Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №712/13106/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/13106/26

Провадження № 2-а/712/141/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:

головуючого судді – Пересунька Я.В.,

при секретарі – Руденко А.В.,

за участі представника позивача – Василевича А.М.,

відповідача – громадянина РФ ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом Соснівського відділу у місті Черкаси Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до ОСОБА_1 про затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України,

в с т а н о в и в:

Соснівський відділ у місті Черкаси ЦПМУ ДМС звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із адміністративним позовом до громадянина РФ ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення видворення за межі території України із поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України строком на 6 місяців.

Позов обгрунтовано тим, що 17.09.2026 року під час профілактичних заходів з нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері під умовною назвою "Мігрант" на території Черкаської області спільно з УСР в Черкаській області ДСР НП України був виявлений громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на території України з порушенням міграційного законодавства.

В ході проведеної перевірки було встановлено, що гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), прибув на територію України восени 2013 року по паспортному документу громадянина Російської Федерації.

При проведенні перевірки законності перебування встановлено, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в Україні без документів на право проживання та з порушенням законних строків перебування в Україні, територію України не покидав, неодноразово притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності на території України.

Громадянин РФ ОСОБА_1 згідно Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України ІП «Облік іноземців та біженців» посвідками на постійне або тимчасове проживання на території України не документувався, зареєстрованим на території України не значиться.

Згідно відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актових записів про шлюб та народження дітей складених на ім`я громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 - не виявлено.

На даний час іноземець перебуває на території України незаконно, без документів на право проживання та з порушенням дозволених строків перебування. Згідно інформації з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», за період від 08.11.2017 року перетин державного кордону вказаним іноземцем відсутній.

Представник позивача Василевич А.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову. Пояснив, що після сварки з родичами в РФ у 2013 році приїхав на територію України до своєї баби, яка його виховувала. Весь цей час він проживав у будинку баби в селищі Городище та успадкував після смерті баби будинок, де й проживає на цей час однією сім`єю з особою жіночої статі. Пояснив також, що на даний час не має офіційного місця працевлаштування та перебивається тимчасовими заробітками – допомагає односельчанам по господарству та городу, рубає дрова тощо. Додав, що не займався з 2013 року оформленням прав легального перебування в Україні, оскільки спочатку займався доглядом за бабою, а потім тривалий час зловживав алкоголем.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» - іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 30 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» - Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; зобов`язання внести заставу.

Згідно із ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Отже, ч. 1 ст. 289 КАС України визначено, що затримання іноземця або особи без громадянства можливе (за певних обставин), якщо стосовно іноземця або особи без громадянства прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію.

Згідно із цією нормою судом може бути застосовано до іноземця або особи без громадянства заходи, зокрема, затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Російської Федерації, де документується паспортом № НОМЕР_1 , виданим уповноваженим органом 8 серпня 2013 року.

17.09.2026 громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , був притягнутий працівниками Соснівського відділу у місті Черкаси ЦПМУ ДМС до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 203 КУпАП із накладенням на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

У зв`язку з вищевказаним, 17.09.2026 Соснівським відділом у місті Черкаси ЦПМУ ДМС прийнято рішення №7111100100001020 про примусове видворення за межі території України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Згідно інформації з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», за період від 08.11.2017 року він не перетинав державний кордон України.

Верховний Суд у постанові від 06.12.2024 у справі № 204/521/24 наголосив, що з метою забезпечення балансу між необхідністю та метою обмеження фізичної свободи особи, суд має оцінити вид, тривалість, наслідки і спосіб застосування такого заходу як поміщення до ПТПІ, у порівнянні з іншими варіантами, такими як взяття на поруки підприємством, установою чи організацією, зобов`язання внести заставу, що передбачено ч. 1 ст. 289 КАС України.

Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують реальний ризик того, що відповідач-іноземець ОСОБА_1 , стосовно якого прийнято рішення про примусове видворення, з великою долею ймовірності ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, оскільки не бажає добровільно покидати територію України, не має офіційного працевлаштування, не одружений, не має дітей на утриманні та стійких соціальних зв`язків на території України, а також не має документа, що дає право на виїзд з України.

За таких обставин порука чи застава не забезпечать належного виконання рішення, особливо з огляду на відсутність особи/організації, готової взяти його на поруки, та даних про можливість внесення застави (відповідач офіційно не працює та не має грошових коштів для внесення застави в розмірі понад 165 000 грн).

На підставі встановлених обставин та враховуючи, що громадянина РФ ОСОБА_3 не має офіційного місця проживання на території України та офіційно не працевлаштований, був раніше неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності, у останнього відсутній документ, який би посвідчував його особу та давав право на виїзд за межі території України, посвідкою на постійне проживання та тимчасове проживання на даний час не документований, із заявами про визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту не звертався, суд вважає, що наявні підстави для його затримання для забезпечення примусового видворення, строком на шість місяців, з поміщенням до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.

Керуючись ст. 77, 229, 242, 289 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Соснівського відділу у місті Черкаси Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби - задовольнити.

Затримати громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України, строком на 6 місяців.

Звернути рішення до негайного виконання на підставі ст. 371 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Соснівський відділ у місті Черкаси Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, місцезнаходження за адресою: вул. Смілянська, 116, м. Черкаси.

Відповідач: громадянин РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст постанови складено та проголошено в судовому засіданні 17 вересня 2026 року.

Суддя: Я.В. Пересунько