Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №560/11606/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11606/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.

17 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Слободонюка М.В.

суддів: Канигіної Т.С. Кузьмишина В.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року адміністративний позов задоволено частково. Зокрема, визнано протиправною бездіяльність 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації на відшкодування суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з нарахованого грошового забезпечення, виплаченого на виконання наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 11.02.2025 № 84 "Про внесення змін до наказу ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 04.07.2023 № 355 "Про звільнення зі служби".

Зобов`язано 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області провести виплату ОСОБА_1 компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, нарахованого і виплаченого на виконання наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 11.02.2025 № 84 "Про внесення змін до наказу ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 04.07.2023 № 355 "Про звільнення зі служби".

Визнано протиправними дії 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо утримання військового збору в розмірі 5 відсотків з доходу ОСОБА_1 , нарахованого на виконання наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 11.02.2025 № 84 "Про внесення змін до наказу ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 04.07.2023 № 355 "Про звільнення зі служби".

Зобов`язано 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , нарахованого і виплаченого на виконання наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 11.02.2025 № 84 "Про внесення змін до наказу ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 04.07.2023 № 355 "Про звільнення зі служби", виходячи з розміру військового збору 1,5 %, з виплатою компенсації надлишково стягнутого військового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У своєму відзиві позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач проходив службу у 1 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області.

Наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 04.07.2023 № 355 позивач з 04.07.2023 виключений з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

На звернення позивача від 16.01.2025 щодо перерахунку вислуги років, наказом тво начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 11.02.2025 № 84 внесені зміни до наказу ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 04.07.2023 № 355, а саме наказ доповнено пунктами щодо підготовки оновленого розрахунку вислуги років для призначення пенсії та здійснення перерахунків та виплат.

19.06.2025 на виконання наказу ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 11.02.2025 № 84, у зв`язку із зміною надбавки за вислугу років, відповідачем здійснено перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача у сумі 10721,22 грн, з одночасним утриманням військового збору 5% та податку на доходи фізичних осіб 18%.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не проведення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошового забезпечення та утримання військового збору у розмірі 5 відсотків з грошового забезпечення, позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при виплаті позивачу грошового забезпечення на виконання наказу ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 11.02.2025 № 84 був зобов`язаний одночасно здійснити грошову компенсацію сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 44, однак такого відшкодування не провів, а також безпідставно утримав військовий збір у розмірі 5 відсотків замість 1,5 відсотка, що призвело до надмірного утримання коштів із грошового забезпечення позивача, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог, суд апеляційної інстанції здійснює перевірку законності та обґрунтованості цього рішення виключно в межах оскарженої частини та доводів апеляційної скарги.

Так, статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44).

Відповідно до п. 2-5 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналіз наведених вище норм Порядку № 44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцям, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Таким чином, відповідач при виплаті грошового забезпечення на виконання наказу ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 11.02.2025 №84 "Про внесення змін до наказу ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 04.07.2023 № 355 "Про звільнення зі служби" зобов`язаний здійснити компенсацію позивачу податку на доходи фізичних осіб, який був утриманий з такої виплати.

Крім того, пунктом 2 розділу І "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.10.2024 року № 4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Кодексом.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до доходів (їх частини), нарахованих (виплачених, наданих) платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01 грудня 2024 року, підлягала застосуванню ставка військового збору у розмірі 1,5 % незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 11.02.2025 № 84 відповідач здійснив позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення у зв`язку зі зміною надбавки за вислугу років. Водночас зазначене грошове забезпечення було нараховане за період проходження позивачем служби до 01 грудня 2024 року, а тому до нього підлягала застосуванню ставка військового збору у розмірі 1,5 %, незалежно від дати його фактичної виплати.

За таких обставин, відповідачем безпідставно утримано з грошового забезпечення позивача військовий збір у розмірі 5 % замість 1,5 %, що свідчить про надмірне утримання 3,5 % військового збору.

Посилання апелянта на роз`яснення ДПС з цього приводу не спростовує правильності висновків суду першої інстанції, оскільки такі роз`яснення не є самостійним джерелом правового регулювання. У даній справі висновки суду ґрунтуються безпосередньо на положеннях чинного законодавства, а тому зазначений довід апеляційної скарги є безпідставним.

Відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, і не вбачає підстав для його скасування чи зміни.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Слободонюк М.В.

Судді Канигіна Т.С. Кузьмишин В.М.