Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №460/8434/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/8434/25 пров. № А/857/40318/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Територіального управління БЕБ у Вінницькій області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року (головуючий суддя: Гресько О.Р., місце ухвалення - м. Рівне) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

встановив:

ОСОБА_1 , 12.05.2025, звернувся з позовом до суду, в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити різницю між посадовим окладом керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади - 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області та окладом старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, як доплату за кожен місяць суміщення професій (посад) за період роботи з 22.07.2024 по 03.01.2025;

зобов`язати підготувати та направити до органу, що призначає пенсію грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІ1 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», складену з врахуванням грошового забезпечення за період з 22.07.2024 по 03.01.2025 у повному обсязі та з урахуванням виконання обов`язків керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади - 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області за період з 22.07.2024 по 03.01.2025 (день звільнення);

зобов`язати нарахувати та виплатити різницю між посадовим окладом керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади - 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області та окладом старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, як доплату за кожен місяць суміщення професій (посад) за період роботи з 22.07.2024 по 03.01.2025.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач всупереч ст. 105 Кодексу законів про працю не здійснив виплату позивачу доплати за тимчасове виконання обов`язків керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади - 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області за період з 22.07.2024 по 03.01.2025.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року позов задоволено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що Постанова № 1068, Закон № 1150, і Положення № 1333 є спеціальними нормативно-правовими актами у питаннях оплати праці працівників БЕБ по відношенню до Кодексу законів про працю України, які прийняті значно пізніше ніж КЗпП та вказане спеціальне законодавство не містить ані правових підстав, ані механізму виплати ОСОБА_1 доплати за суміщення посади.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу ТУ БЕБ у Вінницькій області від 29.06.2024 № 19-к/ДСК ОСОБА_1 призначений на посаду старшого детектива Управління детективів із стратегічного захисту економіки Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, як переможець конкурсу, з випробувальним строком три місяці, з 02.07.2024.

Наказом ТУ БЕБ у Вінницькій області від 22.07.2024 № 25-к/ДСК на позивача з 22.07.2024 за його згодою, строком на три місяці покладено тимчасове виконання обов`язків керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області (код посади-3.015).

Згідно з наказом ТУ БЕБ у Вінницькій області від 14.10.2024 № 29-к/ДСК на позивача покладено з 14.10.2024 строком на три місяці, тимчасове виконання обов`язків, керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області (код посади – 3.015), за його згодою.

Наказом ТУ БЕБ у Вінницькій області від 01.01.2025 №2-к/ДСК позивача звільнено зі служби в Бюро економічної безпеки України, з посади старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного управління) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області (код посади – 3.4.039), з 03.01.2025 згідно з підпунктом 7 пункту 72 Положення (за власним бажанням).

Представник позивача, 24.04.2025 звернулася до відповідача із адвокатським запитом, у якому просила нарахувати та виплатити позивачу відповідно до ст. 105 Кодексу законів про працю України різницю між посадовим окладом керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади – 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області та окладом старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, як доплату за кожен місяць суміщення професій (посад) за період роботи з 22.07.2024 по 03.01.2025, підготувати та направити до органу, що призначає пенсію грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії для призначення пенсії відповідно до Закону України №2262-ХІІ, складену з врахуванням грошового забезпечення за період з 22.07.2024 по 03.01.2025 у повному обсязі та з урахуванням виконання обов`язків керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади – 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області.

Листом від 30.04.2025 за № 23.1/09/6-25 відповідач повідомив про те, що правових підстав нарахувати та виплатити різницю між посадовим окладом керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади – 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області та окладом старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, як доплату за кожен місяць суміщення професій (посад) та відповідно підготовити грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії для призначення пенсії відповідно до Закону України № 2262-ХІІ немає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу мала нараховуватись доплата за виконання обов`язків керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові засади організації та діяльності Бюро економічної безпеки України, статус працівників Бюро, а також порядок проходження служби визначає Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 № 1150-ІХ (далі - Закон № 1150-ІХ).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 1150-ІХ Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1150-ІХ Бюро економічної безпеки України є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження через центральний апарат і територіальні управління.

Згідно із ст. 19 Закону № 1150-ІХ до працівників Бюро економічної безпеки України належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір з Бюро економічної безпеки України.

Трудові відносини працівників Бюро економічної безпеки України регулюються цим Законом, законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами. На державних службовців Бюро економічної безпеки України поширюється дія Закону України «Про державну службу2. Посади державних службовців Бюро економічної безпеки України відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

Заробітна плата працівників Бюро економічної безпеки України повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов`язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір і закріплення у штаті Бюро економічної безпеки України кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина перша статті 31 Закону України № 1150-ІХ).

Особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби, інтенсивності та умов служби, кваліфікації (частина друга статті 31 Закону України № 1150-ІХ).

Згідно частини 4 ст. 31 Закону №1150-ІХ) заробітна плата (грошове забезпечення) працівників Бюро економічної безпеки України складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; 4) доплати за спеціальне звання або ранг державного службовця; 5) доплати за науковий ступінь; 6) премії (розмір якої у разі її встановлення не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу).

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 за № 1068 затверджено Умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки (в подальшому Умови № 1068).

Проаналізувавши наведені вище законодавчі акти, суд апеляційної дійшов висновку, що ні Законом № 1150-ІХ, ні Умовами № 1068 не врегульовано питання розміру доплати працівникам, які мають спеціальні звання БЕБ за суміщення професій (посад), яку позивач просить здійснити у спірних правовідносинах.

У Рішенні Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у якому визначені основні трудові права працівників.

Отже, оскільки нормативно-правовими актами, якими визначено правові засади організації та діяльності Бюро економічної безпеки України, не врегульовано питання виплати доплати працівникам, які мають спеціальні звання БЕБ за суміщення професій (посад), а тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати приписи КЗпП України.

Так, згідно ч. 1 ст. 105 Кодекс законів про працю України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

Статтею 21 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» встановлено структуру заробітної плати, до якої відносяться в тому числі: 1) основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки; 2) додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, в межах тієї ж категорії персоналу, до якої відноситься даний працівник. При виконанні робіт за суміщенням працівникові встановлюються доплати до основної заробітної плати.

Тобто головною передумовою суміщення професій (посад) є наявність вакансії суміщуваної професії (посади) в штатному розписі.

Верховний Суд у постанові від 14.11.2018 у справі № 804/3583/17 зробив такі висновки: «суміщення професій/посад розцінюється як виконання працівником на тому ж підприємстві поряд із основною роботою, встановленою його трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою).

Водночас, слід зауважити, що суміщення професій (посад) має такі особливості: робота за другою посадою не відображається в табелі обліку використання робочого часу; друга посада залишається вакантною; для допущення працівника до роботи за суміщенням посад, за загальним правилом, достатньо подання заяви працівником та видачі керівником наказу про суміщення; окремий трудовий договір не укладається, запис у трудову книжку про суміщення не вноситься; порядок оплати праці встановлюється на підставі положень колективного договору та вказується у наказі про суміщення; оплата роботи за другою посадою на законодавчому рівні класифікується як надбавка до заробітної плати.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 824/238/19-а.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що право позивача на отримання доплати відповідно до статті 105 КЗпП України залежить від підтвердження сукупності таких обставин: продовження ним виконання обов`язків старшого детектива, одночасного виконання на підставі відповідного наказу обов`язків керівника Підрозділу детективів та не звільнення від основної роботи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до наказу ТУ БЕБ у Вінницькій області від 29.06.2024 № 19-к/ДСК ОСОБА_1 призначений на посаду старшого детектива Управління детективів із стратегічного захисту економіки Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, як переможець конкурсу, з випробувальним строком три місяці, з 02.07.2024.

Наказами Територіального управління БЕБ у Вінницькій області від 22.07.2024 № 25-к/ДСК та від 14.10.2024 № 29-к/ДСК, на ОСОБА_1 - старшого детектива Управління детективів із стратегічного захисту економіки Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, покладено, строком на 3 місяці, тимчасове виконання обов`язків керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області (код посади 3.015).

Судом не здобуто доказів того, що позивач був звільнений від виконання основної роботи. Отже, за наявності зазначених обставин виконання позивачем додаткових обов`язків має характер суміщення посад, що є підставою для нарахування та виплати відповідної доплати.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач попри виконання обов`язків за своєю основною посадою - старший детектив Управління детективів із стратегічного захисту економіки Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, виконував обов`язки керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, тобто здійснював суміщення посад, а тому дії Територіального управління БЕБ у Вінницькій області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між посадовим окладом керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади - 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області та окладом старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, як доплату за кожен місяць суміщення професій (посад) за період роботи з 22.07.2024 по 03.01.2025 є протиправними.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав буде зобов`язати Територіальне управління БЕБ у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між посадовим окладом керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади - 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області та окладом старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області, як доплату за кожен місяць суміщення професій (посад) за період роботи з 22.07.2024 по 03.01.2025 та зобов`язати відповідача підготувати та направити до органу, що призначає пенсію грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 9 квітня 1902 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», складену з врахуванням грошового забезпечення за період з 22.07.2024 по 03.01.2025 у повному обсязі та з урахуванням виконання обов`язків керівника Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) (код посади - 3.015) Територіального управління БЕБ у Вінницькій області за період з 22.07.2024 по 03.01.2025 (день звільнення).

Щодо пропуску строку звернення до суду позивачем, на які покликається відповідач в апеляційній скарзі, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що після цієї дати, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 та постанову Верховного Суду від 23 січня 2025 року у справі № 400/4829/24, згідно якої початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову у частині вимог за період з 19 липня 2022 року слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що саме дата одержання письмового повідомлення про суми, нараховані і виплачені при звільненні є датою обізнаності позивача про порушення його прав в частині виплати належного грошового забезпечення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що повідомлення про суми, нараховані і виплачені позивачу при проходження служби, ОСОБА_1 дізнався з листа відповідача № 23.1/09/6-25 від 30.04.2025, що є датою обізнаності позивача про порушення його прав в частині виплаті належної заробітної плати.

Отже, оскільки позивач про порушення його прав в частині виплати належної заробітної плати дізнався 30.04.2025, а з розглядуваним позовом звернувся 12.05.2025, а тому тримісячний строк звернення не пропустив.

Таким чином, апеляційна скарга Територіального управління БЕБ у Вінницькій області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу Територіального управління БЕБ у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року у справі № 460/8434/25 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді О. Б. Заверуха

З. М. Матковська