Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №303/5650/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №303/5650/26

Суддя: Морозова Н. Л.

Справа 303/5650/26

1-кп/303/405/26

Іменем України

В И Р О К

17 вересня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого – судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Мукачеві у кримінальне провадження № 12026071040000470, внесене до ЄРДР 02.06.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Республіки Казахстан, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, у відповідності до ст. 89 КК України, не судимого, військовослужбовця,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст.345 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4

сторони захисту(у режимі відеоконференції) - обвинуваченого ОСОБА_3

- захисника, адвоката ОСОБА_5

У С Т А Н О В И В:

Обвинувачений, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 345 КК України – умисне заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, за наступних обставин.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 було введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 по теперішній час.

02.06.2026 інспектор взводу № 1 роти ТОР УПП в Закарпатській області департаменту патрульної поліції ОСОБА_6 та інспектор взводу № 2 роти ТОР УПП в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 , о 06 год. 00 хв. заступили на чергування по охороні громадського порядку в м. Мукачево та пройшли відповідний інструктаж. У зазначений час працівники перебували у форменому одязі та відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію», здійснювали службові обов`язки, пов`язані із забезпеченням публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності та надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

У ході несення служби о 11 год. 51 хв. під час патрулювання на службовому автомобілі по вул. Олега Куцина, поблизу магазину «Весна», працівниками поліції було помічено громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , який разом із супутницею рухався по вул. Олега Куцина.

ОСОБА_8 , помітивши поліцейських, різко пришвидшив ходу та намагався уникнути зустрічі з ними, що викликало обґрунтовані підозри у працівників поліції щодо можливої причетності останнього до вчинення правопорушення. У зв`язку з цим працівники поліції зупинили службовий автомобіль та запропонували ОСОБА_8 зупинитись для перевірки документів, однак той проігнорував законні вимоги та продовжив рух, намагаючись залишити місце події. З метою виконання службових обов`язків ОСОБА_6 наздогнав ОСОБА_8 та попросив зупинитись, однак останній, усвідомлюючи, що має справу з працівником поліції, почав агресивно поводитись та чинити активний фізичний опір законним діям поліцейського. В подальшому, після того як ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заспокоїли ОСОБА_8 та повідомили йому про перевірку документів, ОСОБА_7 залишився біля ОСОБА_8 , а ОСОБА_6 направився до супутниці останнього, яка також намагалась залишити місце події та зупинив її.

Побачивши, що ОСОБА_6 затримує його супутницю, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу з метою перешкодити його законній діяльності. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з прямим умислом, достовірно усвідомлюючи, що ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу та перебуває при виконанні своїх службових обов`язків, передбачаючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_8 02.06.2026 о 11 год. 53 хв., перебуваючи в м. Мукачево по вул. Олега Куцина, 5, тримаючи у правій руці металевий ланцюг, цілеспрямовано наблизився до ОСОБА_6 та умисно завдав йому один удар металевим ланцюгом правою рукою в бокову частину області голови, спричинивши останньому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в тім`яній області голови зліва і садна в середній третині лівого передпліччя по передній поверхні та вказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), ч. 2 ст. 345 КК України – умисне заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_3 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 345 КК України визнав повністю, та показав, що дійсно за наведених в обвинувальному акті обставин, вчинив кримінальне правопорушення, спричинивши працівнику поліції легке тілесне ушкодження. При цьому пояснив, що так сталося, бо він не проконтролював свої дії, намагаючись захистити свою дружину, яка хворіє на важку хворобу, від чоловіка у поліцейській формі, який, як йому здалося нечемно поводився з його дружиною. Розуміє всю відповідальність за вчинене та готовий нести покарання визначене законом. Просить суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 , не виявив бажання брати участь у судовому провадженні, про що подав відповідну заяву суду, жодних претензій до обвинуваченого не висуває.

Визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, проти чого не заперечували учасники судового розгляду, з`ясувавши при цьому обставини щодо правильного розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд обмежився лише допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 345 КК України, тобто умисне заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, а вина його доведена і ним повністю визнана.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), всі обставини справи в їх сукупності, дані про особу винного, керуючись законом.

Так, ОСОБА_3 , у відповідності до ст. 89 КК України, не судимий, одружений, є військовослужбовцем, наразі виконує свій військовий обов`язок перед Державою та народом України, на обліку у психіатра, фтизіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активнее сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і відбування покарання, оскільки такі за даних обставин справи були б надмірно суворим покаранням, а обвинуваченому ОСОБА_9 слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст. 345 КК України із застосуванням іспитового строку (ст. 75 КК України) та покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази: вирішити в порядку ст.100 КПК України

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись: ст. 368- 374, 376, ч. 15 ст.615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного цим вироком покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази: флеш носій залишити при матеріалах кримінального провадження, металевий ланцюг та електрошоковий пристрій, знищити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія повного тексту вироку, вручається обвинуваченому та прокурору, негайно після проголошення його резолютивної частини, відповідно до положень ч.15 ст. 615 КПК України (зі змінами, внесеними згідно з Законом № 2462-ІХ від 27.07.2022).

Головуючий ОСОБА_10

Оригінал: reyestr.court.gov.ua