Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №560/780/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/780/26

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Канигіна Т.С.

17 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Канигіної Т.С.

суддів: Кузьмишина В.М. Слободонюка М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Волнат" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр- Волнат" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Укр-Волнат" (далі – ТОВ "Укр-Волнат" ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Хмельницькій області, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 20.11.2025 № 27121/2201-0706.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 20.11.2025 №27121/2201-0706 про нарахування пені у сумі 573023 грн за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є протиправним, оскільки контролюючим органом не враховано, що прострочення надходження валютної виручки за експортним контрактом виникло внаслідок невиконання нерезидентом своїх зобов`язань та було предметом розгляду Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України. Позивач указує, що з моменту звернення до арбітражу перебіг строків розрахунків та нарахування пені підлягали зупиненню відповідно до вимог валютного законодавства, а тому підстави для застосування фінансових санкцій були відсутні. Крім того, позивач вважає, що податковий орган безпідставно залишив без розгляду його адміністративну скаргу, чим порушив право на належний адміністративний перегляд спірного рішення.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.06.2026 відмовлено у задоволенні позову.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 ПК України, у зв`язку з отриманням інформації від Національного банку України, надісланої листом ДПС України, та наказу від 18.09.2025 №3709-П проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ТОВ "Укр-Волнат" з питання дотримання установлених НБУ строків розрахунків та підтвердження повідомлення Національного банку України про порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по контракту №18/2022 від 13.12.2022 за період з 13.12.2022 по 31.03.2024.

За результатами перевірки складено акт від 30.10.2025 №21579/22-01-07- 06/36451130 та встановлено порушення:

- вимог частини другої статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" з урахуванням пункту 14 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (далі – Постанова №18) щодо дотримання законодавчо встановленого строку надходження валютної виручки по експортному контракту від 13.12.2022 №18/2022 з Raserna LTD (Литва) в сумі 25904,17 Євро на 152 дні, в сумі 19258,34 Євро на 28 днів, в сумі 12612,51 Євро на 35 днів.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" від 20.11.2025 №27121/2201-070, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у зовнішньоекономічної діяльності на суму 573023,68 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення, яке складене 20.11.2025, надіслано за адресою ТОВ ТОВ "Укр-Волнат" 20.11.2025 та вручено платнику податків 24.11.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, дата вручення підтверджується листом АТ "Укрпошта" №1.30.002.-43702-25 від 23.12.2025.

Позивачем 15.12.2025 подано скаргу до Державної податкової служби України в електронній формі. Внаслідок пропущення строку на адміністративне оскарження, рішенням ДПС від 31.12.2025 №37452/6/99-00-06-01-03-06 скаргу ТОВ ТОВ "Укр-Волнат" залишено без розгляду.

02.01.2026 позивач повторно звернувся до ДПС в електронній формі із скаргою та клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС від 08.01.2026 №599/6/99-00-06-01-03-06 відмовлено платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Укр-Волнат" призначена та проведена за наявності передбачених законом підстав, оскільки контролюючим органом отримано від Національного банку України інформацію про порушення позивачем граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, а перевірку проведено на підставі відповідного наказу керівника ГУ ДПС у Хмельницькій області.

Суд першої інстанції критично оцінив доводи позивача про те, що затвердження мирової угоди Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, передбаченої статтею 13 Закону України "Про валюту і валютні операції".

Суд першої інстанції дійшов висновку, що з рішення МКАС при ТПП України від 09.11.2023 у справі №232/2023 вбачається, що арбітраж не вирішував спір по суті шляхом задоволення позовних вимог та примусового стягнення заборгованості з нерезидента, а затвердив укладену сторонами мирову угоду та припинив арбітражне провадження. При цьому сама мирова угода є результатом досягнення сторонами домовленості щодо врегулювання спору на основі взаємних поступок і не є судовим рішенням про задоволення позову в розумінні частини сьомої статті 13 Закону №2473-VIII.

Також суд зазначив, що враховує, що пунктом 5 резолютивної частини рішення МКАС при ТПП України від 09.11.2023 прямо передбачено припинення арбітражного провадження в частині стягнення заборгованості у сумі 6645,83 євро у зв`язку з добровільною сплатою відповідачем відповідних коштів після підписання мирової угоди. У зв`язку з чим арбітражне провадження було припинене, а не завершене ухваленням рішення про задоволення позову щодо стягнення заборгованості.

За таких обставин суд погодився з висновками контролюючого органу про те, що після припинення арбітражного провадження строк розрахунків підлягав поновленню, а пеня за порушення вимог частини другої статті 13 Закону №2473-VIII підлягала нарахуванню за кожний день прострочення, у тому числі за період, на який перебіг такого строку був зупинений у зв`язку з розглядом спору МКАС при ТПП України.

Крім того, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, про продовження граничних строків розрахунків за контрактом №18/2022, а також належних доказів наявності форс-мажорних обставин, підтверджених уповноваженим органом у порядку, визначеному частиною шостою статті 13 Закону №2473-VIII.

V. ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Особа, яка подала апеляційну скаргу, – ТОВ "Укр-Волнат", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначаючи, що суд під час винесення оскаржуваного рішення неповно з`ясував обставини, що мають суттєве значення для об`єктивного вирішення справи, виніс рішення, ґрунтуючись на неправильному застосуванні норм матеріального права та на висновках, які фактично не відповідали обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

За доводами позивача, зокрема:

- товариство в суді першої інстанції заперечувало проти законності призначення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки щодо дотримання строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності (валютних розрахунків) відповідачем. Так, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлює загальні умови за дотримання яких податкові органи мають право призначати перевірки, - таким чином перевірка, призначена не у відповідності до законодавства виходить за межі законних повноважень податкових органів, а створені під час її проведення або на її підставі докази, до яких зокрема відноситься і акт перевірки, є недопустимими доказами у сенсі частини другої статті 74 КАС України;

- факт повної сплати суми боргу (повернення валютної виручки) за Контрактом № 18/2022 від 13.12.2022 на підставі Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 9.11.2023 у справі № 232/2023 іноземним боржником "Raserna" LTD (Литва) кредитору ТОВ "Укр-Волнат" підтверджується самим відповідачем ГУ ДПС у Хмельницькій обл. в абзаці першому (розділ "оплата") на арк. 6 акта перевірки від 30.10.2025 № 21579/22-01-07-06/336451130, - зазначена обставина взагалі не була зазначена в оскаржуваному рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.06.2026 та суд першої інстанції не надав їй жодної правової оцінки;

- на цю обставину звертала увагу і Рада Бізнес-Омбудсмена, яка дійшла висновку про безпідставність нарахування пені ТОВ "Укр-Волнат": у листі від 12.01.2026 № 4286 (лист міститься у матеріалах справи), який був направлений Радою на адресу Голови ДПС України у межах розгляду скарги ТОВ "Укр-Волнат" та на підставі повноважень Ради Бізнес-Омбудсмена, визначених пунктами 2, 3 частини четвертої 4, пунктів 1, 2 частини п`ятої Положення про Раду Бізнес – омбудсмена затвердженого Постановою КМУ № 691 від 26.11.2014, - зазначена обставина також не була взята до уваги судом першої інстанції та не була зазначена в оскаржуваному рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду;

- позивачем дотримано обох, передбачених частиною сьомою статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 № 2473-VIII умов: - постановою Голови МКАС при ТПП України від 19.04.2023 № 232/2023 позов ТОВ "Укр-Волнат" до "Raserna" LTD про стягнення заборгованості за Контрактом 18/2022 від 13.12.2022 був прийнятий до провадження Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України; - рішенням МКАС при ТПП України від 09.11.2023 у справі № 232/2023 арбітражним судом була затверджена Мирова угода, за якою боржник "Raserna" LTD (Литва) зобов`язаний був сплатити стягувачу ТОВ "Укр-Волнат" суму основного боргу в сумі 32500 євро, пеню 3000 євро, витрати на правову допомогу і витрати на розгляд справи у встановлений таким Рішенням МКАС строк; а у випадку недотримання такого строку негайному стягненню з боржника "Raserna" LTD (Литва) підлягала первісна сума позову у загальному розмірі 47731 євро (пункт 2.4 на арк. 10 Рішення МКАС при ТПП України від 9.11.2023 у справі № 232/2023).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що в наказі від 18.09.2025 №3709-П чітко зазначено, що перевірка проводитиметься у зв`язку з отриманням інформації від Національного банку України, надісланої листом ДПС України, що відповідає першій умові зазначеної вище норми права. Так, у матеріалах справи є лист ДПС №18996/7/99-00-07-05-02-07 від 07.08.2023 (вх. №2396/8 від 07.08.2023), яким направлено витяг з інформації, отриманої від Національного банку України, про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів, станом на 01.07.2023, яка надана банками до НБУ згідно із Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яка затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, на виконання статей 12 і 13 Закону України "Про валюту і валютні цінності". Отже, наказ про проведення документальної позапланової перевірки містить чітко визначені підстави, що передбачені Податковим кодексом України.

За доводами контролюючого органу, лист Ради бізнес-омбудсмена від 12.01.2026 №4286 має виключно рекомендаційний характер згідно із постановою КМУ від 26.11.2014 №691 "Про утворення Ради бізнес омбудсмена", тому не може мати вирішального значення при вирішення даної справи по суті.

Також посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 13.07.2023 у справі №560/9742/22.

Відповідач просить залишити апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Укр-Волнат" без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.06.2025 у справі №560/780/26 – без змін.

У додаткових поясненнях позивач зазначає, що правовідносини сторін у справі № 560/9742/22 та цій справі № 560/780/26 є різними; процитовані відповідачем абзаци постанови КАС ВС від 13.07.2023 у справі № 560/9742/22 не містять правових висновків; до спірних правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі № 560/780/26, постанова КАС ВС від 13.07.2023 у справі № 560/9742/22 не може бути застосована.

VІ. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування, оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У пункті 79.2 статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно із пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Відповідно до абзацу другого пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

Таким чином, для встановлення правомірності чи протиправності проведення спірної перевірки визначальними є обставини щодо ознайомлення платника податків у встановлений законом спосіб з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення перевірки до її початку. Невиконання вимог пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Наведене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №802/1241/17-а.

Пункт 71.1 статті 71 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до підпункту 72.1.2 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема інформація:

72.1.2.1. про об`єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об`єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати;

72.1.2.2. про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків;

72.1.2.3. що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування;

72.1.2.4. про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги;

72.1.2.5. про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема:

найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти;

податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи;

вид дозвільного документа;

вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ;

дату видачі дозвільного документа;

строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення);

сплату належних платежів за видачу дозвільного документа;

перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ;

72.1.2.6. про експортні та імпортні операції платників податків;

72.1.2.7. переліки фінансових установ, професійних учасників ринків капіталу, інститутів спільного інвестування та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі види фінансових послуг;

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Укр-Волнат" стало отримання Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області інформації від Національного банку України, надісланої листом ДПС України, про порушення позивачем граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за контрактом №18/2022 від 13.12.2022. На підставі зазначеної податкової інформації та наказу від 18.09.2025 №3709-П контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання встановлених законодавством строків надходження валютної виручки за період з 13.12.2022 по 31.03.2024, за результатами якої складено акт перевірки від 30.10.2025 №21579/22-01-07-06/36451130.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Укр-Волнат" призначена та проведена за наявності передбачених законом підстав, оскільки контролюючим органом отримано від Національного банку України інформацію про порушення позивачем граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, а перевірку проведено на підставі відповідного наказу керівника ГУ ДПС у Хмельницькій області.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для проведення перевірки.

Також колегія суддів зазначає, що сторонами у справі не заперечується направлення запитів відповідачем платнику податків від 31.08.2023 та від 12.03.2025 і отримання контролюючим органом відповідей на запити від позивача від 22.09.2023 та від 15.04.2025, відповідно.

Крім того, в акті перевірки зазначено про направлення та вручення 22.09.2025 ТОВ "Укр-Волнат" наказу про проведення перевірки № 3709-П від 18.09.2025 та повідомлення про початок перевірки № 693 від 18.09.2025, що також підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплати переказу та листом ТОВ "Укр-Волнат" від 23.10.2025 № 23/10/2025, адресованим ГУ ДПС в Хмельницький області, у якому наведено, що у зв`язку з проведенням невиїзної перевірки на підставі № 3709-П від 18.09.2025 та повідомлення № 693 від 18.09.2025 надають завірені копії відповідних документів.

Отже, перед початком перевірки (яка фактично розпочалася 21.10.2025) контролюючим органом виконано умову, викладену в абзаці першому пункту 79.2 статті 79 ПК України в частині вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Податковим органом направлено копію наказу на проведення перевірки за 30 календарних днів до її початку, тобто виконано вимогу абзацу другого пункту 79.2 статті 79 ПК України.

Таким чином, доводи скаржника про порушення порядку проведення перевірки є безпідставними та не обґрунтованими.

Щодо суті порушення колегія суддів зазначає наступне.

Закон України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі – Закон № 2473-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону (частина перша статті 3 Закону № 2473-VIII).

Згідно з частиною четвертою статті 11 цього Закону органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частинами п`ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

У частині дев`ятій статті 11 Закону № 2473-VIII передбачено, що органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

За змістом частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з частинами першою, другою, третьою, п`ятою - восьмою статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до статей 6, 7, 7-1, 15, 28, 30, 33, 44, 45, 46, 48, 56, 71 Закону України "Про Національний банк України", статті 99 Конституції України, статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону України "Про валюту і валютні операції", Правління Національного банку України постановою № 5 від 02.01.2019, затвердило "Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" (далі - Положення № 5).

Це Положення відповідно до пункту 1 визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно з пунктами 21-23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон про валюту), винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Водночас, пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (далі – Постанова № 18) установлений припис про те, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Згідно із пунктом 14-3 Постанови № 18 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Пунктом 14-4 цієї Постанови установлено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Отже, з огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту, й такі строки становлять 180 календарних днів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ "Укр-Волнат" та компанією Raserna LTD (Литовська Республіка) 13.12.2022 укладено контракт №18/2022 на купівлю-продаж ядра волоського горіха в кількості 20000 кг на загальну суму 89000 євро.

На виконання умов зазначеного контракту позивач здійснив експорт товару – ядра волоського горіха без шкаралупи вагою 20000 кг, що підтверджується митною декларацією типу ЕК10АА від 19.12.2022 №22UA400040045183U2 на загальну суму 89000 євро.

Враховуючи положення частини другої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" №2473-VIII та пункту 14 Постанови Правління НБУ №18, граничний строк надходження валютної виручки за вказаною експортною операцією становив 180 календарних днів та спливав 16.06.2023.

Сторонами 28.01.2023 оформлено кредит-ноту до контракту №18/2022, відповідно до якої у зв`язку з виявленими покупцем недоліками товару вартість поставки була зменшена на 3000 євро, а остаточна сума до сплати за поставлений товар визначена у розмірі 86000 євро.

Матеріалами справи підтверджується, що нерезидентом частково здійснювалася оплата поставленого товару, а саме: 19.12.2022 – 4450 євро, 19.01.2023 – 4000 євро та 17.03.2023 – 45000 євро. Таким чином, станом на 17.03.2023 неоплаченою залишалася сума 32550 євро.

У зв`язку з невиконанням контрагентом зобов`язань за контрактом, ТОВ "Укр-Волнат" звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій. Постановою МКАС при ТПП України від 19.04.2023 позов прийнято до провадження у справі №232/2023.

Під час розгляду зазначеної справи сторони уклали мирову угоду, яку затверджено рішенням МКАС при ТПП України від 09.11.2023.

Як зазначено судом першої інстанції, умовами мирової угоди відповідач визнав заборгованість за поставлений товар у сумі 32500 євро, пеню у розмірі 3000 євро, витрати на правничу допомогу в сумі 1350 євро та судові витрати в сумі 3025 євро. Загальний розмір визнаних вимог склав 39875 євро. Також судом першої інстанції встановлено, що після підписання мирової угоди відповідач сплатив 6645,83 євро, у зв`язку з чим залишок заборгованості станом на 13.10.2023 складав 33229,17 євро та підлягав погашенню відповідно до погодженого сторонами графіка платежів.

Подальші платежі за контрактом надходили 15.11.2023, 13.12.2023, 17.01.2024 та 14.02.2024, тобто після спливу встановленого законодавством граничного строку розрахунків. При цьому останній платіж у сумі 6645,83 євро містив оплату за товар лише в частині 5966,68 євро, тоді як решта коштів була сплачена на виконання рішення арбітражу як штрафні санкції.

Пунктом 5 резолютивної частини рішення МКАС при ТПП України від 09.11.2023 прямо передбачено припинення арбітражного провадження в частині стягнення заборгованості у сумі 6645,83 євро у зв`язку з добровільною сплатою відповідачем відповідних коштів після підписання мирової угоди. Отже, за висновком суду першої інстанції, арбітражне провадження було припинене, а не завершене ухваленням рішення про задоволення позову щодо стягнення заборгованості.

При цьому суд першої інстанції критично оцінив доводи позивача про те, що затвердження мирової угоди Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, передбаченої статтею 13 Закону України "Про валюту і валютні операції".

Колегія суддів не погоджується з цими висновками з наступних підстав.

Так, у постанові Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №560/9742/22 зазначено, що абзацом другим частини сьомої статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що у разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

Якщо на момент затвердження мирової угоди відбулось повне погашення боргу згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту (сплата коштів, виконання зобов`язань із поставки товарів, послуг тощо), то таке судове рішення за своїми правовими наслідками дорівнює постановленню і виконанню рішення про задоволення позовних вимог.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №560/9742/22 також зроблено правовий висновок, що у випадку затвердження господарським судом мирової угоди слід звертати увагу на зміст судового рішення, а не на процесуальну форму.

Отже, у даній справі спірним питанням є зміст рішення МКАС при ТПП України від 09.11.2023.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2024 у справі № 185/8179/22 зазначила, що мирова угода є юридичним документом, який створюється сторонами процесу і затверджується судом з метою вирішення спору шляхом досягнення взаємної згоди. Загальний наслідок укладення мирової угоди полягає в тому, що сторони приймають умови, які для них є прийнятними, замість того, щоб покладати вирішення спору на суд.

Відповідно до статті 1 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, затвердженого Рішенням Президії ТПП України від 27.07.2017 № 25(6), зі змінами, внесеними Рішеннями Президії ТПП України від 17.09.2020 № 2(2), від 01.07.2022 № 9(3.2), від 22.12.2022 № 11(3) (далі – Регламент), Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (надалі - МКАС) є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Арбітражний розгляд завершується винесенням арбітражного рішення або постанови про припинення арбітражного розгляду (стаття 59 Регламенту).

Тобто МКАС наділений повноваженнями припинити арбітражний розгляд.

Згідно зі статтею 61 цього Регламенту якщо в ході арбітражного розгляду, у тому числі із застосуванням комбінованих процедур, сторони врегулюють спір шляхом укладення мирової угоди чи угоди за результатами медіації, склад Арбітражного суду припиняє арбітражний розгляд і, на прохання сторін та за відсутності заперечень з його боку, може зафіксувати це врегулювання у вигляді арбітражного рішення на узгоджених умовах.

До арбітражного рішення на узгоджених умовах застосовуються відповідні положення статті 60 цього Регламенту. Таке рішення має ту ж силу і підлягає виконанню так само, як і будь-яке інше арбітражне рішення щодо суті спору.

Відповідно до статті 60 Регламенту після того як склад Арбітражного суду визнає, що усі обставини справи достатньо з`ясовані, він приступає до винесення арбітражного рішення.

Арбітражне рішення виноситься у письмовій формі та підписується складом Арбітражного суду.

В арбітражному рішенні має бути зазначено, зокрема, наступне:1) найменування МКАС; 2) номер справи; 3) місце арбітражу; 4) дата винесення рішення; 5) склад Арбітражного суду та порядок його формування; 6) найменування сторін, які спорять, та інших осіб, які брали участь у арбітражному розгляді; 7) обґрунтування компетенції МКАС; 8) предмет спору та стислий виклад обставин справи; 9) мотиви, на яких ґрунтується рішення; 10) висновок про задоволення або відхилення позовних вимог; 11) суми арбітражного збору та витрат у справі, їх розподіл між сторонами; 12) підписи арбітрів.

У Законі України "Про міжнародний комерційний арбітраж" від 24.02.1994 № 4002-XII (далі – Закон № 4002-XII) наведено значення мирової угоди.

Так, згідно зі статтею 30 Закону № 4002-XII якщо в ході арбітражного розгляду сторони врегулюють спір, у тому числі шляхом медіації, третейський суд припиняє розгляд і, на прохання сторін та за відсутності заперечень з його боку, фіксує це врегулювання у вигляді арбітражного рішення на узгоджених умовах.

Арбітражне рішення на узгоджених умовах має бути винесено згідно з положеннями статті 31 і повинно містити вказівку на те, що воно є арбітражним рішенням. Таке арбітражне рішення має ту ж силу і підлягає виконанню так само, як і будь-яке інше арбітражне рішення щодо суті спору.

Водночас, стаття 32 Закону № 4002-XII визначає, що арбітражний розгляд припиняється остаточним арбітражним рішенням або постановою третейського суду, прийнятою згідно з пунктом 2 цієї статті.

Третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, коли:

- позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору;

- сторони домовляються про припинення розгляду;

- третейський суд визнає, що продовження розгляду стало з якоїсь причини непотрібним або неможливим.

Стаття 67 Регламенту також передбачає, що до сформування складу Арбітражного суду постанову про припинення арбітражного розгляду виносить Голова МКАС.

Підставами припинення арбітражного розгляду є:

1) відмова позивача від своїх вимог;

2) угода сторін про припинення арбітражного розгляду;

3) порушення позивачем порядку та строку сплати арбітражного збору;

4) невиконання позивачем в установлений строк вимог щодо усунення недоліків в оформленні позовних матеріалів;

5) неодержання від позивача необхідних для подальшого арбітражного розгляду відомостей (зокрема, про точну поштову адресу відповідача, про зміну поштової адреси позивача тощо) або документів;

6) коли подальший арбітражний розгляд з будь-яких інших причин стає неможливим.

Склад Арбітражного суду виносить постанову про припинення арбітражного розгляду у випадках, коли:

1) дійде висновку про відсутність компетенції МКАС щодо спору;

2) позивач відмовився від своїх вимог, якщо тільки відповідач не висунув заперечень проти припинення розгляду і склад Арбітражного суду не визнав законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору;

3) сторони домовились про припинення арбітражного розгляду;

4) склад Арбітражного суду вважає, що продовження арбітражного розгляду стало з якихось причин непотрібним чи неможливим.

До постанови про припинення арбітражного розгляду застосовуються відповідні положення статті 60 цього Регламенту.

Отже, Регламентом та Законом № 4002-XII визначені відповідні підстави для припинення арбітражного розгляду.

Так, Рішенням МКАС при ТПП України від 09.11.2023 у справі №232/2023:

1. Затверджено Мирову угоду у справі №232/2023 між ТОВ "Укр-Волнат" (Україна) і Raserna LTD (Литва), підписану сторонами 11 і 06 жовтня 2023 р, відповідно.

2. Прийнято до уваги, що після підписання Мирової угоди Raserna LTD (Литва) сплатило ТОВ "Укр-Волнат" 6645,83 Євро (12.10.2023), у зв`язку з чим, заборгованість, що підлягає сплаті, станом на 13.10.2023 складає 33229,17 Євро.

3. Зобов`язано Raserna LTD (Литва) сплатити ТОВ "Укр-Волнат" 33229,17 Євро відповідно до наступного графіку:

- 6645,83 євро до 10.11.2023;

- 6645,83 євро до 10.12.2023;

- 6645,83 євро до 10.01.2024;

28.07.2026 9 - 6645,83 євро до 10.02.2024;

- 6645,85 євро до 10.03.2024.

4. У випадку невиконання пункту 3 резолютивної частини цього рішення, у тому числі, порушення більш ніж на один день терміну здійснення будь-якого платежу, що передбачені графіком, стягнути з Raserna LTD на користь ТОВ "Укр-Волнат" 47731,00 євро заборгованості за виключенням сум, що сплачені відповідачем після підписання Мирової угоди.

5. Припинено арбітражне провадження в частині стягнення заборгованості в сумі 6645,83 Євро у зв`язку з добровільною сплатою відповідачем після підписання Мирової угоди.

Отже, згідно з цим рішенням:

1) затверджено Мирову угоду;

2) припинено арбітражне провадження лише в частині стягнення заборгованості в сумі 6645,83 Євро (не є спірною частиною);

3) стягнуто з Raserna LTD на користь ТОВ "Укр-Волнат" 47731,00 євро заборгованості за виключенням сум, що сплачені відповідачем після підписання Мирової угоди, за відповідною умовою.

Тобто у цій частині (пунктом 4) ухвалено рішення МКАС при ТПП України від 09.11.2023 у справі №232/2023 про задоволення позову, з метою захисту прав позивача щодо отримання відповідної суми заборгованості від контрагента (боржника-нерезидента) – Raserna LTD за відповідною умовою.

З урахуванням вищенаведених приписів Регламенту, Закону № 4002-XII, правової позиції Верховного Суду, наведеної у постанові від 09.11.2023 у справі №232/2023 щодо змісту рішення, а не процесуальної форми, і умовами рішення МКАС при ТПП України від 09.11.2023 у справі №232/2023, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку відсутні підстави стверджувати про прийняття рішення щодо затвердження лише мирової угоди та повного припинення арбітражного розгляду/провадження у справі №232/2023.

Таким чином, відсутні підстави для застосуванню у даному випадку норми абзацу другого частини сьомої статті 13 Закону № 2473-VIII.

Наведене не враховано судом першої інстанції.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знайшов у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і дійшов висновку, що твердження контролюючого органу про наявність таких порушень ґрунтуються на його припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача суперечать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи вищезазначене, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог.

VІІ .ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовної заяви позивача.

VIІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (частина шоста статті 139 КАС України).

За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судового збору 21488,35 грн, сплаченого за подання позову (8595,35 грн) та апеляційної скарги (12893 грн) грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Волнат" задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Укр-Волнат" (вул. Кармелюка 8, оф. 142, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29027, код ЄРДПОУ 36451130) до Головного управління ДПС в Хмельницькій області (вул. Пилипчука буд. 17, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 44070171) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Хмельницькій області від 20.11.2025 № 27121/2201-0706.

Стягнути з Головного управління ДПС в Хмельницькій області (вул. Пилипчука, буд. 17, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 44070171) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Укр-Волнат" (вул. Кармелюка 8, оф. 142, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29027, код ЄРДПОУ 36451130) понесені судові витрати в сумі 21488 (двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят вісім гривень) 35 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Канигіна Т.С.

Судді Кузьмишин В.М. Слободонюк М.В.