Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №593/1563/26 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/1563/26

Провадження № 1-кп/593/181/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2026 р. суддя Бережанського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 вересня 2026 року за № 12026216050000136 щодо обвинуваченого:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Первомайське Ясинуватського району Донецької області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , одруженого, освіта середня, не працюючого, має троє дітей, які не досягли повноліття, внутрішньо переміщену особу, не депутата, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом досудовим розслідуванням встановлено, що 01 вересня 2026 року близько 09:00, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, між ОСОБА_3 та її чоловіком ОСОБА_2 , які перебували за місцем спільного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник кримінально протиправний умисел, спрямований на умисне завдання удару ОСОБА_3 .

Реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел, 01 вересня 2026 року близько 09:00, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи протиправно, з прямим умислом, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, перебуваючи навпроти ОСОБА_3 завдав їй один удар правою ногою в ділянку верхньої частини лівої ноги, внаслідок чого завдав потерпілій ОСОБА_3 фізичного болю, не спричинивши тілесних ушкоджень.

Такі дії ОСОБА_2 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.126 КК України, за ознаками: умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Як вбачається із обвинувального акту, в ньому прокурор заявив клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні з урахуванням тих обставин, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені у результаті досудового розслідування обставини і згідний на розгляд обвинувального акту за його відсутності. З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України, прокурор просить суд розглянути цей обвинувальний акт у кримінальному провадженні у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_2 , складену в присутності його захисника ОСОБА_4 , де обвинувачений беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, наведеними у обвинувальному акті, та згідний із розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку.

Також у вказаній заяві ОСОБА_2 вказав, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про те, що відповідно до ч.2 ст. 302, та ч.1 ст. 394 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

До обвинувального акта додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_3 про те, що вона не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, зміст обставин, встановлених у кримінальному провадженні, їй зрозумілий, ознайомлена з обмеженнями права на апеляційне оскарження.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку; подав заяву, в якій він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, згідний із встановленими під час дізнання обставинами, згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку; матеріали кримінального провадження не дають підстав сумніватися в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання прокурора, яке міститься у обвинувальному акті, а також заяви потерпілої ОСОБА_3 , - суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку спрощеного провадження.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, зокрема, заяву обвинуваченого, заяву потерпілої, матеріали кримінального провадження, суд приходить до переконання, що в обвинувальному акті обвинувачення сформульовано на підставі встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, у зв`язку з чим суд дії ОСОБА_2 , - кваліфікує за ч.1 ст. 126 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 126 КК України, належать до кримінальних проступків.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КК України, суд, відповідно до вимог статтей 65-67 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; особу винного, який не судимий, має троє дітей, які не досягли повноліття, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; обставину, яка пом`якшує покарання (щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та обставину, яка обтяжує покарання (вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах), - приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 126 КК України.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлявся, речові докази та процесуальні витрати відсутні, запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367-371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень нуль копійок).

На вирок можуть бути подані апеляції до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: