Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №560/19275/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/19275/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

16 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у невиплаті позивачу щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень та 100 000 гривень (за період виконання обов`язків в районі ведення воєнних (бойових) дій), передбаченої пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у редакції станом на 07 березня 2022 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити позивачу щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень, передбаченої пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. у редакції станом на 07 березня 2022 року за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 - з 01.04.2024 по 02.01.2025; з 04.04.2025 по 05.04.2025; з 09.09.2025 по 15.09.2025;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити позивачу щомісячну додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень (за період виконання обов`язків в районі ведення воєнних (бойових) дій), передбаченої пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. у редакції станом на 07 березня 2022 року за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 - з 03.01.2025 по 03.04.2025 та з 06.04.2025 по 08.09.2025.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.03.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги з урахуванням відповіді на відзив зазначено, що відповідач у період проходження позивачем військової служби з 01.04.2024 по 15.09.2025 безпідставно не нараховував і не виплачував передбачену п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 (у редакції станом на 07.03.2022) щомісячну додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн, а також підвищену винагороду у розмірі 100 000 грн за періоди безпосередньої участі у заходах із забезпечення оборони України та перебування в районі ведення воєнних (бойових) дій (з 03.01.2025 по 03.04.2025 та з 06.04.2025 по 08.09.2025 у Сумській міській територіальній громаді, яка відповідними наказами Головнокомандувача ЗСУ була віднесена до району ведення бойових дій).

Позивач наголосив на тому, що суд не повинен застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України.

Однак, приймаючи остаточне рішення по даній справі суд першої інстанції керувався незаконними положеннями Постанови КМУ № 168 та Наказу МОУ № 260, що суперечать ч. 4 ст. 9 та п. а) ч. 1 ст. 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

При цьому, чинність Постанови КМУ № 168 оскаржується в судовій справі № 320/12869/26, а чинність Наказу МОУ № 260 - в судовій справі № 320/5859/26. Суд першої інстанції допустив процесуальне порушення під час винесення ухвали від 18.02.2026 у даній справі, якою відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 320/5859/26.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що позивач безпідставно просить застосувати редакцію Постанови КМУ №168 станом на 07.03.2022, оскільки нормативні акти не мають зворотної дії в часі, а спірні правовідносини повинні регулюватися чинною на відповідний період редакцією. Відповідач стверджує, що виплата додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн можлива лише за умови документально підтвердженої безпосередньої участі у бойових діях та виконання бойових (спеціальних) завдань відповідно до вимог Постанови №168 і Порядку №260, а надана позивачем довідка є лише підставою для надання статусу учасника бойових дій і не підтверджує підстав для виплати 100 000 грн. Позивачу фактично виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 50 000 грн пропорційно часу виконання завдань у складі штабу тактичної групи, а тому підстав для нарахування 30 000 грн та 100 000 грн у заявлених періодах немає, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову повністю.

З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач у період з 01.04.2024 року по 15.09.2025 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) ОСОБА_1 з 15.09.2025 виключено зі списків особового складу частини військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки від 16.09.2025 №2497/2/3099 ОСОБА_1 дійсно в період з 03.01.2025 по 03.04.2025 з 06.04.2025 по 08.09.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Сумській області, Сумський район, Сумська ТГр.

Вказана довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно ненараховано та невиплачено за період з 01.04.2024 по 15.09.2025 року додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень, а в період з 03.01.2025 по 03.04.2025 та з 06.04.2025 по 08.09.2025 додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень відповідно до положень п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. у редакції станом на 07 березня 2022 року, тому звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач хибно зазначає та застосовує п. 1 Постанови №168, у редакції від 07.03.2022, що не підлягає застосуванню до даних правовідносин, оскільки позивач просить зобов`язати відповідача виплатити йому додаткову грошову винагороду за період з 01.04.2024 по 15.09.2025 року додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень, а в період з 03.01.2025 по 03.04.2025 та з 06.04.2025 по 08.09.2025 додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачу у межах спірних періодів виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 50 000 грн на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із ч.4 ст.9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 9-2 Закону №2011-ХІІ на період дії воєнного стану (особливого періоду військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Відповідно до пункту 1-1 Постанови №168 (в редакції на час виникнення спірних відносин,) установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15000 до 30000 гривень з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), затвердженого керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Розмір додаткової винагороди за категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) встановлюється згідно з додатком.

Військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.

Військовослужбовцям строкової військової служби щомісяця виплачується винагорода за особливості проходження служби під час воєнного стану (особливого періоду) у розмірі 6000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

Курсантам вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки, закладів фахової передвищої військової освіти, які перед зарахуванням на навчання не перебували на військовій службі або проходили строкову військову службу, щомісяця виплачується винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) у розмірі 2350 гривень пропорційно часу перебування на службі (навчанні) в розрахунку на місяць.

Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (пункт 1-2 Постанови №168).

Згідно із пунктами 2-1 Постанови № 168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:

порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;

особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.

Порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Міністром оборони України в окремому дорученні №912/з/29 від 23.06.2022 (далі - Окреме доручення).

Пунктом 3 Окремого доручення передбачено, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Згідно із п.4 окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Відповідно до п.5 окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 грн. за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).

Таким чином, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 окремого доручення.

Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (Порядок №260).

Пунктом 2 розділу XXXIV Порядку №260 (в редакції на час виникнення спірних відносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;

50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).

Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;

30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;

з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;

з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;

у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;

у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту);

від 15 000 до 30 000 гривень - військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) (у розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу).

Відповідно до п. 3 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Згідно із п. 4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Згідно із п. 8 розділу XXXIV Порядку №260, командувачами (командирами) угруповань військ (сил), тактичних груп, командирами військових частин (у тому числі резерву, установ, організацій), до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляються органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, а також виконання завдання у складі управління (штабу) угруповання військ (сил), тактичної групи (затверджених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України), угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління за минулий місяць.

Підтвердження виконання військовослужбовцями завдань на розгорнутих пунктах управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснюється на підставі наказів Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України про включення до складу відповідного пункту управління.

Форма довідки, яка дає право військовій частині визначити розмір додаткової винагороди передбаченої Постановою №168 було доведено до військових частин окремим дорученням Міністра оборони України №5718/з від 06.03.2023.

Однак, позивачем до матеріалів справи не додано вказаної довідки.

Водночас, позивач подав довідку від 16.09.2025 №2497/2/3099, яка довідка видана за формою, що визначена для надання особі статусу учасника бойових дій.

В обґрунтування власної позиції позивач посилається на положення Постанови №168, у редакції від 07.03.2022, що не підлягає застосуванню до даних правовідносин, оскільки позивач просить зобов`язати відповідача виплатити йому додаткову грошову винагороду за період з 01.04.2024 по 15.09.2025 додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень, а в період з 03.01.2025 по 03.04.2025 та з 06.04.2025 по 08.09.2025 додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень.

Посилання позивача на незаконність застосованих судом норм Постанови №168 та Порядку №260 апеляційний суд вважає помилковими та зазначає, що наведені положення Постанови №168 та Порядку №260 були чинні на час існування спірних правовідносин у редакції, яка застосована судом першої інстанції, незаконними не визнавалися, а тому є обов`язковими до врахування при вирішенні даного спору.

Крім того, на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 12.11.2024 №317, №318, від 20.02.2025 №482, від 05.02.2025 №104, від 04.03.2025 №203, від 05.04.2025 №341, від 13.05.2025 №139, від 11.06.2025 №170, від 25.07.2025 №214, від 21.08.2025 №237, від 09.09.2025 №253 та від 17.10.2025 №286 позивачу за період з 19.09.2024 по 08.09.2025 виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 50 000 грн на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.

Згідно із довідкою про доходи від 21.11.2025 №2497/63-461, грошове забезпечення позивача у квітні 2024 – вересні 2025 років включало, зокрема, додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, яка виплачувалась у розмірі 50 000 грн пропорційно часу участі у виконанні завдань за посадою оперативного чергового у складі штабу тактичної групи спеціальних операцій №6 у період з вересня 2024 року по вересень 2025 року.

Як доречно зауважив суд першої інстанції, сам по собі факт проходження позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 01.04.2024 по 15.09.2025 не є безумовною підставою для нарахування підвищеної додаткової винагороди, оскільки її виплата здійснюється за наявності документального підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Щодо висловлених у апеляційній скарзі заперечень позивача на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.02.2026, колегія суддів зазначає наступне.

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі до прийняття рішення у справі № 320/5859/26.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначав, що у справі № 560/19275/25 правомірність дій відповідача щодо невиплати додаткової винагороди ґрунтується на положеннях Наказу № 260, законність яких оскаржується в іншій адміністративній справі № 320/5859/26. Оскільки від вирішення питання про чинність і правомірність цього нормативного акта безпосередньо залежить визначення належного правового регулювання та обсягу прав позивача, існує об`єктивна неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням у пов`язаній справі.

Апеляційний суд зазначає, що обов`язок суду зупинити провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, визначено у п.3 ч.1 ст.236 КАС України, згідно із яким суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Тобто, у разі задоволенні позову у справі №320/5859/26 оскаржувані положення Наказу № 260 втратять чинність з дати набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

У разі якщо суд за результатом розгляду справи №320/5859/26 ухвалить рішення про визнання нечинними положень Наказу № 260 з дати набрання ними чинності, а судове рішення у даній справі вже набуде законної сили, позивач може подати заяву про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №320/5859/26, а отже й підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/5859/26.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.