Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №560/3125/20 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби)

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №560/3125/20

Суддя: Кузьмишин В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3125/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

16 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст вимог.

1.1 ОСОБА_1 17 січня 2025 року звернувся до суду з заявою в порядку статті 383 КАС України, у якій просив постановити окрему ухвалу, якою визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язати вчинити відповідні дії.

1.2 В обґрунтування заяви позивач зазначає, що відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили не виконано в повному обсязі, а саме не виплачено нараховану суму заборгованості, що призводять до порушення його права на належне виконання рішення.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі № 560/3125/20 (залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року) позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.03.2020 № 968200891472 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання згідно довідки Хмельницького апеляційного суду від 10.03.2020 № 01-17/68 «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці», з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

В решті позовних вимог відмовлено.

2.2 Вказане рішення суду набрало законної сили 29.04.2021.

2.3 Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2025, заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України, повернуто.

2.4 Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії скасовано. Справу направлено до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

2.5 Головуючим суддею у справі визначено Михайлова О.О., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.02.2026.

3.Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Хмельницький окружний адміністративний суд 19 лютого 2026 року виніс окрему ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при виконанні рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі № 560/3125/20 щодо не здійснення заходів з метою виплати боргу за період з 19.02.2020 по 31.05.2021 в сумі 824992,96 грн;

- визнано протиправним застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при виконанні рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі №560/3125/20 положень Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 649, та Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26 вересня 2018 року № 20-1, які втратили чинність;

- встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області місячний строк з дати отримання цієї ухвали для надання відповіді про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі № 560/3125/20.

В іншій частині вимог заяви відмовлено.

3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку що відповідачем, у межах своїх повноважень, не вчинено всі необхідні заходи, направлені на виконання судового рішення у цій справі, а також безпідставно застосовано нормативно-правові акти, що втратили чинність.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Не погоджуючись з ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу.

4.2 В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

4.3 Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, зазначаючи, що детальні аргументи на спростування доводів апеляційної скарги викладені безпосередньо у заяві, поданій у порядку статті 383 КАС України.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Відповідно до норм статті 129-1 Конституції України, частин 2-4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 370 КАС України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

1.2 Зі змісту мотивувальних частин рішень Конституційного Суду України від 26.06.2013 № 5-рп/2013 та від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 вбачається що стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

1.3 Рішеннями Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції та вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

1.4 Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов`язок. При цьому обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

1.5 Згідно частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

1.6 З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем передбачено судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема в порядку, визначеному статтею 383 КАС України.

1.7 Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

1.8 Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для її задоволення суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

1.9 Отже, підставами для застосування положень статті 383 КАС України є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та наявність обставин, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням такого рішення.

1.10 Відповідно до статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

1.11 Так, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі № 560/3125/20, яке набрало законної сили, підтверджено право позивача на перерахунок та виплату, раніше призначеного, щомісячного довічного грошового утримання.

1.12 ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свою заяву, подану у порядку статті 383 КАС України, протиправністю дій відповідача на виконання рішення суду від 30.10.2020 у справі № 560/3125/20, вказував, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не здійснено заходів з метою виплати боргу за період з 19.02.2020 по 31.05.2021 в сумі 824992,96 грн, який був нарахований на виконання рішення суду.

1.13 При цьому, суд враховує, що будь-яких спростувань вказаних обставин відповідачем до суду надано не було. Рішення суду не виконане відповідачем в повному обсязі.

1.14 Окрему увагу суд звертає на протиправне застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області положень Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649, та Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26 вересня 2018 року № 20-1, які втратили чинність.

1.15 Відтак суд першої інстанції обґрунтовано встановив неправомірність застосування відповідачем положень нормативно-правових актів, які на момент їх застосування вже не діяли, що підтверджує порушення порядку виконання судового рішення.

1.16 Таким чином, письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи підтверджено, що судове рішення не було виконане відповідачем, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів, визначених ст. 249 КАС України.

1.17 Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1 Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини та не спростовують висновків суду першої інстанції.

2.2 Суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

2.3 Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua