Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №447/3312/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/338/26

Справа №447/3312/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження №1202614225000105, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2026, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Городище, Жидачівського району Львівської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою (9 класів), неодруженого, не працевлаштованого, раніше судимого 09.04.2010 вироком апеляційного суду Львівської області за п. 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна, без визначеного місця реєстрації проживання, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації ВЧ НОМЕР_1 , у військовому званні старшого солдата,

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про загальну мобілізацію» 17.02.2023 ОСОБА_3 призваний на військову за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 до лав Збройних Сил України.

Надалі, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 04.05.2024 №197-РС, старшого солдата ОСОБА_3 призначено на посаду оператора відділення збору та обробки інформації взводу розвідки та коригування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення, справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , старший солдат

ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 11, 16, 49, Статуту, зобов`язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, не допускати застосування насильства щодо підлеглих, піклуватися про стан їх здоров`я. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Окрім того, відповідно до ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець ОСОБА_3 зобов`язаний: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

09.08.2026 близько 22:00 год. старший солдат ОСОБА_3 , перебуваючи у кімнаті АДРЕСА_2 , знаючи про те, що здоров`я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально караним, керуючись раптово виниклим умислом на спричинення тілесних ушкоджень, під час словесного конфлікту з потерпілим ОСОБА_4 , який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно застосував до останнього фізичну силу, що виразилося у нанесенні множинних ударів металевим предметом, схожим на розкладну дубинку, який ОСОБА_3 тримав у правій руці, по правій частині голови та обличчі потерпілого ОСОБА_4 , чим спричинив останньому рану в правій скроневій ділянці, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, а також садно – подряпина в лобній ділянці справа, садно в ділянці носогубного трикутника справа та злам двох зубів нижньої щелепи, які відносяться до легкого тілесного ушкодження,

Таким чином, ОСОБА_3 заподіяв умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.

Окрім цього, 11.08.2026 близько 21:00 год. старший солдат ОСОБА_3 , перебуваючи у кімнаті АДРЕСА_3 , знаючи про те, що здоров`я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально караним, керуючись раптово виниклим умислом на спричинення тілесних ушкоджень, під час словесного конфлікту з потерпілим ОСОБА_4 , який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно застосував до останнього фізичну силу, що виразилося у нанесенні множинних ударів дерев`яним стільцем, який ОСОБА_3 тримав у двох руках по лівій частині голови, правій та лівій руці, животі потерпілого ОСОБА_4 , чим спричинив останньому синець на задній поверхні середньої третини правого передпліччя, переривчасте садно на внутрішній поверхні верхньої третини лівого передпліччя та садно на внутрішній поверхні нижньої третини лівого передпліччя, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_3 заподіяв умисне легке тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

17.09.2026 прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 подав для розгляду по суті до Миколаївського районного суду Львівської області обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, згідно із положеннями статті 302 КПК України.

За правилами ч. 1 ст. 381 КПК України стосовно розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Разом із обвинувальним актом прокурор подав до суду заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_6 , відповідно до якої обвинувачений визнає свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступках, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини та надає добровільну згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, а також ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Крім цього, до обвинувального акту додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 , у якій він зазначив, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини та надає добровільну згоду на розгляд обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 КК України, без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду, а також ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Відтак, згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт, разом із доданими до нього документами, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження №1202614225000105, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2026, враховуючи, що обвинувачений свою вину визнав та не оспорює обставини встановлені органом досудового розслідування, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_3 кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 КК України, тобто заподіяння потерпілому ОСОБА_4 умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, та умисного легкого тілесного ушкодження відповідно.

Призначаючи обвинуваченому покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, не був працевлаштованим до моменту його мобілізації, є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем свого проживання характеризується типово, його вік, сімейний стан – неодружений, те, що малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, а також обставину, що обтяжує покарання – рецидив кримінальних правопорушень.

Суд бере також у якості характеризуючих даних стосовно особи обвинуваченого копії матеріалів службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини оператором відділення збору та обробки інформації взводу розвідки та корегування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів ВЧ НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_3 від 30.10.2024, закінченим 20.11.2024, відповідно до яких 23.10.2024 старший солдат ОСОБА_3 не повернувся на місце служби після відпустки по сімейних обставинах. Крім цього, у матеріалах міститься характеристика з місця несення служби, відповідно до якої обвинувачений характеризується негативно.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід визнати винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях та призначити покарання за вчинення:

кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу у межах санкції, передбаченою вказаною частиною статті 125 КК України;

кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у виді штрафу у межах санкції, передбаченою вказаною частиною статті 125 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, ОСОБА_3 слід визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Згідно з постановою про визнання речових доказів та долучення їх до матеріалів кримінального провадження від 08.09.2026, DVD-R диск із відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, які 09.08.2026 здійснювали відео та фотофіксацію, прибувши на виклик за зверненням ОСОБА_4 у м. Новий Розділ – визнано речовим доказом та постановлено зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до постанови про визнання речових доказів та долучення їх до матеріалів кримінального провадження від 08.09.2026, DVD-R диск із відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, які 11.08.2026 здійснювали відео та фотофіксацію, прибувши на виклик за зверненням ОСОБА_4 у м. Новий Розділ – визнано речовим доказом та постановлено зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Згідно з постановою про визнання речових доказів та визначення його місця зберігання від 03.09.2026, дерев`яний коричневий стілець, яким 11.08.2026 завдано удари, чим спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_4 – визнано речовим доказом та передано його на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_4 .

На підставі ст. 100 КПК України, диски слід залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження, а стілець належить остаточно повернути володільцю.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, судових витрат не понесено.

Керуючись ст. 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання:

за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України – у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок;

кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України – у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 копійок.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 копійок.

Речові докази у справі, а саме:

- DVD-R диск із відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, які 09.08.2026 здійснювали відео та фотофіксацію, прибувши на виклик за зверненням ОСОБА_4 у м. Новий Розділ – зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- DVD-R диск із відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, які 11.08.2026 здійснювали відео та фотофіксацію, прибувши на виклик за зверненням ОСОБА_4 у м. Новий Розділ –зберігати при матеріалах кримінального провадження.

- дерев`яний коричневий стілець, яким 11.08.2026 завдано удари, чим спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_4 – остаточно повернути володільцю.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені статтею 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1