Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №446/1190/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1190/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141420000012 від 17.01.2026 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця села Великосілки Кам`янка-Бузького району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, працюючого на посаді бригадира ЛКП «Львівелектротранс», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України,

в с т а н о в и в :

обвинувачений ОСОБА_4 16.01.2026 року приблизно o 15:00 год перебуваючи на прибудинковій території за адресою: Львівська область, Львівський район, село Сапіжанка, вулиця Станційна, 5, маючи умисел, спрямований на жорстоке поводження з твариною, яка відноситься до хребетних, а саме спричинення фізичного болю та тілесних ушкоджень тварині, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи умисно, протиправно, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи щодо поводження з тваринами, в порушення вимог ст. 4 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», згідно якої жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині, а також вимог ст. 18 цього Закону згідно якої при поводженні з тваринами не допускається нанесення побоїв, травм, отруєння тварин та забороняються дії, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, діючи активним способом, усвідомлюючи, що своїми діями завдає тварині болю та тілесних ушкоджень, підійшов до собаки чорно-білої масті, по кличці «Ґрета», схопивши за загривок лівою рукою припідняв її та утримуючи в такому положенні, наніс дерев`яною палицею, яку тримав у правій руці, три удари в ділянку голови та два удари в крижову ділянку тіла тварини. В результати нанесених ударів собака по кличці «Ґрета» отримала тілесні ушкодження у вигляді: гематоми в області голови, забій крижового відділу, забій та почервоніння очного яблука із підвищеною сльозоточивістю, які відносяться легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в жорстокому поводженні з твариною, що належить до хребетних, яке призвело до тілесних ушкоджень, вчинене активним способом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та вказав, що дійсно вчинив кримінальне правопорушення за обставин, які зазначені у обвинувальному акті. У вчиненому діянні щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд враховує, що сторони кримінального провадження вірно розуміють зміст цих обставин, не має сумнівів стосовно добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Разом з тим, обвинуваченому роз`яснено зміст цих обставин, положення ч. 3 ст. 349 КПК України, а також те, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Обвинувачений підтвердив, що правильно розуміє зміст зазначених обставин та наслідки такого порядку дослідження доказів. У зв`язку з цим судове дослідження було обмежено допитом потерпілої, обвинуваченого, дослідженням матеріалів, необхідних для вирішення питань, пов`язаних із призначенням покарання, зокрема даних про її особу, характеризуючих матеріалів, а також вирішенням питань щодо речових доказів та відшкодування понесених судових витрат.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 , вказала, що обставини вчинення кримінального правопорушення відповідають дійсності, пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення підтримує у повному обсязі. Пояснила, що внаслідок дій обвинуваченого її собаці «Ґрета» було заподіяно тілесні ушкодження та фізичні страждання. Просила суд обвинуваченого покарати суворо.

Відтак, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 299 КК України, а саме в жорстокому поводженні з твариною, що належить до хребетних, яке призвело до тілесних ушкоджень, вчинене активним способом

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, у відповідності до вимог статті 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого згідно зі статтею 66 КК України, суд визнає щире каяття.

При цьому суд враховує, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненому визнав повністю, не заперечував фактичних обставин кримінального правопорушення, висловив жаль з приводу вчиненого та розкаявся у своїх діях.

Відповідно до вимог, визначених у статтях 50, 65 КК України, метою покарання є не тільки кара за вчинене кримінальне правопорушення, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує дані про особу винного, а саме, що обвинувачений ОСОБА_4 , раніше не судимий, на обліку в психіатричному чи наркологічному кабінетах не перебуває, за місцем проживання та місцем праці характеризується позитивно, на військовому обліку не перебуває у зв`язку із досягненням граничного віку, офіційно працевлаштований. А також, його ставлення до вчиненого, повне визнання вини та щире каяття.

Разом з тим, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, а саме те, що обвинувачений, діючи умисно та активним способом, наніс дерев`яною палицею п`ять ударів собаці, внаслідок чого тварині було заподіяно тілесні ушкодження.

Також суд бере до уваги думку потерпілої, яка у судовому засіданні обвинувачення підтримала та просила суд суворо покарати обвинуваченого.

Враховуючи наведене, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності та достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 299 КК України.

Разом з тим, враховуючи сукупність наведених обставин, зокрема повне визнання обвинуваченим своєї вини, його щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, а також характер наслідків вчиненого кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без реального відбування призначеного покарання.

На підставі ст. 75 КК України суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк та поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому суд не застосовує передбачене санкцією ч. 3 ст. 299 КК України додаткове покарання у виді конфіскації тварини, оскільки в ході судового розгляду встановлено, що собака на кличку «Ґрета», щодо якої обвинуваченим вчинено жорстоке поводження, не є власністю обвинуваченого ОСОБА_4 , а відтак правові підстави для її конфіскації- відсутні.

Запобіжний захід застосований слідчим суддею Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 12.03.2026 щодо ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання втратив свою силу 12.05.2026.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 20.01.2026, а саме накладення арешту на майно – скасувати.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженню – не заявлявся.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 299 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Початок іспитового строку ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку тобто з 16.09.2026.

Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Процесуальні витрати, а саме витрати на залучення експертів Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького для проведення судово-ветеринарної експертизи № 1663-08.06 від 25.02.2026 у кримінальному провадженні на загальну суму 4 800,00 грн. стягнути з ОСОБА_4 в користь держави.

Скасувати арешт майна накладеного слідчим суддею Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 20.01.2026.

Речові докази, а саме:

-дерев`яну палицю та два змив РБК на ватні палички – знищити.

-оптичний диск із відеозаписами з нагрудних реєстраторів залишити при матеріалах кримінального провадження.

-медичну документацію та оптичний диск із рентгенограмами залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області.

Суддя ОСОБА_1