Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №130/3995/25 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/664/2026

130/3995/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Грушковської Л.Ю.,

за участі секретаря Рекало Т.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Жмеринка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Талалаївської сільської ради Ніженського району Вінницької області про визначення місця проживання дитини,

в с т а н о в и л а :

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Глазун Т.О. звернулася до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даним позовом, в якому просила Визначити судовим рішенням місце проживання дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути судовий збір.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач являється мамою малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданого Жмеринським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №265 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 , виданого Жмеринським міським відділом ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис №16. У офіційному шлюбі з батьком дітей (відповідачем у справі) вони не перебували, певний час проживали разом в Жмеринському районі Вінницької області, а в подальшому в м. Познань Республіки Польща. Після систематичного вчинення батьком насильства в сім`ї, під час проживання в Польщі (що підтверджується копіями документів, наданих в додатки), вона з дітьми вимушена була повернутися до України в с. Безуглівка Ніжинського району Чернігівської області, де вони і на даний час проживають. На даний час діти проживають із нею за однією адресою, що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади, де зазначено одну адресу місця реєстрації її та дітей та іншими копіями документів, що надано в додатки до позовної заяви. Вона разом з доньками проживають та зареєстровані в будинку батька позивачки ОСОБА_5 , що підтверджується копією купівлі-продажу житлового будинку та копією свідоцтва про її народження, яке підтверджує родинні відносини з батьком. Позивачка має постійний дохід, перебуваєна обліку як ФОП, займається вихованням своїх дітей, має змогу забезпечити їм належний рівень життя та дати освіту, тому вважає, що діти повинні проживати разом з нею, оскільки вона повноцінно опікуюся ними. Доньки її поважають, люблять, у них повне взаєморозуміння, на відміну від батька дітей, який здійснював насилля в родині та до даного часу не піклується про них фінансово. Позивачка не забороняє донькам і відповідачу спілкуватися, оскільки діти мають повне право на підтримання з біологічним батьком спілкування, але вважаж, що необхідно визначити місце проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 разом із нею, за їх місцем проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 . Проживання дітей разом з нею, ніяким чином не перешкоджає батьку дітей брати участь у їх вихованні чи матеріальному забезпеченні дітей, спілкуванню з ними, що передбачено чинним законодавством.

Ухвалою від 02.01.2026 у даній справі відкрито провадження. Призначено підготовче засідання.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Луєнко Ю.В. подав відзив, в якому просив відмовити . Зазначив, що Відповідач визнає, що позивач є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, відповідач звертає увагу суду, що позивач забулася в позовній заяві написати, що відповідач – ОСОБА_2 – є батьком їх спільних малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цю обставину відповідач також категорично визнає та зауважує позивачу, що в дітей є не лише мати, а й батько, які мають рівні права і обов`язки щодо дітей. З 2017 року позивач та відповідач проживали спільно як чоловік та жінка і в них народилися дві дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач за офіційним дозволом проживає та працює в Польщі з 2017 року. До повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну 24.02.2022 позивач та їх спільні з відповідачем діти, від їх народження, періодично проживали то разом з відповідачем у Польщі, то – в Україні. Після 24.02.2022 позивач разом з дітьми переїхала проживати до відповідача в Польщу, де вони проживали в АДРЕСА_2 , 61-288. Діти відвідували польські навчальні заклади дошкільної підготовки. Отже, відповідач обізнаний, що їх спільні з позивачем діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживають і зареєстровані з матір`ю, тобто, з позивачем, і спору щодо місця проживання дітей немає, оскільки відповідач щодо цього не висловлював жодних заперечень. У даній справі ніким не оспорюється, що малолітні діти сторін проживають разом з матір`ю по АДРЕСА_1 , де й зареєстровані. Відповідач як батько дітей як на час подання позову, так і на даний час не заперечує проти цього, підтверджуючи цим, що сторони дійшли домовленості щодо проживання дітей саме з позивачем.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Глазун Т.О. в поданій відповіді на відзив просила задовольнити позов.

Ухвалою суду від 27.04.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Глазун Т.О. просила провести розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Луєнко Ю.В. просив провести розгляд справи без його участі та відмовити в задоволенні позову.

Представник органу опіки та піклування Талалаївської сільської ради Ніженського району Вінницької області Жадько О. в поданій заяві просив розглянути справу без його участі, при вирішенні рішення поклався на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що даний позов є обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданого Жмеринським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №265 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 , виданого Жмеринським міським відділом ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис №16.

Згідно висновку служби у справах дітей служба вважає за доцільне визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з їх матір`ю ОСОБА_1 .

Оцінюючи встановлені обставини справи у сукупності з дослідженими доказами, суд виходить з того, що спірні правовідносини стосуються визначення місця проживання малолітньої дитини після припинення шлюбу між її батьками, а тому підлягають вирішенню з урахуванням положень Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства», Конвенції про права дитини та принципу якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони судами, органами державної влади чи іншими установами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтею 9 цієї Конвенції дитина не повинна розлучатися зі своїми батьками всупереч їх волі, крім випадків, коли таке розлучення є необхідним в інтересах дитини; при цьому держава забезпечує право дитини, яка проживає окремо від одного з батьків, підтримувати з ним регулярні особисті відносини і прямі контакти, якщо це не суперечить її інтересам.

За змістом статей 141, 150, 151, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, зобов`язані піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, а здійснення батьківських прав не може суперечити інтересам дитини.

Отже, рівність прав батьків не означає формального чи автоматичного визначення місця проживання дитини з будь-ким із них, а вимагає від суду встановити, з ким із батьків проживання дитини найбільшою мірою відповідатиме її стабільності, безпеці, звичному середовищу, емоційному стану, навчанню та розвитку.

Відповідно до частини першої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

За правилами частин першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення такого спору беруться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд враховує, що неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично тривалий час проживають разом із матір`ю, перебувають під її щоденним доглядом, саме мати забезпечує організацію побуту, навчання, виховання та розвитку дитини.

З матеріалів справи вбачається, що сторони окремо проживають, а діти фактично проживали разом із матір`ю, що підтверджується поданими позивачкою документами.

При вирішенні спору суд бере до уваги не лише формальне місце реєстрації дитини, а фактичні життєві обставини, у яких дитина проживає, навчається та розвивається. Реєстрація місця проживання дитини за адресою батька сама по собі не визначає переваги батька у спорі та не спростовує факту тривалого проживання дитини з матір`ю.

Визначальним для суду є не адміністративна реєстрація, а реальне місце проживання дитини, її сталі соціальні зв`язки, безперервність догляду, навчання та емоційна прив`язаність до особи, яка фактично забезпечує її повсякденні потреби.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 11.12.2023р. у справі 3607/20787/19 виснує: "Факт проживання дитини за кордоном (незалежно від того чи вивезена дитина за кордон до звернення до суду з позовом про визначення місця її проживання чи після) не впливає на вирішення судами України спору про визначення місця її проживання. Повернення дитини в Україну не є передумовою для вирішення спору між батьками про визначення місця проживання такої дитини ".

Суд також враховує, що в відзиві відповідач зазначав, що обізнаний, що їх спільні з позивачем діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживають і зареєстровані з матір`ю, тобто, з позивачем, і спору щодо місця проживання дітей немає, оскільки відповідач щодо цього не висловлював жодних заперечень. Тобто із матеріалів справи не вбачається наявності належних та допустимих доказів того, що проживання дітей з матір`ю суперечить їх інтересам, створює загрозу їх здоров`ю, моральному чи фізичному розвитку або що мати неналежно виконує батьківські обов`язки.

Суд виходить із того, що визначення місця проживання дітей з матір`ю не позбавляє батька батьківських прав, не обмежує його права на участь у вихованні дитини та не перешкоджає реалізації права на спілкування з нею. Таке рішення лише юридично закріплює фактичний стан проживання дитини та забезпечує правову визначеність у питаннях її проживання, навчання, медичного обслуговування, оформлення документів та представництва її інтересів.

З огляду на викладене, враховуючи тривале фактичне проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір`ю, забезпечення матір`ю їх догляду, навчання та розвитку, відсутність доказів неналежного виконання матір`ю батьківських обов`язків, а також необхідність забезпечення стабільності життєвого середовища дітей, суд дійшов висновку, що визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір`ю ОСОБА_1 відповідає найкращим інтересам дітей.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються дослідженими судом доказами та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1,7,159,257,263 СК України, статтями 2,12,13,76-81,258, 259,263-265,353-355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя