Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №464/5510/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/5510/26

пр.№ 3/464/2069/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Шашуріна Г.О., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 23 липня 2026 року о 10:14 год, А/Д М06 Київ-Чоп, 560 км+54 м, керуючи автомобілем марки «Citroen» державний номерний знак НОМЕР_2 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не зреагував на її зміни, а також не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Suzuki» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3б; 13.1 Правил дорожнього руху.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення заперечив, пояснив, що зазначене ДТП сталося внаслідок недотримання водієм ОСОБА_2 безпечної дистанції, яка здійснила наїзд на його автомобіль. У своїх письмових поясненнях зазначає, що єдиною та безпосередньою причиною настання ДТП стало порушення водієм автомобіля «Suzuki Jimny» вимог ПДР України, які виразилися в тому, що під час руху вона не була уважною до дорожньої обстановки та її змін під час випередження керованого ним транспортного засобу не дотримала безпечного бокового інтервалу, що призвело до створення аварійної обстановки та зіткнення.

Потерпіла надала пояснення, що вона керуючи автомобілем марки «Suzuki» номерний знак НОМЕР_3 , виїжджаючи на головну дорогу, побачила у бокове дзеркало як автомобіль марки «Citroen» здійснює обгін автомобілів перетинаючи суцільну лінію, при виїзді на перехрестя водій марки «Citroen» здійснив обгін її автомобіля «Suzuki», та задньою частиною свого автомобіля «Citroen» відірвав бампер її автомобіля.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступного висновку.

У ст.280 КУпАП закріплено обов`язок орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

За змістом ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 240/12/17 сформульовано правовий висновок про те, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За приписами ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки (п.1.10 ПДР України).

Як унормовано п.2.3б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом (п.1.10 ПДР України).

Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу (п.13.1 ПДР України).

Незважаючи на заперечення вини у вчиненому правопорушенні, його вина стверджується безпосередньо дослідженими доказами відповідно до ст.251 КУпАП, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 726928, складений 23 липня 2026 року інспектором УПП у Львівській області ДПП, що відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;

- даними схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 23 липня 2026 року, де відображено розташування транспортних засобів після ДТП і локалізацію механічних пошкоджень (автомобіль «Citroen»: задня права частина; автомобіль «Suzuki»: передня центральна частина, бокова ліва частина);

- наданими під час розгляду справи поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , які узгоджуються із її письмовими поясненнями від 23 липня 2026 року, наданими працівнику патрульної поліції на місці пригоди;

- фотознімками, з яких вбачається розташування транспортних засобів після зіткнення та механічні пошкодження;

Надані докази є послідовними, узгоджуються між собою та не містять жодних протирічь. Потерпіла попереджалася про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст.384 КК України, жодних підстав для недовіри її показанням не наведено та судом не встановлено. Послідовні показання/пояснення потерпілої повністю та логічно узгоджуються із фотознімками з дорожньо-транспортної пригоди, схемою місця ДТП, наявними механічними пошкодженнями транспортних засобів.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, позиція у суді правопорушника у заперечення факту правопорушення є голослівною, спростовується наведеними вище доказами, пов`язується з метою уникнення адміністративної відповідальності та розцінюється як спосіб захисту.

Таким чином, порушення ОСОБА_1 вимог ПДР є доведеним, його дії кваліфіковані правильно за ст.124 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а тому підлягає адміністративній відповідальності за вчинене. Відомості, які б виключали провадження в справі відповідно до ст.247 КУпАП, відсутні.

За вимогами ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил, встановлених ст.124 КУпАП передбачена як у накладенні адміністративного стягнення у виді штрафу, так і шляхом позбавлення права керування транспортним засобом на строк від шести місяців до одного року.

Як унормовано ст.30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень ст.ст.8,9 Конституції України, а також ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху забезпечується чітким визначенням правових санкцій за вчинення такого правопорушення.

При цьому, суддя виходить з того, що при визначенні стягнення необхідно враховувати його виховну дію, оскільки стягнення, повинно бути направлено не тільки на забезпечення виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також повинно бути спрямовано на попередження вчинення правопорушень іншими особами.

Застосовуючи справедливе стягнення за вчинене правопорушення, суд таким чином констатує, що відповідні діяння є суспільно небезпечними та за їх вчинення настають певні негативні наслідки.

Ураховуючи те, що ОСОБА_1 керуючи джерелом підвищеної небезпеки, належним чином не оцінив дорожню обстановку, допустив порушення правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів та матеріальної шкоди. При виїзді на головну дорогу здійснив обгін автомобіля, чим поставив під небезпеку як власне життя і здоров`я, так і життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху. Останній вину у вчиненому правопорушенні не визнав, не усвідомив провину, відсутні обставини, що пом`якшують відповідальність.

Указане у своїй сукупності безумовно свідчить про грубе порушення порядку користування правом керування транспортними засобами, а тому ОСОБА_1 необхідно обрати більш суворе стягнення за вчинене з передбаченої санкцією статті альтернативи стягнень, а саме, позбавлення права керування транспортними засобами, з метою недопущення нових порушень у майбутньому. Застосування більш м`якого стягнення у виді штрафу не досягне мети, визначеної ст.23 КУпАП та очевидно не буде перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю адміністративного правопорушення, обставинами скоєного, особою винного та не сприятиме запобіганню вчиненню нових правопорушень у майбутньому як особою, яка притягається до адміністративної відповідальності так і іншими особами, і не сприятиме його виправленню з усвідомленням суспільної небезпечності діянь. Обставин, які б перешкоджали застосуванню такого адміністративного стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами, у даній справі не встановлено.

За приписами ст.40-1 КУпАП з правопорушника слід стягнути 665,60 грн судового збору на користь держави.

Керуючись ст.ст.40-1, 221, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винним визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106,р/р UA908999980313111256000026001, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106, МФО (код банку) 899998.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Галина ШАШУРІНА