Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №450/4920/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/4920/25 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І. І.

Провадження № 22-ц/811/775/26 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

14 жовтня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3241379 від 27 жовтня 2022 року у розмірі 25 772,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27 жовтня 2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3241379, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 4 000,00 грн. 13 вересня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-13092023, за умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3241379 від 27 жовтня 2022 року. Посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, унаслідок чого утворилася заборгованість, позивач зазначив, що її загальний розмір становить 25 772,31 грн, з яких 3 999,99 грн – заборгованість за тілом кредиту та 21 772,32 грн – заборгованість за відсотками.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 січня 2026 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3241379 від 27.10.2022 року у загальному розмірі 25772,31 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень та 3000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», виходив із того, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 3241379 від 27 жовтня 2022 року становить 25 772,31 грн, з яких 3 999,99 грн – заборгованість за тілом кредиту та 21 772,32 грн – заборгованість за процентами. На думку апелянта, суд не врахував пропуск позивачем позовної давності при зверненні до суду. Зазначає, що за кредитними договорами, які передбачають виконання зобов`язань періодичними платежами, перебіг позовної давності щодо кожного окремого платежу починається з наступного дня після настання строку його сплати. Апелянт вказує, що відповідно до умов укладеного кредитного договору зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів мали виконуватися кожні 30 днів протягом строку кредитування, який становив 12 місяців. Тому, на її думку, позовна давність щодо кожного щомісячного платежу повинна обчислюватися окремо, починаючи з моменту прострочення відповідного платежу. З огляду на викладене апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував пропуск позивачем позовної давності, що призвело до неправильного вирішення справи.

Просить скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 січня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відмовити повністю.

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Судом установлено, що 27 жовтня 2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3241379, відповідно до умов якого позичальнику надано грошові кошти в розмірі 4 000 грн, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконувати інші передбачені договором зобов`язання.

Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору сума кредиту становить 4 000 грн.

Згідно з пунктом 1.1 кредитного договору його укладення здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується через вебсайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході до особистого кабінету у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», зокрема шляхом перевірки правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, та/або пароля входу до особистого кабінету.

Пунктом 9.7 кредитного договору передбачено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання клієнтом електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного випадку використання та направляється клієнту на повідомлений ним номер мобільного телефону. Введення клієнтом відповідного одноразового ідентифікатора вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов договору.

Таким чином, кредитний договір укладено сторонами в електронній формі з використанням передбаченого договором способу електронного підписання.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 4 000 грн.

Факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується, зокрема, відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», наданою на виконання ухвали суду від 24 жовтня 2025 року, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 та 27 жовтня 2022 року на рахунок, емітований до вказаної картки, зараховано 4 000 грн.

Водночас ОСОБА_1 належним чином свої договірні зобов`язання не виконала, передбачених договором платежів на погашення кредиту та сплату процентів не здійснювала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитними коштами протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році за методом «факт/факт».

Пунктом 1.4 кредитного договору передбачено нарахування процентів за стандартною або зниженою процентною ставкою. Зокрема, у разі виконання клієнтом визначених договором умов щодо здійснення платежу або часткового дострокового повернення кредиту йому може бути надано індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку.

Станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором, згідно з розрахунком позивача, становила 25 772,32 грн, з яких 4 000 грн – заборгованість за тілом кредиту та 21 772,32 грн – заборгованість за процентами.

13 вересня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № ККЛУ-13092023, за умовами якого та відповідно до статті 512 ЦК України до ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3241379 від 27 жовтня 2022 року.

Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 прийняла умови кредитного договору та, підписавши його, взяла на себе відповідні зобов`язання, однак належним чином їх не виконала, зокрема не повернула отримані кредитні кошти та не сплатила нараховані проценти за користування кредитом, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту та заборгованості за процентами.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коди особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).

Разом із тим законодавцем встановлено особливості обчислення позовної давності на період дії карантину та воєнного стану.

Відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин. Такий неодноразово продовжувався та діяв до 24:00 год. 30 червня 2023 року.

Відповідно до пунктів 12, 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

З 24 лютого 2022 року в України діє воєнний стан, підставами якого є Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (з наступними змінами). Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Кредитний договір між сторонами укладено 27 жовтня 2022 року, а з позовом у цій справі ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося 14 жовтня 2025 року, тобто в межах загальної позовної давності, перебіг якої, крім того, підлягає продовженню на період дії воєнного стану відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Отже, на момент звернення до суду встановлений законом строк позовної давності не сплив, а тому підстави для застосування наслідків його спливу відсутні.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем строку позовної давності є необґрунтованими та не дають підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених частиною четвертою статті 267 ЦК України.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування позовної давності та відхиляє відповідні доводи апеляційної скарги.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення – без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 16.09.2026.

Головуючий

Судді