Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №559/1443/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1443/26

Провадження № 3/559/620/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 місто Дубно

Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Томілін Олексій Миколайович, при секретарі Протас Ю.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Рідченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дубно справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

10.04.2026 о 07:06 год. у м.Дубно по вул.Сурмичі,68, ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Zafira, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестом газоаналізатору ДРАГЕР Алкотест 7510 №899 від 10.04.2026 з результатом 0,31 ‰, чим порушив вимоги п.2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення та пояснив, що 09.04.2026 приблизно з 12.00 год. по 14.00 год. вжив зі шваґром під час обіду 3 стопки віскі, а приблизно о 20.00 год. ліг спати. Зранку 10.04.2026 прокинувся о 06.00 год., вжив сироп від кашлю та поїхав на службу, заїхавши до АТБ. Був зупинений працівниками поліції, оскільки не був пристебнутий ременем безпеки, на запитання чи вживав алкогольні напої відповів, що вчора вживав, на пропозицію поліцейських пройшов огляд на стан сп`яніння, результат якого виявився - 0,31 ‰, з яким на місці зупинки погодився, в лікарню не звертався. Вважає, що у стані алкогольного сп`яніння не перебував і в подальшому зі слів лікаря йому стало відомо, що такий результат міг бути спровокований вживанням сиропу від кашлю, який містить спирт у складі. Враховуючи вищевикладене, просив закрити провадження у справі.

Захисник адвокат Рідченко М.В. у судовому засіданні підтримала позицію підзахисного, вказала, що такий результат тестування газоаналізатором ДРАГЕР - 0,31 ‰ міг бути спровокований вживанням сиропу від кашлю, який містить спирт у складі. Крім того, похибка Драгеру складає 0,06 ‰. Враховуючи вищевикладене, захисник просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення.

Стаття 1 КУпАП визначає, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Стаття 23 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є зокрема всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

У ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до загальних положень ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Пунктом 2.9 а ПДР передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачається адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

За п. 2 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі за текстом постанови – «Порядок направлення водіїв для огляду»), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаки такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 3 «Порядку направлення водіїв для огляду» огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я.

Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі також – Інструкція № 1452/735).

Згідно із п. 6 розділу І Інструкції № 1452/735: огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення як сукупності передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Об`єктивна сторона правопорушення – це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у даному випадку є керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, для того, щоб визначити, чи є в діях водія об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно встановити наявність наступних ознак, за якими може наставати адміністративна відповідальність, це – керування транспортирним засобом (виконання функцій водія під час руху такого засобу) та перебування водія у стані сп`яніння.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення підтверджується наступними дослідженими судом доказами.

Сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом і зупинку його працівниками поліції не заперечувався стороною захисту у судовому засіданні. Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується тестом газоаналізатору ДРАГЕР Алкотест 7510 №899 від 10.04.2026 з результатом 0,31 ‰, з яким ОСОБА_1 на місці зупинки погодився.

Обставини, встановлені під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, свідчать, що показник алкоголю в крові водія становив більше 0,2 проміле.

Зазначений показник більший 0,2 проміле навіть з урахуванням допустимої похибки алкотестера у ±0,06 проміле.

При цьому суд не приймає доводи сторони захисту щодо вживання сиропу від кашлю, який спричинив встановлення вищенаведених показників, оскільки такі твердження спростовуються дослідженими належними та допустимими доказами, а з інструкції до сиропу вбачається, що під час його застосування не заборонено керування автомобілем.

Тому суд розцінює таку позицію сторони захисту, як намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене.

Слід також звернути увагу, що рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 568/3дп/15-26 від 1 квітня 2026 року суддю Білоцерківського міськрайонного суду Київської області притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення суддею пункту 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, які встановлюють мінімальний показник рівня алкоголю у крові – 0,2 проміле до правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП (груба недбалість).

Зазначені в протоколі обставини в цілому узгоджуються з даними, викладеними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами, з яких вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил Дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.

Таким чином, виходячи з досліджених у своїй сукупності доказів, зібраних у цій справі, які є узгодженими між собою та відповідають критеріям належності й допустимості доказів, а також керуючись принципом «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), судом встановлено, що 10.04.2026 о 07:06 год. у м.Дубно по вул.Сурмичі,68, ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Zafira, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9.а ПДР. А отже в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли. Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета – виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

Суд враховує, що велика кількість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками відбувається саме через нехтування учасниками дорожнього руху Правилами дорожнього руху, особливо у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Безпека руху це зобов`язання водія не тільки по відношенню до себе, але й до інших учасників руху, оскільки порушення учасниками дорожнього руху правил безпеки руху, як правило, призводить до непередбачуваних наслідків, зокрема загрози життю та здоров`ю громадян, пошкодження майна тощо.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, суддя вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

За таких обставин, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-9, 23, 24, 27, 30, 33-36, 40-1, 130, 245,251,252,266, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Роз`яснити, що згідно зі статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із статтею 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом десяти днів із дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя О.М.Томілін