Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №130/1605/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/427/2026

130/1605/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Грушковська Л.Ю.,

за участю секретаря Карої А.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Куцького А.В.,

свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

Відповідно до протоколу серії ЕПР 1 №662806 11.05.2026 о 00.05 год. в м. Жмеринка по вул. С. Петлюри водій ОСОБА_4 керував автомобілем марки Тойота, д.н.з. НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, продув алкотестер Драгер 6810, тест номер 4544, результат 2,72 проміле.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – авдокат Куцький А.В. подав клопотання, в якому просив провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що cвою вину у вчиненні вказаного правопорушення ОСОБА_1 не визнає. Вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.05.2026, складеного інспектором Жмеринського районного відділу поліції Павлишиним В.В., водій ОСОБА_1 11.05.2026 0 00:05 год. по вул. Симона Петлюри керував автомобілем, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Однак викладені у протоколі обставини не відповідають дійсності. У зазначений у протоколі час ОСОБА_1 транспортним засобом взагалі не керував. 10.05.2026 приблизно з 23:00 год. він з товаришем перебував по вулиці Симона Петлюри у своєму припаркованому автомобілі, очікуючи сина, який мав забрати його самого і його автомобіль додому. Коли під`їхав поліцейський патруль, автомобіль ОСОБА_1 був у нерухомому стані. Те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом підтверджується відеозаписом, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення. Так, на відеозаписі, який розпочинається 10.05.2026 о 23 год. 55 хв., видно, що автомобіль ОСОБА_1 стоїть припаркований на лівому боці дороги, позаду нього стоїть автомобіль з проблисковими маячками і до ОСОБА_1 підійшли співробітники поліції, які перевірили його документи, провели огляд на стан сп`яніння та склали протокол про адміністративне правопорушення. Відеозапис закінчується 11.05.2026 о 01 год. 57 хв. Увесь цей час ОСОБА_1 був разом з працівниками поліції. Тому у протоколі неправдиво вказано, що 11.05.2026 в 00 год. 05 хв., тобто через 10 хвилин після того як до його автомобіля під`їхав поліцейський патруль (о 23. год.55 хв. 10.05.2026), він керував транспортним засобом. Якби ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, він би рухався по правій частині дороги і припаркувався б на правому боці дороги у разі зупинки його автомобіля працівниками поліції. Однак на відеозаписі відображено, що на лівому боці дороги стоїть автомобіль ОСОБА_1 , попереду нього на незначній віддалі також в нерухомому стані стоїть мікроавтобус, а позаду його автомобіля знаходиться автомобіль поліцейських. Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом і що поліція його не зупиняла, а автомобіль його був припаркований і не рухався. Таким чином, на відеозаписі не зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобілем, а також факт зупинки поліцейськими його транспортного засобу, що спростовує зазначені у протоколі обставини про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний допустимим Доказом вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення. Інших належних та допустимих доказів, на підставі яких об`єктивно можна встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, орган поліції не надав.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав. Пояснив, що його попросила колишня колега забрати меблі, холодильник та пральну машину в підвал. Він поїхав разом із ОСОБА_3 виконувати цю роботу, після виконання робіт колега дала їм «могорич» та випили алкоголь. Продовжили випивати в автомобілі. Він зателефонував своєму синові, щоб той приїхав і забрав його і автомобіль. Під`їхали працівники поліції, перевірили документи та дали продути Драгер. Просив провадження закрити, так як не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_6 повідомив, що разом із ОСОБА_1 помагали перенести меблі. Після цього, ОСОБА_1 підвіз його додому та вони вирішили випити пляшку горілки. ОСОБА_1 подзвонив своєму сину, щоб той забрав автомобіль і його. Сиділи в машині випивали, потім приїхали працівники поліції і підійшли до автомобіля ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 є його батьком та повідомив, що батько подзвонив йому ввечері та запитав чи зможе він його забрати від товариша, бо він вже випив. Другий раз подзвонив і повідомив, що вже приїхали працівники поліції та складають протокол. По дорозі він подзвонив своїй кумі щоб вона була додатковим водієм. По приїзду до батька бачив як працівники поліції складають протокол.

Відповідно до протоколу серії ЕПР 1 №662806 11.05.2026 о 00.05 год. в м. Жмеринка по вул. С. Петлюри водій ОСОБА_4 керував автомобілем марки Тойота, д.н.з. НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, продув алкотестер Драгер 6810, тест номер 4544, результат 2,72 проміле.

Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції результати огляду на стан сп`яніння ОСОБА_4 2,72 проміле.

В судовому засіданні був оглянутий відеодиск, в ході огляду якого видно, ОСОБА_1 не керував транспортним засобом і працівники поліції його не зупиняли, а автомобіль його був припаркований на лівому боці дороги не по своїй стороні руху і не рухався. Також видно на сидінні

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи, проглянувши відеодиск з записом, приходжу до такого.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно з вимогами ст. 278, 280 КУпАП, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу, суд повинен дотриматися вимог статей 245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», п.161).

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 6 Конвенції 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 29.02.2019 року №1-р/2019 наголошено, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України також відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.

Так, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно з вимогами ст. 278, 280 КУпАП, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу, суд повинен дотриматися вимог статей 245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Обов`язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.

Згідно ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Оскільки даних, які б свідчили про керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять, факт його перебування в стані сп`яніння є недоведеним, тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 247 КУпАП, передбачено,що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 33-35, 252, 247, 280, 284-285 КУпАП, -

п о с т а н о в и л а :

Закрити провадження в даній адміністративній справі за відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена особою, яка притягнена до адміністративної відповідальності, до Вінницького апеляційного суду.

Повний текст постанови виготовлено 25.08.2026 року.

Суддя