Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №686/7857/14-ц — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/7857/14-ц

Провадження № 22-ц/820/2064/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги Володимира Васильовича, яка подана його представником - адвокатом Залуцьким Віктором Нарцизовичем, на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2026 року про повернення заяви про скасування заходів забезпечення позову без розгляду (суддя Заворотна О.Л.).

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

15.07.2026 приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Банадига В.В. звернувся до суду з клопотанням/заявою про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування заяви зазначав, що 04.03.2026 ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду із заявою про визнання виконавчого листа від 30.04.2014 №686/7857/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості по кредиту в сумі 34364,70 доларів США, та судового збору по 1343,50 грн таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 17294 доларів США 05 центів. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 березня 2026 року справу прийнято до провадження судді та призначено судове засідання.

Також, представником заявниці ОСОБА_1 - адвокатом Іваницьким А.М. разом із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заявлено клопотання, в порядку ч. 3 ст. 432 ЦПК України, про зупинення на період розгляду цієї заяви виконання за виконавчим листом від 30.04.2014 № 686/7857/14-ц, а саме реалізацію у межах виконавчого провадження № 79242594 земельної ділянки, кадастровий номер 6825088400:03:011:0506, площа 4,6259 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Стуфчинецької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 26 березня 2026 року зупинено виконання за виконавчим листом від 30.04.2014 № 686/7857/14-ц, в тому числі реалізацію у межах виконавчого провадження № 79242594 земельної ділянки, кадастровий номер 6825088400:03:011:0506, до розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 686/7857/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Універсалбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначав, що такий забезпечувальний захід як зупинення виконання за виконавчим листом від 30.04.2014 № 686/7857/14-ц має бути скасований судом з огляду на те, що заявник по суті, ревізує рішення Хмельницького міськрайонного суду від 30.04.2014, оскільки сплата заборгованості за квитанціями 2008-2012 року фактично включені в період, за який суд стягнув заборгованість в 2014 році. Жодних інших мотивів, визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню заявник не наводить, що вказує на безпідставність та необґрунтованість такої заяви та її прохальної частини.

Вказував, що існування такого заходу забезпечення заяви, як зупинення виконання за виконавчим листом від 30.04.2014 № 686/7857/14-ц, порушує права як стягувача за таким виконавчим документом, так і права та обов`язки приватного виконавця.

Враховуючи викладене, просив суд скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті відповідно до ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 26.03.2026, а саме зупинення виконання за виконавчим листом від 30.04.2014 № 686/7857/14-ц, в тому числі реалізацію у межах виконавчого провадження № 79242594 земельної ділянки, кадастровий номер 6825088400:03:011:0506, площа 4,6259 га з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», за адресою: Стуфчинецька сільська рада, Хмельницький район, Хмельницька область, до розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 686/7857/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2026 року заяву повернуто заявнику без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 через свого представника - адвоката Залуцького В.Н. подав апеляційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на порушення судом норм процесуального права.

Вказує, що заявник ОСОБА_1 звернулась суду із заявою ще 04.03.2026, а її розгляд по суті призначений аж на 20 жовтня 2026 року, тобто через більше ніж 7 (сім) місяців після її надходження до суду. Натомість, стягувач – ПАТ «Універсал Банк» фактично позбавлений можливості отримати повне виконання судового рішення, оскільки таке виконання судового рішення зупинене судом на тривалий час, що є неприпустимим через його обов`язковість до виконання, крім того, наявність такого забезпечення позову як зупинення виконавчих дій на досить тривалий час призводить до затягування процедури виконання рішення та отримання гарантованої винагороди за вчинення виконавчих дій.

Як вбачається із заяви Кобрин Г.В., приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області визначений як інший учасник процесу, а саме особа, прав та обов`язків якої стосується судовий розгляд даної заяви.

На думку скаржника, суд першої інстанції не обґрунтовано послався на приписи ст. 158 ЦПК України в частині того, що приватний виконавець не є стороною позову, суд не розглядає жодного позову, в межах якого вжив запобіжних заходів, а розглядає заяву в порядку контролю за виконанням судового рішення, що передбачено положеннями розділу IV «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.

Вважає, що відмовляючи в прийнятті та розгляді клопотання про скасування запобіжних заходів, суд першої інстанції, по суті, позбавив особу, якої стосуються вжиті запобіжні заходи, на судовий захист своїх порушених прав та законних інтересів, що є неприпустимим.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Повертаючи заяву заявнику без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що наявні правові підстави для повернення заяви особі, яка її подала у відповідності до частини четвертої статті 183 ЦПК України, адже при зверненні до суду останньою не дотримано вимог частини другої вказаної статті.

З таким висновкам суду першої інстанції погоджується й апеляційний суд.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Абзацом другим частини другої статті 183 ЦПК України передбачено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Повертаючи заяву без розгляду на підставі частини четвертої статті 183 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що її подано без додержання вимог частини другої статті 183 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що до клопотання/заяви про скасування забезпечувальних заходів представником приватного виконавця не долучено доказів надсилання клопотання/заяви іншим учасникам справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав про повернення заяви приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги Володимира Васильовича без розгляду.

Водночас, суд першої інстанції при поверненні заяви скаржнику без розгляду помилково посилався на ч. 1 ст. 158 ЦПК України в контексті того, що приватний виконавець Банадига В.В. не є стороною у справі.

При цьому, судом не взято до уваги, що при подачі заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявниця ОСОБА_1 визначила приватного виконавця Банадигу В.В. як учасника справи при розгляді вказаної заяви, він повідомлявся про розгляд справи і заходи щодо зупинення виконання за виконавчим листом вживались судом до розгляду заяви ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 4 ст. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи викладене вище, ухвалу суду першої інстанції слід змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання на те, що заява подана приватним виконавцем Банадигою В.В., який не є стороною у справі.

В решті, ухвала постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги Володимира Васильовича, яка подана його представником - адвокатом Залуцьким Віктором Нарцизовичем, задовольнити частково.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2026 року змінити, виключивши з мотивувальної частини ухвали посилання на те, що заява подана приватним виконавцем Банадигою В.В., який не є стороною у справі.

В решті ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач І. В. П`єнта

Судді А.П. Корніюк

О.І. Талалай