Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №548/2142/26 — Хорольський районний суд Полтавської області

Суд: Хорольський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №548/2142/26

Суддя: Старокожко В. П.

Справа № 548/2142/26

Провадження № 2/548/1115/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 Хорольський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участі секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у приміщенні суду м. Хорола у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивачки Павелко Руслан Сергійович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

установив:

Позиція позивача та відповідачки, процесуальні дії, вчинені по справі.

Представник позивача адвокат Павелко Р.С., діючи в інтересах свого довірителя, за допомогою підсистеми "Електронний суд", звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідачки про розірвання шлюбу.

На обгрунтування позову зазначив, що 25.04.2026 між сторонами був укладений шлюб. Від цього шлюбу подружжя спільних дітей не має.

На підставі ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України позивач прохає суд розірвати шлюб, зареєстрований між сторонами 25.04.2026 Миргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 61.

Ухвалою від 27.08.2026 суддя відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторона позивача у позовній заяві прохала суд розглянути справу у їхню відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідачка ОСОБА_2 27.08.2026 надала до канцелярії суду заяву про визнання позову, у якій вказала, що позовні вимоги визнає повністю і не заперечує проти їх задоволення.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З наданих письмових доказів суд встановив, що 25 квітня 2026 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Миргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 61, був зареєстрований шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони спільних дітей не мають.

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав. Зокрема, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року наголошено на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Cпільне життя позивача та відповідачки не склалося, шлюб носить формальний характер. Між сторонами припинені подружні стосунки і відновлювати їх вони не мають наміру.

З матеріалів справи вбачається, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин стала втрата почуття любові між сторонами. Сім`я розпалася та існує формально. Від цього шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має.

Позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідачка проти цього не заперечує.

Отже, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права.

Зважаючи на зазначене, суд доходить висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Питання про стягнення судових витрат судом не вирішувалося, оскільки така вимога не ставилась позивачем.

Керуючись ст. 104, 105, 110-114 СК України, ст. 3, 4, 12, 13, 76 - 81, 141, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

постановив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 , представник позивачки ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що був зареєстрований Миргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 61, розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканець АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1486 від 25.09.2015.

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуючий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua