Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №300/2283/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/2283/25 пров. № А/857/27975/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Кушнір В.О., Носа С.П.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року (судді Матуляка Я.П., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Івано-Франківськ) у справі №300/2283/25 за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Комунального підприємства «Коломияводоканал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство фінансів України, Коломийське управління Державної казначейської служби Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Коломийська міська рада про стягнення простроченої заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулось до суду з позовом до КП "Коломияводоканал", треті особи Міністерство фінансів України, Коломийське управління Державної казначейської служби Івано-Франківської області, Коломийська міська рада про стягнення простроченої заборгованості в сумі 51428170,10 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року задоволено позов частково. Стягнуто з комунального підприємства "Коломияводоканал" в дохід державного бюджету прострочену заборгованість за договорами про субкредитування в сумі 50428170 (п`ятдесят мільйонів чотириста двадцять вісім тисяч сто сімдесят) гривень 10 копійок з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу. Розстрочено виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі № 300/2283/25 строком на дванадцять місяців зі сплатою суми простроченої заборгованості рівними частинами (платежами) щомісяця, починаючи з 13.06.2025.

Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині Головне управління ДПС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення в частині розстрочення судового рішення. Вказує, що пунктом 9 статті 17 Бюджетного кодексу України визначено, що прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою за кредитом, залученим державою або під державні гарантії стягується з суб`єктів господарювання органами ДПС, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Пунктом 13 статті 17 Бюджетного кодексу України передбачено, що забороняється реструктуризація такої заборгованості.

Міністерство фінансів України подало відзив в якому просить задовольнити апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі № 300/2283/25, скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі № 300/2283/25 у частині розстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі № 300/2283/25 строком на дванадцять місяців із сплатою суми простроченої заборгованості рівними частинами (платежами щомісяця, починаючи з 13.06.2025), відмовити КП «Коломияводоканал» у розстроченні виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 у справі № 300/2283/25.

У відзиві на апеляційну скаргу КП «Коломияводоканал» заперечує проти її задоволення і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Згідно статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КП "Коломияводоканал" 11.09.2002 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків (а.с.42-44).

26.05.2008 між Україною (Позичальник) та Міжнародним банком реконструкції і розвитку (Банк) укладено угоду про позику № 4869-UA (Проект розвитку міської інфраструктури), ратифіковану Законом України № 592-VI від 24.09.2008 року, згідно якої Банк погодився надати Позичальнику на умовах, які визначає або на які посилається Угода про позику, суму, що дорівнює ста сорока мільйонам (140 000 000) доларів США.

Відповідно до положень статті ІІІ "Виконання проекту" Розділу 3.01 Угоди Позичальник передає на умовах субкредиту частину коштів позики комунальним підприємствам на підставі угод про субкредитування, які повинні укладатись між Позичальником, через Міністерство фінансів України і Міністерство з питань житлово-комунального господарства України, і комунальними підприємствами на умовах, затверджених Банком.

Так, між Міністерством фінансів України як Субкредитором, Міністерством з питань житлово-комунального господарства України (Міністерство) та КП "Коломияводоканал" як Субпозичальником укладено Договір про субкредитування за № 28010-02/111 від 16.10.2009 про використання сум Позики, що надається Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку (Угода про позику (Проект розвитку міської інфраструктури) № 4869-UA від 26.05.2008) (а.с.6-15).

Відповідно до умов Договору про субкредитування за № 28010-02/111 від 16.10.2009 Субкредитор рекредитує Субпозичальнику частину коштів Позики (Субкредит) у сумі, що не перевищує 2 600 000 доларів США та включає одноразову комісію (6 500 доларів США), на платній, зворотній, строковій основі, а Субпозичальник зобов`язується використовувати надані кошти відповідно до умов цього Договору, Угоди про позику, виконувати інші зобов`язання, передбачені цим Договором, повернути отриману суму Субкредиту, сплатити відсотки за користування ним та інші платежі, нараховані згідно з положеннями цього Договору. Міністерство зобов`язується належним чином виконувати функції відповідального виконавця Проекту, зокрема, забезпечити виконання зобов`язань України за Угодою про позику, крім тих, що безпосередньо належать до компетенції Субкредитора та Субпозичальника, в тому числі забезпечувати залучення до виконання Угоди про позику та Проекту інші державні органи відповідно до їх компетенції, прийняття у разі потреби відповідних нормативно-правових актів, забезпечити належне впровадження Субпозичальником Договору та, в межах своєї компетенції, належне виконання умов Угоди про позику та цього Договору, здійснювати контроль за належним впровадженням Проекту та інше (пункт 2.1 статті ІІ Розділу ІІ Договору).

Статтею V розділу II Договору про субкредитування Договору про субкредитування за № 28010-02/111 від 16.10.2009 визначено порядок погашення та обслуговування Субкредиту за змістом якої: Субпозичальник погашає основну суму Субкредиту відповідно до графіка погашення, що міститься у додатку до цього Договору. У разі зміни графіку погашення позики, викладеного у Додатковій статті З Угоди про позику, відповідні зміни вносяться до графіка погашення Субкредиту, що оформлюється додатковою угодою до цього Договору (пункт 5.1.); Субпозичальник сплачує Субкредитору відсотки на вибрану та непогашену суму Субкредиту за ставкою, що дорівнює відсотковій ставці, яку сплачує Субкредитор Банку відповідно до розділу 2.06 Угоди про позику у відповідному періоді нарахування відсотків. Про зміну відсоткової ставки Субкредитор інформує Субпозичальника у строки, необхідні для належного виконання останнім своїх зобов`язань за цим Договором, але у будь-якому разі не раніше отримання відповідної інформації з Банку (пункт 5.2.); Субпозичальник сплачує Субкредитору маржу в розмірі 0,01 % річних від вибраної і непогашеної суми Субкредиту (пункт 5.3); відсотки, маржа нараховуються з розрахунку календарного фінансового року (360 днів) та на основі фактичної кількості днів у відповідному періоді нарахування відсотків, протягом яких основна сума Субкредиту залишалася вибраною та неповерненою (пункт 5.4.); сплату відсотків та маржі Субпозичальник здійснює двічі на рік, а саме 15 квітня та 15 жовтня кожного року (пункт 5.5.); погашення, обслуговування Субкредиту та сплата будь-яких платежів за цим Договором здійснюється шляхом перерахування Субпозичальником гривневого еквіваленту відповідної суми у валюті Позики (за офіційним курсом НБУ на день перерахування коштів) на вказаний Субкредитором рахунок (пункт 5.6.); суми грошових коштів, які сплачуються Субпозичальником Субкредитору відповідно до умов цього Договору та фактично надійшли, спрямовуються на погашення зобов`язань в такій черговості: погашення відсотків за користування коштами Субкредиту, сум комісій, маржі, неустойки, основної суми Субкредиту, інших належних до сплати сум (пункт 5.10).

Субпозичальник, згідно підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті VІІІ Розділу ІІІ Договору про субкредитування за № 28010-02/111 від 16.10.2009 зобов`язаний своєчасно здійснювати платежі в рахунок погашення боргу за основною сумою Субкредиту, відсотками, маржею та іншими платежами, передбаченими цим Договором, інформувати Субкредитора в триденний строк про зміни банківських установ, у яких знаходяться рахунки Субпозичальника в національній та іноземній валютах.

Згідно із пунктом 6.1 статті VІ розділу ІІ Договору про субкредитування за № 28010-02/111 від 16.10.2009 засобом забезпечення виконання Субпозичальником своїх зобов`язань за цим Договором є Гарантія Коломийської міської ради від 11.08.2009 № 42, надана Коломийською міською радою Міністерству фінансів України (а.с.28-30).

25.10.2011 Сторонами (Міністерство фінансів України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та КП "Коломияводоканал") укладено додаткову угоду до Договору про субкредитування від 16.10.2009 за № 28010-02/111 (а.с.16-17).

Крім того, 26.05.2014 між Україною (Позичальник) та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (Банк) укладено угоду про позику № 8391-UA (Другий проект розвитку міської інфраструктури), відповідно до якої Банк погодився надати Україні позику у сумі 300 000 000 (триста мільйонів) доларів США (Позика).

Між Міністерством фінансів України як Субкредитором, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Міністерство), Коломийською міською радою, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Комісія) та КП "Коломияводоканал" як Субпозичальником укладено Договір про субкредитування за № 13010-05/24 від 28.02.2017 про використання Позики, що надається Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку (Угода про позику "Другий проект розвитку міської інфраструктури" № 8391-UA від 26.05.2014, згідно із пунктом 2.1 статті II розділу II якого Субкредитор рекредитує Субпозичальнику частину коштів Позики (Субкредит) у сумі 3 099 980,63 доларів США та включає початкову разову комісію за управління коштами (0,25% від суми субкредиту, що складає 7 730,63 доларів США), на платній, зворотній, строковій основі, а Субпозичальник зобов`язується використовувати надані кошти відповідно до умов цього Договору, Угоди про позику, виконувати інші зобов`язання, передбачені цим Договором, повернути отриману суму Субкредиту, в тому числі початкову разову комісію, сплатити відсотки за користування ним та інші платежі, нараховані згідно з положеннями цього Договору.

Статтею V розділу II Договору про субкредитування за № 13010-05/24 від 28.02.2017 регламентовано порядок погашення та обслуговування Субкредиту за змістом якої: Субпозичальник погашає основну суму Субкредиту відповідно до графіка погашення, що міститься у Додатку №1 до цього Договору. У разі зміни графіку погашення позики, викладеного у Додатку 3 Угоди про позику, відповідні зміни вносяться до графіка погашення Субкредиту, що оформлюється додатковою угодою до цього Договору (пункт 5.1.); Субпозичальник сплачує Субкредитору з коштів Субкредиту початкову разову комісію. Початкова разова комісія, яка визначена в п. 2.1. цього Договору є використаною сумою Субкредиту з дати її списання Банком, про що Субкредитор зобов`язаний повідомити Субпозичальника відповідним листом. З дати її списання Банком Субкредитор нараховує Субпозичальнику відсотки на вибрану та непогашену суму Субкредиту (пункт 5.2.); Субпозичальник сплачує Субкредитору відсотки на вибрану та непогашену суму Субкредиту за ставкою, що дорівнює відсотковій ставці, яку сплачує Субкредитор Банку відповідно до розділу 2.04 Угоди про позику у відповідному періоді нарахування відсотків. Про зміну відсоткової ставки Субкредитор інформує Субпозичальника у строки, необхідні для належного виконання останнім своїх зобов`язань за цим Договором, але у будь-якому разі не раніше отримання відповідної інформації з Банку (пункт 5.3.); Субпозичальник сплачує Субкредитору маржу в розмірі 0,01% річних від вибраної і непогашеної суми Субкредиту (пункт 5.4.); відсотки, маржа нараховуються з розрахунку календарного фінансового року (360 днів) та на основі фактичної кількості днів у відповідному періоді нарахування відсотків (пункт 5.5.); сплату відсотків та маржі Субпозичальник здійснює двічі на рік, а саме 15 червня та 15 грудня кожного року (пункт 5.6.); погашення, обслуговування Субкредиту та сплата будь-яких платежів за цим Договором здійснюється шляхом перерахування Субпозичальником гривневого еквіваленту відповідної суми у валюті Позики (за офіційним курсом НБУ на день перерахування коштів) на вказаний Субкредитором рахунок (пункт 5.7.); суми грошових коштів, які сплачуються Субпозичальником Субкредитору відповідно до умов цього Договору та фактично надійшли, спрямовуються на погашення зобов`язань в такій черговості: погашення відсотків за користування коштами Субкредиту, маржі, неустойки, основної суми Субкредиту, інших належних до сплати сум (пункт 5.11).

Відповідно до підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті VIII розділу III Договору про субкредитування за № 13010-05/24 від 28.02.2017 Субпозичальник зобов`язаний своєчасно здійснювати платежі в рахунок погашення боргу за основною сумою Субкредиту, відсотками, маржею та іншими платежами, передбаченими цим Договором, інформувати Субкредитора в триденний строк про зміни банківських установ, у яких знаходяться рахунки Субпозичальника в національній та іноземній валютах.

Згідно із пунктом 18.1 статті XVІІІ розділу IV Договору про субкредитування за № 13010-05/24 від 28.02.2017 Субпозичальник несе відповідальність перед Субкредитором за несвоєчасне повернення, неналежне обслуговування Субкредиту та сплату інших платежів за цим Договором, всім належним йому майном, майновими правами та коштами, на які можу бути звернено стягнення, а також за нецільове використання коштів Субкредиту.

За невиконання або неналежне виконання Субпозичальником своїх обов`язків із своєчасного повернення основної суми Субкредиту, сплати відсотків за користування ним та інших платежів за цим Договором Субпозичальник сплачує Субкредитору пеню з розрахунку 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який стягується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожен день прострочення платежу, в порядку, визначеному чинним законодавством України (пункт 18.2 статті XVІІІ розділу IV Договору про субкредитування за № 13010-05/24 від 28.02.2017).

Судом встановлено, що за вказаними Договорами про субкредитування за № 28010-02/111 від 16.10.2009 та за № 13010-05/24 від 28.02.2017, Міністерством фінансів України здійснювалося виставлення рахунків КП "Коломияводоканал" із детальними розрахунками сум до сплати, направленими відповідачу супровідними листами від 24.05.2019 за № 19040-10-10/13803 (а.с.173-174), від 18.11.2019 за № 19040-14/8-10/29686 (а.с.175-177), від 15.05.2020 за № 19040-10-10/14453 (а.с.178-179), від 24.11.2020 за № 19040-10-10/35946 (а.с.180-182), від 20.05.2021 за № 19040-10-10/15847 (а.с.183-184), від 18.11.2021 за № 19040-10-6/35375 (а.с.185), від 23.05.2022 за №19040-10-6/10423 (а.с.186-188), від 25.11.2022 за № 19040-10-6/27832 (а.с.189-190), від 12.06.2023 за № 19040-10-6/15996 (а.с.191-192), від 07.12.2023 за № 19040-10-6/33981 (а.с.193-194), від 14.06.2024 за № 19040-10-6/18293 (а.с.195-199), від 09.12.2024 за № 19040-10-6/35815 (а.с.200-201); від 03.04.2019 за № 19040-10-6/9419 (а.с.203-206), від 18.09.2019 за № 19040-15/1-6/23377 (а.с.207-209), від 15.03.2020 за № 19040-10-10/8104 (а.с.210-212), від 11.09.2020 за № 19040-10-10/27918 (а.с.213-215), від 20.03.2021 за № 19040-10-10/9045 (а.с.216-218), від 23.09.2021 за № 19040-10-10/29228 (а.с.219-221), від 29.03.2022 за № 19040-10-6/6818 (а.с.222-225), від 27.09.2022 за № 19040-10-6/22037 (а.с.226-227), від 29.03.2023 за № 19040-10-6/8557 (а.с.228-229), від 11.10.2023 за № 19040-10-6/27718 (а.с.230-231), від 15.04.2024 за № 19040-10-6/12398 (а.с.232-239), від 20.09.2024 за № 19040-10-6/27375 (а.с.240-241).

Згідно листа за № 02-28-06/503 від 26.03.2025 (а.с.31), Коломийським управлінням Державної казначейської служби Івано-Франківської області щодо відповідача внесено до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області подання з метою здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості перед державним бюджетом: - № 40 від 26.03.2025 у сумі 13870608,28 грн (334118,81 дол. США) – основного боргу за договором про субкредитування від 16.10.2009 за № 28010-02/111 (а.с.32); - № 41 від 26.03.2025 у сумі 6707719,20 грн (161577,28 дол. США) – по платі за користування кредитами (позиками), залученими державою (відсотки) за договором про субкредитування від 16.10.2009 за № 28010-02/111 (а.с.33); - № 42 від 26.03.2025 у сумі 16014,03 грн (385,75 дол. США) – по платі за надання державних гарантій та кредитів (позик), залучених державою за договором про субкредитування від 16.10.2009 за № 28010-02/111 (а.с.34); - № 43 від 26.03.2025 у сумі 6703123,45 грн – по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за договором про субкредитування від 16.10.2009 за № 28010-02/111 (а.с.35); - № 44 від 26.03.2025 у сумі 13947655,77 грн (335974,75 дол. США) – основного боргу за договором про субкредитування від 28.02.2017 за № 13010-05/24 (а.с.36); - № 45 від 26.03.2025 у сумі 7364576,54 грн (177399,83 дол. США) – по платі за користування кредитами (позиками), залученими державою (відсотки) за договором про субкредитування від 28.02.2017 за № 13010-05/24 (а.с.37); - № 46 від 26.03.2025 у сумі 11948,14 грн (287,81 дол. США) – по платі за надання державних гарантій та кредитів (позик), залучених державою за договором про субкредитування від 28.02.2017 за № 13010-05/24 (а.с.38); - № 47 від 26.03.2025 у сумі 2806524,69 грн – по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за договором про субкредитування від 28.02.2017 за № 13010-05/24 (а.с.39).

Так, у відповідності до подань від 26.03.2025 за №№40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47 станом на 01.03.2025 за КП "Коломияводоканал" рахується заборгованість на загальну суму 514281701,10 грн, зокрема 27818264,00 грн – основний борг; 14072295,70 грн - плата за користування кредитами (позиками), залученими державою (відсотки); 27962,17 грн - плата за надання державних гарантій та кредитів (позик), залучених державою; 9509648,14 грн - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов`язань та штрафні санкції.

Відповідач не заперечує наявність простроченої заборгованості за Договорами про субкредитування за № 28010-02/111 від 16.10.2009 та за № 13010-05/24 від 28.02.2017, однак вказує на часткове погашення заборгованості на суму 1000000,00 грн згідно платіжної інструкції за № 447 від 17.04.2025 (а.с.122).

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про стягнення простроченої заборгованості.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що частина 1 статті 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки, позивачем оскаржується в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції лише в частині розстрочення судового рішення, отже, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог частини 1 статті 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення лише у цій частині.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 19-1.1.38 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі – ПК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу забезпечують стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) в порядку, визначеному цим Кодексом або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Судом встановлено, що КП "Коломияводоканал" неналежно виконувало зобов`язання щодо повернення коштів, отриманих за Договорами про субкредитування за № 28010-02/111 від 16.10.2009 та за № 13010-05/24 від 28.02.2017, що призвело до утворення заборгованості перед державним бюджетом України, що не заперечується відповідачем.

Згідно довідки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про заборгованість, станом на 01.04.2025 (подання станом на 01.03.2025) у відповідача наявна заборгованість до державного бюджету із субкредитними угодами на загальну суму 51428170,10 грн (а.с.40), зокрема у розрізі: - Угоди про позику від 26.05.2008 за № 4869-UA в загальному розмірі 27297464,96 грн, в тому числі за основним боргом – 13870608,28 грн, пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов`язань – 6703123,45 грн, плата за користування кредитами (позиками), залученими державою (відсотки) – 6707719,20 грн та плата за надання державних гарантій та кредитів (позик), залучених державою – 16014,03 грн; - Угоди про позику від 26.05.2014 за № 8391-UA в загальному розмірі 24130705,14 грн, в тому числі за основним боргом – 13947655,77 грн, пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов`язань – 2806524,69 грн, плата за користування кредитами (позиками), залученими державою (відсотки) – 7364576,54,20 грн та плата за надання державних гарантій та кредитів (позик), залучених державою – 11948,14 грн.

Заборгованість суб`єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою підтверджується також довідкою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 01.04.2025, сформованою у розрізі внесених Коломийським управлінням Державної казначейської служби Івано-Франківської області подань від 26.03.2025 за №№40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47 (а.с.41) та інформаційними довідками Міністерства фінансів України про стан заборгованості КП "Коломияводоканал" перед державним бюджетом за Договорами про субкредитування за № 28010-02/111 від 16.10.2009 та за № 13010-05/24 від 28.02.2017 (а.с.169, 170-172).

Судом встановлено, що відповідач частково погасив заборгованість перед державним бюджетом за субкредитними договорами, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, зокрема за № 447 на загальну суму 1000000,00 грн (а.с.122), а тому з врахуванням часткової сплати КП "Коломияводоканал" заборгованості, що є предметом спору, підлягає стягненню з відповідача на користь держави прострочена заборгованість за договорами субкредитування в сумі 50428170,10 грн., що сторонами не заперечується і не оскаржується в апеляційному порядку, а тому відповідно до частини 1 статті 308 КАС України не підлягає апеляційному порядку.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо розстрочення виконання рішення суду, колегія суддів враховує наступне.

Частиною 8 статті 17 Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі виконання державою гарантійних зобов`язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету, у суб`єктів господарювання, зобов`язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою за кредитами (позиками), залученими під державні (місцеві) гарантії, в обсязі фактичних витрат державного (місцевого) бюджету, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від таких суб`єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку, якщо такі права не були передбачені відповідними договорами.

Відповідно до частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Згідно частини 13 статті 17 Бюджетного кодексу України забороняється реструктуризація заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, за кредитами з бюджету, крім розстрочення її сплати під час санації такого суб`єкта господарювання за участю інвестора, який бере на себе солідарні зобов`язання щодо погашення такої заборгованості, на строк не більше трьох років на підставі договору, укладеного між таким суб`єктом господарювання, інвестором та податковим органом. При цьому сума пені, нарахована внаслідок невиконання позичальником таких зобов`язань на реструктуризовану суму заборгованості, списується.

Отже колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги податкового органу, що Бюджетним кодексом України передбачена пряма заборона реструктуризації (як відстрочення так і розстрочення) заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії.

Відповідно до пункту 100.4. статті 100 ПК України підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Згідно пункту 100.5. статті 100 ПК України підставою для відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

Відповідно до Розділу І Переліку обставинами, що є підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу заявника, є: « 1. Ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів). Зазначена обставина підтверджується такими документами: довідка встановленого зразка, видана фінансовим органом та/або головним розпорядником бюджетних коштів, щодо суми бюджетних асигнувань та/або бюджетних зобов`язань, що не надані (несвоєчасно надані) заявнику, або суми фінансування видатків, що не доведене (несвоєчасно доведене) до заявника в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань; заява (в довільній формі) отримувача бюджетних коштів про неперерахування (несвоєчасне перерахування) йому суми коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань; довідка встановленого зразка, видана розпорядником бюджетних коштів, щодо суми коштів, яку не перераховано (несвоєчасно перераховано) заявнику в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів). 2. Загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі. Зазначена обставина підтверджується висновком про результати аналізу фінансового стану заявника, що проводиться контролюючим органом за даними бухгалтерського обліку. 3. Недостатність майна заявника - фізичної особи (без урахування майна, на яке відповідно до законодавства не може бути звернено стягнення) для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі чи відсутність у заявника - фізичної особи майна. Зазначена обставина підтверджується результатами проведеного контролюючим органом аналізу поданих заявником документів щодо наявності власного рухомого та нерухомого майна, а також власних доходів. 4. Сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником. Зазначена обставина підтверджується складеним заявником документом, який засвідчує, що в загальному обсязі доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) частина доходу заявника отримана в результаті провадження видів діяльності, включених до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 14, с. 18). 5. Виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду. Зазначена обставина підтверджується документами, що засвідчують здійснення заявником реорганізації власного виробництва та/або зміну його організаційної структури з розрахунками їх впливу на ефективність виробництва та рівень його прибутковості. 6. Проведення заявником науково-дослідних, конструкторських, а також соціально орієнтованих робіт, які передбачають створення робочих місць для інвалідів, захист навколишнього природного середовища, підвищення енергетичної ефективності виробництва, або технічного переоснащення власного виробництва*,. 7. Провадження заявником інноваційної діяльності, у тому числі створення нових та вдосконалення існуючих технологій, видів сировини та матеріалів широкого застосування*,. 8. Виконання заявником особливо важливого замовлення у рамках соціально-економічного розвитку регіону або надання ним особливо важливих (у тому числі виключних) послуг населенню*. 9. Виконання заявником державного оборонного замовлення*, 10. Здійснення заявником інвестицій у створення об`єктів, які мають найвищу енергетичну ефективність, соціальне значення, стратегічне значення для оборони та безпеки держави*, і таке інше.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

За приписами ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно із ч. 5 ст. 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Як встановлено апеляційним судом, відповідач обґрунтовував необхідність розстрочення виконання рішення суду обставинами його фінансового результату від надання послуг за період 2022-2024 роки, які є збитковими, зростанням заборгованості за надані відповідачем послуги, у зв`язку з нестабільною економічною ситуацією в державі, зростання відсоткових ставок в середньому на 2,33%, зростання валютного курсу, а одномоментне стягнення суми заборгованості, яка є предметом розгляду у даній справі, може призвести до припинення надання послуг з водопостачання споживачам.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, доводи сторін, колегія суддів дійшла висновку, що розстрочення виконання судового рішення суперечить вказаному бюджетному законодавству, оскільки нормами Бюджетного кодексу України заборонена реструктуризація заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, а відповідачем не доведено станом на час прийняття судового рішення наявності обставин, що істотно ускладнювали б виконання рішення суду або робили б його виконання неможливим, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, шляхом часткового скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення в цій частині нового, яким відмовити в задоволенні клопотання КП «Коломияводоканал» про розстрочення виконання рішення суду. У решті частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як законне і обґрунтоване.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 813/8842/13-а, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Згідно зі ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області – задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі №300/2283/25 – скасувати в частині розстрочення його виконання строком на дванадцять місяців зі сплатою суми простроченої заборгованості рівними частинами (платежами) щомісяця, починаючи з 13.06.2025 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання Комунального підприємства «Коломияводоканал» про розстрочення виконання рішення суду.

В решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі №300/2283/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Ільчишин

судді В. О. Кушнір

С. П. Нос