначені обставини суд, зважаючи на зміст заяви позивача, ухвалою від 17.09.2026 вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до положень ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази суд, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи таке.

Вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03.09.2025 року у справі № 138/1237/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч.ч. 1, 2 ст. 209, ч.ч. 1, 2 ст. 361 КК України. Вказаним вироком визнано доведеним, крім іншого,

ОСОБА_2 повторно, маючи злочинний намір незаконним шляхом заволодіти коштами для задоволення власних потреб, шляхом зловживання довірою, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, під приводом тимчасового користування онлайн-банкінгом ОСОБА_1 для здійснення переказу коштів, вирішив заволодіти та привласнити грошові кошти останнього за наступних обставин.

Так, 22.08.2024 об 11 год. 18 хв. ОСОБА_2 , знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , реалізовуючи злочинний умисел спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, повторно, умисно з корисливим мотивом, шляхом зловживання довірою ОСОБА_1 написав останньому в месенджері «Інстаграм» із проханням зареєструватися в мобільному онлайн-банкінгу АТ «ПУМБ» та після чого надати логін і пароль для входу до мобільного онлайн-банкінгу АТ «ПУМБ», повідомивши при цьому недостовірні дані про мету користування рахунком ОСОБА_1 .

Після чого, 24.08.2024 близько 12 год. 30 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи у вище вказаному місці, шляхом здійснення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, за допомогою отриманого від ОСОБА_1 цього ж дня логіну і паролю, вийшовши за межі усної домовленості з останнім щодо умов користування зазначеним банківським рахунком, зайшов у мобільний онлайн-банкінг АТ «ПУМБ» останнього, де створив на ім`я ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_1 із кредитним лімітом.

Того ж дня, 24.08.2024 о 12 год 46 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи у вище вказаному місці, шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки, використовуючи власний мобільний телефон марки «iPhone» моделі «XR» та особисті дані ОСОБА_1 , які останній надав йому добровільно, уклав кредитний договір з АТ «ПУМБ» на суму 4800 гривень, які були зараховані на банківський рахунок ОСОБА_1 цього ж банку № НОМЕР_1 , і здійснив незаконну операцію з кредитними грошовими коштами та самостійно, без відома ОСОБА_1 переказав 4800 гривень з кредитного карткового рахунку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_1 , на картковий рахунок своєї сусідки ОСОБА_3 АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_2 , та в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, маючи вільний доступ до рахунку ОСОБА_3 , чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_1 на загальну суму 4800 гривень.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, судом вказану кваліфікацію визнано вірною.

Вироком Вінницького апеляційного суду від 27.10.2025 вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03.09.2025 стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 190, ч.ч. 1, 2 ст. 209, ч.ч. 1, 2 ст. 361 КК України в частині призначення покарання скасовано, в цій частині ухвалено новий вирок, у решті вирок залишено без змін.

При цьому, оскільки висновки суду щодо доведеності вини у вчиненні інкримінованих ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, фактичні обставини їх вчинення в апеляційній скарзі не оспорювались, то відповідно до вимог ст. 404 КПК України, вирок у цій частині судом апеляційної інстанції не переглядався. Відповідно вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03.09.2025, за виключенням призначеного ОСОБА_2 покарання, набрав законної сили 27.10.2025.

Відповідно до наданого позивачем звіту по транзакціях, що були випущені до рахунку НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 за період з 20.06.2024 по 25.09.2025, останнім у зв`язку із погашенням заборгованості за кредитним договором було витрачено 11 699,69 грн.

Крім того, із заявою про зменшення позовних вимог позивач надав суду копію виписки по рахунку за період з 20.06.2024 по 29.06.2026 відповідно до якого ним було витрачено 6 858,36 грн. для погашення заборгованості за відсотками згідно кредитного договору.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як передбачено ст.ст. 12 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 та п. 8 і 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 статті 1177 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов переконання, що позивачем належними та допустимими доказами доведено, що винні дії відповідача знаходяться в прямому причинному зв`язку із заподіяною йому матеріальною шкодою у виді витрат, пов`язаних із погашенням заборгованості за кредитним договором, який уклав відповідач на його ім`я, зловживаючи його довірою.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Відповідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також в зв`язку з пошкодженням майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз`яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, оскільки внаслідок вчинення злочину він зазнав душевних страждань, пережив сильне нервове напруження, був змушений витрачати час на відвідання державних органів та банківської установи задля відновлення свого порушеного права. Зазначені дії відповідача призвели до зміни нормального ритму життя позивача, позивач вимушений був вживати заходів щодо відшкодування шкоди в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню сума в розмірі 1 000 грн., що відповідає встановленим судом обставинам щодо спричинення моральної шкоди, а також принципу розумності, виваженості та справедливості.

Таким, чином дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що відповідач, у добровільному порядку шкоду завдану вчиненням кримінального правопорушення не відшкодував, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п.2, 6 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи та у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відтак, суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір пропорційно до задоволених вимог – 620,47 грн. (1331,20 х 46,61%) грн. за вимогою про відшкодування майнової шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13,18, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 6 858 (шість тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 620 (шістсот двадцять гривень) гривень 47 коп.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя: Ю.А. Ясінський