Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №569/12108/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №569/12108/26

Суддя: Гудим Любомир Ярославович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 569/12108/26 пров. № А/857/43563/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Мандзія О.П., Онишкевича Т. В.,

за участю секретаря судового засідання: Кулабухової М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львів апеляційну скаргу Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 липня 2026 року, головуючий суддя – Кучина Н.Г., ухвалене у м. Рівне, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту муніципальної варти Рівненської МР, в якому просив визнати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване за допомогою технічного засобу Samsung SM-A235F/DSN в режимі фотозйомки до постанови серії RVN № 2612156 від 03.05.2026 року щодо ОСОБА_1 , як особи власника транспортного засобу (водія) Nissan Leaf д.н.з. НОМЕР_1 неправомірною та скасувати її, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що інспектором з паркування Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Лемещук Яною Миколаївною було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване за допомогою технічного засобу Samsung SM-A235F/DSN в режимі відеозйомки до постанови серії RVN № 2612156, час та місце скоєння: 03.05.2026 року 11:57:24 по вулиці Гетьмана Полуботка, 8, м. Рівне, Рівненська область, Україна. Постанова про накладення адміністративного стягнення у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не вручалася та засобами поштового зв`язку не надходила. З її змістом особисто у день винесення постанови він ознайомлений не був. Як згодом йому стало відомо, копію постанови інспектором було залишено під склоочисником (двірником) лобового скла транспортного засобу.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24 липня 2026 року адміністративний позов задоволено частково; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису) серії RVN № 2612156 від 04.05.2026 року, винесену інспектором з паркування Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Лемещук Яною Миколаївною про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Департамент муніципальної варти Рівненської МР оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова серії RVN № 2612156 від 04.05.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП є правомірна, оскільки нормами КУпАП передбачено виносити таку постанову без участі особи, яка притягається до відповідальності, а частина 3 стаття 122 встановлює відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за, у тому числі, порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Отже, відповідач при винесення постанови RVN 2612156 діяв в порядку та у спосіб, що не суперечать статті 280 КУпАП. Департаментом було дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення про порушення правил зупинки транспортного засобу, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), із урахуванням особливостей, визначених ст. 279-1-279-9 КУпАП, а висновки суду першої інстанції не відповідає обставинам справи

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що з повідомлення серії RVN № 2612156 від 03.05.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки слідує, що інспектором з паркування Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Лемещук Я.М. в режимі фотозйомки (відеозапису) за допомогою технічного засобу Samsung SMA235F/DSN зафіксовано порушення правил зупинки транспортного засобу Nissan LEAF д.н.з. НОМЕР_2 .

Вказано, що відносно власника (належного користувача) транспортного засобу буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.

З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису) серії RVN № 2612156 від 04.05.2026 року до повідомлення серії RVN № 2612156 від 03.05.2026 року слідує, що 03.05.2026 року о 11:57:24 за адресою: м. Рівне, вул. Гетьмана Полуботка, 8, особа, яка керувала керувала транспортним засобом (водій) Nissan LEAF д.н.з. НОМЕР_2 порушила правила зупинки, а саме: здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушила п. 15.9 15.9 «г» ПДР України та ч. 3 ст. 122 КУПАП. Вимір здійснено ручним лазерним світловіддалеміром Bosch GLM 500. Фотозйомка (відеозапис) проводилася спецзасобом марки Samsung SMA235F/DSN.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні постанови не було дотримано принципів об`єктивності, повноти та всебічності розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених КУпАП, а самі обставини справи були оцінені формально, без урахування конкретної життєвої ситуації та фактичних умов, за яких була здійснена короткочасна зупинка транспортного засобу.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Як встановлено ч. 3 ст. 122 КУпАП ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За правилами ст. 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб, зокрема розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: а) на залізничних переїздах; б) на трамвайних коліях; в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях; г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі; ґ) на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга; д) на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів; е) ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків; є) ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання; ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився; з) ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду; и) розташовано на позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома).

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як встановлено п. 1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пунктів 15.1-15.3 ПДР зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху). У населених пунктах зупинка і стоянка транспортних засобів дозволяються на лівому боці дороги, що має по одній смузі для руху в кожному напрямку (без трамвайних колій посередині) і не розділена розміткою 1.1, а також на лівому боці дороги з одностороннім рухом.

Згідно з п.15.9.г ПДР, зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Згідно п.1.10 ПДР, пішохідний перехід - ділянка проїзної частини, острівця безпеки чи розділювальної смуги або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.38.1-5.41.2, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

За правилами ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Матерілами справи підтверджено, що на фотознімках від 03.05.2026 року о 11:56:09 зображено пішохідний перехід та припаркований транспортний засіб позивача, на фотознімку, зробленому 03.05.2026 року о 11:55:51 годині зафіксовано замір відстані від пішохідного переходу до транспортного засобу Nissan Leaf д.н.з НОМЕР_2 , зроблений інспектором з паркування - 0,386 m.

Замір відстані від пішохідного переходу до транспортного засобу Nissan Leaf д.н.з НОМЕР_2 було здійснено за допомогою лазерного світловіддалеміру Bosch GLM 500, заводський № 128500798.

Отже, з матеріалів фотофіксації правопорушення, слідує, що транспортний засіб Nissan Leaf д.н.з НОМЕР_2 розташовано ближче 10 метрів до пішохідного переходу.

Відтак, позивач здійснив зупинку ближче 10 метрів від пішохідного переходу, не пов`язану з наданням переваги у русі, чим порушив п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306,

Так, відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП наступає за порушення, зокрема, правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Згідно пп. «г» п. 15.9 Правил дорожнього руху - зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що сам факт зупинки транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу є таким, що створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху і є підставою для відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, незалежно від того в чому полягали перешкоди дорожнього руху чи загроза безпеці.

Щодо посилань позивача про те, що транспортним засобом користувалася особа з інвалідністю, про що свідчила відповідна розпізнавальна наліпка «Водій з інвалідністю», розміщена на транспортному засобі у видимому місці, а зупинка транспортного засобу мала короткочасний та вимушений характер, оскільки водій відлучився лише на декілька хвилин до аптеки з метою придбання необхідних лікарських засобів, то колегія суддів зазначає наступне.

Наявність у позивача інвалідності, незважаючи на поважність цих обставин, не спростовує об`єктивної сторони вчиненого правопорушення зупинки транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу, що в силу прямої вказівки закону (ст. 265-4 КУпАП) створює перешкоди або загрозу безпеці руху. Зазначені обставини щодо стану здоров`я не є підставою, яка відповідно до закону виключає адміністративну відповідальність.

Крім того, п. 2.8 Правил дорожнього руху надає водієві з інвалідністю, який керує мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», або водієві, який перевозить пасажира з інвалідністю, право відступати від вимог дорожніх знаків 3.1, 3.2 і 3.35–3.38, а також знака 3.34 за наявності під ним таблички 7.18.

Наведений перелік є вичерпним і стосується виключно вимог дорожніх знаків. Натомість заборона зупинки на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків встановлена п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху.

Крім того, є безпідставними покликання позивача на те, що зупинка транспортного засобу мала короткочасний та вимушений характер, оскільки водій відлучився лише на декілька хвилин до аптеки з метою придбання необхідних лікарських засобів, однак на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано жодного доказу.

Доводи позивача про порушення відповідачем порядку розгляду справи, зокрема розгляд справи без його участі, колегія суддів до уваги не бере з огляду на наступне.

Особливості розгляду справ про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлено статтею 279-1 КУпАП. Частиною 5 статті 279-1 КУпАП передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Будь-які інші формальні порушення, допущені відповідачем під час складання оскаржуваної постанови жодним чином не можуть спростовувати порушення позивачем правил дорожнього руху, зокрема пп. «г» п. 15.9 ПДР.

Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури , які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, як уже зазначалось судом раніше, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, а особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріалами справи підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а наведені позивачем у своєму адміністративному позові обставини про відсутність вчинення адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради задовольнити, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 липня 2026 року у справі №569/12108/26- скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді О. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич

Повний текст постанови складено 17.09.2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua