Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №453/1243/26 — Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/1243/26

НП: 3/453/465/26

ПОСТАНОВА

іменем України

17 вересня 2026 року місто Сколе

Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин Володимир Ярославович, розглянувши об`єднану в одне провадження справу за матеріалами, кожні з котрих надійшли від Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , сімейний стан та місце праці не повідомив, встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався, -

за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 21.06.2026 року о 16:45 год. на ділянці автошляху С141510 сполученням «Нижнє Синьовидне-Кам`янка», що у с. Тишівниця Стрийського району Львівської області, керуючи транспортним засобом – мотоциклом марки SHINERAY, не зареєстрованим у встановленому порядку, не дотримався безпечної швидкості руху та необхідної дистанції, у зв`язку з чим допустив ним зіткнення з транспортним засобом – легковим автомобілем марки AUDI моделі Q5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , котрий під керуванням водія ОСОБА_2 здійснював рух у зустрічному напрямку, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а також було заподіяно матеріальних збитків їх власникам, чим ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 12.1. Правил дорожнього руху.

Він же, 21.06.2026 року о 16:45 год. на ділянці автошляху С141510 сполученням «Нижнє Синьовидне-Кам`янка», що у с. Тишівниця Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобом – мотоциклом марки SHINERAY, не зареєстрованим у встановленому порядку, з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння очей; виражене тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки керованого ним транспортного засобу з використовуванням технічного засобу та у медичному закладі, із застосуванням при цьому технічних засобів відеозапису відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху.

Обидва названі матеріали про вчинення адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_1 за ст. 124 та за ч. 1 ст. 130 КУпАП надійшли від ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області до Сколівського районного суду Львівської області 30.06.2026 року, після чого невідкладно у встановленому порядку були розподілені головуючому – судді Микитину В.Я. із присвоєнням єдиного унікального номера справи 453/1243/26 та номеру провадження 3/453/465/26, а також єдиного унікального номера справи 453/1245/26 та номеру провадження 3/453/466/26.

Оскільки статтею 36 КУпАП визначено можливість накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то постановою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 01.07.2026 року було об`єднано названі справи в одне провадження із присвоєнням об`єднаній справі єдиного унікального номера 453/1243/26 та номеру провадження 3/453/465/25.

ОСОБА_1 , будучи двічі належно та завчасно повідомленим про дату, час та місце розгляду цієї об`єднаної в одне провадження справи про адміністративні правопорушення, у призначені судові засідання не з`являвся, про поважні причини своїх неявок суддю не повідомляв

ОСОБА_2 , який є потерпілим від одного з адміністративних правопорушень, будучи двічі належно та завчасно повідомленим про дату, час та місце розгляду цієї об`єднаної в одне провадження справи про адміністративні правопорушення, у призначені судові засідання не з`являвся, про поважні причини своєї неявки суддю не повідомляв.

Оскільки в силу ч. 2 ст. 268 та ч. 2 ст. 269 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, який притягається до адміністративної відповідальності, та особи, який є потерпілим, не є обов`язковою, а тому суддя, враховуючи також ту обставину, що викликав цих осіб для їх участі у судовому розгляді у цій справі двічі, вважав за доцільне розглядати цю справу за відсутності особи, який притягається до адміністративної відповідальності, та за відсутності потерпілого. Суддя переконаний, що призначати судовий розгляд цієї справи втретє при наведених вище обставинах буде недоцільним, так як здійснення такого розгляду без участі осіб, присутність яких не визначена законом як обов`язкова, не суперечитиме завданню провадження у цій справі, а всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати усі обставини цієї справи можливо й за відсутності зазначеної особи.

При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), котре набуло статусу остаточного та відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У своїх багатьох рішеннях Європейський Суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суддя, дослідивши матеріали об`єднаної в одне провадження справи про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.

Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно з ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

В силу ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пунктом 12.1. Правил дорожнього руху, порушення котрих ставиться у провину ОСОБА_1 , передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Визначення дорожньо-транспортної пригоди наведене у пункті 1.10. Правил дорожнього руху, за змістом котрого дорожньо-транспортна пригода – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Своєю чергою, відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху, порушення котрого також ставиться у провину ОСОБА_1 , водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, встановлено у ст. 124 КУпАП.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність, передбачена нею, настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї об`єднаної в одне провадження справи про адміністративні правопорушення, особа, який притягається до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у наведеній дорожній обстановці, не дотримався усіх інкримінованих йому як порушення вимог Правил дорожнього руху, так як його вина у вчиненні у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, у розумінні згаданих приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення на бланку серії ЕПР1 № 699154, складеним 21.06.2026 року о 17:53 год. інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Маринцем В.В. відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, які призвели до порушення пункту 12.1. Правил дорожнього руху;

- протоколом про адміністративне правопорушення на бланку серії ЕПР 1 № 699140, складеним 21.06.2026 року о 17:25 год. інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Маринцем В.В. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, які призвели до порушення пункту 2.5. Правил дорожнього руху;

- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, котра сталася 21.06.2026 року о 16:45 год. на ділянці автошляху С141510 сполученням «Нижнє Синьовидне-Кам`янка», що у с. Тишівниця Стрийського району Львівської області, за участі мотоцикла марки SHINERAY, не зареєстрованого у встановленому порядку, котрим керував ОСОБА_1 , та котрим допустив зіткнення з атвомобілем марки AUDI моделі Q5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , котрим здійснював рух ОСОБА_2 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд запропоновано провести у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння очей; виражене тремтіння пальців рук, - від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з використовуванням технічного засобу DRAGER ALCOTEST 6820, останній відмовився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП Сколівської міської ради «Сколівська центральна лікарня» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 21.06.2026 року о 17:15 год., у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від проходження такого огляду на місці дорожньо-транспортної пригоди;

- відеозаписами, котрі містяться на долученому інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Маринцем В.В. до одного із вищевказаних протоколів про адміністративні правопорушення оптичному диску, та котрі кореспондується з фактичними обставинами цієї об`єднаної в одне провадження справи про адміністративні правопорушення й вказують на факт порушення згаданим водієм названих Правил дорожнього руху, зокрема й підтверджується факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці дорожньо-транспортної пригоди, так і у медичному закладі.

Суддя зазначає, що доказів істотного порушення інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Маринцем В.В. законодавства при складанні відносно ОСОБА_1 вищевказаних протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 124 та за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зібрані матеріали цієї об`єднаної в одне провадження справи не містять. Поряд з цим, належить взяти до уваги й те, що вищевказані протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженими державою особою (поліцейським) і його дії в порядку, передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувались.

Відтак, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, оскільки він як учасник дорожнього руху (водій транспортного засобу), порушив Правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також заподіяло їх власникам матеріальних збитків.

Його ж дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, будучи особою, який керував транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху.

Адже, у рішенні від 29.06.2007 року по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O’Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і 25624/02, Європейським Судом з прав людини постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_1 , який раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався, ступінь його вини, відсутність обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність, суддя дійшов висновку, що на нього слід накласти стягнення у виді штрафів у визначених санкціями ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП розмірах та додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, визначений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП. Поряд з цим, в силу ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, що й слід виконати у даному конкретному випадку.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, у матеріалах цієї об`єднаної в одне провадження справи про адміністративні правопорушення відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, відтак слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративних стягнень, у розмірі 665 грн. 60 коп..

Керуючись статтями 8-9, 33-36, 40-1, 124, 130, 221, 245, 251-252, 268-269, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумі доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн..

Його ж визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Копію постанови протягом трьох днів вислати особі, щодо якого її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.

Копію постанови у той же строк вручити або вислати особі, який є потерпілим від одного з адміністративних правопорушень, на його відповідне прохання про це.

З платіжними реквізитами для оплати штрафу в гривнях та справляння судового збору можна ознайомитись за вебсторінками: https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/recvizutu_raxunku_derz_budzet/ та https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/tax/.

Серед іншого, положеннями статей 307 та 308 КУпАП встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та стягнення у подвійному розмірі визначеного штрафу.

Враховуючи положення ст. 317 КУпАП, обов`язок по виконанню цієї постанови у частині позбавлення права керування транспортними засобам покласти на відповідальну посадову особу Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.

Визначений спеціальним законом строк пред`явлення даної постанови до виконання щодо сплати штрафу та справляння судового збору, тривалістю в три місяці, вважається перерваним та встановлюється з дня припинення або скасування введеного в Україні воєнного стану. В іншій частині, а саме щодо позбавлення права керування транспортними засобами, строк пред`явлення даної постанови до виконання становить три місяці.

Суддя Володимир МИКИТИН