Суд: Липовецький районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 10 вересня 2026 р.
Справа: №136/1799/26
Суддя: Іванець О. Д.
Справа № 136/1799/26
провадження №3/136/543/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2026 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Іванець О.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій обл., про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює в Військово-морському ліцеї м. Одеса, такого, що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
На розгляд суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №667669 від 08.08.2026 слідує, що 08.08.2026 о 09:00 год. громадянин ОСОБА_1 умисно висловлював погрози та образи в повідомленнях в сторону своєї дружини ОСОБА_2 , чим завдав шкоди психологічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, тобто правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлений належним чином, утім 11.09.2026, до початку розгляду справи на адресу суду від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Олійника О.Л. надійшла заява, в якій останні просили суд розгляд справи провести без їх участі. При розгляді справи просили врахувати письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення від 08.08.2026, наданні представником ОСОБА_3 . У заяві також зазначено що дій, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 не здійснював та просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Раніше, 28.08.2026 захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Олійник О.Л. через електронний суд подав письмові заперечення на протокол, в яких просив суд про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд зауважує, що згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється із суворим додержанням законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. В силу вимог ст. 256 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, з огляду на диспозицію ч.1 ст.173-2 КУпАП, за якою обвинувачується ОСОБА_1 зі сторони особи, уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, слід було надати суду належні, допустимі та достовірні докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування. А саме, що ОСОБА_1 дійсно вчинив домашнє насильство психологічного відносно своєї дружини ОСОБА_2 внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.
Суд зауважує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
На підтвердження обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, особа уповноважена на складання протоколів про адміністративні правопорушення надала суду наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №667669 від 08.08.2026, у якому викладені вищевказані обставини;
- рапорт співробітника поліції від 08.08.2026, у якому зазначено, що 08.08.2026 о 10:27 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , що її чоловік ОСОБА_1 чинить домашнє насильство психологічного характеру, а саме пише образливі речі в месенджері;
- письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , яка зазначила, що її чоловік ОСОБА_1 , з яким на даний час вони не проживають, пише їй образи в менеджерах, з метою вчинення психологічного насильства;
- письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в яких він пояснив, що протягом двох місяців з дружиною ОСОБА_2 не проживає. У них є спільна дитина. Оскільки дружина на його телефонні дзвінки не відповідає, він вирішив написати їй в менеджері, щод домовитись про зустріч та побачити дитину та поспілкувались на тему як зберегти шлюб та повернути сім`ю. Пояснив, що ніяких погроз в сторону дружини він не чинив. А тому заперечує факт будь-яких неправомірних дій з його сторони на адресу дружини ОСОБА_2 , про які остання повідомила працівникам поліції;
- світлини скриншотів екрану телефона з повідомленнями у месенджері.
Наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , рапорті працівника поліції обставини адміністративного правопорушення не узгоджуються між собою та протирічать один одному, при цьому ОСОБА_1 взагалі заперечує вчинення ним будь-яких протиправних дій.
Разом із тим, долучені до протоколу світлини скриншотів екрану телефона з повідомленнями у месенджері не можуть бути взяті до уваги судом як належний та допустимий доказ, адже неможливо достеменно встановити достовірність, автора, адресата, конкретний зміст та контекст зазначених повідомлень.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених у диспозиції діянь, та передбачає існування обов`язкової ознаки - настання шкоди для фізичного чи психічного здоров`я потерпілого.
Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров ю потерпілого.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення. При цьому, для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа та які фактичні наслідки цих дій для потерпілого.
В порушення вищевказаних вимог, у протоколі про адміністративне правопорушення формально зазначено, що діями ОСОБА_1 завдано шкоди психологічному здоров`ю потерпілої. При цьому не конкретизовано в чому саме полягає така шкода та які наслідки настали в результаті протиправних дій. Разом із тим диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП не передбачено таких наслідків як шкода психологічному здоров`ю, про яку зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Настання негативних наслідків для потерпілої не підтверджено будь-якими доказами.
Формальне зазначення у протоколі про те, що певними діями завдано шкоди психологічному здоров`ю потерпілої, без встановлення та опису конкретних наслідків такої поведінки фактично є лише відтворенням законодавчого формулювання складу адміністративного правопорушення та не підтверджує настання відповідних наслідків.
Саме по собі твердження особи про те, що певне спілкування було для неї неприємним чи викликало негативні емоції, не є автоматичним підтвердженням завдання шкоди психічному здоров`ю. При цьому сама по собі наявність негативних емоцій, образи, невдоволення, роздратування чи небажання особи продовжувати спілкування з іншим членом сім`ї не є тотожною завданню шкоди психічному здоров`ю у розумінні ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Особливо це має значення в умовах припинення шлюбних відносин, коли спілкування між сторонами об`єктивно може мати емоційний характер, однак це не перетворює автоматично будь-яку суперечку чи неприємну для однієї сторони комунікацію на домашнє насильство.
За таких обставин висновок, викладений у протоколі, про завдання ОСОБА_2 шкоди психологічному здоров`ю є непідтвердженим та має характер припущення. При цьому припущення не можуть бути покладені в основу притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, протокол не містить зазначення усіх елементів, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, зокрема, завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.
За відсутності належного підтвердження хоча б одного з обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення притягнення особи до адміністративної відповідальності є неможливим.
Звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбачого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, базуються виключно на поясненнях потерпілої. Будь-яких інших доказів на підтвердження зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин матеріали справи не містять. Крім того, ОСОБА_1 категорично не визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
При цьому, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, у випадку, коли надані матеріали не дозволяють беззаперечно встановити, які конкретно протиправні дії були вчинені особою, чи мали такі дії характер домашнього насильства, чи діяла особа умисно та чи настала внаслідок цих дій передбачена законом шкода, такі сумніви не можуть тлумачитися проти особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, які ставляться у вину особі та містять склад адміністративного правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення та обставин які було встановлено в ході судового розгляду судом є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В силу вимог ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Отже, аналіз наведених обставин та положень закону дозволяє суду зробити висновок про необхідність закриття провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 247, 251, 276, 283, 284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді в справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду протягом 10-ти днів із дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.
Суддя О.Д. Іванець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua