Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №317/3595/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Суд: Запорізький районний суд Запорізької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 31 серпня 2026 р.

Справа: №317/3595/26

Суддя: Каряка Д. О.

Справа № 317/3595/26

Провадження № 3/317/1214/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП в Запорізькій області ДПП НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця ЗСУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької області надійшли матеріали справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З електронного протоколу про адміністративне правопорушення від 18.06.2026 серії ЕПР1 №696484 вбачається, що 18.06.2026 о 16:07:00 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Oktavia», державний номерний знак НОМЕР_2 по трасі Н-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя», в Запорізькому районі Запорізької області, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджено, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

25.06.2026 представником особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Рогальським В.М., за допомогою ЄСІТС «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному кабінеті (а.с.11-12), яку було задоволено судом та надано адвокату можливість ознайомитись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання, призначене на 08.07.2026 ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд не з`явився за невідомою суду причиною, при цьому 05.07.2026 р. представником особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Рогальським В.М., за допомогою ЄСІТС «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано заяву про відкладення судового розгляду, оскільки він перебуває у відпустці, а ОСОБА_1 не має змоги прибути до приміщення суду у зв`язку з виконанням бойового завдання за межами м. Запоріжжя. Суд, з метою забезпечення права особи задовольнив клопотання адвоката та відклав розгляд протоколу про адміністративне правопорушення.

В судове засідання, призначене на 17.08.2026 ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд не з`явився за невідомою суду причиною, при цьому 16.08.2026 р. представником особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Рогальським В.М., за допомогою ЄСІТС «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано клопотання в якому на підтвердження відсутності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП просив викликами та допитати в якості свідка події ОСОБА_2 , який був пасажиром транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 та який був свідком події під час зупинки ОСОБА_1 . Також, на підтвердження повноважень поліцейських, якими були оформлені матеріали відносно ОСОБА_1 , просив витребувати у поліцейських лейтенантів поліції Овчаренко А.І та ОСОБА_3 , засвідчені копії їх службових посвідчень - з обох боків (чинних станом на 18.06.2026р.). Серед усього іншого адвокатом заявлено клопотання про закриття провадження в справі №317/3595/26, про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП або за п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Обґрунтовуючи клопотання про закриття провадження у справі адвокат послався на такі обставини: вважає, що протокол складний відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення п. 2.5 ПДР України, є незаконним та необґрунтованим, оскільки обвинувачення викладене в ньому не доведені поза розумним сумнівом а сам протокол і додані матеріали, збиралась за допомогою недозволених КУпАП методів. Обвинувачення, викладене інспектором в протоколі серії ЕПР1 №696484 (надалі протокол), полягає в керуванні авто ОСОБА_1 , 18.06.2026р. о 16:07 годині, з ознаками наркотичного сп`яніння (тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя, порушення координації рухів) і відмові від огляду на стан даного сп`яніння в медичному закладі у лікаря нарколога. До протоколу, додано два відеозаписи, направлення і рапорт поліцейського. Обвинувачення особи у стані наркотичного сп`яніння, інспектор обгрунтовує ознаками алкогольного сп`яніння, згідно п. 3 розділу 1 наказу МВСУ та МОЗУ № 1452/735 від 09.11.2015р., які відеозаписами не підтверджуються. На відеозаписах, 16:08 годині 18.06.2026р., за відсутності ознак сп`яніння ОСОБА_1 , поліцейський пропонує особі пройти огляд у лікаря нарколога. Однак не пропонує огляд на стан сп`яніння, в сертифікованому медичному закладі, яким є КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР, за адресою: м. Запоріжжя вул. Сєдова б. 31. На вказаний час, направлення на огляд, особі не було вручено, більш того відеозаписами складання направлення на огляд, не підтверджується. В матеріалах справи міститься направлення на огляд від 18.06.2026р., за яким о 16:11 годині інспектор Башинський М.С., начебто доставив ОСОБА_1 , до медичного закладу. Така подія не підтверджується відеозаписами. Більш того, саме направлення суперечить затвердженій формі направлення в додатку 1 до наказу МВСУ та МОЗУ №1452/735, копію якого долучено до клопотання. Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину керування ним 18.06.2026 автомобілем о 16:07 годині, в дійсності, згідно відеозаписів, авто ОСОБА_1 , стоїть нерухомо на блокпості о 16:00 годині. Отже є очевидним що ОСОБА_1 , о 16.07 годині, авто не керував. За таких обставин, поліцейським в протоколі, не зазначено суть адміністративного правопорушення, а сам протокол складений з порушенням ст. 256 КУпАП, через що не може бути визнаний судом, допустимим доказом в справі. Також, як на підставу закриття провадження у справі, виходячи з п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП - вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони, адвокат Рогальський В.М. послався на ті обставини, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем і згідно з відеозаписів, ОСОБА_1 , чітко і логічно повідомляє поліцейським, що він є зам. командира з тилу в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_4 , був приліт, в зв`язку з чим він 18.06.2026р., виконував бойове розпорядження з організації постачання матеріальних засобів, контролю за своєчасним і якісним надходженням ресурсів, плануванням логістичних ланцюгів, розміщення особового складу та інше… Час виконання вказаного бойового був з 14:00 по 19:00 годину 18.06.2026р., про що є відмітка у журналі бойових дій. Свідком цих подій був пасажир авто ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є також військовослужбовцем, про допит якого адвокатом заявлено в клопотанні засіданні. Також ОСОБА_1 , повідомляв поліцейському що не може нікуди їхати бо має виконати бойове завдання. В подальшому медичний огляд, після виконання бойового завдання, особою було пройдено в медичній частині в/ч НОМЕР_3 , результати якого не підтвердили стан сп`яніння. Враховуючи що військовослужбовець ОСОБА_1 діяв в умовах чіткого графіку бойового завдання, його дії підпадають під визначені обставини крайньої необхідності, що визначено ст. 18 КУпАП, які не є адміністративним правопорушенням. За таких обставин сторона захисту вважає, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, виконуючи службове завдання, тому просить провадження у даній справі закрити у зв`язку із вчиненням особою дій у стані крайньої необхідності.

В судовому засіданні адвокат подане ним клопотання про закриття провадження у справі підтримав та просив задовольнити, з підстав викладених в ньому. Також надав письмові пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та витяг із журналу бойових дій, які долучено до матеріалів справи (а.с.30,31).

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, в наданих адвокатом поясненнях ОСОБА_1 пояснив, що з протоколом складеним поліцейським відносно нього він не згоден, правопорушення не вчиняв. Він будучи військовослужбовцем, виконуючи обов`язки військової служби 18.06.2026 р. з 14:00 до 19:00 виконував бойове завдання. На блокпості при в`їзді в м. Запоріжжя був зупинний працівниками поліції, якими в нього були нібито виявлені ознаки сп`яніння, однак при керуванні транспортним засобом 18.06.2026 він не перебував з ознаками будь-якого сп`яніння, при цьому направлення на огляд в лікарні йому не надавали. О 16:07 він авто не керував, авто стояло на блок пості, при цьому перед вимогами поліцейських він неодноразово наголошував про пріоритет виконання бойового завдання.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника особи, що притягається до відповідальності - адвоката Рогальського В.М., дослідивши в судовому засіданні відеозапис з місця події, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

З електронного протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 676484 від 18.06.2026 р. вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення пункту п.2.5 ПДР України, який визначає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стосовно клопотання адвоката в частині витребування посвідчень поліцейських та виклик свідка, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки досліджених судом доказів достатньо для розгляду справи по суті без витребування додаткових доказів.

Положеннями ст. 17 КУпАП передбачено, що особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Приписами ст. 18 КУпАП передбачено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Відповідно до постанови колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21 грудня 2018 року в справі № 686/5225/17 у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Норми Закону щодо крайньої необхідності покликані сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.

Однією з найважливіших умов визначення стану крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення від адміністративної відповідальності у випадках, коли вчинені дії, які мають ознаки адміністративного правопорушення і за які передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.

Відповідно до ст. 30 «Статуту внутрішньої служби Збройних сил України» начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Згідно п. 37 «Статуту внутрішньої служби Збройних сил України» військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

З наданої Довідки військової частини НОМЕР_3 ЗСУ МОУ від 15.08.2026 р. за вих. № 2456/87255, копія якої знаходиться в матеріалах справ (а.с.19), вбачається що молодший лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом осіб офіцерського складу в військовій частині НОМЕР_3 .

Згідно з Витягом із журналу бойових дій 1-го штурмового батальйону військової частини НОМЕР_4 , інв. № 74/дск від 01.01.2026, 18.06.2026 о 14:00 год., оригінал якого було долучено ОСОБА_1 до матеріалів справи (а.с.30), на виконання вимог бойового розпорядження командира НОМЕР_5 ОШП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 01.06.2026 № 4862/ОКП/1402/дск, бойового розпорядження командира 1-го штурмового батальйону НОМЕР_5 ОШП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 01.06.2026 № 1402/1/дск, молодший лейтенант ОСОБА_1 - заступник командира 1-го штурмового батальйону з тилу військової частини НОМЕР_3 , вибув із командно-спостережного пункту батальйону у районів АДРЕСА_2 до АДРЕСА_3 , з метою організації постачання матеріальних засобів, контролю за своєчасним та якісним надходженням ресурсів, плануванням логістичних ланцюгів. 18.06.2026 о 19:00 год. молодший лейтенант ОСОБА_1 - заступник командира НОМЕР_6 штурмового батальйону з тилу військової частини НОМЕР_3 , повернувся до розташування командно-спостережного пункту батальйону у районів АДРЕСА_2 та продовжив виконувати поставлені завдання.

Аналіз вищевказаних доказів у їх сукупності свідчить про те, що в умовах оголошеного в державі воєнного стану, ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України 18.06.2026 р. керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з необхідністю невідкладно, у визначений наказом командира термін виконати ввірене йому службове завдання, пов`язане із захистом України від зовнішньої агресії, враховуючи баланс між інтересами держави по захисту її незалежності, територіальної цілісності з одного боку, та забезпечення порядку в області дорожнього руху з іншого боку. Зазначені обставини підтверджують, що відмова від проходження огляду була зумовлена необхідністю усунення небезпеки, яка безпосередньо загрожувала охоронюваним законом інтересам держави, а тому суд дійшов висновку, що особа діяла у стані крайньої необхідності.

Згідно з приписами ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Окрім того, суд враховує, що з дослідженого відеозапису не вбачається наявності у водія ОСОБА_1 явних зовнішніх ознак наркотичного сп`яніння, які могли б об`єктивно свідчити про перебування особи у стані сп`яніння. Водночас із відеозапису також убачається, що 18.06.2026 о 16:07 год. ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, знаходився на блок посту. Працівник поліції, розпочинаючи спілкування з водієм, не роз`яснив водію його процесуальні права та обов`язки, а також порядок проходження огляду на стан сп`яніння і правові наслідки відмови від його проходження. Наведені обставини суд оцінює в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, під час вирішення питання щодо дотримання працівниками поліції вимог законодавства при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами, суд приходить до висновку про те, що вчинені дії ОСОБА_1 , які містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, такими визнаватися не можуть, оскільки були вчинені особою в стані крайньої необхідності, тобто необхідністю виконання бойового завдання командира, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП справа підлягає закриттю через вчинення особою дій в стані крайньої необхідності.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 18, 130, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283-284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити відповідно до п. 4 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із вчиненням даного адміністративного правопорушення в стані крайньої необхідності.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.

Суддя: Д.О. Каряка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua