Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №936/114/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 936/114/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Повідайчик Віктор Іванович, на постанову судді Воловецького районного суду від 08 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Воловецького районного суду від 08 квітня 2025 року гр. ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та звільнено її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Відповідно до постанови, - 26 січня 2025 року о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою свого проживання ( АДРЕСА_1 ), виражалася нецензурними словами на адресу ОСОБА_3 , на зауваження не реагувала, чим порушила громадський порядок, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП,

Не погоджуючись з даною постановою, адвокат Повідайчик В. І. (діє від імені ОСОБА_1 ) подав апеляційну скаргу. Вказує на незаконність винесеної постанови, просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 не вчиняла жодних хуліганських дій, доказів цього в матеріалах справи не має. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним і беззаперечним доказом вини особи. Суд першої інстанції не забезпечив повноту розгляду справи, не надав належної правової оцінки поясненням свідків, які різняться між собою, та іншим доказам, що були долучені стороною захисту ОСОБА_1 .

У судове засідання в апеляційній інстанції ОСОБА_1 та її захисник в черговий раз не з`явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.

Від адвоката Гаврилюк О. А. (захисника ОСОБА_1 ) декілька разів надходили заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, що не передбачено чинним процесуальним кодексом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, враховуючи чергову неявку до суду, з метою недопущення затягування часу вирішення справи та можливості уникнення адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності апелянта та його захисника, на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши зібрані у справі матеріали, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Згідно із положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було.

Дрібне хуліганство — це адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП, яке порушує громадський порядок і спокій громадян.

До таких дій належать: 1) Нецензурна лайка в громадських місцях; 2) Образливе чіпляння до громадян; 3) Інші подібні дії, що порушують спокій, створюють галас або виявляють неповагу до правил поведінки в суспільстві.

Згідно зі ст. 173 КУпАП за дрібне хуліганство накладається одне з таких стягнень: 1) Штраф від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 119 грн); 2) Громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин; 3) Виправні роботи на строк від одного до двох місяців (з відрахуванням 20% заробітку); 4) Адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції належним чином дослідив матеріали справи, вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Такий висновок судді ґрунтується на повно і всебічно досліджених у суді доказах, а саме досліджено:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 543961 від 26.01.2025 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення (а.с.4);

- рапорт інспектора відділку поліції № 2 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області про подію правопорушення (а.с.6);

- пояснення потерпілої особи ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_4 (а.с.7-8).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, - 26 січня 2025 року о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою свого проживання ( АДРЕСА_1 ), виражалася нецензурними словами на адресу ОСОБА_3 , на зауваження не реагувала, чим порушила громадський порядок, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП,

Вищенаведені докази є належними й допустимими, у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Бажання з`явитися до суду та пояснити обставини події правопорушення ОСОБА_1 не виявила, так само як і не надала будь-які нові докази, які б спростовували її причетність до події правопорушення.

Зокрема, із рапорту інспектора відділку поліції № 2 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області слідує, що гр. ОСОБА_1 чіплялася до ОСОБА_3 , ображала його нецензурними словами, при цьому на зауваження не реагувала.

У поясненнях потерпілої особи ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_4 , яка й заявила про подію правопорушення, також слідує, що ОСОБА_3 спускався по сходах з другого поверху до першого, де в цей момент гр. ОСОБА_1 почала ображати його нецензурними словами, після чого нігтями подряпала йому обличчя.

Отже, з вказаного слідує, що дрібне хуліганство мало місце, таке супроводжувалося нецензурною лайкою в громадському місці та іншими неправомірними діями за адресою: АДРЕСА_1 . Такі дії гр. ОСОБА_1 створили галас та порушили спокій громадян, а також виявили неповагу до правил поведінки в суспільстві.

Вина ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП підтверджується зібраними у справі матеріалами, сумніви з цього приводу у суду відсутні.

Враховуючи характер правопорушення, а також особу правопорушника, яка є особою похилого віку, суд першої інстанції обґрунтовано звільнив ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, обмежившись при цьому усним зауваженням. Така можливість передбачена ст. 22 КУпАП, заборона у справах даної категорії відсутня.

Оскаржена постанова судді місцевого суду є законна та обґрунтована, підстав для її зміни чи скасування не має.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Повідайчик Віктор Іванович, – залишити без задоволення.

Постанову судді Воловецького районного суду від 08 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, щодо ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя: Фазикош Г. В.