Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №260/6968/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа №260/6968/25 пров. №А/857/23761/26

суддя в 1-й інстанції – Микуляк П.П.

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

суддів Гуляка В.В, Ільчишин Н.В.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року, ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м.Ужгороді у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

1.1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (відповідач 2), в якому просив суд:

-ухвалити рішення, яким визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 - з 01.03.2025;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025.

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 14.07.2025 №071750012555 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , згідно поданої ним заяви від 07.07.2025.

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.07.2025, з зарахуванням до страхового стажу періодів роботи: з 07.08.1991 по 24.06.1992 - на посаді юриста юридичного відділу юридично-комерційної фірми «Вікторія», з 25.06.1992 по 30.06.1993 - на посаді юриста у юридично-виробничо-торговій фірмі «Срібна земля» та з 30.06.1993 по 31.12.1994 - на посаді юриста у концерні «Срібна Земля»;

1.2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01 березня 2025 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 14 липня 2025 року №071750012555 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з зарахуванням до страхового стажу періодів роботи: з 07 серпня 1991 року по 24 червня 1992 року, з 25 червня 1992 року по 30 червня 1993 року та з 30 червня 1993 року по 31 грудня 1994 року, відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії від 08 лютого 1982 року серії НОМЕР_1 з 01 липня 2025 року.

1.3. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

З таким рішенням суду не погодилися відповідачі і подали апеляційні скарги. В обґрунтування своїх апеляційних скарг зазначають, що судом І інстанції проігноровано, що відповідно до пп.6 п.2 Постанови №209 з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 року включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, який враховувався для призначення/перерахунку пенсій у 2024 році на коефіцієнт збільшення 1,023. Також звертають увагу суду на те, що до страхового стажу позивача не враховано періоди відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 08.02.1982, з 07.08.1991 по 24.06.1992, з 25.06.1992 по 30.06.1993 та з 30.06.1993 по 31.12.1994, оскільки відсутні номери наказів на прийняття та звільнення з роботи.

1.4.ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач не подав відзиву на апеляційні скарги, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

1.5. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подані скарги підлягають частковому задоволенню

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV, починаючи з 20.12.2023 р.

21.06.2025 р. представник позивача направила адвокатський запит до ГУ ПФУ в Закарпатській області, в якому просила надати засвідчені копії протоколу про призначення пенсії та первинного розрахунку пенсії заявника; надати засвідчені копії первинного розрахунку страхового та пільгового стажу по періодах, які враховані заявнику при призначенні пенсії; повідомити які саме періоди роботи заявника не зараховані до страхового та/або пільгового стажу для призначення і обчислення пенсії, вказуючи на конкретні фактичні і юридичні причини такого не зарахування, розкриваючи правовий зміст такого не зарахування; надати засвідчені копії первинного розрахунку заробітної плати, яка була врахована при призначенні пенсії заявнику; повідомити періоди заробітної плати, які первинно враховано при обчисленні розміру пенсії заявника із зазначенням довідок про заробітну плату, які було враховано при здійсненні такого нарахування; повідомити періоди заробітної плати, які не було враховано при обчисленні розміру пенсії, або було враховано у нульовому еквіваленті, вказуючи на конкретні фактичні і юридичні причини такого не зарахування або зарахування у нульовому значенні, розкриваючи правовий зміст такого не зарахування, з окремим зазначенням які довідки про заробітну плату не були взяті до уваги; повідомити який показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні застосовано при призначенні пенсії заявника; повідомити які перерахунки пенсії та в якому розмірі було проведено заявнику, починаючи з часу призначення пенсії; повідомити в який спосіб та в якому розмірі було проведено щорічні перерахунки пенсії заявника відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з щорічною індексацією; повідомити: який саме територіальний орган ПФУ (чи це були різні пенсійні органи) проводив (проводили) перерахунки пенсії заявника у зв`язку з щорічною індексацією; надати засвідчені копії протоколів про перерахунки пенсії заявника, а саме з 01.03.2019 р. щодо індексації суми пенсії з 01.03.2019р.; з 01.05.2020р. щодо індексації суми пенсії з 01.05.2020р.; з 01.03.2021р. щодо індексації суми пенсії з 01.03.2021р.; з 01.03.2022р. щодо індексації суми пенсії з 01.03.2022р.; з 01.03.2023р. щодо індексації суми пенсії з 01.03.2023р.; з 01.03.2024р. щодо індексації суми пенсії з 01.03.2024р.; з 01.03.2025р. щодо індексації суми пенсії з 01.03.2025р.

25.06.2025 р. Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області надано відповідь №0700-0306-8/38203, згідно з якою загальний страховий стаж при призначенні пенсії склав 36 років 6 місяців 2 дні (КФН стажу 0.36500). Розмір пенсії розраховано згідно даних ОК-5. Заробітна плата врахована за період з 01.07.2000 р. по 29.02.2024 р. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для розрахунку пенсії становить 2.32143. Показник середньої заробітної плати в Україні взятий за основу для обчислення пенсії за (2021-2023 роки).

До страхового стажу не враховано періоди відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 08.02.1982 р., з 07.08.1991р. по 24.06.1992 р., з 25.06.1992 р. по 30.06.1993 р., та з 30.06.1993 р. по 31.12.1994 р., оскільки відсутні номери ухвал на прийняття та звільнення з роботи чим порушені вимоги підпункту 4.1 пункту 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 р. №58.

Невраховані періоди стажу необхідно підтвердити у відповідності з пунктом 3 Порядку № 637. Одночасно повідомляємо, масові перерахунки , абз.3 ч.4 ст.42 Закону №1058 заявнику не проводилися. З 01.03.2025р. згідно постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2024р. «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» заявниці проведено масовий перерахунок індексація заробітку (протокол, розрахунок заробітку додаємо, стаж не змінився).

ОСОБА_1 07.07.2025р. звернувся через веб-портал ПФУ із заявою про перерахунок пенсії «зміна страхового стажу, набутого до 01.01.2004 року».

За результатом розгляду поданих документів, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було прийнято рішення від 14.07.2025 р. №071750012555 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Відповідно до вищезазначеного рішення, під час розгляду доданих до заяви документів виявлено, що запис про звільнення відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 08.02.1982р., не відповідає вимогам Інструкції №58. Для врахування періоду з 25.06.1992 р. по 31.12.1994 р. до страхового стажу необхідно надати додатково документи, що підтверджують стаж роботи у відповідності до пункту 3 Порядку №637.

Враховуючи зазначене, рішенням головного управління від 14.07.2025 р. y перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із діями та рішенням відповідачів, позивач звернувся до суду.

2.2. ДОВОДИ ТА МОТИВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Питання виникнення та реалізації права громадян на пенсійне забезпечення врегульоване положеннями Законів України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 р. та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (в редакціях, чинних на момент прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії).

Статтею 1 Закону України №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно п.п.3 п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які, містять відомості про періоди роботи.

Трудовий стаж встановлюється на підставі уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці.

Відтак, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 21.02.2020р. у справі №291/99/17.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній, їх неправильності чи неточності, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (постанова Верховного Суду Касаційного адміністративного суду від 31.01.2025 р. у справі №120/8471/23)

Судом встановлено, що під час прийняття рішення про відмову у перерахунку пенсії від 14.07.2025 р. №071750012555 до страхового стажу не враховано періоди роботи: з 07.08.1991 р. по 24.06.1992р., з 25.06.1992р. по 30.06.1993р., з 30.06.1993р. по 31.12.1994р., згідно з записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 08.02.1982р., оскільки запис про звільнення не відповідає вимогам Інструкції №58.

Судом встановлено, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 08.02.1982р. позивач працював:

- з 07.08.1991 по 24.06.1992 - на посаді юриста юридичного відділу юридично-комерційної фірми «Вікторія» (запис №13 та №14);

-з 25.06.1992 по 30.06.1993 - на посаді юриста у юридично-виробничо-торговій фірмі «Срібна земля» (запис №15 та №16);

-з 30.06.1993 по 31.12.1994 – на посаді юриста у концерні «Срібна Земля»(запис №17 та №18).

Щодо не зарахування відповідачем вказаних періодів роботи, суд зазначає наступне.

Спірні періоди, з 07.08.1991р. по 24.06.1992р., з 25.06.1992р. по 30.06.1993р., з 30.06.1993р. по 31.12.1994р. належним чином відображені в трудовій книжці позивача, а оскаржуване рішення не містить обґрунтування чому наявний трудовий стаж позивача не може бути підтверджений саме на підставі відповідних записів у трудовій книжці.

Відомості про спірні періоди роботи внесені з дотриманням вимог Інструкції, зокрема, відомості про прийняття та звільнення з роботи зроблені акуратно, кульковою ручкою, завірені підписом уповноваженої особи, з посиланням на відповідні накази. З таких можна точно встановити місце, посаду та період роботи позивача, а також номер та дату розпорядчого документа, на підставі яких зроблені відповідні записи.

Доказів визнання недостовірними записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 08.02.1982 р. щодо спірних періодів роботи з 07.08.1991 р. по 24.06.1992 р., з 25.06.1992 р. по 30.06.1993 р., з 30.06.1993 р. по 31.12.1994 р. відповідачем суду не надано.

При цьому суд зазначає, що обов`язок щодо повноти та правильності внесення до трудової книжки даних покладено на роботодавця, тобто на підприємство, де працював позивач.

Отже працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів уповноваженою особою і, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини уповноваженого органу не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в Постанові від 21.02.2018 р. у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що відомості трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 08.02.1982 р. є належним доказом підтвердження трудової діяльності позивача.

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115, колегія суддів вважає, що висновок суду в цій частині не відповідає вимогам законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначено з 20 грудня 2023 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки у розмірі 13 559,41 грн. З 01 березня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта 1,023, внаслідок чого її розмір становив 11 774,37 грн.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. При цьому розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України.

Механізм проведення такого перерахунку визначено Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 (далі - Порядок №124). Згідно з пунктами 1, 3, 4 цього Порядку щорічний перерахунок проводиться з 1 березня щодо раніше призначених пенсій, визначається коефіцієнт збільшення відповідного показника середньої заробітної плати, а розмір такого коефіцієнта встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» передбачено два різні механізми підвищення пенсій, які не можуть ототожнюватися.

Так, пунктом 1 Постанови №209 встановлено загальний порядок проведення у 2025 році перерахунку пенсій відповідно до Порядку №124 із застосуванням коефіцієнта 1,115. Водночас підпунктом 6 пункту 2 цієї постанови встановлено спеціальний порядок для пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 року включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови. Для таких пенсій передбачено збільшення показника середньої заробітної плати із застосуванням коефіцієнта, визначеного залежно від року, в якому такий показник використовувався для призначення або перерахунку пенсії; для відповідної категорії пенсій встановлено коефіцієнт 1,023.

Таким чином, підпункт 6 пункту 2 Постанови №209 не є загальним правилом індексації пенсій та не встановлює додаткового права особи на одночасне застосування коефіцієнтів 1,115 і 1,023. Його положення застосовуються саме до тієї категорії пенсій, яка не була підвищена за пунктом 1 цієї постанови. Отже, визначальним для вирішення спірного питання є не лише дата призначення пенсії, а передусім встановлення факту її не підвищення відповідно до пункту 1 Постанови №209.

Як убачається з матеріалів справи, пенсія позивача призначена у грудні 2023 року, тобто до 31 грудня 2024 року, а в березні 2025 року її перерахунок фактично проведено із застосуванням коефіцієнта 1,023. Доказів проведення позивачу перерахунку саме за пунктом 1 Постанови №209 із застосуванням коефіцієнта 1,115 у матеріалах справи немає. Отже, за встановлених обставин позивач належить до кола осіб, щодо яких підлягає застосуванню спеціальна норма підпункту 6 пункту 2 Постанови №209.

У зв`язку з цим колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сам факт використання при обчисленні пенсії позивача показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки у розмірі 13 559,41 грн зумовлює обов`язкове застосування до цього показника коефіцієнта 1,115. Суд першої інстанції правильно встановив, який саме показник середньої заробітної плати був врахований при призначенні пенсії позивача, однак не врахував спеціального правового регулювання, встановленого підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209 для пенсій, які не були підвищені за пунктом 1 цієї постанови.

Посилання суду першої інстанції на необхідність застосування до показника середньої заробітної плати, безпосередньо врахованого при обчисленні пенсії, коефіцієнта 1,115 саме по собі не спростовує наведеного висновку, оскільки частина друга статті 42 Закону №1058-IV передбачає проведення індексації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а такий порядок на 2025 рік конкретизовано положеннями Постанови №209. При цьому спеціальний механізм, передбачений підпунктом 6 пункту 2 цієї постанови, є складовою встановленого Кабінетом Міністрів України порядку реалізації зазначеної законодавчої норми.

Отже, з огляду на те, що пенсія позивача не була підвищена за пунктом 1 Постанови №209, при проведенні з 01 березня 2025 року її перерахунку підлягав застосуванню спеціальний механізм, передбачений підпунктом 6 пункту 2 цієї постанови, а тому підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,115 немає.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,115 та про необхідність проведення такого перерахунку з 01 березня 2025 року є помилковим. У цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні відповідних позовних вимог.

2.3. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 242, 308, 315, 317 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі №260/6968/25 - скасувати в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,115 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115 з 01 березня 2025 року, та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог - відмовити.

В іншій частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі №260/6968/25 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. О. Кушнір

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин