Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №314/2492/24 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/2492/24

Провадження № 2/314/55/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Кононенка І.О.

за участю секретаря судового засідання Баланюк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вільнянськ в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 314/2492/24 за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , ( АДРЕСА_2 ) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки , -

встановив:

у червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 , який в подальшому уточнила в якому просить суд: визнати недійсним договору оренди земельної ділянки від 15.03.2024, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки загальною площею 3,2123 га, кадастровий номер 2321581400:13:006:0008 та скасувати запис у Державному реєстрі речових прав №54319678 від 22.03.2024 про державну реєстрацію іншого речового права , а саме права оренди земельної ділянки загальною площею 3,2123 га, кадастровий номер 2321581400:13:006:0008, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області, здійснений Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради на підставі оренди землі б/н, укладеного 15.03.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує, що їй на праві власності належить земельна ділянка, кадастровий номер 2321581400:13:006:0008, площею 3,2123га, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №342428090. В березні 2024 року позивачці стало відомо, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 3717682261 від 28.03.2024, Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 72296307 від 28.03.2024, зареєстровано договір оренди землі б/н від 15.03.2024, строком на 40 років. Будучи власником позивач самостійно земельну ділянку не використовувала та в оренду, в тому числі ОСОБА_2 , не передавала, будь-яких договорів з цього приводу та актів приймання-передачі земельних ділянок в оренду не укладала та не підписувала, довіреностей на складання зазначених документів не надавала, договір оренди землі взагалі відсутній у розпорядженні ОСОБА_1 . Таким чином, наразі позивачка не може користуватися своєю земельною ділянкою через існування зареєстрованого договору з відповідачем, у зв`язку з чим вимушена звернутися до суду з позовом.

Представник позивача позовні вимоги просив суд задовольнити.

Представник відповідача, проти позовних вимог заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, приходить до наступних висновків висновків.

За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.

Згідно ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки загальною площею 3,2123 га кадастровий номер 2321581400:13:006:0008, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької область, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав №34428090.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав №371768261 від 28.03.2024 Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради Запорізької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 72296307 від 28.03.2024 зареєстровано договір оренди землі б/н від 15.03.2024, строком на 40 років.

На виконання ухвали про витребування доказів, Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради договір оренди землі б/н від 15.03.2024 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2321581400:13:006:0008 згідно якого між орендодавцем ОСОБА_1 та орандарем ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки б/н з кадастровим номером № 2321581400:13:006:0008, відповідно до п.6 строк дії договору 40 (сорок) років. Договір підписний сторонами, а саме у графі орендодавець ОСОБА_1 у графі орендар ФОП ОСОБА_2 . До договору оренди землі долучено акт приймання-передачі земельної ділянки за кадастровий номер 2321581400:13:006:0008 від 16 березня 2024 здійсненого по договору оренди земельної ділянки де зазначено, що земельну ділянку передала ОСОБА_1 , земельну ділянку прийняла ОСОБА_2 .

Так, відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 674-25 від 26.05.2025 вирішити питання «Чи виконаний підпис у розділі «Реквізити сторін» у графі «Орендодавець» договору оренди земельної ділянки б/н від 15.03.2024 власноручно ОСОБА_1 , чи іншою особою? - не надається можливим.

Вирішити питання «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у графі «Земельну ділянку передав» акту приймання передачі земельної ділянки від 16.03.2024 р. (кадастровий номер 232158400:13:006:0008) ОСОБА_1 , чи іншою особою?» не надається можливим.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. ( ст. 5 ЦПК України). Що стосується позовної вимоги про скасування запису у Державному реєстрі речових прав №54319678 від 22.03.2024 про державну реєстрацію іншого речового права , а саме права оренди земельної ділянки загальною площею 3,2123 га, кадастровий номер 2321581400:13:006:0008, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області, здійснений Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради на підставі оренди землі б/н, укладеного 15.03.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.

Згідно з пунктами 1 3 частини третьої нової редакції зазначеної статті відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З огляду на зміст наведеної норми, яка набрала чинності з 16.01.2020 та діяла на час ухвалення місцевим та апеляційним господарськими судами судових рішень у цій справі, способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Одночасно це свідчить про те, що, на відміну від попередньої редакції статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», наразі (а саме з 16.01.2020) такого способу захисту порушених речових прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, закон не передбачає.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.

Згідно частини третьої нової редакції зазначеної статті відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З огляду на зміст наведеної норми, яка набрала чинності з 16.01.2020 та діяла на час ухвалення місцевим та апеляційним господарськими судами судових рішень у цій справі, способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Одночасно це свідчить про те, що, на відміну від попередньої редакції статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», наразі (а саме з 16.01.2020) такого способу захисту порушених речових прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, закон не передбачає.

Що стосується позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 15.03.2024, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки загальною площею 3,2123 га, кадастровий номер 2321581400:13:006:0008 то суд в цій частині позовних вимог також вважає що необхідно відмовити, з наступних підстав. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2025 року у справі № 144/1440/22 (провадження № 61-12561сво24) зроблено такі висновки: «як Велика Палата Верховного Суду, так і Об`єднана палата послідовно дотримуються підходу, що належним способом захисту прав орендодавця, який не підписував договір (додаткову угоду), є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. При цьому судове рішення про визнання відсутнім права оренди є підставою для державної реєстрації припинення права оренди. Будь-яке інше судове рішення (про скасування державної реєстрації права оренди та про зобов`язання повернути земельну ділянку) за змістом пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не є підставою для державної реєстрації припинення права оренди.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача, як орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи (відповідача) за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону № 1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 513/879/19).

Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім. Належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача (постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2024 у справі № 567/3/22, від 02.06.2025 у справі № 144/1440/22).

Згідно із положеннями ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, неналежний спосіб захисту є підтавою для відмови у позові у цій справі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 158, 263-265, 289 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки , - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Іван Олександрович Кононенко

08.09.2026