Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №609/854/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/854/26

2/609/762/2026

17 вересня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Катерняк О.М.

з участю секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за законом,

учасники справи - не з`явилися,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 04 серпня 2026 року ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на гараж.

2. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 і після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається із гаража у АДРЕСА_1 . Позивачка зазначає, що спадщину після чоловіка вона прийняла у відповідності до ст. 1268 ЦК України, оскільки на день його смерті проживала з ним в одному господарстві в м. Шумськ. Позивачка звернулась у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак їй було відмовлено, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів, а саме свідоцтва про право особистої власності на гараж, яке на даний час втрачене. З цих підстав просить визнати за нею право власності на спадкове майно за законом, яке залишилось після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на гараж.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 07 серпня 2026 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого розгляду на 31 серпня 2026 року.

4. Підготовче засідання призначене на 31 серпня 2026 року за клопотанням позивачки було відкладено на 17 вересня 2026 року.

5. Сторони в підготовче засідання не з`явились, проте подали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивачка позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повній мірі. Відповідач позовні вимоги визнав повністю та не заперечував, щоб за його матір`ю було визнано право власності на спадкове майно після смерті його батька.

Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

6. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

7. Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Відділом РАГС Шумського райуправління юстиції Тернопільської області підтверджується, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шумськ Шумського району Тернопільської області.

8. Відповідно до копії свідоцтва про право особистої власності на гараж від 12 березня 2002 року вбачається, що гараж, який розташований по АДРЕСА_1 , дійсно належить ОСОБА_3 на праві особистої власності. Свідоцтво видане на підставі рішення селищної ради народних депутатів №29 від 15.02.2002 «Про оформлення права особистої власності на гараж».

Реєстраційним написом на документі про право особистої власності від 12.03.2002, вчиненим Шумським БТІ та записаним в реєстрову книгу за №943 підтверджується, що гараж в цілому, який розташований по АДРЕСА_1 , зареєстровано в Шумському бюро технічної інвентаризації по праву особистої власності за гр. ОСОБА_3 на підставі Рішення виконкому Шумської міської ради №29 від 15.02.2002.

9. Відповідно до довідки №160 від 01.07.2026, виданої КП «Шумське бюро технічної інвентаризації» про технічні показники об`єкта нерухомого майна, наявність (відсутність) нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, перепланування вбачається, що об`єкт нерухомості – гараж, який розташований по АДРЕСА_1 зареєстрований в бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №7 реєстровий №943. Станом на 31.12.2012 право власності на майно зареєстровано в КП «Шумське БТІ» за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності.

10. Довідкою №64 від 23.03.2026, виданою КП «Шумське БТІ» підтверджується, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано 12.03.2002 гараж за ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Шумської міської ради №29 від 15.03.2002, зареєстровано за реєстровим №943 книга 7.

11. Позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і спадкове майно складається із однієї третьої частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Шумської державної нотаріальної контори Килимар О.Д. 18 грудня 2003 року та зареєстрованим в реєстрі за №2307.

12. Згідно із Відомостями про осіб, місце проживання яких було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , в період з 23.06.2002 по 23.06.2002 слідує, що за даною адресою були зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

13. На підтвердження родинних відносин позивачкою подано наступні документи:

- Довідку №34 від 24.03.2004, видану відділом РАЦС Шумського районного управління юстиції про те, що 25 жовтня 1975 року в Шумському відділі РАЦС Тернопільської області зареєстровано шлюб громадянина ОСОБА_3 та громадянки ОСОБА_4 , про що складено актовий запис №31, прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 »;

- витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00060802231 від 04.09.2026, яким підтверджується, що 25 жовтня 1975 року відділом ДРАЦС Шумського районного управління юстиції Тернопільської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ;

- свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Шумським райвідділом ЗАГС, згідно із яким вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Шумськ Шумського району Тернопільської області, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

14. Своїм листом №79/01-16 від 12.06.2026 завідуюча Шумської нотаріальної контори Килимар О.Д. інформує позивачку ОСОБА_1 про те, що оскільки спадкоємцем не пред`явлено документів, які встановлюють факт приналежності майна померлому ОСОБА_3 , то свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я спадкоємців не може бути видане.

15. Відповідно до листа №С-65/03-06 від 29.04.2026, наданого Шумською міською радою вбачається, що міська рада не має правових підстав для видачі дубліката свідоцтва про право особистої власності на нерухоме майно (гараж), виданого у 2002 році.

ІV. Оцінка Суду.

16. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

17. Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами, відповідачі позов визнали, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

Відтак, проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що до виниклих правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

18. Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

19. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

20. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

21. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

22. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

23. Як передбачено ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

24. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України , або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

25. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

26. Слід зазначити, що відповідно до роз`яснень, даних в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

27. Спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і спадщина відкрилась під час дії Цивільного кодексу УРСР 1963 року, відповідно до статті 549 якого, передбачалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном, що мало місце в даних правовідносинах.

28. Відповідно до ст. ст. 524, 529 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

29. За змістом статті 524 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, статей 1216, 1217, 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

30. Відповідно до статті 525 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

31. Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР 1963 року спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

32. Статтями 529, 530 ЦК УРСР в редакції 1963 року, передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

33. Згідно ст. 548 Цивільного кодексу Української РСР (надалі - ЦК УРСР), чинної на час виникнення спірних правовідносин, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

34. Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, чинної на час виникнення спірних правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

35. Таким чином, за ст. 549 ЦК УРСР спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном. Доказом цього може бути наявність у спадкоємця ощадної книжки на ім`я померлого, іменних цінних паперів, квитанцій про оплату комунальних та інших послуг, обов`язкового страхування майна та інших документів, виданих на ім`я померлого, на майно, користування, управління і розпорядження яким можливе тільки після оформлення прав на нього.

36. Відтак, позивачка ОСОБА_1 , в силу положень ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , оскільки проживала з ним на момент смерті та після його смерті отримала свідоцтво про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі.

37. Відповідно до п. 113 Інструкції, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. N 18/5 «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», діючої на час виникнення спірних правовідносин, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст.549 Цивільного кодексу). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

38. За змістом положень ст.ст. 560, 561 цього кодексу спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

39. Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 належний йому гараж, перейшов за загальними правилами спадкування за законом до його дружини ОСОБА_1 (позивача у справі), як до спадкоємця за законом, оскільки остання фактично вступила у володіння спадковим майном, шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі. Однак, зважаючи на те, що у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачкою у порядку спадкування.

40. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

41. Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту, шляхом визнання за позивачем права власності на гараж в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 .

42. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити неможливо, а набуття позивачем права на спадкове майно не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

43. Позивачкою при подачі позову було сплачено 1331,20 грн судового збору, які вона у разі задоволення позову просила не стягувати з відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 81, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 524, 529, 548, 549, 554 ЦК УРСР (редакції 1963 року), суд

У Х В А Л И В:

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за законом– задовольнити повністю.

2.Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається із гаража, розташованого в по АДРЕСА_1 .

3.Не застосовувати до відповідачів вимоги статті 141 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 17 вересня 2026 року.

Реквізити сторін

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК