Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №333/1206/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер №333/1206/26

Провадження №2/333/2346/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Піха Ю.Р., за участю секретаря судового засідання Пузанової А.В., представника позивача Ващук Н.Г., відповідачки ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , третьої особи: ОСОБА_3 , представників третьої особи Сімонець Є.О., ОСОБА_4 , прокурора Михайлової Ю.І., розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом районної адміністрації Запорізької міської ради по Космічному району як орган опіки та піклування в інтересах дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , треті особи: районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району як органу опіки та піклування, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на їх утримання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду в інтересах дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з позовом до відповідачки про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову вказав, що на профілактичному обліку служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради перебуває малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з підстав жорстокого поводження із дитиною.

Також, у службі (управління) у справах дітей Запорізької міської ради на обліку дітей, які залишились без батьківського піклування, перебуває малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району від 07.11.2024 року №980 було негайно відібрано у матері, ОСОБА_1 , у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.01.2025 року, ОСОБА_6 , відібрано у матері на один рік починаючи з дати фактичного відібрання дитини. Розпорядженням голови районної адміністрації ЗМР по Шевченківському району від 14.04.2025 року №250р ОСОБА_5 було влаштовано під опіку ОСОБА_3 .

Реєстрація народження обох дітей була проведена відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (за вказівкою матері).

З моменту фактичного відібрання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто з 07.11.2024року, мати з`явилася до відділу служби лише 11.11.2024, де її було проінформовано про підстави відібрання та місце перебування дитини, повідомлено про взяття дитини на профілактичний облік та роз`яснено алгоритм її дій щодо повернення дитини на виховання в родину. З того часу і до липня 2025 року ОСОБА_1 жодного разу не з`явилася до відділу служби, не цікавилася долею дитини, не виявляла бажання повернути дитину на виховання у родину.

Згідно відповіді КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР № 776/02-13 від 03.12.2025 за час перебування дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у закладі у період з 06.11.2024 по 05.12.2024 мати ОСОБА_1 двічі навідала дитину, принесла підгузки та йогурт.

Відповідно до інформації, наданої адміністрацією КЗ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» ЗОР № 4296 від 20.11.2025, за час перебування малолітньої ОСОБА_6 , 2023р. н., у закладі, ніхто з батьків, родичів не відвідував дитину, станом здоров`я, потребами дитини не цікавився, матеріально ніхто не підтримував.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 з`явилася до відділу по Комунарському району служби, та повідомила про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_7 . Дитина, з її слів, народилася передчасно та з вадами розвитку. Зазначила, що забирати дитину немає куди, оскільки квартира, в якій вона зареєстрована та мешкала, згоріла.

За повідомленням КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» ЗОР № 02-06/1231 від 14.08.2025 встановлено, що з 02.08.2025 в їхньому закладі перебуває дівчинка ОСОБА_8 , яку перевели з КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР. Мати самовільно залишила лікарняний заклад, дитину не відвідувала. З 07.08.2025 дитина перебувала у відділенні постінтенсивного виходжування для новонароджених та постнатального догляду вище зазначеної установи, ні мати, ні родичи дитину нене навідували, станом здоров`я не цікавилися. 12.08.2025 мати дитину навідала, однак речі для дитини не принесла, від госпіталізації разом з дитиною відмовилася. Відповідно до листа КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» ЗОР № 02-06/1284 від 25.08.2025 було встановлено, що 23.08.2025р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , забрала малолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у супроводі адвоката та в присутності працівників поліції. Місцем свого проживання ОСОБА_1 зазначила адресу: АДРЕСА_1 . Цього ж дня під час виходу спеціалістами відділу по Комунарському району служби за вище зазначеною адресою було встановлено, що житло винаймане, умови проживання задовільні. На момент виходу малолітня ОСОБА_8 перебувала разом з ОСОБА_9 , яка назвалася родичкою матері (родинні зв`язки документами не підтверджено), матері вдома не було. Під час бесіди з ОСОБА_10 , серед іншого був зафіксований той факт, що ОСОБА_9 відомо про те, що ОСОБА_11 є наркозалежною, через що вона має намір допомагати їй.

27.08.2025 на адресу відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради надійшло звернення ОСОБА_1 щодо зустрічей та спілкування з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке було спрямоване за територіальністю до відділу по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради.

10.09.2025 на адресу відділу служби в межах розгляду вище зазначеного звернення ОСОБА_1 , надійшов запит від відділу по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради на обстеження умов проживання ОСОБА_1 . Під час виходу за адресою: АДРЕСА_1 потрапити до помешкання 11.09.2025 не вдалося, двері не відчинили.

12.09.2025 під час проведення рейду спеціалісти відділу служби спільно з інспекторами патрульної поліції зустріли Діану на вулиці та доставили її до відділу служби для проведення бесіді та з`ясування обставин. Під час бесіди було встановлено, що малолітня ОСОБА_8 разом з громадянкою ОСОБА_9 перебуває в м. Ужгород, однак мають повернутися до м. Запоріжжя, сама вона знаходиться в м. Запоріжжі. Під час візиту за адресою: АДРЕСА_1 , який відбувся 15.09.2025, вдома перебувала ОСОБА_1 та особа, яка назвалася її адвокатом (підтверджуючих документів не надали), дитини вдома не було.

16.09.2025 було отримано лист від ГПО «Егіда» Запоріжжя відносно ситуації, яка склалася навколо малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначено, що після народження дитини, мати ОСОБА_1 , два тижні не цікавилася дитиною, але потім, маючи матеріальну зацікавленість, заручившись підтримкою громадянки ОСОБА_9 , забрала дитину. У серпні 2025 року ОСОБА_1 , маючи наркотичну залежність, ігноруючи батьківські обов`язки та не маючи наміру самостійно виховувати дитину, на підставі довіреності передала малолітню ОСОБА_7 , 2025р. н., ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка представляється її тіткою.

Відповідно до довіреності від 22.08.2025 року, реєстровий №1296, посвідченої приватним нотаріусом Кияницею Н.В., мати передає свої батьківські обов`язки ОСОБА_9 , яка має право вирішувати будь-які питання щодо дитини, оформлювати будь-які документи щодо дитини, приймати рішення щодо надання медичних послуг дитині, в тому числі проведення оперативного втручання дитині будь-якого рівня складності, що свідчить про самоусунення матері від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що може нести загрозу життю та здоров`ю.

18.09.2025 спеціалістом відділу служби та інспекторами ювенальної превенції було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , однак двері помешкання ніхто не відчинив. Того ж дня службою (управлінням) у справах дітей Запорізької міської ради було направлено листа до ГУНП України в Запорізькій області з проханням встановити місце знаходження малолітньої ОСОБА_5 , 2025 р. н., та перевірити законність дій матері, якими вона відповідно до нотаріально завіреної довіреності повністю передає свої батьківські права та обов`язки громадянці ОСОБА_9 .

Згідно відповіді ГУНП в Запорізькій області від 06.10.2025, до Єдиного реєстру досудових розслідувань ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області за даним фактом внесені відомості за ч. 3 ст. 149 ККУ, матеріали кримінального провадження скеровані до суду.

19.09.2025 до відділу по Комунарському району служби у справах дітей з`явилася ОСОБА_1 разом з малолітньою ОСОБА_5 , 2025р.н., та ОСОБА_9 і повідомила, що з 19.09.2025 її малолітня донька у супроводі ОСОБА_9 буде перебувати в м. Ужгород за місцем проживання останньої, оскільки дитина проходить обстеження в приватній клініці. Сама ж Діана залишається в м. Запоріжжя, оскільки працевлаштована, має доглядати свою бабусю після інсульту та зустрічатися зі своєю старшою донькою Альоною.

22.09.2025 спеціалістами відділу служби було направлено листа до служби у справах дітей Ужгородської міської ради з проханням підтвердити або спростувати факт перебування малолітньої ОСОБА_5 за адресою проживання ОСОБА_9 , обстежити умови проживання дитини, здійснити заходи соціального захисту малолітньої та підтвердити або спростувати факт проходження обстежень дитини в приватній клініці та з`ясувати в якій саме клініці проходить обстеження дитина.

30.09.2025р. було отримано відповідь з підтвердженням того, що на час виходу 26.09.2025 за адресою проживання ОСОБА_9 , малолітня ОСОБА_8 перебувала разом із нею на підставі довіреності, яку надала їй мати ОСОБА_12 . Також зазначено, що малолітня дитина проходить обстеження в приватній клініці «Гемо Медика» м. Ужгород.

11.09.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом про повернення дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібраної без позбавлення батьківських прав, посилаючись на усунення причин, які існували на момент відібрання дитини, надала договір безоплатного користування квартирою від 22.08.2025 року, довідку про працевлаштування, довідки про не перебування на обліку лікаря нарколога, психіатра.

В ході розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 ніколи не проживала у квартирі за договором безоплатного користування квартирою від 22.08.2025 року, станом на сьогодні не працевлаштована, продовжує зловживати наркотичними засобами. Тобто, не усунула причини, які існували на момент відібрання старшої доньки, ОСОБА_6 , ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до молодшої дитини, оскільки ОСОБА_5 за інформацією ФОП « ОСОБА_13 » від 07.11.2025 перебуває у м. Ужгород, де їй проводиться повне обстеження вузькими спеціалістами, надаються рекомендації, консультації з лікарем педіатром проводяться онлайн, з дитиною перебуває ОСОБА_10 , один раз на місяць мати з дитиною, іноді о одним з членів родини приходять на прийом. Дитина забезпечена всім необхідним, розвивається згідно віку. Із вказаного вбачається, що медичним наглядом дитини віком до одного року займається ОСОБА_14 , що свідчить про самоусунення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до інформації, наданої ОСББ «Чумаченка 43» 04.11.2025р., ОСОБА_1 характеризується негативно, в усній формі неодноразово надходили скарги від сусідів з приводу знаходження в квартирі або на сходових клітинах сторонніх осіб, шумну поведінку, засмічення та вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин.

За інформацією ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинення кримінального проступку за ч.1 ст. 309 КК України.

З метою захисту прав та законних інтересів малолітньої дитини ОСОБА_5 , недопущення в подальшому впливу сторонніх осіб, можливого продовження протиправних дій та з урахуванням тяжкості інкримінованого матері ОСОБА_1 кримінального правопорушення, 07.01.2026 працівниками служби у справах дітей Ужгородської міської ради проведено вилучення вище вказаної малолітньої дитини з родини ОСОБА_15 у присутності працівників поліції ГУНП в Запорізькій області та тимчасово влаштовано до ВП «Клінічна дитяча лікарня» УМР.

Просили суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з неї на користь будь-якої особи, яка буде здійснювати опіку, аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 1/6 від усіх видів доходу на кожну дитину, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення нею повноліття.

Ухвалою суду від 02.02.2026 р. цивільна справа прийнята до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 17.03.2026 року в порядку загального позовного провадження.

02.03.2026 року до суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи ОСОБА_3 , адвоката Сімонець Є.О., в яких зазначено, що 16 жовтня 2024 року під час профілактичного рейду спеціалістами відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради було відвідано родину ОСОБА_16 за місцем проживання та встановлено, що умови проживання незадовільні, в квартирі наявні таргани, брудно, усюди розкидані речі. Дитина була в брудному одязі. Під час виходу матері дитини вдома не було, були присутніми прабабуся дитини ОСОБА_17 , 1953 року народження та бабуся дитини, яка була з ознаками алкогольного сп`яніння та поводилась агресивно 28 жовтня 2024 року був здійснений повторний вихід за адресою та встановлено, що дитина знову знаходиться без нагляду матері. Зі слів прабабусі дитини, її онука вдома не була понад 2 доби.

06 листопада 2024 року під час профілактичного рейду спільно з представниками ювенальної превенції ЗРУП ГУНП був здійсненний вихід за адресою проживання родини ОСОБА_1 . Вдома перебувала ОСОБА_17 , прабабуся дитини та малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матері дитини знову вдома не було. Умови проживання не зазнали змін, багато тарганів, павутиння, в квартирі задуха та наявний неприємний запах бруду. Дитина лежала на дивані, постіль на якому була дуже брудною. У дитини мало речей, які або брудні, або не відповідають віку. Дівчинка була занедбана, по ній повзали мухи та таргани. Відсутні засоби гігієни, догляду та харчування для дитини відповідного віку.

07 листопада 2024 року розпорядженням голови районної адміністрації по Комунарському району Запорізької міської ради №980 р було постановлено рішення про негайне відібрання дитини у зв`язку із наявністю загрози її життю та здоров`ю.

28 січня 2025 року рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі №333/9915/24 було відібрано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у матері ОСОБА_1 , без позбавлення її батьківських прав строком на 1 рік, починаючи з дати фактичного відібрання дитини (3 07.11.2024 року). Із змісту рішення суду вбачається, що під час профілактичних рейдів спеціалістами відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей ЗМР було відвідано родину за місцем проживання та встановлено, що умови проживання незадовільні, в квартирі наявні таргани, брудно, усюди розкидані речі. Дитина в брудному одязі. Матері дитини не було.... Дитина лежала на дивані, постіль на якому була дуже брудною. У дитини мало речей, які або брудні, або не відповідають віку. Дівчинка занедбана, по ній повзали мухи та таргани. Відсутні засоби гігієни, догляду та харчування для дитини відповідного віку..... Зі слів сусідів родина веде асоціальний спосіб життя, мати дитини зловживає наркотичними речовинами, бабуся дитини зловживає алкоголем, в помешканні часто перебувають сторонні особи, чутно крики, сварки, бійки.

26 березня 2025 року рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №211/4 було надано малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

14 квітня 2025 року розпорядженням Голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району №250р було встановлено опіку та призначено опікуном, ОСОБА_3 над малолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Із відповіді КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» від 20.11.2025 року №4295 вбачається, що за за час перебування дитини в Будинку дитини «Сонечко» з 05.12.2025 року по 13.02.2025 року малолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ніхто з батьків, родичів не відвідував, станом здоров`я, потребами дитини не цікавився. ОСОБА_18 з 05.12.2025 року по 13.02.2025 року матеріально ніхто з батьків чи родичів не підтримував. Інші заінтересовані особи долею дитини не цікавилися. Усні чи письмові запити про дитину, її місце перебування, її потреби від батьків чи родичів на адресу Будинку дитини « ОСОБА_19 » не надходили. Із відповіді відділу служби (управління) у справах дітей по Шевченківському району ЗМР від 24 листопада 2025 року вих. №11.08/2272 вбачається, що ОСОБА_1 з квітня по липень 2025 року не зверталась до служби з питань пов`язаних з малолітньою донькою, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тобто, ОСОБА_12 не проявляла жодного інтересу до своє старшої дитини, відібраної на підставі рішення суду до моменту появи у її житті ОСОБА_20 .

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 на сьомому місяці вагітності народила доньку ОСОБА_7 у якої наявні відповідні патології. Зі слів сусідів ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_21 покинула молодшу доньку у медичному закладі.

23 серпня 2025 року ОСОБА_1 вирішила забрати дитину з медичного закладу. В присутності адвоката матері та працівників поліції дитина була виписана за адресою: АДРЕСА_1 . 25 серпня 2025 року спеціалістами відділу служби (управління) у справах дітей по Комунарському району ЗМР було здійснено обстеження місця проживання дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Із акту обстеження умов місця проживання від 25.08.2025 року, складеного спеціалістами відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей 4 ЗМР за зверненням КНП ЗОР «Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні» вбачається, що під час виходу новонароджена дитина перебувала із ОСОБА_9 , ОСОБА_1 вдома не було. Зазначеним актом зафіксовано, що ОСОБА_9 знає про наркозалежність Глущевської, через, що має намір їй допомагати.

ОСОБА_9 не перебуває у родинних зв`язках із родиною ОСОБА_16 , не є тіткою/родичкою ОСОБА_22 та не має жодного відношення до родини.

11 вересня 2025 року ОСОБА_1 , за підтримки ОСОБА_9 , звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою про поверненням старшої доньки ОСОБА_23 , відібраної без позбавлення батьківських прав. В обгрунтування позовної заяви, ОСОБА_1 зазначала, що нею були усунені причини відібрання дитини і покращено умови проживання та виховання дітей. Станом на зараз за фінансової підтримки родички (хрещеної), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , орендувала квартиру за адресою АДРЕСА_1 , де проживає із молодшою дитиною та громадянкою ОСОБА_9 , остання підтримує родину фінансово.

Нібито орендована ОСОБА_1 на підставі Договору безоплатного користування майном (позички) від 22.08.2025 року за адресою АДРЕСА_1 , (гарантом за договором виступає ОСОБА_9 ) належить громадянці США ОСОБА_24 , яка є засновником Громадської організації Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Відновлені мрії», офіційна юридична адреса, якої АДРЕСА_2 .

В ході розгляду справи про повернення дитини, стало відомо, що ОСОБА_25 посилаючись на поліпшення умов свого проживання, зазначаючи про своє місце проживання із дитиною ОСОБА_26 в орендованій квартирі за адресою АДРЕСА_1 , жодного разу там не мешкала, що підтверджується актами обстеження умов місця проживання від 25.08.2025 року, від 19.09.2025 року, від 09.10.2025 по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_4 , від 04.11.2025 по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_4 .

Із акту обстеження умов місця проживання від 12.09.2025 року, вбачається, що під час проведення рейду спеціалістами відділу служби спільно з інспекторами патрульної поліції, була проведена бесіда із ОСОБА_1 в ході, якої вона повідомила, що її молодша донька ОСОБА_27 перебуває із гр. ОСОБА_9 у м Ужгород.

Із мережі Інтернет стало відомо, що ОСОБА_9 має постійне місце проживання у м. Ужгород, заміжня за громадянином США, разом із своїм чоловіком гр. США є засновниками благодійного фонду « ОСОБА_28 для дітей», який діє у тому числі на території США та займається збирання коштів на дітей позбавлених батьківського піклування, проводить консультації з усиновлення, співпрацює на території України із дитячими будинками.

Із актів обстеження умов проживання, актів оцінки потреб сім`ї вбачається, що вихованням молодшої дитини займалась саме ОСОБА_9 , Діана участі у вихованні, лікуванні, забезпеченні дитини не приймає.

Протягом серпня 2025 року по січень 2026 року повним матеріальним утриманням ОСОБА_5 займалась ОСОБА_9 , з якою дитина проживала у м. Ужгород.

Окрім того, ОСОБА_12 ухиляється від сплати аліменти на утримання старшої доньки, ОСОБА_6 , які були стягнуті на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі №333/9915/24 від 28 січня 2025 року. Так, ОСОБА_1 жодного разу не сплатила аліменти на утримання дитини, що підтверджується випискою по рахунку відкритому на ім`я дитини для сплати аліментів. Ухилення ОСОБА_29 від утримання своїх малолітніх дітей є свідомим нехтуванням своїми батьківськими обов`язками по відношенню до власних доньок.

ОСОБА_1 до матеріалів справи №333/8603/25 долучались довідки про те, що остання не перебуває на обліку у лікаря нарколога/психіатра та довідку про те, що остання пройшла огляд на стан наркотичного сп`яніння, результат негативний. Натомість в ході опитування сусідів за адресою фактичного місця проживання ОСОБА_1 , останні повідомляли, що неодноразово бачили її в стані наркотичного сп`яніння протягом серпня-листопада 2025 року. Відповідно до характеристики ОСОБА_1 , наданої головою ОСББ «Чумаченко 43» від 04.11.2025 року, ОСОБА_1 характеризується негативно, в усній формі неодноразово надходили скарги від сусідів з приводу знаходження в квартирі або на сходових клітинах сторонніх осіб, засмічення та вживання напоїв та наркотичних речовин.

Також, сусідами ОСОБА_11 було зафіксовано на відео, як ОСОБА_1 у лютому 2026 року проходить біля будинку за адресою АДРЕСА_4 із ознаками наркотичного сп`яніння.

Під час досудового розслідування кримінального провадження №12025082040001224 від 14.09.2025 року за ч. 3 ст. 149 КК України, було допитано свідка, ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який повідомив, що він особисто знайомий з ОСОБА_16 , приблизно 7 років. За вказаний час Глущевська народила від нього двох доньок, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Вказаний свідок повідомив, що ОСОБА_16 постійно вживала та продовжує вживати наркотичні засоби, а саме так звані «соля». Останній раз він зустрічався ОСОБА_16 у листопаді 2025 року та вони разом вживали наркотичні речовини.

09.01.2026 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку в межах об`єднаного кримінального правопорушення відповідно до ч.1 ст. 309 КК України (незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту).

Враховуючи викладене, є підстави вважати, що довідка, яка долучалась до матеріалів справи №333/8603/25 щодо невживання Глущевською наркотичних засобів має ознаки підроблення, спрямована за для введення суду в оману для повернення старшої дитину, яку ОСОБА_16 має намір передати для незаконного усиновлення Вайт.

З метою узаконення своїх незаконних дій щодо передачі малолітньої дитини сторонній третій особі, ОСОБА_1 було оформлено на ім`я ОСОБА_9 довіреність від 22.08.2025 року, реєстровий номер 1296, посвідченої приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В.

Натомість зазначена довіреність є нікчемною, адже передання особистих немайнових прав дитини третім особам, які не є законними представниками дитини прямо заборонено нормами сімейного та цивільного законодавства.

29 січня 2026 року Шевченківська окружна прокуратура м. Запоріжжя Запорізької області листом вих. 57-101-728 повідомила, що слідчими відділення поліції № 4 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025082040001224 від 14.09.2025 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 149, ч.1 ст. 309 КК України, а саме торгівля людиною, вчинена щодо малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Крім того, вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.01.2026 року у справі №333/6945/25 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано винною у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та їй призначення покарання у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік.

Таким чином, з дня відібрання старшої дитини ОСОБА_12 не змінила своє ставлення до виконання батьківських обов`язків, не усунула обстави, які слугували відібранню ОСОБА_23 , ухиляється від утримання дітей, продовжує зловживати наркотичними засобами, передала на виховання молодшу доньку сторонній особі, участі у вихованні, лікуванні якої взагалі не приймає. Більш того, ОСОБА_12 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у відношенні своїх малолітніх дітей, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, ст. 309 КК України.

Позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

19.05.2026 року ухвалою суду у справі за позовом Районної адміністрації Запорізької міської ради по Космічному району як орган опіки та піклування, який діє в інтересах дитини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , третя особа Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей за наявності підстав.

В судовому засіданні відповідачка позов не визнала, стверджуючи, що тимчасово передала дитину родичці через скрутні життєві обставини, а довіреність і заяви мали формальний характер, висловила намір повернути старшу дитину та вважає позбавлення прав передчасним за відсутності вироку суду.

Представник відповідача, просив в задоволенні позову відмовити.

Третя особа, ОСОБА_3 , суду пояснила, що з квітня 2025 року малолітня ОСОБА_31 влаштована в її родину, як дитина, яка позбавлена батьківського піклування. За цей період ОСОБА_1 станом здоров`я дитини не цікавилася, не телефонувала. Лише у вересні звернулася до служби, щоб встановити побачення. До того не проявляла жодної ініціативи. Вважає, що для дитини краще залишатися в стабільному середовищі, вона вже адаптувалася, звикла, відчула себе вдома. Вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо її неповнолітніх дітей.

В судовому засіданні прокурор Михайлова Ю.І. підримала позовні вимоги, вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав за наявності виключних обставин.

Представник третьої особи, органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району Сінгурова Т.А. в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила прийняти рішення з урахуванням інтересів малолітніх дітей.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи учасників справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_1 , вбачається, що матір`ю дитини записана ОСОБА_1 . Батько вказаний відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

07 листопада 2024 року розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району №980 р, дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , негайно відібрано у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю.

28 січня 2025 року рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі №333/9915/24 було відібрано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення її батьківських прав, строком на один рік.

Згідно із відповіддю КНП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР №776/02-13 від 03.12.2025 року, встановлено, що за час перебування дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у закладі у період з 06.11.2024 року по 05.12.2024 року мати ОСОБА_1 двічі навідала дитину.

Відповідно до відповіді КЗ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» ЗОР №4296 від 20.11.2025 року, за час перебування малолітньої ОСОБА_6 у закладі, ніхто з батьків, родичів не відвідував дитину, станом здоров`я потребами дитини не цікавився, матеріально ніхто не підтримував.

Згідно із відповіддю відділу по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей ЗМР №11-08/2272 від 24.11.2025 року, ОСОБА_1 до відділу служби з питань, пов`язаних з малолітньою донькою ОСОБА_6 у період із квітня по липень 2025 року не зверталась.

14 квітня 2025 року розпорядженням Голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, було встановлено опіку над малолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено її опікуном ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 народила дитину, ОСОБА_5 . Батько вказаний відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

Із повідомлення КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» ЗОР №02-06/1231 від 14.08.2025 року встановлено, що з 02.08.2025 року у закладі перебуває дівчинка ОСОБА_16 , яку перевели з КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР. Мати дитини покинула лікувальний заклад КНП "Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги" ЗМР без дозволу, дитину не відвідувала. З 07.08.2025 року дитина перебувала у відділені постінтенсивного виходжування для новонароджених та постнатального догляду. Мати та родичи дитину не відвідували, станом здоров`я не цікавилися.12.08.2025р. мати навідала дитину, але речі для дитини не принесла, від госпіталізації по догляду за дитиною відмовилась.

Згідно до листа КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» ЗОР №02-06/1284 від 25.08.2025 року, встановлено, що 23.08.2025 року, ОСОБА_1 забрала малолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у супроводі адвоката та в супроводі працівників поліції. Місцем свого проживання зазначила адресу: АДРЕСА_1 .

22.08.2025 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В., було посвідчено довіреність реєстровий №1296, якою ОСОБА_1 надала право ОСОБА_9 від її імені вирішувати будь-які питання щодо дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлювати будь-які документи щодо дитини, приймати рішення щодо надання медичних послуг дитині, пов`язаних з лікуванням, знаходженням дитини у закладі охорони здоров`я, медичним обслуговуванням, з отриманням будь-яких відомостей медичного характеру та документів, що містять лікарську таємницю, з правом прийняття рішення про оперативне втручання, визначення плану лікування, проведення щеплень, надання згоди щодо медичної допомоги будь-якого характеру, рівня складності та ризику, перебування разом з дитиною в будь-якому медичному закладі і присутності при лікуванні в будь-якій клініці, приймати дитину від лікарів, отримувати інформацію про результати аналізів та вирішувати будь-які питання; представляти інтереси в Посольствах, Консульствах, візових центрах будь-яких країн світу в Україні з будь-яких питань, в Державній міграційній службі, паспортних службах отриманням (державних підприємствах, установах з паспортного сервісу) з питань пов`язаних з подачею та будь-яких документів, необхідних для в`їзду та виїзду дитини до будь-яких країн світу, та з питань отримання віз, закордонного паспорту для виїзду за кордон.

25.08.2025 року спеціалістами відділу служби (управління) у справах дітей ЗМР по Комунарському було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 за результатами якого складено акт обстеження умов проживання дитини, яким зафіксовано, що умови проживання задовільні. На момент виходу дитина, ОСОБА_8 перебувала разом із ОСОБА_9 , яка назвалася родичкою матері, родинні зв`язки документально не підтверджено, матері вдома не було. В акті зазначено, що ОСОБА_9 відомо про наркозалежність Діани, тому вона має намір допомагати ОСОБА_11 доглядати дитину.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 11.09.2025 року, складеного спеціалістами відділу служби (управління) у справах дітей ЗМР по Комунарському району на запит відділу служби (управління) у справах дітей ЗМР по Шевченківькому району: під час виходу за адресою: АДРЕСА_1 потрапити до помешкання не вдалось, двері не відчинили.

Із письмових пояснень ОСОБА_1 на ім`я начальника відділу служби (управління) у справах дітей ЗМР по Комунарському району від 12.09.2025 року вбачається, що ОСОБА_16 зазначила, що зможе надати доступ до квартири за адресою: АДРЕСА_1 - 15 вересня 2025 року, родичка ОСОБА_32 буде з ОСОБА_27 на наступному тижні.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 15.09.2025 року під час візиту вдома перебувала ОСОБА_1 разом із адвокатом, дитини вдома не було, зі слів ОСОБА_1 дитина перебуває на медичному обстеженні у м. Ужгород із родичкою ОСОБА_15 .

Згідно із актом обстеження умов проживання від 18.09.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 обстеження не відбулось, двері ніхто не відкрив.

Із заяви ОСОБА_1 на ім`я начальника відділу служби (управління) у справах дітей ЗМР по Комунарському району від 18.09.2025 року встановлено, що ОСОБА_8 буде перебувати у м. Ужгород на підставі довіреності.

Згідно із відповіддю начальника служби (управління) у справах дітей Ужгородської міської ради встановлено, що 26 вересня 2025 року працівниками служби було відвідано родину ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_5 , про що складено акт.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 26.09.2025 року, ОСОБА_5 перебуває із ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_5 . Зі слів Вайт дитина проходить медичні обстеження в приватній клініці «Гемо Медика» в м. Ужгород.

11.09.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом про повернення дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібраної без позбавлення батьківських прав.

В рамках розгляду справи про повернення дитини, ОСОБА_6 матері ОСОБА_1 , спеціалістами відділу служби (управління) у справах дітей ЗМР по Комунарському району здійснювались виходи для обстеження умов проживання за адресами: АДРЕСА_1 (адреса проживання відповідно до договору безоплатного користування), АДРЕСА_6 (зареєстроване проживання).

Із акту обстеження умов проживання від 09.10.2025 року за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що обстеження не відбулось, двері помешкання ніхто не відчинив, зі слів сусідів мешканців квартири АДРЕСА_7 давно не бачили.

Актом обстеження умов проживання від 09.10.2025 року за адресою АДРЕСА_6 , встановлено, що обстеження не відбулось, двері помешкання ніхто не відчинив, зі слів сусідів ОСОБА_11 бачать часто у різний час.

Із акту обстеження умов проживання від 04.11.2025 року за адресою АДРЕСА_1 , вбачається, що обстеження не було проведено, двері помешкання ніхто не відчинив, зі слів сусідів матір з дитиною грудного віку за вищевказаною адресою не бачать.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 04.11.2025 року АДРЕСА_6 ОСОБА_1 перебувала за вказаною адресою, зі слів матері дитина ОСОБА_27 перебуває у м. Ужгород на лікуванні. Потреб лікування у м. Ужгород не має, однак це зручно матері. Не може повідомити де буде проживати у разі повернення старшої дитини. Проживає за адресою АДРЕСА_6 коли в місті не має ОСОБА_27 , а коли дитину привозять вона намагається перебувати із нею. Квартира напівзруйнована, завалена сміттям та є непридатною для проживання, комунікацій в помешканні не має.

05 листопада 2025 року, ОСОБА_1 змінила місце проживання на підставі Договору оренди квартири по АДРЕСА_8 , що підтверджується повідомленням ОСОБА_1 начальника відділу служби (управління) у справах дітей ЗМР по Комунарському району від 12.11.2025 року.

Із акту обстеження умов проживання від 10.12.2025 року за адресою: АДРЕСА_9 , складеного спеціалістами відділу служби (управління) у справах дітей ЗМР по Вознесенівському району, встановлено, що квартира орендується на підставі Договору від 05.11.2025 року, строком на до 05.02.2026 року. На момент обстеження квартири дітей не було. Зі слів ОСОБА_1 , ОСОБА_27 перебуває із хрещеною ОСОБА_33 в м. Ужгород.

Актом проведення перевірки дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та стосовно прав дітей №ЗП25-ПЗ/72В від 13.11.2025 року, встановлено, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до інформації ОСББ «Чумаченко 43» від 04.11.2025 року, ОСОБА_12 за місцем проживання характеризується негативно, в усній формі неодноразово надходили скарги від сусідів з приводу знаходження в квартирі або на сходових клітинах сторонніх осіб, шумну поведінку, засмічення та вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин.

21.01.2026 року вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі №333/6945/25 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, призначення покарання у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік.

07.01.2026 року служба (управління) у справах дітей Ужгородської міської ради повідомила відділ по Комунарському району служби (управління) у справах дітей ЗМР, що відповідно до інформації наведеної в листі Відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 07.01.2025 року, у кримінальному провадженні № 12025082040001224 від 14.09.2025 за ч.3 ст. 149 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є матір`ю малолітньої дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 149 Кримінального кодексу України, а саме торгівлі людьми, вчинене щодо малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

07.01.2026 року працівниками служби у справах дітей Ужгородської міської ради, проведено вилучення ОСОБА_5 з сім`ї Вайт у присутності працівників поліції ГУНП в Запорізькій області, враховуючи наявність інформації щодо вчинення тяжкого кримінального правопорушення щодо дитини. З метою вирішення питання щодо подальшого влаштування та проведення необхідного медичного огляду дитини, малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано до ВП «Клінічна дитяча лікарня» Ужгородської міської ради.

Також, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

02.03.2026 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України щодо торгівлі малолітньою дитиною, номер кримінального провадження 12026082040000360.

З метою захисту прав та законних інтересів малолітньої дитини ОСОБА_5 , недопущення в подальшому впливу сторонніх осіб, можливого продовження протиправних дій та з урахуванням тяжкості інкримінованого матері ОСОБА_1 кримінального правопорушення, 07.01.2026 працівниками служби у справах дітей Ужгородської міської ради проведено вилучення вище вказаної малолітньої дитини з родини ОСОБА_15 у присутності працівників поліції ГУНП в Запорізькій області та тимчасово влаштовано до ВП «Клінічна дитяча лікарня» УМР.

18.01.2026 року служба (управління) у справах дітей Ужгородської міської ради листом №326/17/01-15 повідомила службу (управління) у справах дітей ЗМР, що ОСОБА_5 влаштована до Благодійної Організації «Будинок Милосердя» «Добрий Самаритянин» за адресою: АДРЕСА_10 .

30.04.2026 року актом про факт передачі дитини, малолітню ОСОБА_5 було передано із «Будинок Милосердя» «Добрий Самаритянин» начальнику служби (управління) у справах дітей ЗМР.

06.05.2026 року розпорядженням голови районної адміністрації ЗМР по Космічному району №400р було негайно відібрано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у матері ОСОБА_1 та тимчасово влаштовано дитину до КНП «Здорова дитина» ЗОР.

12.05.2026 року наказом Служби (управління) у справах дітей від 12.05.2026 року №1295 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_34 та помічника патронатного вихователя ОСОБА_35 .

Із виписки КНП «ТМО «Здорова родина» ЗОР вбачається, що у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наявні наступні діагнози наслідки перенатального ураження ЦНС гідроцефальний синдром з затримкою стато-моторного розвитку, затримка розвитку внаслідок білково-енергетичної харчової недостатності, атопічний дерматит, рахіт, передчасний статевий розвиток, ізольоване телархе, кавернозна гемангіома спинки носа, капілярна гемангіома підпахової ділянки правоворуч.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Мельник О.Г. вих.№67/01-16 від 02.03.2026 року на запит Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя встановлено, що 26 серпня 2025 року до приватного нотаріуса звернулась ОСОБА_1 з проханням засвідчити справжність її підпису на заявах.

В долученій до відповіді на запит фотокопії Реєстру для реєстрації нотаріальних дій містяться відомості засвідчення справжності підпису громадянки ОСОБА_1 на заявах з наступним змістом: до компетентних органів про згоду на усиновлення дитини – її малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її родичкою - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також дає згоду на зміну дитині прізвища, ім`я, по батькові, та інших даних; до компетентних органів про згоду на усиновлення дитини – її малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , її родичкою - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також дає згоду на зміну дитині прізвища, ім`я, по батькові, та інших даних.

Згідно довідки, яка видана 03.06.2026 головою Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області О.М. Буряк, ОСОБА_6 на підставі рішення Нацсоцслужби від 29.05.2026 № 0000-04.1-10/1073-2026/6869 встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

На підставі досліджених у судовому засіданні письмових доказів та встановлених фактичних обставин справи, суд доходить висновку про наявність виключних підстав для позбавлення відповідачки ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з огляду на таке.

Положеннями ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно із ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено про те, що позбавлення батьківських прав, які надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов`язки, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного й об`єктивного з`ясування обставин справи і характеру ставлення батьків до дітей.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18) зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України і вказано, що "ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Вказані фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При цьому, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Оцінюючи поведінку відповідачки ОСОБА_1 стосовно її малолітніх дітей, суд доходить висновку про свідоме, злісне та остаточне самоусунення останньої від виконання батьківських обов`язків, що підтверджується наступними обставинами.

Із матеріалів справи не вбачається можливим встановити, що ОСОБА_1 усунула підстави, які існували на момент відібрання старшої дитини ОСОБА_6 . Із актів обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою реєстрації місця проживання вбачається відсутність умов для проживання двох малолітніх дітей, наявний в матеріалах справи Договір оренди житла укладений строком на 6 місяців. В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, відповідно до якого 31.10.2025 ОСОБА_1 зареєстрована як ФОП, натомість матеріали справи не містять доказів отриманих доходів необхідних для забезпечення двох малолітніх дітей.

Крім того, відповідачкою не надано доказів сплати аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_6 , які присуджено рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.01.2025, а також намагання її встановити контакт з дитиною та зацікавленістю в її розвитку.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується медичними документами малолітня ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту народження мала суттєві вади здоров`я та потребує постійного фахового медичного нагляду, спеціального догляду та систематичного лікування.

Незважаючи на критичний стан здоров`я дитини, ОСОБА_5 , яка потребувала підвищеної батьківської турботи, відповідачка ОСОБА_1 самоусунулась від виховання та розвитку молодшої дитини, передавши її на виховання третій особі родинні відносини із якою не підтверджені.

Суд зазначає, що делегування обов`язків щодо піклування про дитину сторонній особі за наявності у дитини низки тяжких діагнозів, без забезпечення належного батьківського нагляду та супроводу, є прямим нехтуванням своїми батьківськими правами та обов`язками по відношенню до дитини. Відповідачка свідомо переклала свій обов`язок щодо лікування і виховання доньки на третіх осіб, не контролюючи реальний стан надання їй медичної допомоги та умови її перебування, що свідчить про її байдужість та самоусунення від виховання дитини.

Таким чином судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 не бере участі у вихованні своїх дітей, не проявляє інтересу щодо них, не забезпечила належної медичної допомоги молодшій дитині, що ставить під загрозу їх життя та здоров`я,

Факт наявності заяв ОСОБА_1 в яких вона надає згоду на усиновлення своїх малолітніх доньок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , справжність підпису на яких посвідчено 26 серпня 2025 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Мельник О.Г., суд розцінює як юридично оформлене та письмово зафіксоване волевиявлення матері, спрямоване на повне юридичне та фактичне розривання сімейних зв`язків зі своїми малолітніми дітьми.

Надання згоди на усиновлення обох малолітніх дітей сторонній особі безпосередньо після народження другої дитини свідчить про стійке, безповоротне та свідоме небажання ОСОБА_1 виконувати свої батьківські обов`язки як у теперішньому часі, так і в майбутньому. Відповідачка добровільно та цілеспрямовано висловила намір відмовитися від прав щодо дітей на користь третіх осіб, що свідчить про нехтування своїми батьківськими правами по відношенню до своїх малолітніх дітей.

Оцінюючи вищенаведені обставини у контексті ст. 150, 164 СК України та міжнародних стандартів у сфері захисту прав дитини, суд доходить висновку, що факт передачі малолітньої ОСОБА_27 сторонній особі у поєднанні з наданням нотаріальних згод на усиновлення обох дітей є виключними та беззаперечними доказами злісного ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків та її відмови від дітей.

За таких умов залишення за ОСОБА_1 батьківських прав суперечить найкращим інтересам малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , та створює реальну загрозу їхньому життю, здоров`ю та гармонійному розвитку, у зв`язку з чим позовні вимоги про позбавлення відповідачки батьківських прав підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Суд вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що вжиття таких крайніх заходів як позбавлення батьківських прав відповідача відповідає саме інтересам дітей, оскільки забезпечить їх розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, та ґрунтується на законі і є пропорційним заходом реагування на поведінку відповідача. Зокрема, таке позбавлення відповідачки батьківських прав здійснюється згідно із законом та спрямоване на захист прав та інтересів дитини, має законну мету і втручання в права відповідачки є пропорційним меті позбавлення її батьківських прав.

При ухваленні рішення суд, відповідно до вимог ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., враховує, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Позбавлення батьківських прав відповідача відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України не звільняє її від обов`язку утримувати свою дитину, у зв`язку з чим, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання дітей.

За правилами ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи вимоги ст.ст. 166, 180, 184 СК України, майновий стан відповідача, яка є особою працездатного віку, відсутність даних про наявність інших утриманців, стан здоров`я дитини та її вік, а також вимоги щодо мінімального розміру аліментів, який не може бути менший, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ч. 2 ст. 182 СК України, суд приходить до висновку, про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом, відповідатиме принципам розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно ч.1 п.6 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а отже, та згідно положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідачк на користь держави у розмірі по 3328 гривень.

Таким чином, враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, оцінивши достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 81, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав по відношенню до її малолітніх дітей – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 аліменти на користь особи чи установи, на утриманні якої будуть знаходитись малолітні діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.01.2026 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя Ю.Р. Піх