Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №500/6491/21 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/6491/21 пров. № А/857/36840/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Димарчук Т.М. та Глушка І.В.,

з участю секретаря судового засідання - Нагибайло Т.О.,

а також сторін (їх представників):

від позивача – не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській обл. на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2026р. з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській обл. про визнання протиправною відмови в здійсненні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Чепенюк О.В., час та місце постановлення ухвали суду І інстанції: 12 год. 00 хв. 18.06.2026р., м.Тернопіль; дата складання повної ухвали суду І інстанції: 18.06.2026р.),-

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваною ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2026р. заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 500/6491/21 задоволено частково; змінено спосіб і порядок виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2021р. у справі № 500/6491/21 шляхом стягнення з Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України в Тернопільській обл. на користь ОСОБА_1 нарахованої, але невиплаченої пенсії, за період з 01.04.2019р. по 31.01.2022р. в сумі 133037 грн. 88 коп.; у задоволенні решти вимог відмовлено (а.с.99-101).

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив відповідач ГУ ПФ України в Тернопільській обл., який в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення питання щодо зміни способу і порядку виконання рішення суду (а.с.104-106).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення суду в справі № 500/6491/21 виконано в січні 2022 року; відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, при цьому її поточний розмір склав 8699 грн. 60 коп., а заборгованість станом на 09.06.2026р. – 133037 грн. 88 коп. Вказана заборгованість погашена на суму 1098 грн. 05 коп.

Наголошує на тому, що рішенням суду чітко визначено зобов`язання пенсійного органу, які останній повинен виконати, через що оскаржувана ухвала фактично стосується зміни суті резолютивної частини рішення суду.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує із змісту оскаржуваної ухвали, рішення суду від 02.12.2021р. виконано відповідачем частково, залишається до виплати заборгованість за період 01.04.2019р. по 31.01.2022р. у розмірі 133037 грн. 88 коп., яка не виплачена позивачу з лютого 2022 року, тобто, більше як протягом чотирьох років.

Водночас, матеріали справи не містять доказів, що свідчили б про вжиття боржником дієвих заходів з метою виконання судового рішення в частині виплати стягувачу заборгованості у цій сумі. Боржник майже не проводив виплат цієї заборгованості з часу її нарахування.

Відтак, є наявними підстави для заміни невиконаного зобов`язання здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі виданої Державною установою /ДУ/ «Територіальне медичне об`єднання /ТМО/ Міністерства внутрішніх справ /МВС/ України по Тернопільській області» оновленої довідки № 2021/1583 від 09.09.2021р. про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019р., починаючи з 01.04.2019р., по 31.01.2022р. на стягнення з ГУ ПФ України в Тернопільській обл. коштів у розмірі 133037 грн. 88 коп. для забезпечення належної реалізації права позивача.

При цьому, заява позивача підлягає до часткового задоволення, оскільки суму стягнення зменшено на 1098 грн. 60 коп., яка вже виплачена відповідачем станом на 09.06.2026р.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із роз`ясненнями, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови).

Враховуючи, що ухвала суду першої інстанції не оскаржується в частині незадоволених (відмовлених) вимог ОСОБА_1 , тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Стосовно решти вимог колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду є підставними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2021р. у справі № 500/6491/21 позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Тернопільській обл. щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 з 01.04.2019р. перерахунку основного розміру його пенсії на підставі виданої ДУ «ТМО МВС України по Тернопільській області» оновленої довідки № 2021/1583 від 09.09.2021р. про розмір грошового забезпечення; зобов`язано ГУ ПФ України в Тернопільській обл. здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої ДУ «ТМО МВС України по Тернопільській області» оновленої довідки № 2021/1583 від 09.09.2021р. про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019р., із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, починаючи з 01.04.2019р., із урахуванням проведених виплат (а.с.25-31).

Рішення суду набрало законної сили 05.01.2022р.

05.06.2026р. (згідно із відомостями реєстраційної відмітки суду першої інстанції) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2021р. в справі № 500/6491/21; встановити спосіб виконання рішення шляхом стягнення із ГУ ПФ України в Тернопільській обл. на його користь суми доплати різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.04.2019р. по день проведення перерахунку в сумі 134135 грн. 93 коп. (а.с.48-64).

В обґрунтування заяви покликався на те, що сума заборгованості на виконання рішення суду в справі № 500/6491/21 становить 134135 грн. 93 коп., яка тривалий час не виплачується через відсутність відповідних бюджетних коштів.

Розмір боргу включено до Реєстру судових рішень, дата розрахунку 24.03.2026р.

У зв`язку із змінами, що були внесені до ч.3 ст.378 КАС України, самостійною підставою для зміни і порядку виконання рішення суду визначено невиконання зі сторони суб`єкта владних повноважень судового рішення щодо пенсійних виплат протягом двомісячного строку.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Під встановленням способу або порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення. При цьому встановлення способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується під час виконання судового рішення. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій боржником.

Для встановлення способу чи порядку виконання судового рішення обставиною, що перешкоджає його виконанню, є те, що в судовому рішенні не визначено способу та порядку виконання судового рішення.

Матеріалами справи стверджується, що ГУ ПФ України в Тернопільській обл. на виконання вказаного рішення суду в січні 2022 року провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої ДУ «ТМО МВС України по Тернопільській області» довідки № 2021/1583 від 09.09.2021р. про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019р., в сумі 13384 грн., розмір пенсії з 01.02.2022р. становить 8699 грн. 60 коп.

Відповідно до розрахунку на доплату пенсії позивачу за період з квітня 2019 року по січень 2022 року нараховано заборгованість у розмірі 134135 грн. 93 коп. (а.с.71, 72).

Отже, поточний розмір пенсії з 01.02.2022р. виплачується позивачу з нового грошового забезпечення, а відкладена заборгованість за період з квітня 2019 року по січень 2022 року в розмірі 134135 грн. 93 коп. фактично виплачена частково - на суму 1098 грн. 05 коп.; залишок станом на 09.06.2026р. складає 133037 грн. 88 коп.

Суми донарахованої доплати пенсії на виконання судових рішень, що виплачуються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для ПФ України на цю мету, обліковуються в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі - в автоматизованій базі даних у підсистемі Реєстр судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи ПФ України.

З метою забезпечення виконання судового рішення ГУ ПФ України в Тернопільській обл. створено відповідний запис в підсистемі Реєстр судових рішень ІКІС ПФ України.

Виплата сум, нарахованих на виконання судових рішень, здійснюється за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України в порядку черговості виплат, що визначається датою набрання рішенням законної сили.

Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч.ч.2 і 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст.378 КАС України.

Положеннями абз.1 ч.1 ст.378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, з 19.12.2024р. положення ч.3 ст.378 КАС України на підставі Закону України № 4094-IX від 21.11.2024р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (надалі - Закон № 4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Зміни до ч.3 ст.378 КАС України, внесені Законом № 4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

Прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію ст.378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.129-1 Конституції України.

Факт часткового виконання відповідачем рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2021р. у справі № 500/6491/21, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати, протягом більш ніж двох місяців, стверджується матеріалами справи та підтверджений під час розгляду питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абз.2 ч.3 ст.378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з ГУ ПФ України в Тернопільській обл. нарахованої суми (залишок якої складає 133037 грн. 88 коп.) є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у ст.378 КАС України згідно Законом №4094-IX.

Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення ст.378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

Водночас, позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в постанові від 28.10.2025р. у справі № 380/7706/22, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано здійснив заміну невиконаного зобов`язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення з пенсійного органу цих коштів для забезпечення належної реалізації права позивача.

Оцінюючи в сукупності вищезазначене, в суду першої інстанції були наявними достатні та належні підстави для часткового задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 500/6491/21 на підставі ч.3 ст.378 КАС України, а тому оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Враховуючи результат апеляційного розгляду, та керуючись приписами ст.139 КАС України, понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта ГУ ПФ України в Тернопільській обл.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.ст.310, 312, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській обл. на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2026р. з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 500/6491/21 залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду – без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Р. М. Шавель

судді Т. М. Димарчук

І. В. Глушко

Дата складання повного судового рішення: 17.09.2026р.