Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №607/9882/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 Справа №607/9882/26 Провадження №2/607/5031/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач), у якому просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн, щомісячно, починаючи із дати звернення до суду із позовом і до закінчення нею навчання.

В обґрунтування вимог зазначено, що сторони з 25.11.2007 перебувають у зареєстрованому шлюбі. У даному шлюбі в сторін народилось двоє дітей: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Повнолітня донька ОСОБА_4 є студенткою Державного навчального закладу «Тернопільський центр професійно-технічної освіти. Витрати на навчання є значними, крім того на її утриманні перебуває неповнолітня донька ОСОБА_5 , яка є особою з інвалідністю та потребує постійного догляду. Відповідач жодної фінансової участі в утриманні дитини не бере, у зв`язку із чим просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 14.05.2026 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судовому засіданні 15.09.2026 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні 15.09.2026 щодо задоволення позову заперечив частково, повідомив, що має намір відчужити належний йому будинок та отримані від продажу кошти передати доньці ОСОБА_4 для вирішення її фінансових питань. Тому стягувати аліменти з нього немає потреби.

Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено до 10:00 год. 17.09.2026.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини.

25.11.2007 сторони уклали шлюб (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане 25.11.2007).

У даному шлюбі у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 видане 21.05.2008).

Згідно з відомостями Центру надання адміністративних послуг Білецької сільської ради №07-02/210 від 04.05.2026, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 . Разом з нею зареєстровані: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 фактично проживає у с. Росохуватець Тернопільського району Тернопільської області, що сторонами не заперечується.

ОСОБА_3 навчається у ДНЗ «Тернопільський ЦПТО», спеціальність перукар, манікюрник, денна форма навчання, термін навчання з 01.09.2023 по 30.06.2026, що підтверджується довідкою №150 виданою 13.12.2023 ДНЗ «Тернопільський ЦПТО» та підтвердила позивач. Повідомила, що 01.07.2026 ОСОБА_3 отримала відповідний диплом про успішне закінчення цього навчального закладу.

Стосовно ОСОБА_7 31.01.2025 видано висновок №07 про дитину інваліда віком до 18 років.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження №61-17937св21) Верховний Суд вказав, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно з практикою Верховного Суду, важливим для виникнення права у батьків на стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки/сина, яка/який продовжує навчання є не лише формальний факт спільного проживання, а перебування дочки, сина на утриманні одного з батьків (постанова Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі №202/7266/15-ц).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вже було зазначено вище, позивач понесла витрати на утримання повнолітньої доньки, що відповідачем не спростовано.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку, доказів про наявність медичних протипоказань встановлених відповідачу щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності суду не надано.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідно до ст. 141 СК України, батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини, суд вважає, що аліменти у розмірі 5000,00 грн є такими, які повинен сплачувати відповідач для належного утримання його повнолітньої доньки ОСОБА_4 , яка продовжувала навчання до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відтак позов слід задовольнити.

Заперечення відповідача суд відхиляє, так як жодних доказів належності йому будинку, реальних намірів його продати, якщо такий є, чи вже фактичного продажу відповідач суду не надав. Але, у разі, якщо це відповідає дійсності, ніщо не перешкоджає відповідачу реалізувати ці наміри без відносно до даного рішення суду.

Згідно із ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із тим, що позивач на підставі п. 3 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» була звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, позов задоволений повністю, із відповідача в дохід держави належить стягнути 1331,20 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000,00 грн, щомісячно, починаючи з 04.05.2026 і до 30.06.2026 (дня закінчення ОСОБА_3 навчання).

Рішення суду підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП – НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення складено та підписано 17.09.2026.

Головуючий суддя П. Я. Стельмащук