Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: цивільного захисту
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №703/6505/24
Суддя: Безименна Наталія Вікторівна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 703/6505/24 Суддя (судді) першої інстанції: Биченко І.Я.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Кучми А.Ю., Терези Ю.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
В С Т А Н О В И Л А
Позивач звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 1475 від 29 листопада 2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП України за не уточнення своїх персональних даних, взяття на військовий облік та проходження військового обліку та накладення штрафу в сумі 17 000 грн на підставі вимог п.3 ст. 284 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.04.2025 постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №1475 від 29 листопада 2024 року - залишено без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - без задоволення.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що у визначений день та час, а саме 30.09.2024, він не зміг з`явитись, оскільки перебував на роботі за межами міста Сміла, про що в телефонному режимі 26 вересня 2024 року повідомив уповноважену особу ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також наголошував, що ним були подані до ІНФОРМАЦІЯ_3 документи, що підтверджують його право на відстрочку у зв`язку з доглядом за дитиною з інвалідністю до 18 років, які відповідач відмовився розглядати. Щодо не оновлення даних зазначив, що ним 16 липня 2024 року через електронний кабінет РЕЗЕРВ+ були уточнені персональні дані, які вимагались при заповнені даного електронного документу.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що 25.09.2024 позивач одержав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 30.09.2024, проте в цей день не з`явився. Зазначені позивачем причини неявки не є поважними з урахуванням вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивач дійсно оновив свої персональні дані в застосунку «Резерв+», проте надав лише частину облікових даних військовозобов`язаного. З переліку персональних даних, позивачем не надано, зокрема, відомостей про основну цивільну спеціальність, місце роботи (адреса підприємства і посада), родину, медичний огляд. Фактично, поновлюючи персональні дані, позивач повідомив лише адресу електронної пошти і номер телефону.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядались в порядку спрощеного провадження, введення в України воєнного стану та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2024 року ОСОБА_1 отримав повістку №4799 про виклик на 30 вересня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), що підтверджується відповідною розпискою позивача.
Згідно з письмовими поясненнями оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 старшого солдата ОСОБА_3 від 29 листопада 2024 року, військовозобов`язаний ОСОБА_1 30 вересня 2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився і до 29.11.2024 не з`являвся.
29 листопада 2024 року начальником відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_4 складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення вимог пп.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, у зв`язку з неприбуттям 30 вересня 2024 року на 09.00 год по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У цьому протоколі ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 00 хв. 29 листопада 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , кабінет №12.
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що правопорушення він не визнає, оскільки не міг з`явитись до ТЦК у зв`язку з роботою в іншому місті. Додатково зазначив, що 28 вересня він надіслав листа до РТЦК з копіями документів, що підтверджують його право на відстрочку.
В подальшому, з огляду на зафіксовані в протоколі обставини, 29.11.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_5 прийнято постанову, якою у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 30 вересня 2024 року на 09:00 годину не з`явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн (а.с.26).
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову дійшов висновку, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 правомірно прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КпАП України.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, завданням якого є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з п.5 ч.1 ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, додатком №2 до якого є Правила військового обліку, відповідно до пп.2, 4, 10, 10-1 п.1 яких призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема:
- прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;
- звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
У відповідності до абз.3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані:
- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:
- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
В силу ч.1 ст.210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.3 наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, стаття 210 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил військового обліку, в тому числі в особливий період.
Дана норма є бланкетною та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.
Згідно з абз.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 2105-IX від 03.03.2022 затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.
Отже, нез`явлення позивача по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів, належить до порушення правил військового обліку, а враховуючи, що таке порушення допущено під час дії особливого періоду, то відповідач дійшов висновку про допущення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2024 позивачу під особистий підпис було вручено повістку про виклик його на 30.09.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).
Позивач у протоколі про адміністративне правопорушення обґрунтовує причини своєї неявки за викликом роботою за межами міста Сміла.
Як позовній заяві, так і в апеляційній скарзі позивач вказав, що завчасно повідомив про неможливість явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом здійснення телефонного дзвінка, на підтвердження чого надав скріншот телефонних дзвінків.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, серед яких є обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Згідно з ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Зі змісту наведеної статті вбачається, що за умови повідомлення про неможливість явки у визначений у повістці день, особа не звільняється від обов`язку прибути за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у найкоротший строк, що не перевищує семи календарних днів.
Колегія суддів зазначає, що позивач не надав документи, які підтверджують наявність поважних причин неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою № 4799 30.09.2024, та докази прибуття у строк, що не перевищує сім календарних днів після 30.09.2024.
Крім того, згідно з письмовими поясненнями оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 старшого солдата ОСОБА_3 від 29 листопада 2024 року, військовозобов`язаний ОСОБА_1 30 вересня 2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився і до 29.11.2024 не з`являвся.
Таким чином, позивач не надав доказів поважності причин неявки 30.09.2024 до РТЦК, як і не надав доказів явки до РТЦК у визначений законом строк після 30.09.2024 чи інших доказів добровільної явки до РТЦК.
Колегія суддів також звертає увагу, що з оскаржуваної постанови №1475 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 29.11.2024 вбачається, що ОСОБА_1 не з`явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів.
Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що він вчасно 16 липня 2024 року через електронний кабінет РЕЗЕРВ+ уточнив персональні дані, які вимагались при заповнені даного електронного документу.
Так, абз.5 п. 2 р. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX передбачено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022 № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2015-ІХ, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Отже, оновлення позивачем даних у додатку «Резерв+» не виключає обов`язку у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з`явитися у визначені дату та час.
Крім того, позивача викликали до ІНФОРМАЦІЯ_3 не лише для уточнення персональних даних, а, зокрема, і для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
З військово-облікового документу з мобільного додатку «Резерв+» та облікової справи ОСОБА_1 вбачається, що він не пройшов військово-лікарську комісію, оскільки у відповідних графах міститься прочерк.
Таким чином, відсутність запису про медичний огляд є достатньою підставою для виклику позивача з метою уточнення цих даних.
Щодо посилання позивача на наявність у нього права на відстрочку, то вказана підстава не звільняє його від обов`язку з`явитись за викликом до ТЦК та СП. Крім того, ця обставина не є предметом розгляду в межах справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність постанови по справі про адміністративне правопорушення №1475 від 29.11.2024, та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 "Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 16 вересня 2026 року.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді А.Ю.Кучма
Ю.О.Тереза
Оригінал: reyestr.court.gov.ua