Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №544/1503/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1503/26

пров. № 2/544/924/2026

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 серпня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Нагорної Н.В.,

за участю секретаря Киричевської В.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що 14.09.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» було укладено договір № 2701913004-462506 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту становить 3100,00грн (п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту); початковий строк кредитування, становить 15 днів ( п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків); дисконтна відсоткова ставка становить 2,15% на добу за початковий строк кредитування (лояльний період) визначений п. 3.6. п. 3.7. п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків); базова процентна ставка становить 2,2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7, п.3.8. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 4. графіку розрахунків). Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті. Пунктом 3.6. кредитного договору, за якими позичальник був попередньо ознайомлений та погодився, встановлено, що Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення початкового Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на умовах визначених п. 3.7. та п. 3.8. Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредит ними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 29.09.2021 до 27.12.2021, за ставкою 2,2% на добу. До спливу Лояльного періоду у 15 днів відповідач не виконав свій обов`язок за Договором та не повернув кредит та навіть не сплатив проценти за користування кредитом, що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості. Тобто відповідач продовжив користуватися кредитом після закінчення Лояльного періоду, що за Договором є відкладальною обставиною, внаслідок настання якої строк користування кредитом продовжився на 90 днів з моменту укладення Договору. Відповідно нарахування процентів за користування кредитом у цей період, розмір яких обумовлений пунктом 3.8. Договору, є законним. На момент подання даної позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі 5010,81грн. До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за Кредитним договором №2701913004-462506 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 2701913004-462506 Позичальника ОСОБА_1 (який є додатком до позовної заяви), чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором № 2701913004-462506 від 14.09.2021. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 2701913004-462506 ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 2701913004-462506 на загальну суму 2958,00грн.Таким чином, сума, яка підлягає стягненню за договором № 2701913004-462506 від 14.09.2021 станом на дату подання позову до суду становить 5010,81грн, яка складається з: аборгованості за сумою кредиту - 1881,74грн; заборгованості за відсотками за користування позикою - 3129,07грн.

З огляду на зазначене позивач просить стягнути з відповідачки зазначену вище суму заборгованість за кредитним договором, а також сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Просив слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, подала заяву згідно якої позовні вимоги визнає частково, а саме в межах кредитування 15 днів, також вважає завищеними вимоги щодо оплати послуг адвоката, просить їх зменшити. Справу просить розглядати у її відсутність, долучила копію рішення про призначення її опікуном недієздатного.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі доказів, які додані до справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

14.09.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» було укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №2701913004-462506 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК».

Згідно з п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у сумі 3100,00 (три тисячі сто гривень 00 копійок.) гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.

Проценти за користування кредитом: 1072грн, які нараховуються за ставкою 2,15 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк Лояльного періоду. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.3.4., 3.5., 3.6. цього Договору (п. 1.3.2, 1.3.3, 1.3.3.1, 1.4).

Згідно з п.2.1. Кредит надається строком на 15 (п`ятнадцять діб ) днів, (далі - «Лояльний період») початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця.

Відповідно до п. 9.1. цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок»». Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких знаходиться на Сайті Кредитодавця: https://koshelok.net (п. 9.4.Договору).

Договір підписано ОСОБА_1 14.09.2021 о 11:34:01 одноразовим ідентифікатором «4716», який було направлено позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 , вказаний під час реєстрації в особистому кабінеті, що підтверджується наданою позивачем візуальною формою послідовності дій Клієнта.

Відповідно до п.5, 6, 7 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (в редакції станом на момент укладення кредитного договору) накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ст.11 Закону України "Проелектронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.

Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.

Момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом.

У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов`язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством.

У разі якщо предметом електронного договору є виконання робіт у сфері електронної комерції, обов`язок виконавця перед замовником вважається виконаним у момент, коли результат виконаної роботи відповідає вимогам, встановленим договором або законодавством.

Електронним договором може бути визначено інший момент виконання зобов`язань між сторонами.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов`язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта), текст електронного договору, електронні повідомлення укладаються державною мовою. За бажанням покупця електронний договір може укладатися іншою мовою за згодою сторін.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" (в редакції станом на момент укладення кредитного договору) передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, судом встановлено, та доказів іншого відповідачкою не надано, що кредитний договір між відповідачкою та ТОВ «КОШЕЛЬОК» було укладено відповідно до приписів указаних вище норм закону, в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитору в електронній формі.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та Кредитором (Позикодавцем) не було б укладено.

За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

За ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Кредитор виконав свій обов`язок перед відповідачкою по перерахуванню кредитних коштів, що підтверджується копією довідки - повідомлення ТОВ «ТАС ЛІНК», згідно якої 14.09.2021 о 11:34:06 на карту НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти в сумі 3100,00грн з призначенням платежу: «видача кредитних коштів, договір займу №2701913004-462506».

Перерахування кредитних коштів відповідачці також підтверджується наданою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ухвалу суду інформацією, згідно якої на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано банківську карту № НОМЕР_1 та відкрито під неї відповідний банківський рахунок; згідно виписки про рух коштів по рахунку за період з 13.09.2021 по 15.09.2021 14.09.2021 було зараховано від «KOSHEL OK» 3100,00грн. До того ж, отримання кредитних коштів не заперечується відповідачкою.

Проте відповідачка не виконала свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого в неї перед ТОВ «КОШЕЛЬОК» виникла заборгованість.

Згідно наданого позивачем детального розрахунку заборгованості за кредитним договором заборгованість в загальному розмірі становить 5010,81грн, яка складається з: заборгованості за сумою кредиту - 1881,74грн; заборгованості за відсотками за користування позикою - 3129,07грн.

Проте, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, виходячи з наступного.

Зокрема, щодо стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками в сумі 3129,07грн, суд зазначає таке.

Згідно з п. 2.1. Договору №2701913004-462506, кредит надається строком на 15 (п`ятнадцять діб) днів, (далі - «Лояльний період») початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця.

Таким чином, строк кредитування сплив 28.09.2021.

Тому у кредитодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії - з 14.09.2021 до 28.09.2021.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до змісту статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, враховуючи наведене, підстави для нарахування відсотків за період після 28.09.2021 у позивача відсутні. Розраховувати відсотки необхідно в межах строку дії договору, тобто за 15 днів, починаючи з 14.09.2021 по 28.09.2021.

Згідно детального розрахунку заборгованості за Договором № 2701913004-462506 від 14.09.2021 станом на 28.09.2021 залишок заборгованості за відсотками становив 53,21грн.

Отже, сума заборгованості за відсотками за кредитним договором становить 53,21грн.

До того ж, з детального розрахунку заборгованості за договором встановлено, що 10.10.2021 та 15.10.2021 відповідачкою ОСОБА_1 були здійснені оплати на погашення заборгованості за кредитним договором, з яких 706,64грн та 100,00грн кредитором було зараховано в рахунок оплати заборгованості за відсотками.

З огляду на те, що підстави для нарахування відсотків за період після 28.09.2021 у позивача були відсутні, здійснені відповідачкою оплати на загальну суму 806,64грн слід зарахувати в рахунок оплати залишку заборгованості за кредитом.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 1128,31грн, що складається з: 53,21грн - залишок заборгованості за відсотками; 1075,10грн (1881,74грн - 806,64грн) - залишок заборгованості за кредитом.

Отже, з огляду на те, що відповідачкою не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню в загальному розмірі 1128,31грн.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідачки витрати на правничу допомогу в розмірі 10000грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача до позовної заяви надано копію договору про надання правової допомоги від 12.02.2025, копію Додатку до договору про надання правової допомоги, копію Акту приймання - передачі правової допомоги.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (в подальшому - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19.

Відповідно до Акту приймання - передачі правової допомоги, адвокатом надані такі послуги: оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги - 30хв/1000грн; збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору - 1год/2000грн; складання позовної заяви - 2год/4000грн; формування додатків - 1год/2000грн; відправка позову стороні, до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі 30хв/1000грн.

Проте, суд не погоджується в повному обсязі з наданим розрахунком витрат на правову допомогу.

Зокрема, такі послуги адвоката як «оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги» та «формування додатків» охоплюються послугою адвоката «складання позовної заяви».

До того ж, адвокатом не виконувалася така послуга як відправка позову до суду, оскільки позовна заява подана представником позивача через підсистему «Електронний суд», також незрозуміло в чому полягає надана адвокатом послуга «формування матеріалів адвокатського досьє по справі».

У зв`язку з чим витрати на професійну правничу допомогу становлять в загальному розмірі 6000,00грн (2000грн/1год за збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору; і 4000грн/2год за складання позовної заяви).

На переконання суду такий розмір витрат на адвоката є розумним, справедливим та співмірним із заявленими вимогами.

В силу ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольнив позовні вимоги позивача частково, тому позивач має право на відшкодування з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1351,05грн (1128,31грн х 6000грн/5010,81грн).

Згідно вимог ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 599,51грн (2662,40рн х 1128,31грн/ 5010,81грн).

Таким чином, загальний розмір судових витрат, які необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача, становить 1950,56грн.

Керуючись ст.1-18, 76-81, 141, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: вул. Антонова, 8А, с.Чайки Бучанського району Київської області, заборгованість за кредитним договором № 2701913004-462506 від 14.09.2021 в загальному розмірі 1128 (одна тисяча сто двадцять вісім) гривень 31 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: вул. Антонова, 8А, с.Чайки Бучанського району Київської області, понесені судові витрати в сумі 1950(одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят) гривень 56 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення 15.09.2026.

Суддя Н.В.Нагорна