Рішення від 21 травня 2009 р. у справі №2-926/09 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 2-926/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2009 року Залізничний районний м. Львова в складі:

головуючого- судді: Бориславського Ю.Л.

при секретарі: Каралюс Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Друга ЛьвівськаДержавна нотаріальна контора - про визнання права власності в порядку спадкування,встановлення факту родинних відносин, встановлення факту належностіправовстановлюючого документу, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить встановити фактродинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 – 1916 року народження,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Львові був його батьком; встановити фактналежності правовстановлюючих документів, які були видані його батькові ОСОБА_4 на прізвище « ОСОБА_4 »(ім`я та по батькові вказувалося « ОСОБА_5 »); визнати за ним право власності впорядку спадкування на 1/3 ідеальну частку будинку АДРЕСА_1 , яка належала його батькові ОСОБА_4 , мотивуючисвої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Львові помер ОСОБА_4 , 1916 року народження. Померлий був його батьком та власником будинку АДРЕСА_1 . Відповідачами по справі єйого брати: ОСОБА_2 , 1946 року народження та ОСОБА_1 , 1943 року народження.

Згідно заповіту його батька від 01.06.1985 року він після його смерті прийнявспадщину у вигляді грошового вкладу на рахунку №7299, а окрім цього померлий буввласником будинку АДРЕСА_1 .

Він звернувся до державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про правона спадщину на підставі ст.1296 ЦК України, однак нотаріус відмовив йому у видачівказаного правовстановлюючого документу, оскільки він не подав заяву про прийняттяспадщини у встановлений строк. Однією з підстав відмови нотаріуса було також те, що усвідоцтві про народження, свідоцтві про смерть його батька та заповіті його прізвище вказано як « ОСОБА_6 », а в реєстраційному посвідченій на спірний будинок (№6140 від 11.10.1963 року) виданого Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації, в договорі про передачу в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва від 02.04.1956 року, в акті про закінчення будівництва і ведення в експлуатацію індивідуального будинковолодіння прізвище батька вказано як « ОСОБА_7 », отже, йому необхідно встановити факт належності вищевказаних документів його батькові.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, покликаючись на мотиви такого, просив позов задовольнити.

Відповідачі позов визнали, не заперечили проти задоволення такого.

Представник заінтересованої особи - Другої Львівської державної нотаріальноїконтори у судове засідання не з`явився, проте, листом від 27.03.2009 року за №706/01-14,повідомив суд щодо розгляду справи за його відсутності в зв`язку з великимнавантаженням в роботі, тому, суд, ухвалив розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи,суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступнихпідстав.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦПК України, п. 7 Постанови Пленуму ВерховногоСуду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику в справах провстановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами і доповненнями,внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 року №15, судвправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей фактбезпосередньо породжує юридичні наслідки.

ОСОБА_3 , 1950 року народження, є сином ОСОБА_4 , 1916 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Львові.

Реєстраційне посвідчення на будинок АДРЕСА_2 , видане Львівським міжміським бюро технічної інвентаризаціївід 11.10.1963 року; договір про передачу у безстрокове користування земельною ділянкоюдля будівництва від 02.04.1956 року; акт про закінчення будівництва і введення вексплуатацію індивідуального будинковолодіння АДРЕСА_2 від 24.08.1963 року на ім`я ОСОБА_8 належать ОСОБА_4 , 1916 року народження.

До такого висновку суд прийшов на підставі пояснень сторін по справі та документівнаявних у справі.

Згідно рішення №1418 від 28.12.1955 року виконкому Львівської міської радидепутатів трудящих на підставі заяви ОСОБА_4 йому було передано земельнуділянку площею 530 кв.м. для індивідуальної забудови по АДРЕСА_2 , згідно проекту затвердженого головним архітектором м.Львова.

Відповідно до рішення від 31.12.1956 року Львівського міського житловогоуправління на проведення робіт /а.с.14/ та договору від 02.04.1956 року про надання вбезстрокове користування земельної ділянки АДРЕСА_2 для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистоївласності з кількістю кімнат від одної до п`яти включно /а.с.15/ батько позивача ОСОБА_4 розпочав будівництво будинку, яке у 1963 році було закінчено, щовідповідає реєстраційному посвідченню від 11.10.1963 року за №6140 /а.с. 16/.

Згідно акту від 24.08.1963 року про закінчення будівництва будинок АДРЕСА_2 був введений в експлуатацію таперебував у власності померлого.

Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за закономна загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом,яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергуправо на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життяспадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом ізспадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщопротягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно заповіту померлого від 01.06.1985 року /а.с.21/ позивач після його смертіприйняв спадщину у вигляді грошового вкладу на рахунку №7299, а окрім цього померлий був власником будинку АДРЕСА_1 .

Як встановлено у судовому засіданні та перевірено матеріалами справи, позивач проживав разом із батьком у будинку АДРЕСА_1 однією сім`єю, вони вели спільний сімейний побут, позивач піклувався про його здоров`я, здійснювавдогляд, матеріально підтримував. ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.10/ ОСОБА_4 помер, відповідно позивач займався його похованням.

Отже, у першу чергу право на спадкування за законом на 1/3 частину вказаногобудинку, який належав померлому, має ОСОБА_3 , який проживав із померлимоднією сім`єю, а також у встановлений законом термін не заявив про відмову від неї. Томувважається таким, що прийняв спадщину.

В суді встановлено, що крім позивача у померлого є двоє синів - відповідачі посправі: ОСОБА_1 , який проживає у вказаному будинку,претендує на 1/3 частину спадщини, не заперечує про визнання за позивачем прававласності 1/3 частину будинку АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , який також не відмовляється від прийняття спадщини, яказалишилася після смерті батька, що не суперечить їхнім інтересам та інтересам іншихосіб.

З вищенаведеного, суд прийшов до переконання, що встановлення факту родиннихвідносин та належності правовстановлюючих документів породжують для позивача, якспадкоємця, юридичні наслідки, а встановити відповідні факти іншим шляхом неможливо,тому суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 256 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1245,1258, 1261, 1268 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити що ОСОБА_1 , 1943 року народження єсином ОСОБА_4 , 1916 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Львові.

Встановити, що реєстраційне посвідчення на будинок АДРЕСА_2 , видане Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації від 11.10.1963 року; договір про передачу у безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва від 02.04.1956 року; акт про закінчення будівництва і введення в експлуатацію індивідуального будинковолодіння АДРЕСА_2 від 24.08.1963 року на ім`я ОСОБА_8 , належать ОСОБА_4 , 1916 року народження.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/3 ідеальну частку будинку АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: