Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №550/622/26 — Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/622/26

Провадження № 2/550/520/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Литвин В.В.,

за участю секретаря судового засідання Склянчук С.А.,

позивача – ОСОБА_1 ,

третьої особи – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Чутове цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі також – позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі також – відповідачка), згідно з яким просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з позивача на користь його повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, на підставі рішення суду, з 1/4 частини до 1/8 частиниусіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 04.12.2024 у справі 550/1183/24 з позивача стягнуто на користь повнолітньої доньки, яка продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02.10.2024 і до закінчення навчання, до 30.06.2027, але не довше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років. Після ухвалення зазначеного рішення його сімейний та матеріальний стан суттєво змінився, оскільки на його утриманні знаходиться неповнолітній син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та непрацездатна мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка відповідно до висновку ЛКК № 204 від 04.09.2025 потребує стороннього догляду. Крім того, на даний час офіційного непрацевлаштований у зв`язку із здійсненням догляду за матір`ю.

Ухвалою судді Чутівського районного суду Полтавської області від 25.05.2026 відкрито провадження у даній справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 22.07.2026 залучено у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки ОСОБА_2 , яка є матір`ю відповідачки.

13.08.2026 до суду надійшов відзив відповідачки, в якому вона проти позову заперечила та просила в його задоволенні відмовити повністю з тих підстав, що продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, підстави для зменшення розміру аліментів відсутні (а.с.83-85).

13.08.2026 до суду надійшла заява відповідачки про розгляд справи без її участі (а.с.86).

Ухвалою підготовчого засідання від 20.08.2026 залишено без розгляду відзив відповідачки на позовну заяву, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 02.09.2026.

Ухвалою суду від 02.09.2026 розгляд справи в судовому засіданні було відкладено на 17.09.2026 о 09:10 год. у зв`язку з поданням позивачем додаткового доказу.

16.09.2026 засобами електронного суду надійшла заява відповідачки про розгляд справи без її участі, в якій вона також зазначила, що проти позову заперечує та просить у ньому відмовити повністю.

Під час судового розгляду позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Третя особа в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, третю особу та всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 04.12.2024 у справі 550/1183/24 з позивача стягнуто аліменти на користь повнолітньої доньки, яка продовжує навчання – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02.10.2024 до закінчення навчання, до 30.06.2027, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, здійсненим Чутівським відділом державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області, станом на 23.05.2025 заборгованість позивача зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 77079302 становить 38 918,00 грн.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Артемівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 06.04.2015, ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до висновку ЛКК № 204 від 04.09.2015 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 потребує постійного стороннього догляду.

Згідно з актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 10.09.2025 ОСОБА_1 є особою, яка здійснює постійний догляд за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.

Частина перша ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Крім того, підставою для перегляду раніше визначеного розміру аліментів є також погіршення або поліпшення стану здоров`я учасників аліментних відносин.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі положень ст. 81 ЦПК України та правових норм Сімейного кодексу України на позивача покладається обов`язок доводити обставини змін в його особистому житті, зокрема у матеріальному становищі, сімейному стані, здоров`ї або зазначити інші випадки, що виникли після винесення судового рішення про стягнення аліментів на утримання дитини, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що він має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, суд зауважує, що на момент ухвалення рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 04.12.2024 у справі 550/1183/24 про стягнення з позивача аліментів на користь повнолітньої доньки, яка продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні позивача вже перебував малолітній син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому на момент ухвалення рішення суду виповнилося дев`ять років.

Судом не береться до уваги в якості підстави для задоволення позову перебування на його утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки ця обставина існувала на момент ухвалення рішення про стягнення з позивача аліментів. Діти ж, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу. Такий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 21 липня 2021 року у справі № 691/926/20.

Щодо твердження позивача про те, що на його утриманні перебуває непрацездатна мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка потребує стороннього догляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Натомість, посилання позивача на те, що на його утриманні перебуваємати, яка є непрацездатною та потребує постійного догляду, саме по собі не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів без підтвердження погіршення майнового стану платника аліментів.

Такий правовий висновок відображено в постанові Верховного Суду України від 17 травня 2021 року у справі № 552/3611/19 (провадження № 61-2391св21).

Виходячи з наведеного, суд не бере до уваги посилання позивача на понесення ним витрат, пов`язаних з забезпеченням стороннього догляду за непрацездатною матір`ю ОСОБА_5 , як на обставину, що свідчить про погіршення його матеріального стану, оскільки на підтвердження зазначених обставин позивачем не надано доказів, з яких можливо було б встановити конкретний розмір таких витрат, періодичність їх понесення, їх регулярний характер та фактичне здійснення. Також відсутні належні докази, які б давали змогу встановити, що зазначені витрати є істотними для позивача та призвели до реального зменшення його доходів або погіршення матеріального становища.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не зазначено навіть розміру його доходів, не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, що позбавляє можливості суд визначитися із співрозмірністю доходів позивача із розміром сплачуваних ним аліментів.

Судом встановлено, що як на момент ухвалення рішення суду від 04.12.2024, так і на момент звернення до суду з даним позовом та розгляду справи судом, позивач ніде не працював та ніде не працює.

Отже, суд не вбачає суттєвих змін матеріального стану платника аліментів (позивача), в порівнянні з його матеріальним становищем на момент ухвалення рішення суду про стягнення з нього аліментів на користь повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, що відповідно до положень ст. 192 СК України могло б слугувати підставою для зменшення розміру аліментів.

Позивачем не доведено за допомогою належних, достовірних, достатніх та беззаперечних доказів обставин, які чинне законодавство визначає як підставу для зменшення розміру стягуваних з нього аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Врахувавши вказані вище обставини, та оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки в позові відмовлено повністю, згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя В.В. Литвин