Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №260/2816/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/2816/26 пров. № А/857/29034/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., суддів Димарчук Т. М., Сала П. І., розглянув в порядку письмового провадження в місті Львові ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 про повернення позовної заяви у справі № 260/2816/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , позивачка), інтереси якої представляє на підставі доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 21.04.2026 адвокат Дубровська О.М., звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі – ВК Ужгородської міськради, відповідач), просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Ужгородської міської ради Маги Т.В. про відмову в проведенні реєстраційних дій №84282075 від 14.04.2026.та зобов`язати виконавчий комітет Ужгородської міської ради здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі заяви від 08.04.2026.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою від 01.05.2026 суд першої інстанції залишив позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення без руху та встановив п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, оскільки на підставі положень частини першої, другої та четвертої статті 94 КАС України, Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, Інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) дійшов висновку, що надані позивачем копії додатків до позовної заяви не завірені належним чином в повному обсязі.

06.05.2026 представник позивача подала заяву на виконання ухвали суду, в якій вказала, що надає належним чином завірені копії додатків до позову – договору купівлі-продажу житлового будинку, технічного паспорта на житловий будинок, а також копію оскарженого рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій.

Суд першої інстанції, дослідивши цю заяву та додатки до неї, дійшов висновку, що представник позивача не дотримався вимог щодо засвідчення копій, оскільки документи додані до заяви не мають встановлених відміток, передбачених правилами засвідчення копій документів, які необхідні задля дотримання норм процесуального права. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що представник позивача не усунув недоліків позовної заяви та 12.05.2026 на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України ухвалив повернути позовну заяву ОСОБА_1 позивачеві.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви від 12.05.2026, позивачка оскаржила її в апеляційному порядку, вважає її такою, що не відповідає нормам матеріального права і перешкоджає доступу до правосуддя. Свою позицію обґрунтовує тим, що печатка адвоката на паперовому аркуші, яким скріплені копії документів, не є обов`язковою, її наявність чи відсутність не впливає на юридичну силу засвідчених копій. Відповідно до статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат має право посвідчувати копії документів у справах, які він веде, щоб копія вважалася належно посвідченою, достатньо підпису адвоката, особистого напису «Згідно з оригіналом», зазначення дати та посади. Кваліфікує оскаржену ухвалу як прояв надмірного формалізму та вважає, що суддя допустив невідповідність висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи, що призвело до помилкового повернення позову. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзиву відповідача на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Обставини, що мають значення для вирішення вимог апеляційної скарги

Ухвалою від 01.05.2026 суд першої інстанції залишив позов ОСОБА_1 без руху для усунення недоліків позовної заяви, оскільки суддя дійшов висновку, що надані позивачем копії додатків до позовної заяви «не завірені належним чином в повному обсязі».

06.05.2026 представник позивача подала заяву на виконання ухвали суду, в якій вказала, що надає належним чином завірені копії додатків до позову – договору купівлі-продажу житлового будинку, технічного паспорта на житловий будинок, рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій. Копії письмових доказів засвідчено адвокатом на відповідність оригіналу в такий спосіб - у верхньому правовому кутку містять напис «Копія», а на вільному місці копії засвідчувальний напис такого змісту «Згідно з оригіналом. Адвокат [підпис] Дубровська О.М. 06.05.2026р.». Копії документів, що складаються з кількох аркушів (технічний паспорт, рішення), прошиті нитками разом, містить напис «Копія» на першій із прошитих сторінок, а кінчики ниток ззаду заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу; поверху цього паперу зроблено напис: «Пронумеровано і прошнуровано [кількість аркушів цифрою і прописом], Адвокат [підпис] Дубровська О.М. 06.05.2026».

Суд, дослідивши заяву від 06.05.2026 та додатки до неї, дійшов висновку, що представник позивача не дотримався вимог щодо засвідчення копій, оскільки документи додані до заяви не мають встановлених відміток, передбачених правилами засвідчення копій документів, які необхідні задля дотримання норм процесуального права.

Релевантні джерела права

Відповідно до релевантних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України):

- позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта статті 161);

- до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування (частина четверта статті 161);

- позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (частина друга статті 79);

- письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 94);

- електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет);

- письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина друга статті 94);

- копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта статті 94);

- учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частина п`ята статті 94).

- якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина шоста статті 94).

- сторона в адміністративній справі може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 55);

- представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (частина перша статті 60);

- суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169);

- в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169);

- якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (частина третя статті 169);

- позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169).

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

- адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (частина друга статті 13);

- під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів (пункт 9 частини першої статті 20).

Національний стандарт України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163:2020, затверджений наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 містить такі положення:

1.1 Цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі - документи), зокрема на: організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо); розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження); інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створювані в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі — юридична особа) незалежно від їхнього функціональноцільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності.

5.26 Відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Приклад Згідно з оригіналом Менеджер із персоналу Особистий підпис Власне ім`я ПРІЗВИЩЕ Дата Відбиток печатки Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 № 1000/5, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 р. за № 736/27181, встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи), та містять такі положення:

11. Засвідчення копій та витягів службових документів 1. Порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. 2. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку. 3. Копії документів інших установ можуть виготовлятися і засвідчуватися установою в таких випадках: - на вимогу судових та інших правоохоронних органів; для внутрішнього використання в установі (під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання, засвідчення їх трудових, житлових та інших прав у взаємовідносинах з установою). Наприклад, установа може виготовити і засвідчити копію диплома працівника, яка потім буде підшита до його особової справи.

Позиція суду апеляційної інстанції

тлумачення наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

1) позивач або адвокат, який від імені позивача подає позов, зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази. Якщо позивач покликається на обгрунтування позову на письмові чи електронні докази, то може додати до позовної заяви копії відповідних доказів;

2) документи, залежно від їх виду та носіїв, можуть бути як письмовими, так і електронними доказами;

3) копії документів (як письмових, так і електронних доказів) в адміністративному судочинстві вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено «в порядку, встановленому чинним законодавством»;

4) частиною п`ятою статті 94 КАС України визначений спеціальний порядок засвідчення учасником справи копій письмових доказів, оригінали яких знаходиться у нього, а саме - відповідність копії письмового доказу оригіналу підтверджується його підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Оскаржена ухвала ґрунтується на висновку суду першої інстанції про те, що позивачка не дотрималася вимог щодо засвідчення копій письмових доказів, оскільки додані до заяви на усунення недоліків позовної заяви від 06.05.2026 документи не мають встановлених відміток, передбачених правилами засвідчення копій документів, які необхідні задля дотримання норм процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду визнає цей висновок помилковим з огляду на такі мотиви:

1) зі змісту оскарженої ухвали суду від 12.06.2026 не зрозуміло, відсутність яких саме «встановлених відміток, передбачених правилами засвідчення копій документів» зумовила висновок про недотримання позивачкою норм процесуального права щодо належного оформлення додатків до позовної заяви.

За припущенням апелянтки, цей висновок суду першої інстанції ґрунтується на оцінці факту відсутності відтиску печатки адвоката на засвідчувальних написах та папірцях, якими опечатано копії письмових доказів, що зшиті з кількох аркушів паперу. В цьому контексті апеляційний суд визнає обґрунтованим аргумент апеляційної скарги про те, що відсутність печатки адвоката на посвідчувальному написі та/або наклейці (за наявності всіх інших необхідних реквізитів) не свідчить про неналежність посвідчення копії письмового доказу, оскільки Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не визначає наявність печатки обов`язком адвоката, така виготовляється за його бажанням;

2) суд першої інстанції при оцінці належності оформлення позовних матеріалів не врахував, що частиною п`ятою статті 94 КАС України визначений спеціальний порядок засвідчення учасником справи копій письмових доказів, оригінали яких знаходиться у нього. Цей порядок, що встановлений КАС України (тобто законом, а не підзаконним НПА), визнає достатнім наявність на копії письмового доказу підпису учасника справи із зазначенням дати такого засвідчення.

Враховуючи це, апеляційний суд дійшов висновку, що долучені до заяви від 06.05.2026 на виконання ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви копії письмових доказів містять необхідні відмітки та засвідчувальні написи, що дозволяють на підставі норми частини п`ятої статті 94 КАС України визнати ці копії належним чином засвідченими;

3) вимоги ДСТУ 4163:2020 та Правил №1000/5, на які посилається суд першої інстанції, не поширюються на такі документи як договори, технічні паспорти тощо, котрі за своєю правовою природою не є організаційно-розпорядчими документами. Слід також врахувати, що позивачка не є державним органом, органом місцевого самоврядування, установою, підприємством чи організацією, на яких поширюються вимоги щодо оформлення організаційно-розпорядчих документів та виготовлення їх копій;

4) у випадку виникнення будь-яких сумнівів щодо достовірності наданих копій письмових доказів суд першої інстанції має повноваження з власної ініціативи витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу, а правові наслідки ненадання за таких обставин оригіналу письмового доказу визначено частиною шостою статті 94 КАС України. Водночас підхід, який застосував суд першої інстанції, є помилковим та дійсно створює позивачці перешкоди в доступі до суду.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що позивачка не виконала вимог ухвали суду від 01.05.2026 про залишення позову без руху є помилковим, відповідно підстав для повернення позовної заяви Кльової .Є.О. за встановлених апеляційним судом обставин не було.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також зроблені із порушенням норм процесуального права та призвели до неправильного вирішення питання, то апеляційну скаргу слід задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 161, 169, 243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яку у суді представляє адвокат Дубровська Олена Миколаївна, задовольнити.

Скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, а справу №260/2816/26 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Р. М. Москаль

судді Т. М. Димарчук

П. І. Сало

Повне судове рішення складено 16.09.26