Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №380/10374/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/10374/24 пров. № А/857/8751/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді : Кухтея Р.В.,

суддів : Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Держприкордонслужби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року (ухвалене головуючим-суддею Костецьким Н. В. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Львові) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської Комісії Збройних Сил України, Центральної військово-лікарської комісії Держприкордонслужби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської Комісії Збройних Сил України (далі - ЦВЛК ЗСУ), Центральної військово-лікарської комісії Держприкордонслужби України (далі - ЦВЛК ДПСУ), в якому просила визнати рішення ЦВЛК, оформлене витягом із протоколу №179 від 29.03.2024 засідання ЦВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювання, поранень та травм, протиправним та зобов`язати ЦВЛК прийняти нове рішення, яким пов`язати отримане ОСОБА_2 , поранення, яке призвело до смерті, із захистом Батьківщини.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано оспорюване рішення в частині, що стосується військовослужбовця ОСОБА_2 та зобов`язано ЦВЛК ДПСУ повторно розглянути питання встановлення причинного зв`язку поранення ОСОБА_2 , що призвело до його смерті, із захистом Батьківщини під час виконання завдань із відбиття збройної агресії російської федерації проти України в районі ведення воєнних (бойових) дій. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ЦВЛК ДПСУ подала апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального права просить його скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що визначення причинного зв`язку захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва, що призвело до смерті військовослужбовця ДПС, колишнього військовослужбовця ДПС, проводиться ЦВЛК за клопотанням начальника органу ДПС до ЦВЛК ДПСУ, яка виносить відповідну постанову. Постанова про причинний зв`язок поранення із захистом Батьківщини виноситься у разі, якщо поранення отримане під час захисту Батьківщини. Зазначає, що не надавались докази безпосередньої участі ОСОБА_2 в бойових діях у лютому 2022 року.

Позивачка не скористалась правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 09.11.2007 відділом РАЦС Старобільського районного управління юстиції Луганської області, 09.11.2007 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 22.05.2023 у справі №465/5312/22, яке набрало законної сили 26.06.2023, встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Старобільськ Луганської області, дата смерті – 25.02.2022.

Франківський районний суд м. Львова у вказаному рішенні встановив, що згідно Контракту про проходження громадянами України військової служби в ДПСУ, ОСОБА_2 добровільно вступив на військову службу у військовій частині НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - водій прикордонної комендатури швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_3 », сержант.

Згідно з довідкою в/ч НОМЕР_2 від 22.01.2021 №12/125, ОСОБА_2 дійсно проходить військову службу з 30.09.2020 по теперішній час у військовій частині НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ДПСУ, яка знаходиться в зоні проведення операції об`єднаних сил.

Відповідно до довідки в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №12/318 від 30.12.2020, молодший сержант ОСОБА_2 дійсно в період з 30.09.2020 по теперішній час безпосередньо бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів на ділянці відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме населений пункт Щастя у прикордонній комендатурі швидкого реагування «Щастя» Луганської області.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №57, виданого Луганським республіканським бюро судово-медичної експертизи «Луганської народної республіки» у м. Старобільськ ІНФОРМАЦІЯ_5 помер невідомий, стать – чоловіча, вік – приблизно 40-45 років, причина смерті – вогнепальне кульове поранення.

Франківський районний суд м. Львова також встановив, що для заявниці встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту смерті її чоловіка ОСОБА_2 , є необхідним для отримання свідоцтва про смерть та подальшого використання вказаного документу у цивільно-правових відносинах, отримання допомоги членам сім`ї військовослужбовця.

У зв`язку з відсутністю свідоцтва про смерть чоловіка, заявниця не має можливості скористатись своїми сімейними, цивільними і соціальними правами, пов`язаними із смертю ОСОБА_2 , а саме : спадкування, отримання статусу членів сім`ї загиблого військовослужбовця, допомоги сім`ї загиблого військовослужбовця, та ін.

Згідно наявної в матеріалах справи копії Акту №06/1-2024 (форма Нвс-1) про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем ОСОБА_2 під час виконання ним обов`язків військової служби, затвердженого 03.01.2024 начальником Східного регіонального управління ДПСУ :

1. Дата і час настання нещасного випадку (випадку смерті): 25.02.2022 (час смерті невідомий);

2. Найменування органу Держприкордонслужби, військовослужбовцем якого є потерпілий: ІНФОРМАЦІЯ_6 ДПСУ. Місцезнаходження органу Держприкордонслужби, військовослужбовцем якого є потерпілий: АДРЕСА_1 . Найменування та місцезнаходження органу Держприкордонслужби, в якому стався нещасний випадок (випадок смерті): ІНФОРМАЦІЯ_7 АДРЕСА_1 . Місце, де стався нещасний випадок (випадок смерті): район ведення воєнних (бойових) дій, населений пункт Старобільськ Старобільського району Луганської області;

3. Відомості про потерпілого : число, місяць, рік народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; посада: інспектор прикордонної служби 2 категорії - водій 2 відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_7 ; військове звання: старший сержант (посмертно); стаж служби загальний: 01 рік 04 місяці 26 днів; стаж служби за посадою: 00 років 06 місяців 26 днів.

Відповідно до п.6 Акту №06/1-2024, обставини, за яких стався нещасний випадок (випадок смерті) : «з вивчення організаційно-розпорядчих документів, в тому числі, які отримані від ІНФОРМАЦІЯ_7 (супровідні листи №33/4828-23-Вих. від 03.07.2023, №33/5620-23-Вих. від 02.08.2023, №33/10496-23-Вих. від 24.11.2023) встановлено : наказом Головнокомандувача ЗСУ №84 від 13.03.2022 «Про визначення районів ведення бойових дій», наказу Адміністрації ДПСУ №13 від 17.03.2022, з 24.02.2022 по 13.03.2022 Луганська область входила до визначених районів ведення бойових дій, на яких виконувались завдання з відбиття збройної агресії російської федерації проти України; відповідно до записів в Журналі службово-бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_8 №2 від 24.02.2022 гриф, Розділ II. Облік ведення бойових дій : «04.04.2022. Від громадянки ОСОБА_4 (дружина старшого сержанта (посмертно) ОСОБА_5 , перебуває в АДРЕСА_2 , окупована територія) надійшла інформація про те, що її чоловік загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Старобільськ на перехресті вулиці Центральна та Айдарівська від кульових поранень, несумісних із життям. За яких обставин невідомо. Тіло старшого сержанта (посмертно) ОСОБА_5 було доставлено в морг та в подальшому поховане на місцевому кладовищі. Ідентифікацію тіла було проведено дружиною військовослужбовця по фотографії, яку було зроблено в морзі перед похованням. Довідково : старший сержант (посмертно) ОСОБА_6 , інспектор прикордонної служби 2 категорії - водій 2 відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_7 , з військовослужбовцем був відсутній зв`язок з 25.02.2022».

З пояснень головного сержанта ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 він разом з іншими військовослужбовцями свого підрозділу знаходився у місті Старобільськ Луганської області. Разом з ними також знаходився старший сержант (посмертно) ОСОБА_6 . Через деякий час, старший сержант (посмертно) КОСОГОР Віктор сказав, що поїде додому у місті Старобільськ за документами та речами і повернеться. Потім його довго не було. Головний сержант СРІБНЯК ОСОБА_8 неодноразово телефонував старшому сержанту (посмертно) ОСОБА_9 , але зв`язку з військовослужбовцем не було. Приблизно через півтора місяці головний сержант СРІБНЯК ОСОБА_8 повернувся із бойового завдання та взнав, що старшого сержанта (посмертно) ОСОБА_5 розшукувала дружина.

З пояснень ОСОБА_4 , дружини загиблого старшого сержанта ОСОБА_5 , стало відомо, що 25.02.2022 з її чоловіком старшим сержантом (посмертно) ОСОБА_10 був втрачений зв`язок. Приблизно тиждень ОСОБА_4 чекала, що чоловік вийде на зв`язок, та не дочекавшись, розпочала самостійний пошук через соціальні мережі, зверненням до окупаційної влади міста Старобільськ. Звернувшись до міського моргу, КОСОГОР Людмила впізнала свого чоловіка старшого сержанта (посмертно) КОСОГОРА Віктора по фото. Їй також вдалося з`ясувати місце поховання загиблого чоловіка.

На підставі рішення Франківського районного суду м. Львова від 22.05.2023 у справі №465/5312/23, за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, було встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Старобільськ Луганської області, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Нещасний випадок (випадок смерті) не є наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, вчинення ним злочину, кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства».

Згідно п.7 Акту №06/1-2024, причини нещасного випадку (випадку смерті): протиправні дії невстановлених осіб, в умовах військової агресії російської федерації, які вчинені на території України шляхом застосування озброєння збройними силами російської федерації відносно військовослужбовців ДПСУ та ЗСУ. Відповідно до мотивувальної частини рішення Франківського районного суду м. Львова від 22.05.2023 у справі №465/5312/23, згідно лікарського свідоцтва про смерть №57, виданого Луганським республіканським бюро судово-медичної експертизи «Луганської народної республіки» у м. Старобільськ ІНФОРМАЦІЯ_5 помер невідомий, стать - чоловіча, вік - приблизно 40-45 років, причина смерті - вогнепальне кульове поранення.

Відповідно до пунктів 8-10 Акту №06/1-2024 : озброєння, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку (випадку смерті): озброєння збройних сил російської федерації та незаконних збройних формувань. Діагноз згідно з довідкою заклад)' охорони здоров`я: документи, що визначають причини смерті, форма яких затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України №545 від 08.08.2006, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024, відсутні. Особи, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів про охорону праці: порушень не виявлено. Свідки нещасного випадку (випадку смерті): відсутні.

Зі змісту наявної в матеріалах справи копії Акту №06-2024 (форма Нвс-5) розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався 25.02.2022 (час смерті невідомо), затвердженого 03.01.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_9 , суд встановив, що комісією, призначеною наказом ІНФОРМАЦІЯ_9 №161-АГ від 11.04.2022 «Про призначення комісії із розслідування факту смерті» зі змінами, проведено розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався в населеному пункті Старобільськ Старобільського району Луганської області. Потерпілий один військовослужбовець.

Відомості про потерпілого (п. 1 Акту №06-2024): старший сержант (посмертно) ОСОБА_2 , інспектор прикордонної служби 2 категорії водій 2 відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стаж служби загальний: 01 рік 04 місяці 26 днів, стаж служби на займаній посаді: 00 років 06 місяців 26 днів.

Характеристика об`єкта, місця, де стався нещасний випадок (випадок смерті) (п.2 Акту №06-2024): район ведення воєнних (бойових) дій, населений пункт Старобільськ Старобільського району Луганської області.

У пункті 3 «Обставини, за яких стався нещасний випадок» та пункті 4 «Причини нещасного випадку (випадку смерті)» Акту №06-2024 викладено обставини, аналогічні обставинам, зазначеним у п.п. 6, 7 Акту №06/1-2024.

За результатами проведено розслідування нещасного випадку (випадку смерті), комісія зробила наступні висновки (п.7 Акту №06-2024) : відповідно до вимог пункту 3 частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», нещасний випадок зі смертельним наслідком, що мав місце з старшим сержантом (посмертно) ОСОБА_2 , вважати таким, що стався під час виконання ним обов`язків військової служби, в районі ведення воєнних (бойових) дій, будучи включеним до складу угруповань військ (сил) Збройних Сил України з відсічі збройної агресії російської федерації проти України. До нещасного випадку зі смертельним наслідком призвела військова агресія збройних сил російської федерації та незаконних збройних формувань. Порушень вимог нормативно-правових актів про охорону праці не встановлено. Комісія прийняла рішення скласти акт форми Нвс-1 (п. 8 Акту №06-2024).

29.03.2024 ЦВЛК ДПСУ прийняла рішення у формі протоколу №179 від 29.03.2024, відповідно до якого, поранення старшого сержанта (посмертно) ОСОБА_2 , 1979 року народження, який згідно біографічної довідки проходив військову службу в ДПСУ з 30.09.2020 по 25.02.2022, яке за представленими документами призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , причина смерті : «Поранення». «ПОРАНЕННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ОТРИМАНЕ В РЕЗУЛЬТАТІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ», що підтверджується Витягом із протоколу №179 від 29.03.2024 засідання ЦВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювання, поранень та травм.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо прийнятого ЦВЛК рішення, оформлене витягом із протоколу №179 від 29.03.2024, позивачка звернулась до суду із даним позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення ЦВЛК ДПСУ, прийняте у формі протоколу №179 від 29.03.2024, в частині що стосується військовослужбовця ОСОБА_2 , зобов`язавши ЦВЛК ДПС України повторно розглянути питання щодо встановлення причинного зв`язку поранення ОСОБА_2 , що призвело до його смерті, із захистом Батьківщини під час виконання завдань із відбиття збройної агресії російської федерації проти України в районі ведення воєнних (бойових) дій. Щодо зобов`язання ЦВЛК ДПСУ прийняти нове рішення, яким пов`язати отримане ОСОБА_2 , поранення, яке призвело до смерті, із захистом Батьківщини, суд першої інстанції дійшов висновку, що така позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині та не вбачає підстав для застосування положень частини другої цієї статті.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно ч.4 ст.24 Закону №2232-XII, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про Державну прикордонну службу України», з метою встановлення єдиного порядку розслідування та обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Державної прикордонної служби України та приведення нормативно-правових актів Адміністрації ДПСУ у відповідність до законодавства, наказом Міністерства внутрішніх справ України №199 від 22.06.2016 було затверджено Інструкцію про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у ДПСУ, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 18.04.2016 за №574/28704 (далі – Інструкція №199).

Пунктом 1 визначено, що ця Інструкція визначає порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Адміністрації ДПСУ, її територіальних органів, органів охорони державного кордону, Морської охорони, підрозділів спеціального призначення, розвідувального органу Адміністрації ДПСУ, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів та підрозділів забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).

Згідно пунктів 3 та 4 Розділу І Інструкції №199, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме: обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострих отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень через аварії, пожежі, стихійні лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакти із представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати військовослужбовцем працездатності на один день і більше, а також у разі смерті військовослужбовця. У paзi якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться.

Згідно п. 4 Розділу ІІ Інструкції № 199, керівник органу Держприкордонслужби, в якому стався нещасний випадок, одержавши доповідь або повідомлення про нещасний випадок, зобов`язаний:

1) протягом однієї години з використанням засобів зв`язку повідомити про нещасний випадок:

керівництво вищого органу Держприкордонслужби;

підрозділ (посадову особу) з технічного нагляду та охорони праці вищого органу Держприкордонслужби;

підрозділ (посадову особу) з пожежної безпеки вищого органу Держприкордонслужби - у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі.

У повідомленні зазначаються:

дата і час нещасного випадку;

стисла характеристика місця події;

відомості про потерпілого (потерпілих): військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, посада, місце служби, стаж служби (загальний та за посадою), сімейний стан;

характер травм, стислий опис обставин та ймовірні причини нещасного випадку.

Якщо потерпілий є військовослужбовцем іншого органу Держприкордонслужби, зазначені відомості одночасно повідомляються керівництву цього органу.

У разі групового нещасного випадку (такого, що стався одночасно з двома і більше військовослужбовцями), випадку з тяжкими наслідками або випадку смерті військовослужбовця керівник органу Держприкордонслужби, в якому стався нещасний випадок (випадок з тяжкими наслідками або випадок смерті), також негайно доповідає про це керівництву Адміністрації Держприкордонслужби по лінії оперативно-чергової служби;

2) протягом доби письмовим наказом призначити комісію із розслідування нещасного випадку (далі - комісія) у складі не менше трьох осіб та організувати проведення розслідування, а також створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв`язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям тощо).

Відповідно до пунктів 5, 6, 8, 9 Розділу ІІ Інструкції № 199:

5. У разі групового нещасного випадку, випадку з тяжкими наслідками або випадку смерті військовослужбовця комісія призначається наказом Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби, яке оформлюється наказом Адміністрації Держприкордонслужби.

6. Нещасний випадок, що стався в органі Держприкордонслужби з військовослужбовцем іншого органу Держприкордонслужби під час виконання ним службового завдання, розслідується комісією, призначеною керівником органу Держприкордонслужби, в якому стався нещасний випадок.

У разі якщо потерпілий є військовослужбовцем Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу, комісія призначається наказом Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу відповідно.

8. Комісія зобов`язана:

оглянути місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

з`ясувати обставини та причини нещасного випадку, чи не є нещасний випадок наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства;

визначити, чи стався нещасний випадок з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби;

установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці (якщо такі особи були), розробити заходи щодо запобігання таким нещасним випадкам.

9. Члени комісії мають право одержувати письмові пояснення від посадових осіб та інших військовослужбовців і працівників органів Держприкордонслужби, а також проводити опитування потерпілих та свідків нещасного випадку.

За змістом пунктів 11,15-18 Розділу ІІ Інструкції № 199:

11. Строк розслідування не може перевищувати десяти календарних днів, а у разі групового нещасного випадку - п`ятнадцяти календарних днів. Строк розслідування випадку смерті військовослужбовця не може перевищувати тридцяти календарних днів.

У разі проведення лабораторних досліджень, експертизи, випробувань тощо, а також отримання рішень органів досудового розслідування, органів (посадових осіб), що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, та суду, необхідних для встановлення обставин і причин нещасного випадку, строк розслідування може бути продовжено керівником органу Держприкордонслужби, що призначив комісію, за письмовим погодженням з вищим органом Держприкордонслужби на строк, необхідний для отримання таких висновків та рішень, про що керівник органу Держприкордонслужби, що призначив комісію, видає наказ.

У разі якщо комісію призначено наказом Адміністрації Держприкордонслужби, строк розслідування продовжується наказом Адміністрації Держприкордонслужби.

15. За результатами розслідування комісія зобов`язана скласти:

акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався (додаток 1) (далі - акт форми Нвс-5);

акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби (додаток 2) (далі - акт форми Нвс-1), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, або акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби (додаток 3) (далі - акт форми НПвс), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби.

Акти підписують голова і всі члени комісії. У разі незгоди зі змістом зазначених актів член комісії підписує їх з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта форми Нвс-5.

Підписані акти подаються на затвердження керівнику органу Держприкордонслужби, який призначив комісію.

Керівник органу Держприкордонслужби, який призначив комісію, розглядає та затверджує акти форми Нвс-5 та форми Нвс-1 (або форми НПвс) протягом трьох діб після їх подання.

16. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною третьою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

17. Акт форми Нвс-1 (або акт форми НПвс) не складається про нещасний випадок (випадок смерті), який є наслідком:

вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння;

вчинення військовослужбовцем злочину, кримінального або адміністративного правопорушення, що встановлено рішенням суду або органів досудового розслідування чи органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;

навмисного заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

Про наявність підстав для нескладення акта форми Нвс-1 (або акта форми НПвс) обов`язково зазначається в акті форми Нвс-5 із посиланням на відповідні документи, які додаються до першого примірника акта форми Нвс-5.

18. Днем закінчення розслідування вважається день затвердження актів, зазначених у пункті 15 цього розділу, керівником органу Держприкордонслужби, який призначив комісію.

Таким чином, із аналізу норм Інструкції №199 слідує, що у разі групового нещасного випадку, випадку з тяжкими наслідками або випадку смерті військовослужбовця службове розслідування призначається наказом Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу, в якому стався нещасний випадок із призначенням комісії, яка зобов`язана, зокрема, оглянути місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; з`ясувати обставини та причини нещасного випадку, чи не є нещасний випадок наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства, визначити, чи стався нещасний випадок з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби. Строк розслідування випадку смерті військовослужбовця не може перевищувати тридцяти календарних днів. У залежності від встановлених під час розслідування обставин та за результатами розслідування, комісія зобов`язана скласти один з таких актів: форми Нвс-5 або форми Нвс-1, або форми НПвс. У разі, якщо комісією встановлено, що нещасний випадок (випадок смерті) стався унаслідок вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння; вчинення військовослужбовцем злочину, кримінального або адміністративного правопорушення, що встановлено рішенням суду або органів досудового розслідування; навмисного заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров`ю або самогубства зазначені акти не складаються.

Як видно з матеріалів справи, основною підставою для визнання протиправним рішення ЦВЛК щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, поранень та травм є порушена процедура його прийняття.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що було призначено комісію із розслідування факту смерті військовослужбовця ОСОБА_2 та за результатами проведеного розслідування затверджено Акт №06-2024 (форма Нвс-5) та Акт №06/1-2024 (форма Нвс-1) щодо потерпілого ОСОБА_2 .

Адміністрація ДПСУ наказом №333 від 06.05.2009 затвердила Положення про проходження медичного огляду у ДПСУ (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 за №570/16586) (далі – Положення №333), яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин та втратило чинність 25.06.2024 відповідно до наказу Адміністрації ДПСУ №441 від 25.06.2024.

Відповідно до п.1 гл.1 розд.ІІ Положення №333, одним із основних завдань військово-лікарських комісій у Держприкордонслужбі є визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть військовослужбовців Держприкордонслужби.

Для виконання зазначених завдань у Держприкордонслужбі створюються ЦВЛК, постійно та тимчасово діючі військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), а також постійно діючі лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК). ЦВЛК та ВЛК (ЛЛК) приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу (додаток 1), довідкою військово-лікарської комісії (далі - довідка ВЛК) (додаток 2), протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (додаток 3). Строк оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу становить не більше 5 робочих днів із дня огляду (п.п. 2, 3 глави 1 розділу ІІ Положення № 333).

Пунктом 4 глави 1 розділу ІІ Положення № 333 встановлено, що у прийнятті постанов усі ВЛК та ЛЛК є незалежними. У своїй роботі вони керуються Основами законодавства України про охорону здоров`я, Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 частини 4 глави 12 розділу ІІІ Положення №333 зазначено "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії та флоту в роки Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота), або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань.

Згідно п. 6 глави 12 розділу ІІІ Положення № 333 постанова ВЛК про причинний зв`язок гострого професійного захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається з урахуванням відомостей, зазначених у формах Нвс-5, Нвс-1, НПвс, довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (додаток 18). У разі якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) особи настало в період до прийняття цього Положення, постанова ВЛК про причинний зв`язок приймається з урахуванням висновку, зазначеного у документах, які діяли на час отримання цією особою поранення, травми, контузії, каліцтва. Номер та дата актів розслідування нещасного випадку, що стався, або довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), на підставі яких встановлено причинний зв`язок поранення, травми, контузії, каліцтва, обов`язково зазначаються у свідоцтві про хворобу, довідці ВЛК та в книзі протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).

Відповідно до п. 8 глави 12 розділу ІІІ Положення № 333 визначення причинного зв`язку захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва, що призвело до смерті військовослужбовця проводиться ЦВЛК. При винесенні постанови про причинний зв`язок поранення, травми, контузії, каліцтва, що призвело до смерті військовослужбовця, які виникли до 10.05.2006 року, при відсутності довідки про обставини травми можуть бути взяті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення, контузії, каліцтва: матеріали службового розслідування, дізнання або досудового розслідування, матеріали судового, кримінального або адміністративного провадження та/або інші документи.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що для встановлення причинного зв`язку смерті (загибелі) начальник органу Держприкордонслужби направляє клопотання до ЦВЛК, яка виносить відповідну постанову.

Так, із аналізу норм Положення №333 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) та Інструкції №468, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обов`язок надіслання до ЦВЛК акту про нещасний випадок форми Нвс-5, Нвс-1, НПвс належить начальнику органу Держприкордонслужби у разі, якщо такі акти складені.

Саме акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався та акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби є підставою для прийняття ЦВЛК постанови про встановлення причинного зв`язку загибелі або отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), що спричинило смерть військовослужбовця.

Водночас, як вірно зазначив суд першої інстанції, із Витягу з протоколу №179 від 29.03.2024 засідання ЦВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювання, поранень та травм, не видається за можливе встановити, що рішення ЦВЛК щодо обставин поранення ОСОБА_2 , яке призвело до його смерті, прийняте з урахуванням всіх обставин, в порядку та спосіб, що визначені чинним законодавством України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення ЦВЛК ДПСУ щодо встановлення причинного зв`язку поранення ОСОБА_2 , що призвело до його смерті, зокрема, щодо встановлення факту отримання такого поранення ОСОБА_2 під час виконання завдань із відбиття збройної агресії російської федерації проти України в районі ведення воєнних (бойових) дій у м. Старобільськ Луганської області, впливає на права і свободи позивачки, визначені, нормами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Колегія суддів звертає увагу, що при розгляді по суті спору в адміністративних справах, у яких оспорюється висновок лікарських комісій, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивачки у спірних правовідносинах буде визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення в частині, що стосується військовослужбовця ОСОБА_2 та зобов`язання ЦВЛК ДПСУ повторно розглянути питання щодо встановлення причинного зв`язку поранення ОСОБА_2 , що призвело до його смерті, із захистом Батьківщини під час виконання завдань із відбиття збройної агресії російської федерації проти України в районі ведення воєнних (бойових) дій.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення даного позову.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Держприкордонслужби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року по справі №380/10374/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин