Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №317/1433/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 317/1433/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд

Провадження №33/807/1117/26Головуючий у 1-й інстанції Каряка Д.О.

Єдиний унікальний №317/1433/26Доповідач в 2-й інстанції Кольц Д.М.

Категорія – ч. 5 ст. 126 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Кольц Д.М., за участі захисника Горобівського І.Г. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Горобівського Івана Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 05 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

Згідно з постановою суду, 03 березня 2026 року о 21 год. 42 хв. ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 126 КУпАП, керував транспортним засобом «ВАЗ-21099», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Миру, 3, в с. Новопетрівка Запорізького району Запорізької області, при цьому, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України.

ОСОБА_1 визнано винним за ч. 5 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

В апеляційній скарзі захисник Горобівський І.Г. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що суд, не повідомивши ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, розглянув справу за його відсутності, чим порушив право ОСОБА_1 на захист та право на справедливий суд.

Вказав, що в матеріалах справи відсутня копія постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та відомостей про набрання нею законної сили. На підтвердження повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення органом поліції до матеріалів справи долучено роздруківку електронної копії постанови, яка не містить відомостей про набрання нею законної сили і яка не завірена належним чином. Роздруківка електронної копії постанови не містить підпису посадової особи, яка її винесла, а також підпису особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, про отримання копії постанови або відмітки про надіслання її рекомендованим листом, що ставить під сумнів її достовірність. Відомостей про те, що ОСОБА_1 було відомо про постанову за ч. 2 ст. 126 КУпАП або вона йому була вручена, матеріали справи не містять, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вказав, що постанова відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП складена за відсутність при собі посвідчення водія, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП, що свідчить про відсутність повторності та як наслідок об`єктивної сторони адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, в матеріалах справи відсутня належним чином оформлена довідка про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення. У довідці не зазначено про набрання постановою за ч. 2 ст. 126 КУпАП законної сили, не вказано дату складання довідки.

Вважав, що матеріали справи щодо ОСОБА_1 мали бути повернуті органу поліції для належного оформлення та доопрацювання через неповноту та суперечність зібраних матеріалів.

До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, зокрема шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду через додаток «Viber» у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу, затвердженого наказом ДСА України за № 28 від 23 січня 2023 року. Згідно із ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка ОСОБА_1 до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутності в судовому засіданні.

У судовому засіданні адвокат Горобівський І.Г. завірив суд, що ОСОБА_1 не бажає брати особисту участь у судовому засіданні, своє право на доступ до суду реалізує через захисника, який у повній мірі виклав позицію сторони захисту.

Заслухавши захисника Горобівського І.Г., який вважав за можливе проведення судового засідання за відсутності ОСОБА_1 та наполягав на задоволенні апеляційної скарги; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши та оцінивши доводи апеляційної скарги захисника, апеляційний суд вважає, що суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 605554 від 03 березня 2026 року, складеному у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП; довідкою сектору адміністративної практики Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, якою підтверджено факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП постановою ЕНА № 5358924 від 31 липня 2025 року, а також відомостями з бази даних «ГСЦ-посвідчення водія» ІТС ІПНП про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія; копією постанови серії ЕНА № 5358924 від 31 липня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.; відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, спілкування з працівниками поліції та процедуру складання матеріалів.

Доводи апеляційної скарги захисника про порушення судом першої інстанції права ОСОБА_1 на захист у зв`язку з розглядом справи за його відсутності є безпідставними з огляду на таке.

Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 03 березня 2026 року ОСОБА_1 був повідомлений під особистий підпис про час, дату та місце розгляду справи. Хоча поліцейським і було зазначено про те, що дата орієнтовна, однак ОСОБА_2 було доведене місце розгляду протоколу

При цьому, суд першої інстанції двічі направляв повістки про виклик до суду засобами поштового зв`язку за адресою, повідомленою ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Та сама адреса зазначена і у договорі із захисником, і у апеляційній скарзі.

Мобільний телефон для виклику, особа, щодо якої був складений протокол про адміністративне правопорушення не повідомив.

Таким чином, суд вжив всіх можливих заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про час, дату та місце розгляду справи. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи або повідомлень про поважність причин неявки від ОСОБА_1 до районного суду не надходило.

З урахуванням вимог ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, місцевий суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 .

До того ж, в подальшому ОСОБА_1 через захисника було реалізовано його право на апеляційне оскарження судового рішення. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не був обмежений у передбачених ст. 268 КУпАП правах – в тому числі в праві бути присутнім під час апеляційного розгляду скарги його захисника, заявляти клопотання та подавати докази.

Інтереси ОСОБА_1 в апеляційному суді представляв захисник Горобівський І.Г., який підтвердив обізнаність ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та вважав за можливе проведення судового засідання за його відсутності. Також захисник повною мірою виклав суду апеляційної інстанції доводи, які сторона захисту вважала суттєвими та такими, що повинні бути враховані під час розгляду справи.

Апеляційний суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено безальтернативне скасування постанови суду першої інстанції у зв`язку з розглядом справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Розглядаючи доводи скаржника про відсутність у діях ОСОБА_1 повторності, з огляду на недоліки доданих до протоколу про адміністративне правопорушення довідки про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення

Твердження захисника про недостовірність роздруківки електронної копії постанови серії ЕНА № 5358924 від 31 липня 2025 року, відсутність у ній відомостей про набрання законної сили, підпису посадової особи, яка її винесла, а також підпису особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, є необґрунтованими.

Судом першої інстанції встановлено, і підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, що постановою ЕНА №5358924 від 31.07.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП.

Копія постанови виготовлена із бази даних ІПНП, документ містить усі реквізити постанови, передбачені відповідними приписами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніхсправ України07.11.2015 № 1395. Постанова роздрукована із бази даних ІПНП, ведення якої і порядок внесення до неї даних про притягнення осіб до адміністративної відповідальності врегульовано Інструкцією з формування та ведення інформаційної підсистеми «Адміністративна практика» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України». Згідно вказаних актів доступ до системи мають лише зареєстровані фахівці, та інформація у ній є захищено.

Також, як слушно зазначив захисник у своїй апеляційній скарзі, згідно приписів ст.. 289,291 КУпАП, строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення складає 10 днів. Захисник у судовому засіданні підтвердив, що постанова ЕНА №5358924 від 31.07.2025 не оскаржувалася.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу що у цьому провадженні не може переглядати можливі недоліки постанови ЕНА №5358924 від 31.07.2025 , на які посилається сторона захисту, оскільки це буди порушенням принципу res judicata. Чинним законодавством передбачений порядок судового контролю та оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення, накладеного посадовою особою національної поліції. Сторона захисту цим порядком не скористалася.

Також є безпідставним посилання захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 повторності та як наслідок об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки постанова від 31 липня 2025 року нібито стосувалася лише відсутності при собі посвідчення водія, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (зі змінами), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з положеннями ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (зі змінами), право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті.

Повторним відповідно до ст. 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Як підтверджено довідкою сектору адміністративної практики Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області та копією постанови ЕНА № 5358924 від 31 липня 2025 року, ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності саме за ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки останній згідно з базою даних «ГСЦ-посвідчення водія» ІТС ІПНП посвідчення водія не отримував. Відтак кваліфікуюча ознака правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП (повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті) встановлена судом правильно та повністю доведена матеріалами справи.

Вказана довідка є офіційним документом та складена відповідно до вимог п.п. 4-5 розділу VІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395 (зі змінами), а тому твердження захисника про те, що вона оформлена неналежним чином є помилковими.

Довідка органу поліції щодо повторності є належним та допустимим інформаційним документом, складеним на виконання вимог відомчих інструкцій для підтвердження повторності правопорушення, вона містить повні ідентифікуючі дані щодо дати та номеру попередньої постанови, кваліфікації діяння і результатів перевірки за реєстрами МВС, у зв`язку з чим підстав для повернення матеріалів справи органу поліції для доопрацювання у суду першої інстанції не було.

Таким чином, у контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги захисника Горобівського І.Г. про скасування судового рішення на зазначених у ній підставах.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП.

Істотних порушень законодавства, які б слугували підставою для скасування постанови судді місцевого суду, під час апеляційного перегляду не встановлено.

Підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника Горобівського Івана Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 05 травня 2026 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Д.М. Кольц