Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №380/9744/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/9744/25 пров. № А/857/29009/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

суддя у І інстанції Москаль Р.М.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складення повного тексту рішення 16 червня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі – ГУ ПФУ у Вінницькій області), у якому просила:

1) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у перерахунку пенсії №134450015823 від 10.04.2025 ГУ ПФУ у Вінницькій області (Відділу перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, надання житлових субсидій та пільг), яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні із пенсії по віку на загальних підставах на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-УІІІ та статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723 XII у зв`язку з відсутністю законних підстав та необхідного стажу на посадах державної служби;

2) зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723 XII, Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII стаж роботи ОСОБА_1 на посадах спеціалістів у органах податкової служби (інспекції, адміністрації) ДПС, ДФС, Міндоходів України за період з 23.02.1994 по 13.06.2016 та з 07.02.2020 по 03.03.2025 (день звільнення ) та період служби в апараті Пустомитівської районної державної адміністрації з 01.09.2017 по 31.12.2019 а саме періоди роботи з: 23.02.1994 на посаді державного податкового інспектора відділу обліку та обробки даних в Державній податковій інспекції по Пустомитівському району; 19.09.1994 на посаді головного державного податкового інспектора; 26.11.1996 на посаді головного державного податкового інспектора Державної податкової адміністрації у Пустомитівському районі; 03.01.1997 на посаді головного державного податкового інспектора відділу обліку та звітності; 01.07.1997 на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу примусового стягнення податків; 16.02.1998 на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу примусового стягнення податків в ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області; 01.04.1998 на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора у відділ примусового стягнення податків і зборів; 01.09.2000 на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора у відділ стягнення платежів до бюджету; 06.02.2002 на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу стягнення платежів до бюджету; 24.09.2003 на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора у відділі стягнення податкового боргу; 28.01.2005 на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора у відділі забезпечення податкових зобов`язань; 24.05.2006 на посаді начальника відділу погашення прострочених податкових зобов`язань; 19.03.2012 на посаді начальника відділу погашення податкового боргу ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби; 30.07.2013 на посаді начальника відділу обслуговування платників податків ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області; 20.01.2014 на посаді начальника відділу погашення заборгованостей; 23.01.2015 на посаді начальника відділу погашення заборгованостей ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області; 17.02.2016 на посаді начальника відділу погашення боргу по 13.06.2016 (до дня звільнення з займаної посади); 01.09.2017 на посаді провідного спеціаліста відділу з питань звернень громадян, інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату Пустомитівська районна державна адміністрація; 17.07.2018 на посаді провідного спеціаліста відділу освіти Пустомитівської райдержадміністрації по 31.12.2019 р. (час звільнення у зв`язку із скороченням чисельності та штату державних службовців); 07.02.2020 на посаді старшого державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб Галицького управління Головного управління ДПС у Львівській області; 17.02.2020 на посаді старшого державного інспектора Пустомитівської ДПІ Городоцького управління Головного управління ДПС у Львівській області; 16.09.2020 на посаді старшого державного інспектора Пустомитівської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Львівській області; 03.01.2021 на посаді старшого державного інспектора Пустомитівської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Львівській області; 12.12.2024 на посаді старшого державного інспектора відділу роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Львівській області по 03.03.2025 (час припинення державної служби і звільнення з посади);

3) зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії по віку на загальних підставах на пенсію державного службовця за віком відповідно до п. 10 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723 з 04.04.2025 - на підставі поданої заяви зареєстрованої за №1554 та доданими до неї документами в тому числі і Довідками виданими ГУ ДПС у Львівській області 04.04.2025: №213-13- 01-10-00-11; №214-13-01-10-00-11.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі №380/9744/25, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області № 134450015823 від 10.04.2025 про відмову ОСОБА_1 про перехід на пенсію за Законом України “Про державну службу” відповідно до заяви від 04.04.2025.

Зобов`язано ГУ ПФУ у Вінницькій області призначити позивачці з 04.04.2025 пенсію за віком на підставі пункту 10 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-XII та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VІІІ.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця. Таким чином, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Вінницькій області безпідставно не зарахувало до стажу державної служби період роботи позивачки в органах державної податкової служби, за які позивачці присвоєно спеціальні звання.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 з 23.02.1994 по 13.06.2016 (22 роки 03 місяці 22 дні) працювала на відповідних посадах старшого державного податкового ревізора-інспектора, головного державного податкового інспектора. За період роботи в органах державної податкової служби ОСОБА_1 присвоєно спеціальні звання: “Інспектор податкової служби II рангу”, “Інспектор податкової служби І рангу”, “Радник податкової служби ІІІ рангу”, “Радник податкової служби ІІ рангу”, “Радник податкової та митної служби ІІ рангу”. Станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889) стаж служби позивачки в органах державної податкової служби становив понад 20 років (22 роки 03 місяці 22 дні), та вона продовжувала проходити державну службу. Отже, ОСОБА_1 на підставі як пункту 10, так і пункту 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу”.

Щодо позовної вимоги про перерахунок пенсії відповідно до поданих довідок про складові заробітної плати для державного службовця, то суд в задоволенні такої відмовив з огляду на її передчасність.

Вказане рішення суду оскаржено ГУ ПФУ у Вінницькій області, яке у своїй скарзі просило таке рішення скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посаду відповідного рангу державного службовця. Посади працівника податкової служби даною статтею не передбачені. Скаржник звернув увагу, що посадовим особам податкової служби згідно зі статтею 343 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання i відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ.

Вважає, що станом на 01.05.2016 у позивачки відсутній необхідний стаж державної служби.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є пенсіонеркою, та з 26.11.2022 отримує пенсію за віком на підставі Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 :

- з 23.02.1994 по 13.06.2016 та з 07.02.2020 по 03.03.2025 працювала на різних посадах в органах державної податкової служби (державного податкового інспектора, головного державного податкового інспектора, старшого державного інспектора, головного державного податкового ревізора-інспектора). За цей період ОСОБА_1 : 29.04.1994 прийняла присягу державного службовця; 09.03.1995 присвоєно спеціальне звання “Інспектора податкової служби II рангу”; 01.11.2002 присвоєно спеціальне звання “Інспектора податкової служби І рангу”; 02.10.2006 присвоєно спеціальне звання “Радника податкової служби ІІІ рангу”; 17.12.2010 присвоєно спеціальне звання “Радника податкової служби ІІ рангу”; 30.07.2013 присвоєно 11 ранг державного службовця; 30.12.2013 присвоєно спеціальне звання “Радника податкової та митної справи ІІ рангу”;

- з 17.07.2018 по 31.12.2019 працювала на різних посадах в органах місцевого самоврядування (Пустомитівська районна державна адміністрація). За цей період 01.09.2017 присвоєно 5 ранг державного службовця.

Головне управління Державної податкової служби у Львівській області видало ОСОБА_1 довідки від 04.04.2025 № 213-13-01-10-00-11 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); від 04.04.2025 № 214-13-01-10-00-11 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.

04.04.2025 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФУ у Львівській області) із заявою про перерахунок пенсії, просила перевести її на пенсію за Законом України “Про державну службу”. До заяви додала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 04.04.2025 № 213-13-01-10-00-11 від 04.04.2025 № 214-13-01-10-00-11.

10.04.2025 ГУ ПФУ у Вінницькій області за результатами розгляду заяви від 04.04.2025 прийняло рішення № 134450015823, відповідно до якого відмовило позивачці в переведенні на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу”.

Це рішення мотивоване тим, що вона працювала в органах державної податкової служби з 23.02.1994 по 13.06.2016 та з 07.02.2020 по 03.03.2025. 29.04.1994 було прийнято присягу державного службовця, але встановлення рангу за займаною посадою не було. Натомість протягом вказаного періоду ОСОБА_1 присвоювались спеціальні/персональні звання: 09.09.1995 - інспектор податкової служби ІІ рангу, 05.01.2000 - інспектор податкової служби ІІ рангу, 01.01.2002 - інспектор податкової служби І рангу, 02.12006 - радник податкової служби ІІІ рангу, 17.12.2010 - радник податкової служби ІІ рангу, 30.12.2013 - радник податкової та митної справи ІІ рангу. Отже, станом на 01.05.2016 у заявниці відсутній необхідний стаж державної служби.

Не погоджуючись із таким рішенням пенсійного органу, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Статтею 46 Закону України "Про державну службу" №889-VIII (далі -Закон №889-VIII) визначені особливості стажу державної служби, а саме у частині 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII.

Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, в цьому випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283).

Відповідно до пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби.

Окрім цього, згідно з пунктом 342.4 статті 342 Податкового кодексу України (далі - ПК України) посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Відповідно до статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Згідно зі статтею 343 ПК України посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу; радник податкової служби I рангу; радник податкової служби II рангу; радник податкової служби III рангу.

Приписами пункту 57 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлено, що спеціальні звання податкової служби, встановлені цим Кодексом, присвоюються посадовим особам контролюючих органів, яким раніше було присвоєно спеціальні звання податкової та митної служби. Період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоювалися спеціальні та/або персональні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Слід також зазначити, що спеціальним законом, який визначав статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII.

Цим законом визначено, що посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.

Отже, як Законом №889-VIII, так і нормами діючих до нього Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон №3723-ХІІ) і Закону №509-ХІІ та Порядку №283 передбачалось зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів.

Разом з тим, згідно з пунктом 9 Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №839 (далі - Порядок №839), посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

Тобто, наведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в даному випадку податкового органу, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто, з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.

З наведеного слідує, що в органах державної податкової служби присвоюються спеціальні звання, які прирівнюються до відповідного рангу державного службовця.

Також, Верховний Суд України сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08.10.2013 у справі №21-275а13 вказано, що аналіз положень статті 37 Закону № 3723, Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-ХІІ (чинного на час роботи позивача в податковому органі) дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723.

Аналогічний підхід застосування зазначених норм права висловлений і Верховним Судом у постанові від 03.07.2018 (справа №586/965/16-а).

Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому, період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію.

Як слідує з матеріалів справи, позивачка працювала в органах державної податкової служби з 23.02.1994 по 13.06.2016 та з 07.02.2020 по 03.03.2025, а тому такий період її роботи підставно зараховано судом першої інстанції до стажу державної служби.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що період роботи позивачки в органах державної податкової служби зараховується до стажу державної служби, тому дії пенсійного органу щодо відмови зарахувати до стажу державної служби позивачки такий період його роботи є протиправними, та наявні підстави для зобов`язання відповідача зарахувати до стажу державної служби позивачки вказаний період роботи.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що позивачка досягнула необхідного пенсійного віку та має стаж на посаді державної служби понад 20 років, а відтак набула право на пенсію державного службовця за віком на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ, у зв`язку із чим апеляційний погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області та переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог відповідачем під сумнів не ставляться, а позивачем відповідної апеляційної скарги не подано. Отже у зазначеній частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі №380/29009/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар