Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №464/56/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/56/26

пр.№ 2/464/1120/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08.09.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Гирьки К.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України та Яворівська окружна прокуратура Львівської області про зняття арешту з майна,

у с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_2 05.01.2026 звернувся в суд із позовом, в якому просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений Галицьким відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального округу Міністерства юстиції, номер обтяження 1689873 від 17.02.2005.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 07.04.2010 власниками квартири за адресою: АДРЕСА_2 , були: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 29.06.2011 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про визначення часток в спільній сумісній власності задоволено, визначено за ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 1/4 частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3 . Позивач 03.10.2011 звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Білінського І.І. для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 . Спадщина, на яку було видано свідоцтво, складалась з 2/4 часток вказаної квартири, з яких 1/4 частки належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 01.09.1994, виданого Львівською міською адміністрацією, а 1/4 частки – та, що належала її сину ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_4 було заведено спадкову справу №50805043. Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав станом на 14.12.2011 позивач ОСОБА_2 був власником 2/4 часток у вказаній вище квартирі. ОСОБА_6 , який був власником 1/4 частки квартири, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті якого було заведено спадкову справу №30/2021. Таким чином, позивач ОСОБА_2 став одноосібним власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 . У позивача виникла потреба відчужити належну йому квартиру, однак він дізнався, що на вказану квартиру було накладено арешт у 2005 році. Арешт накладено в межах кримінального провадження відносно ОСОБА_3 . У 2000 роках ОСОБА_3 орендував квартиру за адресою: АДРЕСА_2 і під час розслідування саме цю квартиру було вказано як місце проживання ОСОБА_3 та накладено на неї арешт. Станом на день подання заяви позивач не має жодного зв`язку з ОСОБА_3 , не має його контактів та вже багато років його не бачив. Із відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться під арештом на підставі виконавчого листа №1-182/2004 від 21.12.2005 (ВДВС Галицького ЛМУЮ), а власником даної квартири помилково зазначено ОСОБА_3 . Згідно з відповіддю Галицького ВДВС у м.Львові перевірити наявність внесених виконавчих проваджень до АСВП можливо лише після 2007 року, а тому надати інформацію про накладення арешту від 2005 року на нерухоме майно та звільнити це майно з-під арешту немає технічної можливості. Наявність арешту на майно, за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному об`ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Ухвалою від 07.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

На адресу суду 30.03.2026 від Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» надійшла інвентаризаційна справа на квартиру АДРЕСА_3 .

Ухвалою від 21.05.2026 витребувано у Мостиського районного суду Львівської області копію вироку в кримінальній справі №1-182/04 стосовно ОСОБА_3 .

На виконання ухвали від 21.05.2026 на адресу суду надійшли витребувані документи від Мостиського районного суду Львівської області.

Ухвалою від 23.06.2026 залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України та Яворівську окружну прокуратуру Львівської області.

Ухвалою від 10.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Буловчак В.І. позов підтримав, просив такий задовольнити, судові витрати просив залишити за позивачем.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання повторно не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце проведення такого, відзиву на позовну заяву не подали.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та Яворівської окружної прокуратури Львівської області в судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце проведення такого.

Від представника Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України – Бігун Г.І. та від в.о. керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області С.Бобика 10.07.2026 надійшли заяви, в яких останні просили розгляд справи проводити за їх відсутності.

У зв`язку з наведеним, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на квартиру АДРЕСА_3 накладено арешт на підставі виконавчого листа №1-182/2004 від 21.12.2004, реєстраційний номер обтяження 1689873, власником майна вказано ОСОБА_3 .

Як вбачається з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.04.2011, квартира АДРЕСА_3 станом на 07.04.2011 належала на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 01.09.1994, виданого Львівською міською адміністрацією згідно з розпорядженням №1173.

Також, до матеріалів справи долучено ордер на жиле приміщення №8540, виданий ОСОБА_4 з сім`єю з чотирьох осіб на підставі рішення Радянської районної Ради народних депутатів від 10.11.1987 № 615 на право зайняття жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Сім`я складається з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (чоловік), ОСОБА_6 (син), ОСОБА_5 (син).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Білінським І.І. заведено спадкову справу №3/2011.

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 29.06.2011 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про визначення часток в спільній сумісній власності задоволено, визначено за ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 1/4 частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3 .

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 03.10.2011, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Білінським І.І., спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 є її чоловік ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з 2/4 часток квартири АДРЕСА_3 . Вказані 2/4 частки квартири належать спадкодавцю: 1/4 частки на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 01.09.1994, виданого Львівською міською адміністрацією згідно з розпорядженням №1173, та 1/4 частки, що належала сину спадкодавця – ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 01.09.1994, виданого Львівською міською адміністрацією згідно з розпорядженням №1173, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була мати – ОСОБА_4 та яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.10.2011, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Білінським І.І., за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 2/4 частки квартири АДРЕСА_3 .

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.01.2026, право власності на квартиру АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на праві приватної спільної сумісної власності на 2/4 частки вказаної квартири, а також 2/4 частки за ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не є та не був власником квартири АДРЕСА_3 .

Згідно з вироком Мостиського районного суду Львівської області від 02.12.2004 в справі №1-182 за 2004 рік ОСОБА_3 , жителя АДРЕСА_2 , визнано винуватим та засуджено за ч.1 ст.286 КК України до штрафу в розмірі 510 грн в дохід держави без позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, а також частково задоволено цивільні позови ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 9 000 грн моральної шкоди та в користь ОСОБА_8 18 013,56 грн заподіяної шкоди. Окрім цього, стягнуто з ОСОБА_3 на користь Львівського НДІ судових експертиз судові витрати в розмірі 296,35 грн за проведення автотехнічних експертиз.

Як вбачається з відповіді Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 04.06.2026, згідно даних реєстру Львівської міської територіальної громади (Сихівський район) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 у період 2000-2006 років не був зареєстрований, відомості про його реєстрацію місця проживання відсутні.

Згідно з відповіддю Галицького ВДВС у м.Львові від 17.11.2023 повідомлено, що перевірити наявність внесених виконавчих проваджень до АСВП можливо лише після 2007 року, а тому надати інформацію про накладення арешту від 2005 року на нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та звільнити майно з-під арешту немає технічної можливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі, від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 203/3435/21 (провадження № 61-5467св22) зазначено, що «наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном».

Частиною першою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено порядок вирішення спорів, що виникають під час виконання судових рішень, захисту прав особи, яка не є боржником у виконавчому провадженні, у зв`язку з накладенням арешту на майно. У разі виникнення такого спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про зняття з арешту з майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

У зв`язку із наведеним, право позивача ОСОБА_2 на володіння, користування та розпоряджання своїм майном підлягає захисту, шляхом скасування арешту квартири АДРЕСА_3 , оскільки, враховуючи наведені обставини справи, саме такий спосіб захисту відповідає положенню ст.16 ЦК України, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вирішення судових витрат у справі, слід вказати таке.

При поданні зазначеного позову до суду позивачем ОСОБА_2 сплачено судовий збір в розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 13.10.2025.

Оскільки в судовому засіданні представник позивача просив не стягувати судовий збір із відповідачів в користь позивача, відтак вказаний розмір судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 – 265, 280-282 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_2 , накладений ВДВС Галицького ЛМУЮ, номер обтяження 1689873 від 17.02.2005.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 16.09.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Галицький відділ державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 35009232, м.Львів, пр. Чорновола, 39.

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , АДРЕСА_4 .

Третя особа: Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 23272864, м.Львів, вул.Липинського, буд.54.

Третя особа: Яворівська окружна прокуратура Львівської області, код ЄДРПОУ 0291003130, Львівська область, м.Яворів, вул.Львівська, буд.25.

Суддя Дмитро ТЕСЛЮК