Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №709/1555/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа №709/1555/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

16 вересня 2026 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

секретаря судового засідання - Дем`яненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Чорнобай в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем 07 березня 2008 року та стягнути аліменти на утримання сина. Мотивує заяву тим, що мають різні погляди на життя, відсутні спільні інтереси, взаєморозуміння. На даний час втрачено почуття любові і поваги один до одного. Шлюбні стосунки припинені, кожний веде окреме господарство і мають роздільні бюджети. Тобто сім`ї вже не існує, примирення не можливе.Також просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частини, не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З урахуванням положень ст. 274 ЦПК України при відкритті провадження вирішено провести розгляд даної справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач та її представник адвокат Брижатий Д.С. в судове засідання не з`явилися. В позовній заяві та заяві від 01.09.2026 адвокат просив проводити розгляд справи без його та позивача участі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належно, причини неявки суду не відомі.

Виходячи з приписів ст.ст. 43, 223, 280 ЦПК України суд постановив слухати справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності приходить до таких висновків.

Між сторонами зареєстровано шлюб 07 березня 2008 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 16).

Подружжя мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).

Позивач та син зареєстровані за адресою:

АДРЕСА_1 .

Частинами 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.

Згідно зі ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони припинили сімейно-шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, проживають окремо.

Строк на примирення надавати недоцільно, оскільки жоден з подружжя цього не бажає.

Таким чином суд вважає встановленим, що збереження сім`ї в подальшому неможливо, шлюб сторін існує формально, а тому суперечить інтересам позивача, і може бути розірваним.

Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

За таких обставин, враховуючи клопотання позивача, їй слід залишити шлюбне прізвище ОСОБА_4 .

Щодо вимоги про стягнення аліментів суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей.

За ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги те, що дитина на даний час перебуває на утриманні матері, відповідач є батьком дитини, але добровільно допомоги на утримання дитини не надає (протилежного суду не доведено), суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення аліментів.

У відповідності до ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. А відтак, аліменти підлягають стягненню з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 17 серпня 2026 року.

Керуючись ч.1 ст. 430 ЦПК України в межах суми платежу за один місяць, рішення слід допустити до негайного виконання.

На підставі ст. 141 ЦПК України, за розгляд вимоги щодо стягнення аліментів з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 56, 105, 110, 112, 113, 115, 180-183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 березня 2008 року Москаленківською сільською радою Чорнобаївського району Черкаської області, актовий запис № 1 – розірвати та вважати його припиненим з дня набрання чинності даним рішенням.

Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Золотоніського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 серпня 2026 року, і до досягнення ним повноліття.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в прибуток держави в сумі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Черкаського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя І.М. Кваша