Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №826/9889/18 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/9889/18 Суддя (судді) першої інстанції: Ясиновський І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Карпушової О.В., Кузьмишиної О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі №826/9889/18 (головуючий суддя в І-й інстанції - Ясиновський І.Г.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний магазин "Інтер Атлетика" до відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову №025076 від 12.12.2017 року, винесену виконуючим обов`язки Київського міжобласного управління Укртрансбезпеки Зелінським С.А.

В обґрунтування позову зазначив, що вказаною постановою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 1700,00 грн за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, при перевезенні автомобілем VOLVO вантажу від ТОВ "Компанія Спорттехніка", м. Чернігів, до ТОВ "Центр дитячого спортивного обладнання", м. Трускавець у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ, відсутня роздруківка даних роботи тахографа, карта водія відсутня в слоті тахографа, індивідуальна контрольна книжка водія не ведеться, що унеможливлює ведення обліку та перевірку режимів праці та відпочинку водія, у водія відсутній страховий поліс обов`язкового страхування водія ТЗ від нещасних випадків на автомобільному транспорті.

Проте, у спірному періоді зазначений транспортний засіб не перебував у користуванні або у власності у ТОВ "Спортивний магазин "Інтер Атлетика", а перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної від 11.11.2017 товариство не здійснювало.

Отже, постанова є протиправною.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 12.12.2017 №025076.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний магазин "Інтер Атлетика" судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Не погодившись з рішенням, відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Відділ державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті та Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті не є самостійними юридичними особами, а тому саме Державна служби України з безпеки на транспорті є належним відповідачем у цій справі.

Матеріалами справи підтверджується , що під час проведення перевірки позивачем порушено вимоги Закону №2344-ІІІ

Таким чином, постанова від 12.12.2017 №025076 про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, витребувана справа з суду першої інстанції, яка надійшла 14 серпня 2026 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року призначено розгляд справи у порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний магазин "Інтер Атлетика" (код ЄДРПОУ 31569721), зареєстроване як юридична особа 09.07.2001, номер запису про включення відомостей про юридичну особу в ЄДР від 13.09.2005 10741200000010108, місцезнаходження: Україна, 04119, місто Київ, вул. Мельникова, будинок 48.

Основний вид економічної діяльності: 47.64 Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах, що підтверджується детальною інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

13.11.2017 на підставі направлення на перевірку від 13.11.2017 №000444 головним спеціалістом ВДКНБТ УУТБ у Тернопільській області Петровим В.І. та старшим державним інспектором Гірчицею М.Р. на автодорозі М-12 км 190 + 100, Тернопільська область, проведено перевірку транспортного засобу VOLVO НОМЕР_4, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ТОВ "Інтер Атлетіка", м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 21/38А, та яким керував водій ОСОБА_1 (документ, що посвідчує особу водія - посвідчення водія НОМЕР_3 , вид. Центр ДАІ 7401 від 21.07.2015).

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.11.2017 №035923.

В акті перевірки зафіксовано, що автомобілем VOLVO, д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаним цифровим тахографом, згідно ТТН від 11.11.2017 надавались послуги з перевезення вантажу від ТзОВ "Компанія Спорттехніка" (м. Чернігів) до ТОВ "Центр дитячого спортивного обладнання" (м. Трускавець, Львівська область), автопідприємство ТОВ «Інтератлетика».

У водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ, відсутня роздруківка даних роботи тахографа, карта водія відсутня в слоті тахографа, індивідуальна книжка водія не ведеться, що унеможливлює ведення обліку та перевірки режимів праці та відпочинку водія, у водія відсутній страховий поліс обов`язкового страхування водія ТЗ від нещасних випадків на на автомобільному транспорті, чим порушено вимоги пункту 33 наказу №385 від 24.06.2010 МТЗУ та статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у тому числі порушено вимоги частини 1 статті 60 - надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених статтею 48 цього Закону, а саме: - відсутній страховий поліс обов`язкового страхування водія ТЗ від нещасних випадків на автомобільному транспорті; - відсутня роздруківка даних роботи тахографа.

З актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.11.2017 №035923 під підпис ознайомлено водія ТЗ ОСОБА_2 , будь-яких заперечень з приводу встановлених порушень у акті водієм не зазначено.

12.12.2017 в.о. начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським Сергієм Андрійовичем за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на ТОВ "Інтер Атлетика", код ЄДРПОУ 31569721, за порушення - неоформлення індивідуально-контрольної книжки водія, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 грн .

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що долучені до матеріалів справи документи за наслідками проведеної перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт містять розбіжності, в них відсутні відомості про власника чи користувача транспортного засобу VOLVO д.н.з. НОМЕР_1 , відповідачем не надано доказів в підтвердження реєстрації на праві власності (або користування) транспортного засобу саме за позивачем, а наявні матеріали справи свідчать про реєстрацію транспортного засобу за іншою юридичною особою. Отже, позивача за обставин справи не можна вважати перевізником у розумінні положень Закону України "Про автомобільний транспорт", тому постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2014 №299 (далі - Положення №299, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті (далі - автомобільний, міський електричний, залізничний транспорт).

Відповідно до пункту 7 Положення №299 Укртрансінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На підставі підпункту 1 пункту 3 Положення №299 основними завданнями Укртрансінспекції є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно з підпунктами 12 та 43 пункту 4 Положення №299 Укртрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства, норм і стандартів на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та підготовку пропозицій щодо їх удосконалення; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Як визначено статтею 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону № 2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

На підставі частини другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз вищезазначених положень Закону України «Про автомобільний транспорт» свідчить, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачено, для осіб, які надають послуги з перевезення вантажів.

Відповідно до спірної постанови адміністративно-господарська санкція застосована до ТОВ "СМ "Інтер Атлетика", код ЄДРПОУ 31569721 у зв`язку з не оформленням індивідуально-контрольної книжки, відповідальність за що передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як свідчить надана відповідачем до відзиву на позовну заяву товарно-транспортна накладна від 11.11.2017, в ній в якості автопідприємства, яке здійснювало перевезення вантажу, зазначено ТОВ "Інтератлетика", код ЄДРПОУ 35018949, а в якості транспортного засобу, яким здійснювалося перевезення вантажу - автомобіль VOLVO д.н.з. НОМЕР_1 .

З долученої відповідачем до матеріалів справи копії однієї сторони свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу VOLVO серії НОМЕР_2 неможливо встановити відомості про номер цього автомобіля та про його власника.

Копія зворотної сторони вказаного свідоцтва у матеріалах справи відсутня.

Проте, за змістом акту №035923 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.11.2017, що складений в рукописній формі на підставі товарно-транспортної накладної від 11.11.2017, у першому та другому рядках відомостей про власника транспортного засобу зазначено, що автомобіль VOLVO д.н.з. НОМЕР_1 належить ТОВ "Інтер Атлетика", м. Київ, просп. Героїв Сталінграда 21/38А.

При цьому, в третьому рядку відомостей про власника транспортного засобу відмінним почерком дописано наступні відомості "Мельникова, 48, 04119, 31569721".

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявності ТЗ за параметрами власника або ТЗ від 29.06.2026 року №2947687 автомобіль з номерними знаками НОМЕР_1 пройшов первинну реєстрацію 15.11.2014, а 13.06.2017 пройшов перереєстрацію на нового власника по договору, укладеному ТСЦ - Центр 7441, власник - ТОВ "Інтер Атлетика", код ЄДРПОУ 35018949.

Постанова від 12.12.2017 року прийнята щодо ТОВ "Спортивний магазин "Інтер Атлетика", код ЄДРПОУ 31569721.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 витребувано від Державної служби України з безпеки на транспорті:

-належним чином завірену копію (з обох боків) свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу VOLVO серії НОМЕР_2 , що містить відомості як про номер цього автомобіля, так і про його власника;

- інформацію з підтверджуючими документами щодо наявних розбіжностей між відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявності ТЗ, акту №035923 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.11.2017, товарно-транспортної накладної від 11.11.2017 та постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №025076 від 12.12.2017 в частині дійсного власника автомобіля з номерними знаками НОМЕР_1 та суб`єкта господарювання, що допустив порушення (ТОВ "Інтер Атлетика", код ЄДРПОУ 35018949 чи ТОВ "Спортивний магазин "Інтер Атлетика", код ЄДРПОУ 31569721).

01.07.2026 до суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що всі наявні матеріали були надані до суду із відзивом, тому нових доказів не може бути надано.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на зазначене, саме відповідач повинен довести правомірність прийняття ним постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача.

Проте відповідач не надав доказів, які б спростували розбіжності в інформації про автоперевізника (ТОВ "Інтер Атлетика", код ЄДРПОУ 35018949 чи ТОВ "Спортивний магазин "Інтер Атлетика", код ЄДРПОУ 31569721), яка міститься в наданих відповідачем на підтвердження наявності в діях позивача порушень законодавства про автомобільний транспорт (товарно-транспортній накладній, акті проведення перевірки, постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу).

Відповідач не надав належних доказів на підтвердження того, що автомобільним перевізником, який порушив законодавство про автомобільний транспорт 13.11.2017 року, є саме позивач ТОВ «Спортивний магазин «Інтер Атлетика, код ЄДРПОУ 31569721, або, що саме позивач є власником або користувачем транспортного засобу VOLVO д.н.з. НОМЕР_1 .

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивача за таких обставин не можна вважати автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України «Про автомобільний транспорт», тому постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 12.12.2017 №025076 є протиправною та підлягає скасуванню.

За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Як визначено пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі №826/9889/18 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі №826/9889/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 16 вересня 2026 року, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст.328 КАС України.

Повне судове рішення складено 16 вересня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді О.В. Карпушова

О.М. Кузьмишина