Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №130/3170/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/326/2026

130/3170/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Великий Мидськ Костопільського району Рівненської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025130000092 від 26.08.2026,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3 26.08.2026 приблизно о 08:00 год. перебуваючи у АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_4 , з якою він офіційно одружений, хоча спільно не проживає та на якого відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» поширюється дія вказаного закону, виник конфлікт в результаті якого останній вчинив кримінальний проступок за наступних обставин. Так, ОСОБА_3 під час рантово виниклого конфлікту з дружиною ОСОБА_4 , маючи намір на спричинення фізичного болю, шкоди здоров`ю та нанесення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи та бажаючи настання задуманих наслідків, реалізовуючи свій протиправний умисел, на фоні ревнощів, завдав один удар кулаком лівої руки в область губ, чим заподіяв їй тілесні ушкодження. Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_3 потерпілий ОСОБА_4 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 68 від 27.08.2026, завдано тілесні ушкодження у вигляді: забитої рани нижньої губи та перелом 1-го верхнього зуба зліва та належать до легких тілесних ушкоджень, що причинили короткочасний розлад здоров`я чи незначну стійку втрату загальної працездатності до 10%.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду в порядку ст. 302 КПК України.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованому їй кримінальному проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст.382 КПК України.

Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України знайшла своє підтвердження та повністю доведена.

Таким чином судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися нанесенні умисно легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України.

Відповідно до ст.65 КК України та роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з послідуючими змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

В п.3 зазначеної постанови вказано, що, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, судам слід виходити з класифікації злочинів, особливостей конкретного злочину й обставин та способу його вчинення, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеню тяжкості наслідків, що настали, а при дослідженні даних про особу підсудного з`ясовувати його вік, поведінку до вчинення злочину, наявність судимостей і адміністративних стягнень, тощо.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення яке є кримінальним проступком, особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 є раніше не судимим, вину визнав повністю, активно сприяла розкриттю кримінальних правопорушень, на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах не значиться.

Ці обставини суд визнає такими, що пом`якшують відповідальність.

Обставиною, яка обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази слід вирішити відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст.ст.370,374,382 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Обвинуваченого ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. З інших підстав вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя