Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №464/5167/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/5167/26

пр.№ 3/464/1966/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко Олена Валеріївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУАП,

у с т а н о в и л а :

ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено до Сихівського районного суду м.Львова згадані матеріали, які за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Тімченко О.В.

Суддя, дослідивши докази по справі, дійшла наступного висновку.

У ст.280 КУАП закріплено обов`язок орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно з п.1 ст.247 КУАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Саме такий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 240/12/17, а висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЛВЛВ № 80 від 10 липня 2026 року, складеного начальником групи запобігання і профілактики злочинів та правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , черговий ІНФОРМАЦІЯ_3 старший лейтенант ОСОБА_3 не володів ситуацією про вказану подію, не організував збирання та уточнення інформації, не подав доповідь начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 за формою, наведеною в додатку 3 до Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 листопада 2018 року за № 604, вчасно не здійснив доповідь про подію (подія мала місце 08 липня 2026 року) до оперативного чергового ІНФОРМАЦІЯ_4 та органу управління Військової служби правопорядку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Зазначено про порушення старшим лейтенантом ОСОБА_1 вимог ст.ст.11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вимоги п.5, 6, 7, 9, 10 розділу ІІ Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту.

При розгляді справи особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 обставини, викладені у ньому підтримано, додатково на запитання суду відповів: додаткових доказів по справі немає, зокрема, відсутній документ (наказ) про покладення на ОСОБА_1 , як офіцера групи персоналу, обов`язків чергового; не зміг пояснити, чому вважає посаду чергового такою, що належить до військової службової особи; ствердив, службове розслідування не проводилось, протокол складено з підстав, що за інцидент хтось повинен нести відповідальність.

У суді ОСОБА_1 заперечив свою винуватість у вчиненні правопорушення та пояснив, що як черговий не наділений жодними повноваженнями у розумінні за ст.172-15 КУАП.

Суддя зазначає, що за диспозицією ч.2 ст.172-15 КУАП передбачено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Диспозицією ст.172-15 КУАП передбачено спеціальний суб`єкт адміністративного правопорушення - військова службова особа.

Визначення терміну «військова службова особа» міститься в примітці до ст.172-13 КУАП. Так, під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують ці обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Під організаційно-розпорядчими обов`язками розуміють дії щодо управління та керівництва діяльністю інших людей, організації їхньої роботи, а під адміністративно-господарськими - управління та розпорядження чужим майном, визначення правової долі цього майна (постанова Верховного Суду від 31 січня 2023 року у справі № 735/588/19).

Саме по собі військове звання не може вважатися ознакою військової службової особи (постанова Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року по справі №216/1675/22).

Як свідчить витяг з наказу ІНФОРМАЦІЯ_5 від 23 червня 2025 року за № 194, призваного по мобілізації старшого лейтенанта ОСОБА_1 призначено з 23 червня 2025 року на посаду офіцера групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_5 .

За протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться в провину вчинення правопорушення як черговим ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме - невчасна доповідь про подію.

Зі змісту інструкції чергового ІНФОРМАЦІЯ_5 , долученої до матеріалів справи, головним обов`язком чергового при одержанні сигналу (команди, розпорядження) від оперативного чергового ІНФОРМАЦІЯ_4 є передати сигнал (команду, розпорядження) начальнику та особовому складу РТЦК та кого це стосується.

Таким чином, невчасне повідомлення про подію не може трактуватися як організаційно-розпорядчі обов`язки, адже не полягає у здійсненні керівництва іншими особами. До того ж будь-яких доказів, що черговий ІНФОРМАЦІЯ_3 старший лейтенант ОСОБА_3 займає посади або виконує обов`язки, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, матеріали справи не містять.

Недотримання Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту за відсутності спеціального суб`єкта не утворюють складу адміністративного правопорушення за ч.2 ст.172-15 КУАП.

Порушення Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, про що йдеться у протоколі про адміністративне правопорушення, тягне за собою дисциплінарну відповідальність із накладенням дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування, а не адміністративну відповідальність, передбачену КУАП. У порядку провадження справ про адміністративне правопорушення не встановлюється склад дисциплінарного проступку, а відомості про проведення службового розслідування відсутні.

Оскільки посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не доведено що ОСОБА_1 є військовою службовою особою, а тому він не може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.172-15 КУАП.

Аналіз наведених вище доказів у сукупності та взаємозв`язку не дає достатніх і переконливих підстав дійти висновку, що ОСОБА_1 скоєне недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, яке б підлягало кваліфікації за ч.2 ст.173-15 КУАП. Обставини, викладені у протоколі, не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи. Матеріали справи не містять відомостей, які б беззастережно спростовували такі обставини.

Вищевикладене свідчить про те, що Військовою службою правопорядку не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов`язок щодо збирання доказів в силу положень ч.2 ст.251 КУАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУАП, провадження у справі відповідно до п.1 ст.247 КУАП необхідно закрити.

Керуючись ст.ст.247, 283, 284 КУАП,

п о с т а н о в и л а:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-15 КУАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Про викладене у мотивувальній частині постанови проінформувати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО