Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №320/39346/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/39346/25 Суддя (судді) першої інстанції: Діска А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Златіна С.В.,

суддів: Воловика С.В., Кравченка Є.Д.,

при секретарі: Сосницькій В.П.,

за участі: представника позивача – Шаповалової Крістіни Геннадіївни,

представника відповідача – Волочай Ольги Андріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНІ УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 було задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНІ УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Ухвалено визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.05.2025 №00423840702 та №00423800702. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНІ УКРАЇНА" суму судового збору в розмірі 30280 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

16.03.2026 представником позивача було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення разом з доказами на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, у якій просить стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «СОНІ УКРАЇНА» на послуги з професійної правничої допомоги, надані Адвокатським об`єднанням «Етерна Ло» у сумі 191 297,84 грн.

Представником відповідача було подано до суду заперечення на заяву щодо винесення судом додаткового рішення у справі № 320/39346/25 стосовно стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу позивачу, в яких зазначає, що до судових витрат включаються лише ті витрати, які прямо пов`язані з розглядом справи в суді, є необхідними та підтверджені доказами. Дії, які були вчинені на адміністративній стадії до відкриття судового провадження, не можуть вважатися такими, що прямо пов`язані з розглядом справи в адміністративному суді, і не підлягають компенсації.

Отже, враховуючи обсяг виконаних робіт та витраченого часу адвокатом, ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що такі витрати є необґрунтованими та неспівмірними, а тому заява ТОВ «СОНІ Україна» про відшкодування витрат на правничу допомогу має бути залишена без задоволення.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНІ УКРАЇНА" про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 52 000 грн.; у задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.

Додаткове рішення суду обгрунтовано наступним. Проаналізувавши зміст поданої представником позивача заяви та наданих доказів на підтвердження витрат на правову допомогу, заперечення представника відповідача щодо суми судових витрат, враховуючи критерії обґрунтованості та співмірності, суд частково погоджується із доводами представника відповідача, та зауважує, що зміст таких послуг як аналіз судової практики та доктрини щодо правової природи мотиваційних виплат та аналіз судової практики щодо віднесення мотиваційних виплат до витрат на маркетингові послуги по суті є однаковим послугами, по-різному сформульованими. Такі послуги як продовження роботи над проектом позовної заяви, підготовка додатків до позовної заяви та фіналізація проекту позовної заяви до суду охоплюється послугою підготовки проекту позовної заяви. Щодо надання таких послуг як: участь у внутрішньому обговоренні стосовно статусу справи та стратегії на наступне судове засідання 22.01.2026 та 26.02.2026 не можуть бути включені до витрат, як окремий вид послуг, які підлягають відшкодуванню у цій справі, оскільки вказані види послуг не дають змоги визначити об`єм та кількість опрацьованих матеріалів, їх відношення до предмету спору, а також не дають змоги встановити ступінь впливу на кінцевий результат, якого прагне досягти сторона при розгляді цієї справи та їх доцільність. У заяві про стягнення судових витрат представником позивача таких обставин також не наведено. Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що загальна кількість витраченого адвокатом часу та підстави для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 191297,84 грн. є необґрунтованими, а надання послуг у такому обсязі, з огляду на досліджені матеріали справи та доводи представника відповідача з приводу таких послуг, не доведено. Водночас, судом встановлено, що адвокатом АО «ЕТЕРНА ЛО» Жовтяк Л. Є. дійсно було складено позовну заяву, відповідь на відзив, клопотання про повернення без розгляду заяви відповідача про виклик свідка, клопотання про виклик експерта та долучення висновку науково-правової експертизи. Перелічені види виконаних робіт входили до складу наданих згідно умов договору послуг. Також адвокати брали участь у п`яти судових засіданнях у справі щодо оскарження спірних податкових повідомлень-рішень. Таким чином, з огляду на рівень складності справи, її значення для репутації позивача та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню в сумі 52000 грн. Такий розмір витрат підтверджується належними та допустимими, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, доказами, крім того такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом, а також ціною позову та значенням справи для сторони позивача, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 52000 грн.

Не погодившись з додатковим рішення суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати додаткове рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу адвоката.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані наступним. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Суди мають виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи. В даному випадку, суд першої інстанції визнав заявлені витрати на професійну правничу допомогу надмірними та такими, що не відповідають критеріям розумності і співмірності, однак без належної мотивації визначив до стягнення суму 52 000,00 грн, яка за обставин справи є також необґрунтованою. Фактично, суд частково переклав на Відповідача витрати, які, згідно з його ж мотивуванням, виникли внаслідок неоптимальних дій або перебільшення запитів Позивача. Стягнення будь-якої суми в такому контексті суперечить принципу справедливості та розумності, адже Відповідач, як суб`єкт ладних повноважень, не повинен нести витрати, які не є абсолютно необхідними та обґрунтованими з боку Позивача.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 вересня 2026 року о 10:35 год.

Представник позивача у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд скасувати додаткове рішення та прийняти нове рішення про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши доводи учасників справи, колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «СОНІ УКРАЇНА» та Адвокатським об`єднанням «Етерна Ло» було укладено Договір № LS/07/04/25 про надання правової допомоги від 10.04.2025.

Відповідно до п. 2.1. Договору про правову допомогу АО «Етерна Ло» зобов`язується надати Клієнтові на території України та, за погодженням з Клієнтом, у будь-якій іншій країні світу правову допомогу на умовах, визначених у цьому Договорі, а Клієнт зобов`язується найняти Eterna Law для надання правової допомоги зазначеної у цьому Договорі, на ексклюзивній основі, та своєчасно та в повному обсязі оплатити правову допомогу Eterna Law в порядку, передбаченому цим Договором.

Відповідно до п. 3.1.3 Договору про правову допомогу, що Eterna Law зобов`язується надати Клієнтові правову допомогу, що може включати, не обмежуючись, зокрема, підготовка, подача позову та представництво в суді першої інстанції щодо оскарження податкового повідомлення-рішення.

Розділом 5 договору передбачено умови оплати гонорару та витрат.

Так, відповідно до п. 5.4., винагорода Eterna Law за послуги, що надаються згідно п. 3.1.3. цього Договору, сплачується клієнтом на користь Eterna Law шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Eterna Law у розмірі, що становить еквівалент 3 500 (три тисячі п`ятсот) євро 00 євроцентів без ПДВ за офіційним обмінним курсом НБУ на дату підписання договору, наступним чином:

5.4.1 50% від вартості послуг, визначених в п. 5.4. Договору, що становить гривневий еквівалент 1 750 (одна тисяча сімсот п`ятдесяти) євро 00 євроцентів без ПДВ, оплачується Клієнтом до початку фактичного надання послуг за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на дату підписання договору, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Eterna Law протягом 3 (трьох) банківських днів від дати виставлення рахунку.

5.4.2. інші 50% від вартості послуг, визначених в п. 5.4. Договору, що становить гривневий еквівалент 1 750 (одна тисяча сімсот п`ятдесяти) євро 00 євроцентів без ПДВ, оплачується Клієнтом після відкриття провадження в суді першої інстанції щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на дату підписання договору, шляхом переказу коштів на банківський рахунок Eterna Law протягом 3 (трьох) банківських днів від дати виставлення рахунку.

АО «ЕТЕРНА ЛО» виставлено рахунки на оплату № 87 від 04.08.2025 на суму 95648,92 грн та № 100 від 20.08.2025 на суму 95648,92 грн.

Відповідно до платіжних доручень від 05.08.2025 № 10 та від 21.08.2025 №2 ТОВ «СОНІ Україна» було сплачено АО «ЕТЕРНА ЛО» витрати на правову допомогу в повному обсязі.

АО «ЕТЕРНА ЛО» було складено Акт надання послуг № 78 від 24.09.2025 правової допомоги за пунктом 3.1.3 договору на суму 191297,84 грн.

Обсяг наданих послуг за п. 3.1.3 також підтверджується витягом зі Звіту від 12.03.2026 щодо надання послуг позивачу за Договором про правову допомогу.

Суд першої інстанції частково задовольняючи заяву позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу виходив з того, що зміст таких послуг як аналіз судової практики та доктрини щодо правової природи мотиваційних виплат та аналіз судової практики щодо віднесення мотиваційних виплат до витрат на маркетингові послуги по суті є однаковим послугами, по-різному сформульованими. Такі послуги як продовження роботи над проектом позовної заяви, підготовка додатків до позовної заяви та фіналізація проекту позовної заяви до суду охоплюється послугою підготовки проекту позовної заяви. Щодо надання таких послуг як: участь у внутрішньому обговоренні стосовно статусу справи та стратегії на наступне судове засідання 22.01.2026 та 26.02.2026 не можуть бути включені до витрат, як окремий вид послуг, які підлягають відшкодуванню у цій справі, оскільки вказані види послуг не дають змоги визначити об`єм та кількість опрацьованих матеріалів, їх відношення до предмету спору, а також не дають змоги встановити ступінь впливу на кінцевий результат, якого прагне досягти сторона при розгляді цієї справи та їх доцільність. У заяві про стягнення судових витрат представником позивача таких обставин також не наведено. Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що загальна кількість витраченого адвокатом часу та підстави для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 191297,84 грн. є необґрунтованими, а надання послуг у такому обсязі, з огляду на досліджені матеріали справи та доводи представника відповідача з приводу таких послуг, не доведено. Водночас, судом встановлено, що адвокатом АО «ЕТЕРНА ЛО» Жовтяк Л. Є. дійсно було складено позовну заяву, відповідь на відзив, клопотання про повернення без розгляду заяви відповідача про виклик свідка, клопотання про виклик експерта та долучення висновку науково-правової експертизи. Перелічені види виконаних робіт входили до складу наданих згідно умов договору послуг. Також адвокати брали участь у п`яти судових засіданнях у справі щодо оскарження спірних податкових повідомлень-рішень. Таким чином, з огляду на рівень складності справи, її значення для репутації позивача та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню в сумі 52000 грн. Такий розмір витрат підтверджується належними та допустимими, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, доказами, крім того такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом, а також ціною позову та значенням справи для сторони позивача, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 52000 грн

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності до ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч.3 ст. 134 КАС України). Натомість положеннями п. 2 ч.1 ст. 134 КАС України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію стосовно можливості відшкодування витрат на оплату правничої допомоги за відсутності документу про їх оплату на час розгляду справи, у разі якщо у договорі про надання правничої допомоги міститься умова стосовно оплати витрат протягом певного часу після ухвалення рішення суду, займає Верховний Суд у постановах від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20 та від 26.06.2019 року у справі № 813/481/18.

У Практичній рекомендації «Вимоги щодо справедливої сатисфакції», яка видана Головою ЕСПЛ 28.03.2007 року відповідно до правила 32 Регламенту ЕСПЛ, витрати (до яких зазвичай відносять вартість юридичної допомоги), повинні бути дійсними, тобто вони мають бути справді сплачені заявником, або ж він має бути зобов`язаний їх сплатити, відповідно до юридичних чи договірних зобов`язань. Витрати мають бути необхідними, тобто їх сплата мала бути необхідною для запобігання порушенню чи для отримання компенсації після того, як воно сталося. Їх сума повинна бути обґрунтованою. Суду мають бути надані докази, такі як докладні розрахунки та фактури. Вони повинні бути достатньо детальними або Суд міг визначити, наскільки вищенаведені вимоги були дотримані.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 5 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 200/7763/19-а, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одним із основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 Постанови).

Згідно п.10 ч.3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи до уваги що дана справа не є складною (за обсягом доказів), а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, з огляду на те, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між позивачем та адвокатом, і є обов`язковими до виконання, а також те, що угода про надання правничої допомоги є дійсною, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, однак приймаючи до уваги принципи добросовісності, розумності та справедливості, а також те, що такі послуги, надані адвокатами, як аналіз судової практики та доктрини щодо правової природи мотиваційних виплат та аналіз судової практики щодо віднесення мотиваційних виплат до витрат на маркетингові послуги по суті є однаковим послугами, по-різному сформульованими, а також те, що такі послуги адвоката як участь у внутрішньому обговоренні стосовно статусу справи та стратегії на наступне судове засідання 22.01.2026 та 26.02.2026 не можуть бути включені до витрат, як окремий вид послуг, які підлягають відшкодуванню у цій справі, оскільки вказані види послуг не дають змоги визначити об`єм та кількість опрацьованих матеріалів, їх відношення до предмету спору, а також не дають змоги встановити ступінь впливу на кінцевий результат, якого прагне досягти сторона при розгляді цієї справи та їх доцільність, то колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення витрат на правничу допомогу лише у розмірі 52000 грн. з відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні додаткового рішення із дотриманням норм процесуального права, а тому, підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 195, 250, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, встановлені статтями 328-329 КАС України.

Головуючий суддя С.В. Златін

Суддя С.В. Воловик

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст судового рішення виготовлено 16 вересня 2026 року.