Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №380/10256/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/10256/26 пров. № А/857/38244/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Димарчук Т.М.

суддів – Москаля Р.М., Сала П.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року про повернення позовної заяви (суддя – Лунь З.І., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 у травні 2026 року звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії щодо відмови у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки з оновленими значеннями про розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною до посади на день звільнення в запас, станом на 01.01.2024 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середніх відсоткових розмірах відповідно Окремого доручення Міністра оборони України від 16.01.2024 № 186/уд, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про державний бюджет України на 2024 рік» на 01 січня 2024 року (3 028,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії за вислугу років з 01.02.2024;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку з оновленими значеннями про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за посадою, відповідною до посади на день звільнення в запас, станом на 01.01.2024 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середніх відсоткових розмірах відповідно Окремого доручення Міністра оборони України від 04.01.2024 № 186/уд, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про державний бюджет України на 2024 рік» на 01 січня 2024 року (3028,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії за вислугу років з 01.02.2024.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії повернуто позивачеві.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви (не сплатив судовий збір). Зокрема в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд дійшов висновку, що з огляду на підстави та предмет, позов стосується питання перерахунку та виплати пенсійного забезпечення позивачу на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та не стосується пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що в даній справі позивач звільняється від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), адже спір стосується його соціальних прав, які пов`язані з пенсійним забезпеченням його як учасника бойових дій, та яке регулюється в даному випадку спеціальним законодавством, а саме Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Враховуючи те, що згідно з частиною другою статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції поспішними, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову в формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Питання залишення позовної заяви без руху та повернення позову врегульовані діючим процесуальним законом - КАС України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 КАС України).

Відповідно до пункту один частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом, з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

У статті 5 Закону № 3674-VI закріплено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав (пункт 13 частини 1 статті 5).

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом №3551-XII.

За змістом частини другої статті 22 Закону №3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.

Вищевказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 01.02.2022 у справі № 200/1654/21-а, від 21.11.2023 у справі № 520/10453/23.

Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, від 20.01.2021 у справі №9901/258/20.

Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , відповідно до якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позовні вимоги стосуються невидачі довідки про розмір складових грошового забезпечення та зобов`язання відповідача подати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01/2024 за посадою, відповідною або аналогічною його останній штатній посаді із зазначенням в ній складових грошового забезпечення.

Тобто, спір у цій справі стосується соціальних прав позивача.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 24.02.2026 у справі №160/9416/25 при відкритті касаційного провадження в аналогічній категорії справ.

Також слід звернути увагу на висновки Верховного Суду зроблені у постанові від 29.01.2025 у справі №600/3723/24-а, в якій вказав, що особа, яка має статус учасника бойових дій, звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI та частини другої статті 22 Закону №3551-XII у справах, що стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у сфері соціального захисту, зокрема, щодо нарахування, перерахунку та виплати пенсій, компенсацій та інших соціальних виплат, незалежно від того, чи пов`язані ці правовідносини безпосередньо із набуттям такого статусу.

Закон №3551-XII має на меті забезпечення належного рівня життя ветеранів війни, зокрема учасників бойових дій. Ця мета досягається, серед іншого, через надання їм пільг, включаючи звільнення від судових витрат у справах, пов`язаних із соціальним захистом.

Звільнення учасників бойових дій від сплати судового збору у справах, пов`язаних із соціальним захистом, є важливим інструментом забезпечення їхнього права на ефективний судовий захист. Вимога сплати судового збору може стати перешкодою для звернення до суду, особливо для осіб з обмеженими фінансовими можливостями.

Вказане у своїй сукупності дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що позивач звернувся до суду з метою захисту свого права на отримання належного розміру пенсії, тобто за захистом соціального права, тому у цій справі позивач повинен бути звільнений від сплати судового збору.

Разом з тим, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2026 відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року про повернення позовної заяви у справі № 380/10256/26 до закінчення розгляду справи в апеляційній інстанції.

За результатом перегляду оскаржуваної ухвали, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач є звільненим від сплати судового збору в даній справі на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI. Відтак, слід вважати що за подання апеляційної скарги позивач є звільненим від сплати судового збору.

Відповідно пункту 4 статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви позивачеві.

За таких обставин, враховуючи положення статті 320 КАС України, а також те, що повернення позовної заяви не повинно створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суддя суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неправильно застосував норми процесуального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року про повернення позовної заяви у справі № 380/10256/26 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. М. Димарчук

судді Р. М. Москаль

П. І. Сало