Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №130/2942/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/307/2026

130/2942/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Горлівка Донецької області, місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026025130000087 від 07.08.2025,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3 згідно ст. 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» передбачено, що обіг наркотичних засобів, включених до таблиці II «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, тобто канабісу, допускається для використання у медичній практиці за призначенням лікаря, а також у цілях, передбачених статтями 19 20 та 23 цього Закону, саме: експертній використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у та оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону); діяльність освітній, використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у науковій та науково-технічній дозволяється діяльності та навчальних цілях, яка наявності лише юридичним особам (крім закладів дошкільної освіти) за відповідних ліцензій (ст. 20 Закону); використання наркотичних здійснюється засобів, психотропних речовин і прекурсорів у ветеринарній медицині, яка на підставі ліцензії (ст. 23 Закону). Всупереч зазначеним вимогам Закону, розслідуванням ОСОБА_3 , в липні 2026 року (точної дати досудовим не встановлено), на околиці с. Тарасівка Жмеринського району спрямований Вінницької області, виявив рослину коноплі, де у нього виник умисел, на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, а саме для особистого вживання. З метою реалізації свого умислу, ОСОБА_3 зірвав зазначену вище рослину коноплі, чим незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс, у подальшому переніс її за місцем свого проживання до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де її подрібнив та висушував, чим незаконно виготовив наркотичні засоби канабіс, та зберігав їх для власних потреб без мети збуту. Так, у період часу з 14:35 год. по 14:42 год. 07.08.2026 в ході проведення огляду, ОСОБА_3 добровільно видав працівникам поліції поліетиленовий пакет рожевого кольору в середині якого знаходилась речовина рослинного походження у висушеному стані, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-26/16362-НЗИРАН від 11.08.2026 є наркотичним засобом та рослиною, обіг яких обмежено - канабісом, масою у перерахунку на висушену речовину - 38,69 г.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст. 309 КК України, тобто незаконне виготовлення, придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду в порядку ст. 302 КПК України.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому кримінальному проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, тобто незаконне виготовлення, придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надавав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст.382 КПК України.

Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України знайшла своє підтвердження та повністю доведена.

Таким чином судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися в незаконному виготовленні, придбанні, перевезенні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України.

Відповідно до ст.65 КК України та роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з послідуючими змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

В п.3 зазначеної постанови вказано, що, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, судам слід виходити з класифікації злочинів, особливостей конкретного злочину й обставин та способу його вчинення, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеню тяжкості наслідків, що настали, а при дослідженні даних про особу підсудного з`ясовувати його вік, поведінку до вчинення злочину, наявність судимостей і адміністративних стягнень, тощо.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення яке є кримінальним проступком, особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, скарг за місцем проживання не надходило.

Ці обставини суд визнає такими, що пом`якшують відповідальність.

Судом також враховано, що обвинувачений ОСОБА_3 перебуває на консультативному спостереженні у психіатра та на замісній підтримувальній терапії (ЗПТ) у нарколога КНП «Жмеринська ЦРЛ» у зв`язку з вираженою залежністю від психоативних речовин.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази по справі слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст.ст.370,374,382 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Обвинуваченого ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

За ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

Відповідно до п.1, 2, ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України, без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в розмірі 3850,88.

Речові докази: поліетиленовий пакет рожевого кольору, всередині якого наявна речовина рослинного походження зеленого кольору у висушеному стані, який поміщено до спецпакету НПУ NPU 5121075, які знаходяться в кімнаті зберігання Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області знищити.

На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. З інших підстав вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя