Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №944/79/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/79/26

Провадження №2-а/944/55/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Матвіїва І.М.

з участю секретаря судового засідання Димчак Х.Т.

представника позивача Деркаченко С.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Яворів, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Звєрєва В.В., в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що Позивач є особою з інвалідністю з дитинства, 31.01.2019 року призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 був визнаний за станом здоров`я непридатним до військової служби та виключений з військового обліку згідно ст.37 ч.6 п.3 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», 01 квітня 2021 року ОСОБА_1 була встановлена друга група інвалідності, з 26 лютого 2024 року встановлена третя група інвалідності безстроково.

У жовтні 2025 року з метою зміни прописки позивач звернувся в ЦНАП, де йому повідомили, що для цього необхідна довідка з «Резерв+», з якої він дізнався про його перебування на обліку як призовника у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач звернувся по електронній пошті до ІНФОРМАЦІЯ_4 для надання йому належної інформації та можливості виправлення відповідних даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобовязаних та резервістів, так як він згідно рішення уповноваженого органу знятий із військового обліку у 2019 році. З вищезазначених підстав було звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 та до начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , але жодних відповідей та належних дій від РТЦК до даного часу так і не надійшло. Разом з цим, у «Резерв+» станом на 25.11.2025 рахується офіційна інформація про порушення позивачем правил військового обліку, а саме те, що він не став на військовий облік за місцем перебування як ВПО. Офіційно у Резерві+ міститься інформація про постанову про накладення адміністративного правопорушення на позивача, але будь-яка інформація про вчинення позивачем адмінправопорушення у нього відсутня, від так ОСОБА_1 вважає таку постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач у встановлений законодавством порядок був виключений із військового обліку. У зв`язку з цим позивач вважає, що у його діях відсутні ознаки правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 22.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

Ухвалою суду від 02.02.2026 року - витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_4 постанову про притягнення до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення та усі наявні адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

05.02.2026 від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позов, в якому просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що станом на дату надання цього відзиву ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів «ОБЕРІГ». Крім того, адміністративні матеріали, щодо останнього у ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні, протоколи про адміністративні правопорушення не складалися, а постанова справі про адміністративно правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_3 не виносилась.

У судовому засіданні представник позивача, зазначила що у за стосунку Резерв+ ОСОБА_1 міститься інформація про постанову про накладення адміністративного правопорушення на позивача, але будь-яка інформація про вчинення позивачем адмінправопорушення у нього відсутня, просить прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак, у поданому відзиві на позовну заяву просить суд, справу розглянути за відсутності сторони відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.227 КАС України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

07.09.2026 року після закінчення судових дебатів, відповідно до вимог ч.1 ст.227 КАС України, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та, з урахуванням складності справи, відклав його ухвалення і проголошення, визначивши датою проголошення судового рішення - 17.09.2026 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Згідно зі ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.210 КУпАП настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Частиною 3 статті 210 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Диспозиція зазначеної статті має бланкетний характер, оскільки не встановлює безпосередньо охоронюваних законом правил поведінки, а відсилає до інших нормативно-правових актів, які визначають відповідні вимоги, порушення яких утворює склад правопорушення. Відтак у кожному конкретному випадку підлягає встановленню, яке саме законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію порушено особою, яка притягається до адміністративної відповідальності в особливий період.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває і дотепер.

Відповідно до вимог п.5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно з вимогами п.3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024 виключено таку підставу для зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов`язаних громадян, яких за станом здоров`я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX передбачено, громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04.02.2025) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

15.02.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 4235-ІХ від 12.02.2025 (далі Закон № 4235-ІХ), яким внесені зміни до Закону № 3621-IX та пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2025 № 519 внесені зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 зі змінами, зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції: «Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».

Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що обов`язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності вказаним вище Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю). Вказані громадяни зобов`язані до 05.06.2025 самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , 17.10.2024 взятий на облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 та підлягає призову на строкову військову службу. Вид обліку призовник. ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи, що теж відображено у застосунку Резерв+.

Водночас, ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів «ОБЕРІГ».

Крім того, судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено, що станом на час звернення позивача до суду відповідачем було розпочато та не завершено провадження у справі про адміністративне правопорушення саме щодо неявки позивача за повісткою, а також що така справа перебувала на розгляді у відповідача.

У справі, що розглядається, спір стосується дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Суд вважає наведені твердження позивача передчасними та такими, що ґрунтуються на хибному тлумаченні наведених вище нормативно-правових актів.

Згідно абз. 15 пп. 5 п. 52 Положення №879 вказано, що поняття "притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 210, 210-1 КУпАП" охоплює собою - дату, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.

До того ж, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.05.2021 року у справі №824/1164/18-а досліджував визначення обставин, за яких особа вважається притягнутою до відповідальності. Позиція Верховного Суду полягала у тому, що притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред`явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Прийняття ж постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення є вирішенням такої справи по суті, яка передбачає встановлення наявності складу адміністративного правопорушення або його відсутності та, відповідно, застосування санкції, закриття справи, що відповідає положенням ст. 284 КУпАП.

З наведеного слідує, що обґрунтовуючи протиправність дій відповідача щодо відображення у застосунку Резерві+ відомостей про порушення правил військового обліку, позивач помилково ототожнив поняття "вчинення адміністративного правопорушення" з поняттям "притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення ".

Разом з тим, відображення у електронному військово-обліковому документів текстового повідомлення "Порушення правил військового обліку" не вказує на визнання винуватості особи у вчиненні адміністративному правопорушення, адже встановлення наявності чи відсутності вини особи буде вирішуватися з дотриманням процедури, передбаченої КУпАП.

Деталізуючи наведене, з урахуванням попередньо описаної нормативно-правової бази, події можна умовно відобразити наступним чином:

- виявлення територіальним центром комплектування та соціальної підтримки попередніх ознак адміністративного правопорушення в діях особи (у даній справі - порушення військового обліку);

- звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки в порядку, визначеному ч. 1 ст. 27 Закону № 3543-ХІІ, п. 79 Порядку №1487, п. 15 Порядку №560;

- затримання та доставлення особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу в порядку, визначеному ч. 5 ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію", ч. 3 ст. 38 Закону №2232-ХІІ, п. 56 Порядку №1487;

- складання протоколу та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у відповідно до Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення від 01.01.2024 року №3 (далі - Інструкція №3);

- розгляд справи керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до ст. 283 КУпАП, за наслідком чого приймається постанова про притягнення до відповідальності або закриття справи, відповідно до Інструкції №3;

- у разі притягнення до відповідальності - оскарження постанови у суді в порядку, визначеному ст. ст. 287-289 КУпАП.

Відтак, позовні вимоги позивача мотивовані відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, попри те, що відповідна стадія притягнення до адміністративної відповідальності не розпочиналась.

Суд зауважує, що відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а також порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію визначено приписами ст. ст. 210, 210-1 КУпАП. Відтак, питання правомірності дій щодо проведення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, буде вирішуватись під час притягнення особи до відповідальності за КУпАП, з дотриманням гарантій, передбачених ст.251-252, 254-257, 268, 280 КУпАП, зокрема щодо складання протоколу, з`ясування усіх обставин справи, надання особі можливості надати пояснення та заперечення, а також прийняття уповноваженою посадовою особою мотивованої постанови.

Таким чином, у разі притягнення позивача до адміністративної відповідальності та незгоди з таким рішенням, позивач не позбавлений права на оскарження постанови до місцевого загального суду як адміністративного, з дотриманням визначеної законом процедури.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.9 КАС України унормовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

За приписами ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Отже, за відсутності встановленого факту існування справи про адміністративне правопорушення щодо неявки за повісткою та з огляду на неможливість перебрання судом повноважень суб`єкта владних повноважень щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, підстави для задоволення заявленої позовної вимоги відсутні.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, тому у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.При такому вирішенні позову судові витрати по справі, понесені позивачем, слід покласти на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та проголошено 17.09.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 . Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя І.М.Матвіїв