Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №520/14693/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 520/14693/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Безименної Н.В.

За участю секретаря Ольшевської Ж.А.

Представника позивача: Петіної Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративний позов Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 37; код ЄДРПОУ 33966850) до Релігійної організації «Релігійна православна громада «Ікони Божої Матері «Казанська» парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви смт. Ярова Лиманської міської ради Донецької області» (84432, Донецька область, Лиманська територіальна громада, селище міського типу Ярова, вул. Донецька, 21; код ЄДРПОУ 23427675) про припинення релігійної організації,-

ВСТАНОВИВ:

Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації, в порядку статті 289-9 КАС України, звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом до Релігійної організації «Релігійна православна громада «Ікони Божої Матері «Казанська» парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви смт. Ярова Лиманської міської ради Донецької області», у якому просить:

- припинити релігійну організацію «Релігійна православна громада «Ікони Божої Матері «Казанська» парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви смт. Ярова Лиманської міської ради Донецької області» (код ЄДРПОУ 23427675), шляхом ліквідації;

- вирішити питання щодо майна релігійної організації «Релігійна православна громада «Ікони Божої Матері «Казанська» парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви смт. Ярова Лиманської міської ради Донецької області» (код ЄДРПОУ 23427675), відповідно до статті 20 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації надійшло звернення Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 26 березня 2026 року № 78/2.1/78/2/5-2574 щодо засудження священнослужителя Горлівської єпархії УПЦ протоієрея ОСОБА_1 , настоятеля та керівника Релігійної організації «Релігійна православна громада «Ікони Божої Матері «Казанська» парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви смт. Ярова Лиманської міської ради Донецької області», за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 111-1 Кримінального кодексу України. Під час розгляду зазначеного звернення позивачем здійснено моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень, за результатами якого встановлено, що вироком Індустріального районного суду міста Дніпра від 15 лютого 2023 року у справі № 202/9476/22 ОСОБА_1 засуджено за вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Також, позивач вказує, що, у відповідь на запит Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації, Індустріальним районним судом міста Дніпра листом від 07.04.2026 № 202/9476/22/5945/2026 надано копію вироку Індустріального районного суду міста Дніпра від 15 лютого 2023 року за справою № 202/9476/22, який набрав законної сили 23.03.2023, щодо засудження до покарання у вигляді позбавлення волі строком 7 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 12 років з конфіскацією майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є керівником релігійної організації «Релігійна православна громада «Ікони Божої Матері «Казанська» парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви смт. Ярова Лиманської міської ради Донецької області» (код ЄДРПОУ 23427675), за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 111-1 КК України.

З огляду на викладене, позивач вважає, що наявні, передбачені пунктом 5 частини другої статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», підстави для припинення у судовому порядку Релігійної організації «Релігійна православна громада «Ікони Божої Матері «Казанська» парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви смт. Ярова Лиманської міської ради Донецької області», у зв`язку із засудженням її уповноваженої особи за вчинення злочину проти основ національної безпеки України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 КАС України в частині долучення доказів надсилання копій позовної заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Вимоги зазначеної ухвали суду позивачем виконано.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 15 вересня 2026 року о 14:30 год.

Про відкриття провадження у даній адміністративній справі судом опубліковано оголошення на веб-порталах Судової влади України та Шостого апеляційного адміністративного суду.

Крім того, вищевказаною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року зобов`язано Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації опублікувати оголошення про відкриття провадження у цій адміністративній справі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або органу, уповноваженого здійснювати реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації.

27 серпня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації надійшла заява про виконання ухвали суду щодо опублікування оголошення про відкриття провадження у даній адміністративній справі.

Також, до Шостого апеляційного адміністративного суду від представника Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації – Петіної Юлії Вікторівни надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2026 року заяву представника Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації – Петіної Юлії Вікторівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

Відзиву на позовну заяву та інших документів по суті справи або документів з процесуальних питань до суду не надходило.

В судовому засіданні представник Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації – Петіна Ю.В. позовні вимоги підтримала повністю.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, які з`явились у судове засідання, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Релігійна організація «Релігійна православна громада «Ікони Божої Матері «Казанська» парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви смт Ярова Лиманської міської ради Донецької області» (код ЄДРПОУ 23427675) зареєстрована 20 січня 1997 року та має місцезнаходження за адресою: Україна, 84432, Донецька обл., Лиманський р-н, селище міського типу Ярова, вул. Донецька, будинок 21 (а.с. 38-42).

Згідно з відомостями з вказаного Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником та представником релігійної організації є Зірка Микола Васильович, який має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі, підписувати договори, без обмежень. Органом управління юридичної особи є Парафіяльні збори, основним видом економічної діяльності - 94.91 Діяльність релігійних організацій. Відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення відсутні.

Листом від 26 березня 2026 року 78/2.1/78/2/5-2574 Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях звернулося до голови Донецької обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації з листом щодо припинення діяльності релігійної організації «Релігійна православна громада «Ікони Божої Матері «Казанська» парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви смт. Ярова Лиманської міської ради Донецької області» (а.с.21).

У вказаному листі Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях повідомило, що в рамках кримінального провадження №22022050000005021 від 22.09.2022 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, задокументована протиправна діяльність колишнього священнослужителя Горлівської єпархії УПЦ протоієрея ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , настоятеля та керівника релігійної організації «Релігійна православна громада «Ікони Божої Матері «Казанська» парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви смт. Ярова Лиманської міської ради Донецької області» (Донецька область, м. Лиман, смт. Ярова, вул. Донецька, 21, код ЄДРПОУ 23427675). У подальшому, Індустріальним районним судом м. Дніпро ОСОБА_1 визнано винним та засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком 7 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 12 років з конфіскацією майна (підписана угода, в рамках якої ОСОБА_1 визнав свою вину).

У відповідь на запит Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації, Індустріальний районний суд міста Дніпра листом від 07 квітня 2026 року № 202/9476/22/5945/2026 надіслав копію вироку від 15.02.2023 року по кримінальній справі №202/9476/22 провадження № 1-кп/202/190/2023 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України (а.с. 8).

Відповідно до вироку Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 15 лютого 2023 року у справі № 202/9476/22 провадження № 1-кп/202/190/2023, затверджено угоду про визнання винуватості від 15 лютого 2023 року, укладену між прокурором відділу Донецької обласної прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_1 . ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 12 років з конфіскацією майна (а.с. 9-16).

Вказаний вирок суду набрав законної сили 20 березня 2023 року.

Позивач, з метою припинення релігійної організації у судовому порядку, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам в межах доводів адміністративного позову, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року № 987-XII, релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачено, що релігійна організація може бути припинена: 1) у зв`язку з її реорганізацією або ліквідацією; 2) за рішенням суду у разі порушення цього Закону.

Згідно частини 4 статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», у разі виявлення підстав для припинення релігійної організації, встановлених цим Законом, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або орган, уповноважений здійснювати реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації, невідкладно звертається до суду з позовом про припинення релігійної організації.

За приписами частини 3 статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», суд розглядає справу про припинення релігійної організації у порядку, передбаченому законом.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про припинення релігійної організації визначає стаття 289-9 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 289-9 КАС України, право звернутися з адміністративним позовом про припинення релігійної організації має центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або орган, уповноважений здійснювати реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачено, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) у трьох примірниках на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Таким чином, виходячи з положень статті 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», повноваження щодо реєстрації статутів (положень) релігійних громад на території Донецької області належать Донецькій обласній державній адміністрації.

Разом з тим, розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації від 23 лютого 2026 року № 117/5-26 «Про здійснення повноважень облдержадміністрації з реєстрації статутів (положень) релігійних громад» на Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації покладено здійснення повноважень облдержадміністрації з реєстрації статутів (положень) релігійних громад (а.с. 17).

Крім того, відповідно до підпунктів 67-69 пункту 4 Положення про Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військової адміністрації від 12 травня 2026 року № 304/5-26, Управління здійснює попередній розгляд поданих на реєстрацію статутів (положень) релігійних громад, а також змін і доповнень до них, перевіряє їх на відповідність законодавству; здійснює повноваження суб`єкта державної реєстрації релігійних громад в порядку, встановленому чинним законодавством; здійснює повноваження облдержадміністрації з реєстрації статутів (положень) релігійних громад (а.с. 22-34).

Отже, на момент звернення до суду Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації здійснювало повноваження Донецької обласної державної адміністрації з реєстрації статутів (положень) релігійних громад, передбачені статтею 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Відтак, відповідно до частини четвертої статті 16 цього Закону та частини першої статті 289-9 КАС України, позивач наділений повноваженнями на звернення до суду з адміністративним позовом про припинення релігійної організації.

В силу вимог пункту 5 частини 2 статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», у судовому порядку релігійна організація припиняється лише у випадках: засудження її уповноважених осіб за вчинення злочину проти основ національної безпеки України або за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 161, 190, 209, 258-258-6, 436-438, 442, 447 Кримінального кодексу України.

Таким чином, релігійна організація може бути припинена у разі засудження її уповноважених осіб за вчинення злочину/злочинів, визначених у пункті 5 частини другої статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є керівником та представником Релігійної організації «Релігійна православна громада «Ікони Божої Матері «Казанська» парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви смт. Ярова Лиманської міської ради Донецької області».

Водночас, вироком Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 15 лютого 2023 року у справі № 202/9476/22 провадження № 1-кп/202/190/2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 12 років з конфіскацією майна.

Вказаний вирок суду набрав законної сили 20 березня 2023 року.

Зважаючи на те, що кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 111-1 КК України, належить до кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, засудження ОСОБА_1 за частиною п`ятою цієї статті охоплюється випадком, передбаченим пунктом 5 частини другої статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Враховуючи вищевказане, оскільки уповноважену особу (керівника) Релігійної організації «Релігійна православна громада «Ікони Божої Матері «Казанська» парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви смт. Ярова Лиманської міської ради Донецької області» - ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, колегія суддів дійшла висновку про наявність, передбачених пунктом 5 частини другої статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», підстав для припинення вказаної релігійної організації у судовому порядку, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог про вирішення питання щодо майна релігійної організації «Релігійна православна громада «Ікони Божої Матері «Казанська» парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви смт. Ярова Лиманської міської ради Донецької області» (код ЄДРПОУ 23427675), відповідно до статті 20 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Особливості припинення релігійних організацій визначені статтею 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Водночас, положення цієї статті та приписи КАС України не визначають детального механізму та порядку реалізації процедури припинення релігійної організації за рішенням суду.

Згідно ч. 3 ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

За змістом частини 5 статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», рішенням суду про припинення релігійної організації призначається комісія з припинення релігійної організації (ліквідаційна комісія).

Частиною 5 статті 105 ЦК України передбачено, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

У відповідності до частини 1 статті 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом.

Згідно пункту 8-2 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про припинення релігійної організації, передбаченої статтею 289-9 цього Кодексу, та передачу майна, коштів та інших активів, що перебувають в її власності, крім культового, у власність держави.

Приписами частини 5 статті 20 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» закріплено, що у разі припинення релігійної організації у зв`язку з порушенням цього Закону та інших законодавчих актів України майно, що перебуває в її власності, за винятком культового, може безоплатно переходити у власність держави. Культове майно передається іншим релігійним організаціям.

Таким чином, як загальні приписи ЦК України щодо припинення юридичних осіб, так і спеціальні норми КАС України та Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачають повноваження суду при вирішенні питання про припинення релігійної організації щодо призначення комісії з припинення релігійної організації (ліквідаційної комісії) та встановлення строку заявлення кредиторами своїх вимог, а також можливість вирішення питання про передачу майна такої релігійної організації, крім культового, у власність держави та передачу культового майна іншим релігійним організаціям.

Водночас, визначивши відповідні повноваження суду (на призначення комісії, встановлення строку подання вимог кредиторів та на передачу майна), встановивши спосіб їх реалізації (шляхом прийняття судового рішення), законодавець не визначив підстав та порядку реалізації таких повноважень.

Так, визначивши спеціальні підстави для припинення релігійної організації за рішенням суду, норми чинного законодавства не врегулювали спосіб та порядок такого припинення, не визначили підстав та порядку призначення комісії з припинення, підстав, порядку й способу заявлення вимог кредиторів, а також і передачі майна такої організації державі та/або іншим релігійним організаціям.

З огляду на викладене, на даний час у національному законодавстві існує прогалина у правовому регулюванні, внаслідок якої не визначено механізму припинення релігійної організації на підставі рішення суду. Враховуючи вказаний недолік, при вирішенні даної справи, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 14 частини 1 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, судоустрій, судочинство, порядок виконання судових рішень.

В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, ця норма встановлює виняток у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права.

Водночас, Верховний Суд у своїй практиці неодноразово висловлював правову позицію, відповідно до якої суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Вихід за межі позовних вимог у справах, де позивачем є суб`єкт владних повноважень або інший суб`єкт у сфері публічно-правових відносин ніж суб`єкт владних повноважень не допускається, оскільки, це суперечитиме як нормі частини другої статті 9 КАС України, так і завданню адміністративного судочинства, визначеному частиною першою статті 2 КАС України.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 грудня 2023 року у справі № 640/611/20, від 05 березня 2025 року у справі № 300/2291/23, від 11 жовтня 2023 року у справі № 160/9500/21 та від 20 березня 2025 року у справі № 320/2713/20, щодо меж повноважень адміністративного суду при вирішенні спору та недопустимості виходу за межі позовних вимог у справах, у яких позивачем є суб`єкт владних повноважень.

Відтак, оскільки у даній справі розглядається позов суб`єкта владних повноважень, то вихід за межі позовних вимог у даному випадку не допускається.

Колегія суддів звертає увагу, що у позовній заяві Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації просило припинити відповідача саме шляхом ліквідації, а тому вирішення судом питання про припинення релігійної організації у такий спосіб не становить виходу за межі заявлених позовних вимог.

Водночас, окремих позовних вимог щодо призначення комісії з припинення релігійної організації (ліквідаційної комісії), визначення її персонального складу, повноважень та порядку діяльності позивачем заявлено не було.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Проявом конституційного принципу верховенства права також є непорушність права приватної власності та недопустимість протиправного позбавлення такого права (пункт 5 Рішення Конституційного Суду України від 16.10.2008 № 24-рп/2008).

Так, статтею 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Конституція України визначає, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13).

Конституційний Суд України у рішеннях від 13 грудня 2000 року № 14-рп/2000 та від 11 листопада 2008 року № 25-рп/2008 зазначав, що правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами.

Крім того, у Рішенні від 20 червня 2007 року № 5-рп/2007 Конституційний Суд України вказав, що виключно законами України встановлюється правовий режим власності, в основі якого лежать конституційні положення, конкретизовані в законах, які можуть містити певні особливості правового режиму тих чи інших форм власності.

Разом з тим, право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене, однак втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 3-р(І)/2019).

Також, Конституційний Суд України у своїх рішеннях вказував, що Конституція України допускає обмеження права власності, яке може застосовуватися виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Однак можливість такого обмеження і його характер мають бути визначені законом не свавільно, а відповідно до Конституції України, у тому числі до встановленого нею принципу верховенства права і його вимоги – принципу домірності (пропорційності) (Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 21.07.2021 № 3-р(II)/2021).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що процедура припинення релігійної організації, яка включає в себе, у тому числі, і вирішення питання її майна, не може бути свавільною та має бути чітко врегульована законом. У свою чергу, норми чинного законодавства не наділяють суд дискреційними повноваженнями визначати таку процедуру самостійно, на власний розсуд.

У даному випадку адміністративний суд, здійснюючи правосуддя та реалізуючи надані законом повноваження щодо припинення релігійної організації, не може за відсутності відповідного правового регулювання самостійно, на власний розсуд, визначати механізм та порядок припинення такої організації, а також порядок і напрями передачі належного їй майна.

Суд, будучи правозастосовним органом, не може за відсутності прямої вказівки закону самостійно встановлювати порядок вчинення дій, пов`язаних із розпорядженням майном релігійної організації, яка припиняється. Норми чинного законодавства не визначають механізму встановлення складу майна, що підлягає передачі, порядку відмежування культового майна від іншого майна, а також порядку передачі такого майна державі або іншим релігійним організаціям.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для самостійного визначення порядку та способу розпорядження майном відповідача, встановлення складу майна, яке підлягає передачі, відмежування культового майна від іншого майна, а також визначення суб`єктів, яким таке майно має бути передано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині вирішення питання щодо майна Релігійної організації «Релігійна православна громада «Ікони Божої Матері «Казанська» парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви смт. Ярова Лиманської міської ради Донецької області», відповідно до статті 20 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», задоволенню не підлягають.

Натомість, з огляду на встановлення передбачених пунктом 5 частини другої статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» підстав для припинення відповідача, позовні вимоги в частині припинення Релігійної організації «Релігійна православна громада «Ікони Божої Матері «Казанська» парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви смт. Ярова Лиманської міської ради Донецької області» шляхом ліквідації підлягають задоволенню.

Таким чином, адміністративний позов Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 34, 242-246, 250, 271-273, 289-9 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації задовольнити частково.

Припинити шляхом ліквідації релігійну організацію «Релігійна православна громада «Ікони Божої Матері «Казанська» парафія Горлівської єпархії Української Православної Церкви смт. Ярова Лиманської міської ради Донецької області» (код ЄДРПОУ 23427675), зареєстровану 20.01.1997 за адресою: Україна, 84432, Донецька обл., Лиманський р-н, селище міського типу Ярова, вулиця Донецька, будинок 21.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повідомити Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації про обов`язок опублікування оголошення про завершення розгляду справи шляхом ухвалення рішення суду разом із копією відповідного судового рішення у цій адміністративній справі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або органу, уповноваженого здійснювати реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня його оприлюднення шляхом подачі апеляційної скарги до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Безименна Н.В.

Повне судове рішення складено 16.09.2026 р.

Головуючий суддя Вівдиченко Тетяна Романівна

Судді: Безименна Наталія Вікторівна

Аліменко Володимир Олександрович